Ухвала суду № 62283790, 19.10.2016, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________

Провадження № 22-ц/790/5233/16 Головуючий 1 інст. - Мамалуй М.В.

Справа № 643/693/16-ц Доповідач - Кружиліна О.А.

Категорія: сімейні

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 жовтня 2016 року м.Харків

Апеляційний суд Харківської області в складі:

головуючого Кружиліної О.А.

суддів Кіся П.В., Хорошевського О.М.

за участю секретаря Сементовської О.М.

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Харкові цивільну справу

за апеляційною скаргою ОСОБА_1

на рішення Московського районного суду м.Харкова від 02 липня 2016 року

за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення пені по заборгованості зі сплати аліментів, -

в с т а н о в и в :

26 січня 2016 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом, в якому просила стягнути з ОСОБА_2 на її користь неустойку (пеню) за заборгованість по аліментам на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_3, за період з березня 2014 року по грудень 2015 року в сумі 55819.40 грн.

В обґрунтування позовних вимог посилалась на те, що рішенням Московського районного суду м. Харкова від 08.04.2014 року з ОСОБА_2 стягуються аліменти на її користь на утримання дитини ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, у розмірі 1/3 частини з усіх видів заробітку щомісячно, починаючи з 05.03.2014 року та до досягнення дитиною повноліття.

На підставі виконавчого листа № 643/3171/14-ц Орджонікідзевським ВДВС ХМУЮ за місцем фактичного проживання боржника 05.08.2014 р. відкрито виконавче провадження № 4496558.

Однак, відповідач від сплати аліментів ухиляється, а з березня 2015 року взагалі припинив їх виплату. Так, згідно з розрахунком заборгованості по аліментам державного виконавця Орджонікідзевського ВДВС ХМУЮ заборгованість з виплати аліментів за 10 місяців 2014 року і за 12 місяців 2015 року становить 21621,76 грн.

Рішенням Московського районного суду м.Харкова від 02 липня 2016 року позов ОСОБА_1 задоволено частково.

Стягнено з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 пеню у розмірі 6 180,64 грн. за прострочення сплати аліментів за період з березня 2014 року по грудень 2015 року, а також витрати по сплаті судового збору у розмірі 61,40 грн.

В інших вимогах відмовлено.

Не погодившись з вказаним рішенням суду, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій просила рішення змінити, задовольнивши позов в повному обсязі.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги посилалась на невідповідність висновків суду обставинам справи, незаконність та необґрунтованість рішення суду першої інстанції. Зокрема, зазначає, що розрахунок пені, яка підлягає стягненню, судом виконано невірно.

Судова колегія, заслухавши суддю-доповідача, осіб, які беруть участь у справі, дослідивши матеріали справи, відповідно до статті 303 ЦПК України перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, вважає, що скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Перевіряючи доводи сторін, суд першої інстанції забезпечив сторонам рівні можливості щодо надання доказів, їх дослідження та доведеності перед судом їх переконливості, сприяв всебічному і повному з'ясуванню обставин справи і вирішив справу на засадах змагальності.

Розглядаючи спір, судова колегія вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні дані та відповідні їм правовідносини, розглянув справу в межах заявлених позовних вимог і ухвалив рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права.

Задовольняючи частково позовні вимоги ОСОБА_1, суд першої інстанції виходив з положень статті 196 СК України, з урахуванням роз'яснень, які містяться в постанові Пленуму Верховного Суду України № 3 від 15 травня 2006 року «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів». Судом виконано розрахунок пені згідно сформованої Верховним Судом України правової позиції за результатами розгляду справи № 6-2696 цс15 від 16 грудня 2015 року.

З таким висновком суду першої інстанції, апеляційний суд погоджується, вважає його правильним, обґрунтованим, та таким, що ґрунтується на достатньо повно встановлених обставинах справи, доказах, які містяться в матеріалах справи та відповідає вимогам статті 213 ЦПК України.

Верховний Суд України за результатами розгляду справи № 6-2696цс15 прийняв постанову від 16 грудня 2015 року, в якій сформував правову позицію, відповідно до якої згідно з частиною 1 статті 196 СК України при виникненні заборгованості з вини особи, яка зобов'язана сплачувати аліменти за рішенням суду, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення.

Оскільки неустойка у вигляді пені обчислюється у відсотках від суми невиконаних або неналежно виконаних зобов'язань, які виникають у боржника щомісяця, то і пеня має триваючий характер і обраховується за прострочення кожного зобов'язання окремо.

Отже, з урахуванням правої природи пені, яка є дієвим стимулом належного виконання обов'язку та виходячи з того, що аліменти призначаються та виплачуються (стягуються) щомісячно, за змістом статті 196 СК України пеня нараховується на суму заборгованості за той місяць, в якому не проводилось стягнення аліментів.

При цьому сума заборгованості за аліментами за попередні місяці не додається до заборгованості за наступні місяці, а кількість днів прострочення обчислюється виходячи з того місяця, в якому аліменти не сплачувались.

Правило про стягнення неустойки (пені) в розмірі одного відсотка від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення означає, що при обчисленні загальної суми пені за прострочення сплати аліментів враховується сума несплачених аліментів та кількість днів прострочення.

З огляду на те, що аліменти нараховуються щомісячно, строк виконання цього обов'язку буде різним, а отже, кількість днів прострочення сплати аліментів за кожен місяць також буде різною.

Тобто неустойка (пеня) за один місяць рахується так: заборгованість за аліментами за місяць помножена на 1 % пені і помножена на кількість днів місяця, в якому виникла заборгованість. Загальна сума неустойки (пені) визначається шляхом додавання нарахованої пені за кожен із прострочених платежів (за кожен місяць).

З огляду на викладене, судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги суттєвими не являються і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи, оскільки розрахунок неустойки (пені), який проведений судом першої інстанції відповідно до вимог статті 196 СК України, відповідає викладеній правовій позиції.

Згідно з частиною 1 статті 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 303, 304, 308, 313, п.1 ч.1 ст. 314, 315, 317, 319, ЦПК України,-

у х в а л и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - відхилити.

Рішення Московського районного суду м.Харкова від 02 липня 2016 року - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення.

Касаційна скарга на ухвалу апеляційного суду може бути подана безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий О.А. Кружиліна

Судді П.В. Кісь

О.М. Хорошевський