Ухвала суду № 62287526, 27.10.2016, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/37425/16-к

Провадження № 1-кс/761/22875/2016

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 жовтня 2016 року слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Києва Піхур О.В., розглянувши клопотання слідчого групи слідчих Головного слідчого управління СБ України - слідчого в ОВС слідчого відділу УСБУ в Полтавській області майора юстиції Короткого Володимира Анатолійовича про арешт майна, -

В С Т А Н О В И В:

Слідчий групи слідчих Головного слідчого управління СБ України - слідчий в ОВС слідчого відділу УСБУ в Полтавській області майор юстиції Короткий Володимир Анатолійович, 26.10.2016 року звернувся до Шевченківського районного суду м. Києва з клопотанням, погодженим прокурором відділу Генеральної прокуратури України радником юстиції С.А. Труш, по кримінальному провадженню №22015000000000031, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за підозрою ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, а також за фактом вчинення злочину, передбаченого ч. 3 ст. 209 КК України,згідно якого просить накласти арешт на грошові кошти підозрюваного ОСОБА_3 в сумі 10 000 доларів США, які зберігаються у заступника директора Департаменту з управління діяльністю Корпоративного недержавного пенсійного фону Національного банку України ОСОБА_6; зобов'язати Національний банк України видати слідчому групи слідчих Головного слідчого управління - слідчому в ОВС слідчого відділу Управління СБ України в Полтавській області Короткому В.А. або члену слідчої групи за його дорученням грошові кошти підозрюваного ОСОБА_3, в сумі 10 000 доларів США. на які накладено арешт, що зберігаються у заступника директора Департаменту з управління діяльністю КНПФ НБУ ОСОБА_6.

Кримінальне провадження №22015000000000031, зареєстроване за підозрою ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, а також за фактом вчинення злочину, передбаченого ч. 3 ст. 209 КК України, а тому виникла необхідність у накладенні арешту на майно, оскільки, арешт накладається виключно на підставі рішення суду.

Клопотання мотивоване тим, що орієнтовно наприкінці березня - на початку квітня 2014 року, більш точна дата не встановлена, директор Дирекції з управління діяльністю Корпоративного недержавного пенсійного фонду України Національного банку України ОСОБА_3, перебуваючи в м. Києві та маючи повноваження щодо укладання господарсько-цивільних договорів від імені Корпоративного недержавного пенсійного фонду України Національного банку України (далі - КНПФ НБУ та/або Фонд), вступив у злочинну змову з директором товариства з обмеженою відповідальністю «Тріумф» (ЄДРПОУ 31829270, далі - TOB «Тріумф», Товариство) ОСОБА_4 та засновником вказаного Товариства ОСОБА_7 з метою заволодіння грошовими коштами КНПФ НБУ.

Клопотання про арешт майна розглядається слідчим суддею, судом не пізніше двох днів з дня його надходження до суду, за участю слідчого та/або прокурора, цивільного позивача, якщо клопотання подано ним, підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, і за наявності - також захисника, законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження. Неприбуття цих осіб у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання (ч. 1 ст. 172 КПК України).

Вивчивши клопотання та додані до нього матеріали, слідчий суддя прийшов до висновку, що воно підлягає поверненню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження. Одним із таких заходів є арешт майна.

Згідно з ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди. У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу (ч. 2, ч. 3 ст. 170 КПК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна (ч. 10 ст. 170 КПК України).

У клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено: 1) підстави і мету відповідно до положень статті 170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна; 2) перелік і види майна, що належить арештувати; 3) документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном; 4) розмір шкоди, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, у разі подання клопотання відповідно до частини шостої статті 170 цього Кодексу. До клопотання також мають бути додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання. (ч. 2 ст. 171 КПК України).

Як вбачається зі змісту клопотання, слідчим не надано документів, які підтверджують право власності ОСОБА_3 на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном, крім того відсутнє підтвердження того, що кошти в сумі 10000 доларів США зберігаються у заступника директора Департаменту з управління діяльністю Корпоративного недержавного пенсійного фону Національного банку України ОСОБА_6 та не зазначено адресу зберігання, а тому подане клопотання про арешт майна не відповідає вимогам п. 3 ч. 2 ст. 171 КПК України.

Крім того, слідчий просить зобов'язати Національний банк України видати слідчому групи слідчих Головного слідчого управління - слідчому в ОВС слідчого відділу Управління СБ України в Полтавській області Короткому В.А. або члену слідчої групи за його дорученням грошові кошти підозрюваного ОСОБА_3, в сумі 10 000 доларів США. на які накладено арешт, що зберігаються у заступника директора Департаменту з управління діяльністю КНПФ НБУ ОСОБА_6, проте, не зазначає подальшої долі вказаних коштів, мети та подальшого місця зберігання.

Відповідно до ч. 3 ст. 172 КПК України, слідчий суддя, суд, встановивши, що клопотання про арешт майна подано без додержання вимог статті 171 цього Кодексу, повертає його прокурору, цивільному позивачу та встановлює строк в сімдесят дві години або з урахуванням думки слідчого, прокурора чи цивільного позивача менший строк для усунення недоліків, про що постановляє ухвалу. У такому разі тимчасово вилучене в особи майно підлягає негайному поверненню після спливу встановленого суддею строку, а у разі звернення в межах встановленого суддею строку з клопотанням після усунення недоліків - після розгляду клопотання та відмови в його задоволенні.

Враховуючи викладене, слідчий суддя приходить до висновку про необхідність повернення клопотання про арешт майна для усунення вказаних в ухвалі недоліків.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 131, 132, 163, 167, 170-173 КПК України, слідчий суддя, -

У Х В А Л И В :

Клопотання слідчого групи слідчих Головного слідчого управління СБ України - слідчого в ОВС слідчого відділу УСБУ в Полтавській області майора юстиції Короткого Володимира Анатолійовича про арешт майна - повернути прокурору та встановити строк в сімдесят дві години для усунення недоліків.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя