Рішення № 62288627, 24.10.2016, Апеляційний суд Сумської області

Справа №576/144/15-ц Головуючий у суді у 1 інстанції - Сапон О.В.Номер провадження 22-ц/788/1651/16 Суддя-доповідач - Дубровна В. В. Категорія - 20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 жовтня 2016 року м.Суми

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Сумської області в складі:

головуючого-судді - Дубровної В. В.,

суддів - Сибільової Л. О. , Бойка В. Б.

за участю секретаря судового засідання - Назарової О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні апеляційного суду цивільну справу за апеляційною скаргою Ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю «Сумиальянсбудсервіс» арбітражного керуючого Іваненко Наталії Олександрівни

на рішення Глухівського міськрайонного суду Сумської області від 09 лютого 2015 року

у цивільній справі за позовом ОСОБА_4 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Сумиальянсбудсервіс»

про розірвання договору купівлі - продажу нежилого приміщення,

В С Т А Н О В И Л А:

23 січня 2015 року ОСОБА_4 звернулася до суду із зазначеним позовом до ТОВ «Сумиальянсбудсервіс», у якому просила розірвати укладений 09 лютого 2006 року між нею та ТОВ «Сумиальянсбудсервіс» договір купівлі-продажу 81/100 частини нежитлового приміщення по АДРЕСА_1. Свої вимоги мотивувала тим, що 09 лютого 2006 року між нею та ТОВ«Сумиальянсбудсервіс» був укладений нотаріально посвідчений договір купівлі-продажу, згідно якого вона продала відповідачу належні їй 81/100 частини нежитлового приміщення загальною площею 1 396,1 кв.м за адресою: АДРЕСА_1. Відповідно до умов зазначеного договору продаж приміщення був вчинений за 53 397 грн. Хоча в договорі купівлі-продажу і було зазначено, що продавець отримав гроші до оформлення самого договору, однак насправді ж відповідач гроші їй не передав, а пообіцяв розрахуватись протягом 10 днів після підписання договору, однак взятого зобов'язання не виконав і гроші їй не сплатив до цього часу.

Рішенням Глухівського міськрайонного суду Сумської області від 09 лютого 2015 року позов ОСОБА_4 задоволений.

Розірвано укладений 09 лютого 2006 року між ОСОБА_4 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Сумиальянсбудсервіс» договір купівлі-продажу 81/100 частини нежитлового приміщення загальною площею 1396,1 кв.м, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.

Стягнуто з ТОВ «Сумиальянсбудсервіс» на користь ОСОБА_4 533 гри. 97 коп. понесених судових витрат.

В апеляційній скарзі Ліквідатор ТОВ «Сумиальянсбудсервіс» арбітражний керуючий Іваненко Н.О. просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким ОСОБА_4 у задоволенні позову відмовити.

