Ухвала суду № 62289340, 27.10.2016, Одеський апеляційний адміністративний суд

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 жовтня 2016 р. Справа № 814/1080/16

Категорія: 12.2 Головуючий в 1 інстанції: Циганій С.І.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

доповідача, судді Димерлія О.О.

суддів: Єщенка О.В., Домусчі С.Д.

за участю секретаря: Богданової С. Д.

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 31 серпня 2016 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Миколаївський окружний адміністративний суд 3-тя особа Державна судова адміністрація України про зобов'язання вчинити певні дії,-

У С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулася до суду із адміністративним позовом до Миколаївського окружного адміністративного суду (далі - відповідач, МОАК), третя особа - Державна судова адміністрація України, в якому просить:

Зобов'язати Миколаївський окружний адміністративний суд здійснити перерахунок та виплату заробітної плати в повному обсязі з урахуванням премій, встановлених щомісячно відповідними наказами Миколаївського окружного адміністративного суду, та усіх надбавок, що нараховуються залежно від розміру посадового окладу:

- за період з 26.10.2014р. по 28.03.2015р. включно відповідно до абз.2 ч.1 ст.144 Закону України "Про судоустрій і статус суддів"(в редакції Закону України «Про прокуратуру»);

- за період з 29.03.2015р. по 08.09.2015р. включно відповідно до абз.2 ч. 1 ст. 147 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" (в редакції Закону України "Про забезпечення права на справедливий суд");

- за період 09.09.2015р. по 31.12.2015р. виходячи з посадового окладу - 0,4 від місячного посадового окладу судді місцевого суду без 50-відсоткового зменшення, з врахуванням фактично виплаченої заробітної плати.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що з жовтня 2014р. по грудень 2015р. порушене її право на отримання посадового окладу відповідно до діючого законодавства, що полягає в протиправній бездіяльності відповідача. Позивач вважає, що відповідач повинен був виплачувати їй заробітну плату з 26 жовтня 2014 року по 28 березня 2015 року, виходячи з розміру посадового окладу, визначеного відповідно до абзацу другого частини першої статті 144 Закону України від 07.07.2010p. №2453-VI "Про судоустрій і статус суддів" у редакції Закону України від 14.10.2014p. №1697-VII "Про прокуратуру", а з 29 березня 2015 року по 08 вересня 2015 року та з 09 вересня 2015 року по 31 грудня 2015 року виходячи з розміру посадового окладу, визначеного згідно з абзацом другим частини першої статті 147 Закону України від 07.07.2010p. №2453-VI "Про судоустрій і статус суддів" в редакції Закону України від 12.02.2015р. №192-VIII "Про забезпечення права на справедливий суд".

Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 31 серпня 2016 року в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено в повному обсязі.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції позивачем подано апеляційну скаргу у якій зазначено, що постанова винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права у зв'язку з чим апелянт просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою задовольнити позовні вимоги.

В обґрунтування апеляційної скарги ОСОБА_1 зазначила, що на час виникнення спірних відносин схема посадових окладів працівників апарату суду була закріплена постановою Кабінету Міністрів України №268 "Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників апарату органів виконавчої влади, органів прокуратури, судів та інших органів", зокрема Додатком 47, який залишався незмінним до 09.09.2015. Отже, Кабінет Міністрів України покладені на нього абзацом другим підпункту 1 пункту 13 розділу ХІІІ Закону України "Про прокуратуру" та підпунктом 2 пункту 13 Перехідних положень Закону України "Про забезпечення права на справедливий суд"обов'язки щодо приведення його нормативно-правових актів у відповідність із цими законами у тримісячний строк не виконав.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що з 13.12.2010р. по 28.04.2016р. позивач працювала в Миколаївському окружному адміністративному суду, про що зазначено у довідці відповідача №21 від 23.05.2016р.

Відповідно до довідки Миколаївського окружного адміністративного суду про дохід за період з жовтня 2014р. по серпень 2015р. заробітна плата позивача розраховувалась виходячи з посадового окладу у розмірі 1218,00 грн., посадового окладу у розмірі 1378,00 грн. у період з 01.09.2015р. до 09.09.2015р., посадового окладу у розмірі 2756,00 грн. у період з 09.09.2015р. по 31.12.2015р.

Відмовляючи в задоволенні позову Херсонський окружний адміністративний суд виходив з того, що оскільки з 26 жовтня 2014 року по 9 вересня 2015 року Кабінетом Міністрів України зміни до постанови №268 щодо умов оплати праці, зокрема розмірів окладів працівників апарату суду, не внесено, а законами України "Про Державний бюджет України на 2014 рік та "Про Державний бюджет України на 2015 рік" видатки на реалізацію положень абзацу другого частини першої статті 144 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" та частини першої статті 147 цього ж Закону у редакції з 28 березня 2015 року не передбачено, управління ДСА як головний розпорядник бюджетних коштів не мало правових підстав для перерахунку та виплати заробітної плати працівників апарату суду поза межами видатків державного бюджету на оплату праці таких працівників у розмірах інших, ніж встановлено Кабінетом Міністрів України.

