Рішення № 62285333, 20.10.2016, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

___________

Провадження № 22ц/790/5595/16

Справа № 635/5497/15-ц Головуючий 1 інст. Рибальченко Л.М.

Категорія: відшкодування шкоди Доповідач Трішкова І.Ю.

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 жовтня 2016 року судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області в складі:

головуючого Трішкової І.Ю.,

суддів: Котелевець А.В., Кругової С.С.,

за участю секретаря - Дмитренко А.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 20 липня 2016 року у цивільній справі за позовом Харківської міської ради до ОСОБА_1 про відшкодування збитків у вигляді упущеної вигоди,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач звернувся до суду з зазначеним позовом, в якому просив стягнути з ОСОБА_1 збитки у вигляді упущеної вигоди (неодержаного доходу) у розмірі 75102,72 грн., посилаючись на те, що відповідно до декларації про готовність обєкта до експлуатації, зареєстрованою інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Харківській області від 28.07.2014 за №ХК 143142060427 реконструйована квартира №1 в житловому будинку №38/44 під офісні приміщення по вул. Новгородська у м. Харкові, прийнята в експлуатацію. Замовником будівництва за даною декларацією є гр. ОСОБА_1 Проте ОСОБА_1 не виконала свого обов'язку взяти участь у розвитку інфраструктури м. Харкова, не уклала договір та не сплатила пайову участь, чим заподіяла збитки (шкоду) - як неодержаний дохід до Харківського міського бюджету у вигляді пайової участі у розвитку інфраструктури м. Харкова (втрачена вигода), що міг би реально отримати бюджет м. Харкова за умови виконання відповідачем правових норм, передбаченихст. 40 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».

Відповідач проти позову заперечував, посилаючись на те, що Закон України «Про регулювання містобудівної діяльності» зобовязує брати пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту тільки замовника. Відповідач не є замовником у розумінні Закону, оскільки не здійснював забудови території, реконструйоване приміщення знаходиться на відстані 1,8 м від землі та улаштоване на металевих трубах і швелерах, зовнішні геометричні розміри фундаментів не змінювались.

Рішенням Дзержинського районного суду м. Харкова від 20 липня 2016 року позов задоволений.

З ОСОБА_1 стягнуті до бюджету м. Харкова збитки у вигляді упущеної вигоди (неодержаного доходу) у розмірі 75102,72 грн., а також витрати по оплаті судового збору у розмірі 751,03 грн.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати рішення суду і ухвалити нове, яким повністю відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на неповне зясування обставин, що мають значення для справи, а також порушення судом норм процесуального та матеріального права.

Судова колегія вважає, що апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає задоволенню.

В судовому засіданні встановлено, що згідно з декларацією про готовність обєкта до експлуатації, зареєстрованою Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Харківській області від 28.07.2014 за № ХК 143142060427,відповідачздійснив реконструкцію квартири № 1 в житловому будинку № 38/44 під офісні приміщення по вул. Новгородська у м. Харкові, що прийняті до експлуатації.

У статті 2 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» передбачено, що під плануванням і забудовою території слід розуміти діяльність державних органів, органів місцевого самоврядування, юридичних та фізичних осіб, яка передбачає, зокрема, розроблення містобудівної та проектної документації, будівництво обєктів, реконструкцію існуючої забудови та території.

Суд першої інстанції правильно дійшов до висновку, що проведені відповідачем будівельні роботи з реконструкції квартири № 1 в житловому будинку № 38/44 під офісні приміщення по вул. Новгородська у м. Харкові є будівельними роботами, за виконання яких законодавством передбачена обовязкова пайова участь відповідача у розвитку інфраструктури м. Харкова.

Відповідно до ст. 40 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» (далі за текстом - Закон) замовник, який має намір щодо забудови земельної ділянки у відповідному населеному пункті, зобовязаний взяти участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Пайова участь у розвитку інфраструктури населеного пункту полягає у перерахуванні замовником до прийняття обєкта будівництва в експлуатацію до відповідного місцевого бюджету коштів для створення і розвитку зазначеної інфраструктури.