При цьому зазначає, що суд у рішенні дійшов необґрунтованого висновку щодо визнання відповідачем позову, зазначаючи в тексті рішення про те, що відповідач позов визнав шляхом надання письмової заяви, оскільки матеріали справи свідчать про те, що така заява складена ОСОБА_5, який вказав, що є директором ТОВ «Сумиальянсбудсервіс». Разом з тим, ОСОБА_5 вже не був керівником ТОВ «Сумиальянсбудсервіс», оскільки відповідно до даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців таку посаду з 16 червня 2014 року займав його батько ОСОБА_6. Крім того, взагалі вважає необґрунтованими позовні вимоги, оскільки позивачем не був доведений факт непроведення відповідачем розрахунку за придбане майно, оскільки про проведення повного розрахунку ще до укладання договору купівлі - продажу зазначено у самому тексті нотаріально посвідченого договору. Вважає безпідставними доводи позивача про те, що під час укладання договору директор відповідача вказав, що розрахується у десятиденний строк через труднощі зі зняттям готівки з рахунку, а примірники договору вже були роздруковані на бланках, оскільки витрати на нотаріальні бланки і ризик неодержати оплату за продане нерухоме майно не є співмірними. Діючи добросовісно і розумно позивач мала б потурбуватись про належне документальне оформлення невиконаного зобов'язання щодо оплати майна шляхом зазначення цього у договорі. Тим паче, що за договором витрати у зв'язку з його укладенням, тобто і на захищені бланки несе покупець. Також, вважає, що не можуть бути підтвердженням невиконання відповідачем обов'язку по оплаті придбаного майна листи за підписами директорів ТОВ «Сумиальянсбудсервіс» ОСОБА_7 та ОСОБА_5, оскільки ст. 654 ЦК України передбачає, що зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту. Всі листи, наявні в матеріалах справи, зазначені або № 1 або б/н, при цьому у їх тексті наявні ознаки їх складання в один і той же час. Наприклад, у листі від 20 травня 2006 року зазначено про строк оплати «до 30 грудня 2006 року», а в листі від 15 січня 2009 (майже через 3 роки) - «до 30 грудня 2006 року будуть сплачені протягом 2009 року», у листі від 20 липня 2014 року (ще через 5 років) - «до 30 грудня 2006 року будуть сплачені до 30 грудня 2014 року». При цьому, на час складання останнього листа (якщо дата складання у ньому вказана вірно), ОСОБА_5 вже не був директором ТОВ «Сумиальянсбудсервіс». Незрозуміло також, чому керівництво ТОВ «Сумиальянсбудсервіс» не заявило про застосування строку позовної давності, який давно сплинув (якщо навіть довіряти датам складення наявних у матеріалах справи листів відповідача, то між листами від 15 січня 2009 року та від 20 липня 2014 року минуло більше трьох років. Також вказує, що викликає подив та обставина, що ОСОБА_8 не зверталася до суду за захистом своїх порушених прав та законних інтересів протягом 9 років (з 2006 року). Вважає, що справа була штучно створена лише для виведення об'єкта нерухомого майна з власності юридичної особи - відповідача, у якого наявні значні невиконані зобов'язання перед кредиторами. Також, вважає, що позивач у зв'язку з несплатою коштів за договором купівлі-продажу мав право вимагати такої оплати та сплати процентів, вимагати відшкодування збитків тощо, крім того, передбачене право на односторонню відмову продавця від договору, тобто судове рішення про його розірвання не потрібне. Крім того, суд не перевірив, чи могло задоволення позовних вимог вплинути на права інших осіб. Відповідно до Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, на час ухвалення оскаржуваного рішення на все нерухоме майно ТОВ«Сумиальянсбудсервіс» був накладений арешт, зареєстрований (первинно) 19 жовтня 2010 року на підставі постанови Зарічного ВДВС СМУЮ від 06 жовтня 2010 року, а також арешт нерухомого майна саме на нежитлову будівлю за адресою: АДРЕСА_1, який зареєстрований 12 березня 2011 року на підставі постанови про накладення арешту на майно від 29 листопада 2010 року старшого слідчого з ОВС СУ ПМ ДПА України ОСОБА_9 Накладення останнього арешту пов'язано з тим, що вироком Глухівського міськрайонного суду від 02 листопада 2011 року, зміненого вироком Апеляційного суду Сумської області від 02 вересня 2012 року ОСОБА_5 було визнано винним у вчиненні злочинів, передбачених ст.ст.191 ч. 5, 15 ч. 2, 191 ч. 5, 209 ч. 2, 205 ч. 2, 366 ч.І КК України. Також, 16 вересня 2009 року між відповідачем та Державною іпотечною установою укладений договір про відчуження майнових прав на об'єкт незавершеного будівництва (з договором про внесення змін та доповнень № 1 від 05 лютого 2010 року), за яким відчужувались майнові права не об'єкт, що раніше був придбаний відповідачем у позивача (у процесі його реконструкції і добудови у житловий багатоквартирний будинок). Також судом першої інстанції не було належним чином визначене коло осіб, на права яких вплинуло оскаржуване рішення та не залучено їх до участі у справі, зокрема, в якості третіх осіб.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника ТОВ «Сумиальянсбудсервіс» ОСОБА_10, який апеляційну скаргу підтримує з мотивів у ній викладених, пояснення представника ОСОБА_4 - ОСОБА_11, який проти скарги заперечує, вважає рішення суду законним та обґрунтованим, вивчивши матеріали справи, перевіривши рішення в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду - скасуванню, з ухваленням нового рішення.

