Ухвала суду № 62284655, 27.10.2016, Інгульський районний суд міста Миколаєва (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Миколаєва)

27.10.2016

Справа № 1-кп/489/233/2016

У Х В А Л А

27 жовтня 2016 року м. Миколаїв

Ленінський районний суд м. Миколаєва в складі:

судді - Крутія Ю.П.,

за участю секретаря судового засідання - Лейфури Д.О.,

прокурора - Паніч Т.В.,

обвинуваченого - ОСОБА_1,

захисника - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження відносно ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, у вчинені злочину, передбаченого ч.2 ст. 187 КК України,

В С Т А Н О В И В :

05.10.2016 р. на підставі розпорядження керівника апарату Ленінського районного суду м. Миколаєва обвинувальний акт у кримінальному провадженні відносно ОСОБА_1, обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 187 КК України, після повторного автоматизованого розподілу передано судді Крутію Ю.П.

До теперішнього часу судове слідство по кримінальному провадженню не закінчено.

Строк тримання ОСОБА_1 під вартою закінчується 03.11.2016 року.

Відповідно до ч.3 ст. 331 КПК України, незалежно від наявності клопотань суд зобовязаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Захисник ОСОБА_2 та обвинувачений ОСОБА_1 заявили суду клопотання про зміну запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_1 з тримання під вартою на домашній арешт, мотивуючи тим, що обвинувачений проходив службу в АТО, має постійне місце проживання.

Вислухавши думку учасників судового провадження, суд вважає, що в клопотанні захисника та обвинуваченого необхідно відмовити, а строки тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_1 доцільно продовжити за наступних підстав.

ОСОБА_1 обвинувачується у вчинені тяжкого насильницького злочину за двома епізодами, раніше судимий, не має постійного місця проживання в м. Миколаєві, не має постійного місця роботи, характеризується негативно, а отже ризики, які було враховано при обранні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а саме вчинення нових злочинів та переховування від суду - не зменшилися. Таким чином, суд вважає, що інший менш суворий запобіжний захід не забезпечить належної поведінки обвинуваченого щодо виконання ним своїх процесуальних обовязків.

Керуючись ст.ст. 177, 178, 183, 331, 372 КПК України, -

П О С Т А Н О В И В :

Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_1 у вигляді тримання під вартою продовжити до 25.12.2016 року.

В клопотанні захисника ОСОБА_2 та обвинуваченого ОСОБА_1 про зміну запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_1 з тримання під вартою на домашній арешт - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: Ю.П. Крутій