Суд апеляційної інстанції погоджується з такими висновками суду першої інстанції виходячи з наступного.

26 жовтня 2014 року набрав чинності Закон України "Про прокуратуру" від 14.10.2014 року № 1697-VII (далі - Закон № 1697-VII), яким частину 1 статті 144 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 07.07.2010 року № 2453-VІ (далі - Закон № 2453-VІ), доповнено абзацом другим: розмір посадового окладу працівника апарату суду, посада якого віднесена до шостої категорії посад державних службовців, установлюється в розмірі 30 відсотків посадового окладу судді місцевого суду, посадові оклади працівників апарату суду, посади яких віднесені до кожної наступної категорії посад державних службовців, установлюються з коефіцієнтом 1,3 пропорційно посадовим окладам працівників апарату суду, посади яких віднесені до попередньої категорії посад державних службовців.

Абзацом другим підпункту 1 і абзацом третім підпункту 2 пункту 13 розділу XIII Закону № 1697-VII Кабінет Міністрів України зобов'язано у тримісячний строк з дня, наступного за днем опублікування цього Закону, привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом та у двомісячний строк з дня, наступного за днем опублікування цього Закону, внести на розгляд Верховної Ради України пропозиції щодо приведення законодавчих актів у відповідність із цим Законом, у тому числі з метою забезпечення збільшення видатків Державного бюджету України на оплату праці працівників апаратів судів та встановлення їм посадових окладів у розмірі, не меншому за передбачені Законом № 2453-VІ.

З 28 березня 2015 року Законом України "Про забезпечення права на справедливий суд" від 12.02.2015 року № 192-VІІІ (далі - Закон № 192-VІІІ) затверджено нову редакцію Закону № 2453-VІ, у статті 147 якого встановлено, що розмір заробітної плати працівників апаратів судів, ДСА, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Національної школи суддів України, їхнє побутове забезпечення і рівень соціального захисту визначаються законом і не можуть бути меншими, ніж у відповідних категорій державних службовців органів законодавчої та виконавчої влади. При цьому розмір посадового окладу працівника апарату суду, посада якого віднесена до шостої категорії посад державних службовців, установлюється в розмірі 30 відсотків посадового окладу судді місцевого суду. Посадові оклади працівників апарату суду, посади яких віднесені до кожної наступної категорії посад державних службовців, установлюються з коефіцієнтом 1,3 пропорційно посадовим окладам працівників апарату суду, посади яких віднесені до попередньої категорії посад державних службовців.

Підпунктом 2 пункту 13 Перехідних положень Закону № 192-VІІІ Кабінет Міністрів України зобов'язано у тримісячний строк з дня набрання чинності цим Законом привести свої нормативно-правові акти у відповідність із зазначеним Законом.

Відповідно до частин 7 та 8 статті 33 Закону України від 16.12.1993 року № 3723-XII "Про державну службу" у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин (далі - Закон № 3723-XII) умови оплати праці державних службовців, розміри їх посадових окладів, надбавок, доплат і матеріальної допомоги визначаються Кабінетом Міністрів України. Джерелом формування фонду оплати праці державних службовців є Державний бюджет України та інші джерела, визначені для цієї мети положеннями про органи державної виконавчої влади, затвердженими указами Президента України та постановами Кабінету Міністрів України.

Ці положення закріплено також частиною другою статті 8 Закону України від 24.03.1995 року № 108/95-ВР "Про оплату праці" у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин (далі - Закон № 108/95-ВР), яка передбачає, що умови та розміри оплати праці працівників установ та організацій, що фінансуються з бюджету, визначаються Кабінетом Міністрів України.

Оплата праці працівників установ та організацій, що фінансуються з бюджету, здійснюється на підставі законодавчих та інших нормативних актів України, генеральної, галузевих, регіональних угод, колективних договорів у межах бюджетних асигнувань та інших позабюджетних доходів. Обсяги витрат на оплату праці працівників установ та організацій, що фінансуються з бюджету, затверджуються одночасно з бюджетом (стаття 13 Закону № 108/95-ВР).

За правилами статті 142 Закону № 2453-VІ (у редакції до 28 березня 2015 року) фінансування всіх судів в Україні здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України. Функції головного розпорядника коштів Державного бюджету України щодо фінансового забезпечення діяльності судів здійснює, зокрема, ДСА. Суди загальної юрисдикції фінансуються згідно з кошторисами і щомісячними розписами видатків, затвердженими відповідно до вимог цього Закону, у межах річної суми видатків, передбачених Державним бюджетом України на поточний фінансовий рік, у порядку, встановленому Бюджетним кодексом України (стаття 143 Закону № 2453-VІ). Аналогічні правила закріплені і у статтях 145, 146 Закону № 2453-VІ у редакції з 28 березня 2015 року.

