Ухвала суду № 62286126, 27.10.2016, Оболонський районний суд міста Києва

27.10.2016 Справа № 756/7051/16-к

Унікальний № 756/7051/16

Порядковий № 1-кп/756/726/16

У Х В А Л А

підготовчого судового засідання

27 жовтня 2016 року м.Київ

Оболонський районний суд м. Києва в складі:

головуючого - судді Родіонова С.О.

за участю секретаря - Ніжегородцевої О.О.

прокурора - Мінчук А.Л.,Мельник-Лимонченко О.Р.

захисника - ОСОБА_1

провівши в залі суду в м. Києві підготовче судове засідання на підставі обвинувального акту щодо обвинуваченого

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Ілловайськ, Донецької області, українця, громадянина України, одруженого, працюючого директором ТОВ «Бінетек», раніше не судимого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, проживаючого за адресою: АДРЕСА_2,

який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушенння, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України,-

В С Т А Н О В И В:

До Оболонського районного суду м.Києва надійшов обвинувальний акт, реєстр матеріалів досудового розслідування за обвинуваченням ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України.

ЗахисникОСОБА_1 та обвинувачений просили повернути прокурору обвинувальний акт бо він не відповідає вимогам КПК України, прокурор не заперечувала.

Суд, вивчивши матеріали кримінального провадження, вислухавши думку учасників кримінального провадження, встановив наступне.

Згідно п. 5 ч. 2 ст. 291 КПК України в обвинувальному акті повинно бути викладено фактичні обставини кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення.

Виходячи з вищезазначеного вбачається, що обвинувальний акт повинен складатися з описової та резолютивної частин. В описовій частині зазначаються дані, які стали приводом та підставами початку досудового розслідування, обставини кримінальної події та під ознаки якого кримінального закону підпадають дії особи. В резолютивній частині підводяться підсумки кримінального розслідування, тобто особі висувається обвинувачення, яке відповідно до ст.ст. 369, 374 КПК України має бути вирішено у вироку суду.

Більше того, формулювання обвинувачення має бути конкретним, тобто в ньому повинно бути детально описано місце вчинення злочину, час, спосіб вчинення, зокрема конкретні дії (бездіяльність), які були скоєні обвинуваченим, ознаки суб'єктивної сторони злочину (форма вини, мотив, мета) та інші обставини, які мають значення для кримінального провадження, так як зазначені обставини, відповідно до положень ст. 91 КПК України, підлягають доказуванню у кримінальному провадженні.

Зазначені вимоги закону узгоджуються з висновками Європейського суду з прав людини, викладеними у своїх рішеннях.

Так, Європейський суд з прав людини (далі - Суд) у справі «Абрамян проти Росії» зазначив, що у п. З ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод йдеться про необхідність приділяти особливу увагу роз'ясненню «обвинувачення» особі, стосовно якої порушено кримінальну справу. Деталі вчинення злочину можуть відігравати вирішальну роль під час розгляду кримінальної справи. У кримінальній справі надання повної, детальної інформації щодо пред'явленого особі обвинувачення та, відповідно, про правову кваліфікацію, яку суд може дати відповідним фактам, є важливою передумовою забезпечення справедливого судового розгляду (справа «Пелісьє та Сассі проти Франції», «Матточіа проти Італії», «І.Н. та інші проти Австрії"). При цьому справедливість під час провадження у справі необхідно оцінювати, беручи до уваги розгляд справи в цілому, тобто з початку здійснення досудового розслідування (справа «Даллос проти Угорщини»), Крім того, право бути детально поінформованим про характер і причини обвинувачення потрібно розглядати у світлі права обвинуваченого мати можливість підготуватися до захисту, гарантованого п. З ст. 6 Конвенції (див. зазначені рішення у справі «Пелісьє та Сассі проти Франції», а також «Даллос проти Угорщини»).

Диспозиція кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст. 366 КК України, яке інкримінується ОСОБА_2 передбачає відповідальність за складання, видачу службовою особою завідомо неправдивих документів, внесення до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей, інше підроблення офіційних документів, але у частині формулювання обвинувачення не зазначено, що обвинувачений є службовою особою, не зазначена його посада які були у нього конкретно посадові обов'язки та права.

В обвинувальному акті у частині викладення фактичних обставин вказується на зібрані під час досудового провадження докази, а саме висновок експерта №40-369/тдд від 28.03.2016 р. щодо того ким виконано підпис в оригіналі заяви на видачу ліцензії ТОВ «Бінетек», але зазначення доказів в обвинувальному акті не передбачено і по суті суперечить вимогам ст.291КПК України.

В обвинувальному акті, в частині «Правова кваліфікація» зазначено: «Таким чином, своїми умисними діями, що виразилися у службовому підробленні, тобто складанні службовою особою завідомо неправдивих офіційних документів та внесення до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей, ОСОБА_2 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 366 КК України».

Разом з цим, викладення правової кваліфікації у такій вже нібито встановленій формі суперечить вимогам ст.ст.7,17 КПК України щодо презумпції невинуватості та забезпечення доведеності вини.

Окрім того, складання службовою особою завідомо неправдивих офіційних документів та внесення до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей є двома самостійними складами правопорушення. З тексту обвинувального акту не ясно які саме дії обвинуваченого кваліфікуються як складання службовою особою завідомо неправдивих відомостей, а які як внесення до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей.

Обвинувальний акт затверджено прокурором Київської місцевої прокуратури №5 Головко Аліною Леонідівною, але у реєстрі матеріалів досудового розслідування, який додано до обвинувального акту не зазначено процесуальних рішень про заміну грипи прокурорів у складі якої була б Головко Аліною Леонідівною. Лише під час судового засідання 27.10.2016 р. суду надано постанову про заміну групи прокурорів від 26.10.2016 р. в якій Головко Аліна Леонідівна вказана у складі групи прокурорів. Тобто, на час затвердження обвинувальний акту вона не мала відповідних повноважень.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що вказані порушення вимог кримінально процесуального закону позбавляють можливості призначити справу до судового розгляду, тому вважає, що обвинувальний акт стосовно ОСОБА_2 відповідно до п.3 ч.3 ст.314 КПК України, слід повернути прокурору.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.291,314 КПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

Клопотання захисника ОСОБА_1 про повернення обвинувального акту задовольнити.

Повернути прокурору обвинувальний акт стосовноОСОБА_2, що обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України.

Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду м. Києва, через Оболонський районний суд м. Києва протягом 7 днів з моменту її оголошення.

Суддя С.О. Родіонов