Вирішуючи наявний спір та задовольняючи позов ОСОБА_4, суд першої інстанції, виходив з того, що оскільки відповідач до часу розгляду справи в суді не сплатив позивачу обумовлену в договорі купівлі-продажу суму, що у відповідності до положень ч.2 ст.651 ЦК України є істотним порушенням умов договору, то є підстави для його розірвання.

Однак з таким висновком погодитись неможливо з огляду на наступне.

У відповідності до ст.213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом; обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зазначених вимог суд першої інстанції не дотримався.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, 09 лютого 2006 року між ОСОБА_4 та ТОВ «Сумиальянсбудсервіс» був укладений нотаріально посвідчений договір купівлі-продажу, згідно умов якого позивач ОСОБА_4 продала відповідачу ТОВ «Сумиальянсбудсервіс» належні їй 81/100 частини нежитлового приміщення загальною площею 1 396,1 кв.м за адресою: АДРЕСА_1.

Згідно свідоцтва про шлюб, виданого Відділом реєстрації актів цивільного стану по місту Глухів Глухівського міськрайонного управління юстиції від 10 лютого 2006 року ОСОБА_4 змінила прізвище на «ОСОБА_4» (а.с.6).

Згідно п.2.1 Договору купівлі-продажу від 09 лютого 2006 року продаж частини нежитлового приміщення за домовленістю сторін вчиняється за 53 397 грн., які були одержані продавцем від покупця до оформлення цього договору (а.с.198).

Згідно п.2.2 Договору сторони підтверджують факт повного розрахунку за продану частину нежитлового приміщення.

Відповідно до ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

Частинами 3 - 5 ст. 653 ЦК України передбачено, що у разі зміни або розірвання договору зобов'язання змінюється або припиняється з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни. Якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов'язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили.

Сторони не мають права вимагати повернення того, що було виконане ними за зобов'язанням до моменту зміни або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором або законом.

Якщо договір змінений або розірваний у зв'язку з істотним порушенням договору однією із сторін, друга сторона може вимагати відшкодування збитків, завданих зміною або розірванням договору.

Як вбачається з заявлених позовних вимог, істотними порушеннями договору купівлі-продажу, які є підставою для розірвання укладеного договору, є ухилення Покупця від сплати грошових коштів у розмірі 53 397 грн.

Але на підтвердження зазначеної обставини позивачкою не надано суду жодного достовірного та переконливого доказу.

Відповідно до ч. 3 ст.10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Обгрунтовуючи заявлені позовні вимоги, як на належні доказі позивачка посилається на гарантійні листи, копії яких долучені до матеріалів справи ( а.с.10-13).

Згідно Гарантійного листа №1 від 09 лютого 2006 року Директор ТОВ «Сумиальянсбудсервіс» ОСОБА_7 гарантував ОСОБА_4, як продавцю за договором купівлі продажу 81/100 частини нежилого приміщення загальною площею 1 396,1 кв.м, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1, який укладений між нею та ТОВ «Сумиальянсбудсервіс» сплатити грошові кошти в розмірі 53 397 грн. 00 коп. протягом 10 календарних днів з дня укладання договору. Грошові кошти не були виплачені Продавцю ОСОБА_4 у зв'язку з неможливістю їх зняти з рахунку в день укладання договору (а.с.10).

У Письмовому зобов'язанні (гарантійному листі) від 20 травня 2006 року № б/н директор ТОВ «Сумиальянсбудсервіс» ОСОБА_7 гарантував ОСОБА_4, що грошові кошти за договором купівлі - продажу від 09 лютого 2006 року у розмірі 53 397 грн. 00 коп. Товариство зобов'язується сплатити останній до 30 грудня 2006 року (а.с.11).

У листі ТОВ «Сумиальянсбудсервіс» від 15 січня 2009 року № б/н за підписом директора ОСОБА_5 повідомляється, що грошові кошти в розмірі 53 397 грн. 00 коп. згідно договору купівлі - продажу 81/100 частини нежилого приміщення загальною площею 1 396,1 кв.м, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1, до 30 грудня 2006 року будуть сплачені ОСОБА_4 протягом 2009 року (а.с.12).