З 1 січня 2015 року пунктом 9 Прикінцевих положень Закону України "Про Державний бюджет України на 2015 рік" визначено, що норми і положення, зокрема, частини першої статті 144 Закону № 2453-VІ застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного та місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування, а з 13 березня 2015 року установлено, що норми і положення Закону № 2453-VІ застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування.

На час виникнення спірних відносин схема посадових окладів працівників апарату суду визначена постановою № 268, зокрема Додатком 47, який залишався незмінним до 9 вересня 2015 року.

Згідно з частиною першою та другою статті 23 Бюджетного кодексу України, будь-які бюджетні зобов'язання та платежі з бюджету здійснюються лише за наявності відповідного бюджетного призначення, якщо інше не передбачено законом про Державний бюджет України. Бюджетні призначення встановлюються законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет) у порядку, визначеному цим Кодексом.

Відповідно до частини першої статті 51 Бюджетного кодексу України керівники бюджетних установ утримують чисельність працівників, військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та здійснюють фактичні видатки на заробітну плату (грошове забезпечення), включаючи видатки на премії та інші види заохочень чи винагород, матеріальну допомогу, лише в межах фонду заробітної плати (грошового забезпечення), затвердженого для бюджетних установ у кошторисах.

Зважаючи на те, що з 26.10.2014 року по 09.09.2015 року розміри окладів працівників суду, в тому числі помічників суддів не змінені, а законами України "Про Державний бюджет України на 2014 рік" та Про Державний бюджет України на 2015 рік" видатки на реалізацію положень абзацу другого частини першої статті 144 Закону № 2453-VІ та частини першої статті 147 цього ж Закону у редакції з 28.03.2015 року не передбачено, управління ДСА в Херсонській області, як головний розпорядник бюджетних коштів, не мало правових підстав для перерахунку та виплати заробітної плати працівників апарату суду поза межами видатків державного бюджету на оплату праці таких працівників у розмірах інших, ніж встановлено Кабінетом Міністрів України.

Подібний висновок щодо застосування норм матеріального права міститься в постановах Верховного Суду України від 12 липня 2016 року № 21-1726а16 та від 13 липня 2016 року № 21-1488а16.

Щодо вимог позивача про зобов'язання відповідача здійснити перерахунок та виплатити позивачу заробітну плату в повному обсязі з урахуванням надбавок до посадового окладу та премій за період 09.09.2015 року по 31.12.2015 року, виходячи з посадового окладу - 0,4 від місячного посадового окладу судді місцевого суду без 50-відсоткового зменшення, установленого постановою Кабінетом Міністрів України № 644, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

Пунктом 6 постанови Кабінету Міністрів України від 02.09.2015 року № 644, на виконання пункту 13 Прикінцевих та перехідних положень Закону внесені зміни до постанови Кабінету Міністрів України № 268 від 09.03.2006 "Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників апарату органів виконавчої влади, органів прокуратури, судів та інших органів", виклавши у новій редакції схему посадових окладів керівних працівників і спеціалістів апарату місцевих (загальних, спеціалізованих) судів, з приміткою про те, що у 2015 році місячний посадовий оклад застосовується з урахуванням 50-відсоткового зменшення; інші виплати працівникам апарату судів, передбачені цією постановою здійснюються виключно в межах фонду оплати праці суду.

У Державному бюджеті України на 2015 рік були відсутні кошти на фінансування посадових окладів у розмірах без 50-відсотковго зменшення; правові акти, видані на виконання Державного бюджету (кошториси, щомісячні розписи видатків тощо) не передбачали фінансового механізму реалізації такого права.

Таким чином, суд апеляційної інстанції вважає правильним висновок суду першої інстанції, що наведені положення дають підстави для висновку, що Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Херсонській області не наділено правом самостійно, без правового врегулювання та фінансової можливості, здійснювати перерахунок посадового окладу позивачу та виплату заробітної плати у відповідному розмірі.

З огляду на те, що у спірний період посадові оклади працівників апаратів місцевих судів Кабінетом Міністрів України були змінені та застосовувались з урахуванням 50-відсоткового зменшення, суд не вбачає ознак протиправності в діях відповідача щодо не нарахування та невиплати заробітної плати позивачу у заявлених ним розмірах.

Згідно ст.200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на викладене, суд першої інстанції правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків рішення суду, а тому підстави для скасування постанови колегія суддів не вбачає і вважає, що апеляційну скаргу на неї слід залишити без задоволення.

Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, апеляційний суд,-

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 31 серпня 2016 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили після проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з часу отримання копії рішення сторонами.

Суддя-доповідач: О.О. Димерлій

Суддя: О.В. Єщенко

Суддя: С.Д. Домусчі