Листами управління соціально-економічного розвитку, планування та обліку Департаменту економіки та комунального майна від 07.10.2014 року № 480/0/114-14 відповідач належним чином була повідомлена про необхідність виконання вимог закону та направлено на підписання проект договору про пайову участь у розвитку інфраструктури м. Харкова.

Однак, визначений Законом та Порядком обовязок відповідачем не виконано та не укладено з Департаментом економіки та комунального майна Харківської міської ради договір про пайову участь до прийняття вищевказаного обєкта будівництва до експлуатації.

Згідно з п.5 ст. 40 Закону величина пайової участі визначається у договорі, укладеному з органом місцевого самоврядування (відповідно до встановленого органом місцевого самоврядування розміру пайової участі у розвитку інфраструктури), з урахуванням загальної кошторисної вартості будівництва обєкту, визначеної згідно з державними будівельними нормами, стандартами і правилами.

У разі якщо загальна кошторисна вартість будівництва обєкта не визначена згідно з будівельними нормами, державними стандартами та правилами, вона визначається на основі встановлених органом місцевого самоврядування нормативів для одиниці створеної потужності.

Пунктом 3.6 Порядку встановлено, що у разі ненадання замовником зведеного кошторисного розрахунку вартості будівництва обєкта або якщо загальна кошторисна вартість будівництва обєкта не визначена згідно будівельними нормами, державними стандартами і правилами вона визначається, виходячи із затверджених Міністерством регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України.

Розрахунок величини пайової участі здійснюється на підставі загальної кошторисної вартості будівництва обєкта згідно зведеного кошторисного розрахунку. А у разі якщо загальна кошторисна вартість будівництва обєкта не визначена згідно з будівельними нормами, державними стандартами та правилами, вона визначається виходячи з затверджених Міністерством регіонального розвитку, будівництва та жилого-комунального господарства України показників опосередкованої вартості.

Оскільки до Харківської міської ради не було надано Відповідачем повний перелік документів про кошторисну вартість будівництва обєкта, Департаментом економіки та комунального майна розрахунок величини вартості будівництва здійснено на підставі наявних в декларації показників опосередкованої вартості будівництв встановлених Міністерством регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України для відповідного будівництва.

Суд першої інстанції погодився з наданим позивачем розрахунком величини пайової участі ОСОБА_1 при реконструкції квартири № 1 в будинку № 38/44 під офісні приміщення по вул. Новгородській ( а.с.16).

Зазначеним розрахунком встановлена загальна кошторисна вартість реконструкції обєкта містобудування у розмірі 682752 грн. і, відповідно, визначений розмір пайової участі у сумі 75102,72 грн.

Але суд першої інстанції не звернув увагу на те, що даний розрахунок зроблений на підставі Декларації про готовність обєкта до експлуатації від 28.07.2014 року ( а.с.19-21).

У вказаній Декларації зазначено, що кошторисна вартість будівництва за затвердженою проектною документацією складає 12 тисяч грн.

Відповідачка надала суду кошторисну документацію, з якої вбачається, що кошторисна вартість по реконструкції житлового приміщення у нежитлове складає 19248 грн. Даний кошторис складений інженером-проектувальником ОСОБА_2, яка має кваліфікаційний сертифікат ( а.с.124).

Представник позивача не надав інших розрахунків розміру пайової участі ОСОБА_1 з огляду на Декларацію про готовність обєкту до експлуатації, а також з урахуванням кошторису реконструкції.

З огляду на наведене, судова колегія вважає, що позивачем не доведений розмір суми пайової участі ОСОБА_1, а тому рішення суду щодо стягнення суми 75102,72 грн. є передчасним і підлягає скасуванню.

Керуючись ст.ст.303, 307 ч.1 п.2, 309,314,316, 319 ЦПК України, судова колегія,

В И Р І Ш И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 20 липня 2016 року скасувати.

У задоволенні позовних вимог Харківської міської ради відмовити.

Рішення апеляційної інстанції набирає чинності негайно, але може бути оскаржено до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня його проголошення.

Головуючий: І.Ю. Трішкова

Судді: А.В. Котелевець

ОСОБА_3