У листі ТОВ «Сумиальянсбудсервіс» від 20 липня 2014 року № б/н за підписом директора ОСОБА_5 повідомляється, що грошові кошти в розмірі 53 397 грн. 00 коп. згідно договору купівлі - продажу 81/100 частини нежилого приміщення загальною площею 1 396,1 кв.м, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1, до 30 грудня 2006 року будуть сплачені ОСОБА_4 до 30 грудня 2014 року (а.с.13).

Суд критично відноситься до зазначених листів, оскільки, по-перше, вони не є тими належними доказами, які спростовують укладений та нотаріально посвідчений між сторонами договір купівлі-продажу в частині проведення розрахунків. І крім того, вони викликають сумнів у колегії суддів, оскільки не надано суду доказів реєстрації цих листів у журналі вихідної кореспонденції, вони не містять номеру вихідної реєстрації. Крім того, будучи датованими 09 лютого 2006 року, 20 травня 2006 року, 15 січня 2009 року, 20 липня 2014 року та підписаними різними особами, спочатку керівником ТОВ «Сумиальянсбудсервіс»ОСОБА_7, потім - підписантом ОСОБА_5, листи схожі за змістом та містять повторення визначеної дати оплати «до 30 грудня 2006 року», яка копіювалась при виготовленні кожного послідуючого листа.яких вбачається, що керівники ТОВ «Сумиальянсбудсервіс» неодноразово направляли їй листи, у яких зобов'язувались сплатити 53397 грн. до певної дати.

Зазначені докази суд не може сприйняти як належні та допустимі докази, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Як вбачається з укладеного між сторонами договору, між ними досягнута згода щодо предмету, ціни договору, розрахунків за договором. Нотаріально посвідченим договором чітко зазначено про повний розрахунок за продану частину нежитлового приміщення, про те, що кошти в сумі 53397 грн. були отримані продавцем від покупця до оформлення договору купівлі-продажу.

Безгрошовість договору може бути підтверджена лише належними і допустимими доказами.

Договір купівлі-продажу не визнавався недійсним в частині розрахунків, він є чинним, ніким не оспорюється.

Умови договору не містять вказівки про те, що кошти за договором не передавались, що між сторонами малась будь-яка домовленість про передачу грошей в майбутньому, тобто після укладення договору. Тому, доводи позивачки про істотне порушення договору у зв'язку з несплатою вартості відчуженої нею частини нежитлового приміщення спростовуються самим змістом договору купівлі-продажу.

Не можливо погодитись з доводами представника позивача про те, що ненадання відповідачем доказів на підтвердження перерахування товариством коштів позивачці за відчужену нею частину належної їй нежитлової будівлі свідчить про відсутність розрахунків у момент укладення договору купівля-продажу, оскільки порушення фінансово-бухгалтерської дисципліни відповідачем в особі його керівника щодо перерахування коштів у встановленому законом порядку, з відрахуванням необхідних платежів, не впливає на суть спору, що розглядається.

Відповідно до Постанови господарського суду Сумської області від 25 квітня 2016 року ТОВ «Сумиальянсбудсервіс» визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором призначено арбітражного керуючого Іваненко Н.О.

З відповіді Глухівської об'єднаної податкової інспекції ГУ ДФС у Сумській області від 11 лютого 2016 року вбачається, що протягом останніх трьох років ТОВ ««Сумиальянсбудсервіс» не звітувало до Глухівської ОДПІ (а.с.37).

З пояснень у судовому засіданні апеляційного суду сторін, свідка ОСОБА_7- колишнього керівника ТОВ «Сумиальянсбудсервіс», з матеріалів справи вбачається, що будівля, частина якої викуплялась у позивачки, являла собою колишній дитячий садок, розташований за адресою АДРЕСА_1, який планувалось товариством «Сумиальянсбудсервіс» реконструювати під багатоповерховий житловий будинок.

Згідно з вироком Глухівського міськрайонного суду Сумської області від 04 листопада 2011 року ОСОБА_5 визнано винним у скоєнні злочинів, передбачених ст.ст. 191 ч.5, ст.15 ст.2, ст.191 ч.5, ст.209 ч.2, ст. 20 ч.2, ст.366 ч.1 КК України та відповідно до ст. 70 КК України кінцево призначено шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим - 4 роки позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з виконанням організаційно - розпорядчих та адміністративно - господарських функцій в установах, підприємствах, організаціях усіх форм власності строком на 3 роки, з конфіскацією всього майна, крім житла.

Цивільний позов прокурора задоволений.

Стягнуто з ОСОБА_5, на користь держави в особі Державної іпотечної установи шкоду в сумі 3 481 870, 91 грн.

Незакінчену будівництвом споруду - житловий будинок, розташовану по АДРЕСА_1 обернуто в рахунок відшкодування позовних вимог.

Міру запобіжного заходу ОСОБА_5 залишено утримання під вартою. Строк відбуття міри покарання ОСОБА_5 обчислювати з моменту затримання з 28 вересня 2010 року.

Вироком Апеляційного суду Сумської області від 04 вересня 2012 року вирок Глухівського міськрайонного суду Сумської області від 04 листопада 2011 року в частині призначення покарання ОСОБА_5 скасований та призначено покарання на підставі ст.70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначено ОСОБА_5 покарання у вигляді позбавлення волі на строк 7 років 6 місяців з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з виконанням організаційно - розпорядчих та адміністративно - господарських функцій в установах, підприємствах, організаціях усіх форм власності строком на 3 роки, з конфіскацією всього, крім житла, майна.

Як вбачається з вироку суду (а.с.41-62), ОСОБА_5 використав надані йому за посадою службові повноваження для заволодіння коштами державного бюджету шляхом їх привласнення в особливо великих розмірах, що надійшли від Державної іпотечної установи в рамках придбання майнових прав на об'єкти незавершеного будівництва за державною програмою забезпечення житлом громадян, виділених за вказаною державною програмою.

Звільнившись з місць позбавлення волі, не маючи права відповідно до вироку суду протягом трьох років обіймати посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій в установах, підприємствах, організаціях усіх форм власності, ОСОБА_5 з'явився до суду першої інстанції і у цій справі подав заяву про визнання позову (а.с.18).

З урахуванням викладеного колегія суддів знаходить рішення суду таким, що не ґрунтується на законі, воно підлягає скасуванню, з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_4

У відповідності до п.2 ч.1 ст.307 ЦПК України за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право скасувати рішення суду першої інстанції і ухвалити нове рішення по суті позовних вимог.

Згідно з ч.1,2 ст.309 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першоїінстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є:

1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи;

2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими;

3) невідповідність висновків суду обставинам справи;

4) порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права.

Норми матеріального права вважаються порушеними або неправильно застосованими, якщо застосовано закон, який не поширюється на ці правовідносини, або не застосовано закон, який підлягав застосуванню.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України з ОСОБА_4 підлягає стягненню в дохід держави судовий збір у розмірі 587 грн. 35 коп. (сплату якого було відстрочено ТОВ «Сумиальянсбудсервіс» до ухвалення судового рішення у справі) .

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 307 ч.1 п.2, 309 ч.1 п.1,2,3,4, ч.2, ч.3, 313, 314 ч.2, 316 ЦПК України, колегія суддів,

В И Р І Ш И Л А:

Апеляційну скаргу Ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю «Сумиальянсбудсервіс» арбітражного керуючого Іваненко Наталії Олександрівни задовольнити.

Скасувати рішення Глухівського міськрайонного суду Сумської області від 09 лютого 2015 року.

Ухвалити нове рішення.

Відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_4 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Сумиальянсбудсервіс» про розірвання договору купівлі - продажу нежилого приміщення.

Стягнути з ОСОБА_4 судовий збір у розмірі 587 грн. 35 коп. в дохід держави за наступними реквізитами:

Код бюджетної класифікації доходів 22030101

Рахунок 31211206780002

Одержувач УК у м. Суми (м.Суми), 22030001

Банк одержувача ГУДКСУ у Сумській області,

ЄДРПОУ 37970593

МФО 837013

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржено в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

Головуючий:

Судді: