Рішення № 62283653, 18.10.2016, Апеляційний суд Харківської області

Провадження № 22ц/790/4214/16 Головуючий 1-ї інстанції Дегтярчук М.О.

Справа №629/500/16-ц Доповідач Бровченко І.О.

Категорія договірні

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 жовтня 2016 року судова колегія судової палати з цивільних справ апеляційного суду Харківської області в складі:

Головуючого Бровченко І.О.,

суддів Швецової Л.А., Карімової Л.В.

при секретарі Афоніні К.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Харкові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 13 квітня 2016 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до публічного акціонерного товариства «Перший Український ОСОБА_2 банк», приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3, третя особа: Відділ державної виконавчої служби Лозівського міськрайонного управління юстиції Харківської області, про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, -

В С Т А Н О В И Л А :

У лютому 2016 року позивач звернувся до суду з позовом до ПАТ «Перший Український ОСОБА_2 банк», приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3, третя особа: відділ державної виконавчої служби Лозівського міськрайонного управління юстиції Харківської області, про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню.

В обгрунтування позовних вимог зазначив, що 30 грудня 2015 року працівниками поліції відповідно до акту огляду та тимчасового затримання транспортного засобу у нього було вилучено та поставлено на штрафмайданчик автомобіль Skoda Oktavia, державний номер ВВ 5299ВН. Як зазначив позивач у своєму позові, підставою для вчинення таких дій стала постанова державного виконавця Лозівського міськрайонного суду Харківської області про розшук майна боржника від 10 грудня 2015року, відповідно до якої приватним нотаріусом Київського нотаріального округу ОСОБА_3 було видано виконавчий напис №14822 від 19 жовтня 2015 року, згідно з яким було стягнуто з нього на користь ПАТ «ПУМБ» борг в сумі 426116 грн. 91 коп.

15 липня 2008 року між ЗАТ «Перший Український ОСОБА_2 банк», правонаступником всіх прав та зобовязань якого є ПАТ «Перший Український ОСОБА_2 банк» та ним був укладений кредитний договір № 6642465, відповідно до умов якого він отримав кредит в розмірі 25049 доларів США, та зобовязався здійснювати повернення кредиту частинами в розмірах, в порядку та в строки, визначених цим договором.

Вчиняючи виконавчий напис, на його думку, нотаріус не врахував та не перевірив факту наявності чи відсутності спору щодо заборгованості, чим порушив вимоги Закону України «Про нотаріат» про безспірність заборгованості. Сума невиконаних зобовязань, вказана у виконавчому напису не може складати 426116 грн. 91 коп., оскільки у звязку з частковим погашенням боргу перед банком є істотно меншою. Крім того, банк мав проінформувати про розмір заборгованості позичальника до моменту вчинення виконавчого напису і вразі відсутності заперечень зі сторони позичальника стосовно розміру заборгованості, зазначена сума набула б статусу безспірної.

У звязку з вищевикладеним позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить визнати виконавчий напис за № 14822 від 19 жовтня 2015 року, вчиненого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3, відповідно до якого стягнуто з нього на користь ПАТ «Перший Український ОСОБА_2» борг в сумі 426116 грн. 91 коп., таким, що не підлягає виконанню.

Рішенням Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 13 квітня 2016 року у задоволені позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено у повному обсязі. Заходи забезпечення позову у вигляді зупинення стягнення на підставі виконавчого напису № 14822 від 19 жовтня 2015 року, вчиненого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3 скасовано.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позов у повному обсязі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

У відповідності до ст. 303 ЦПК України, при розгляді справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених в суді першої інстанції.

Вислухавши доповідь судді, пояснення учасників процесу, що з'явились, обговоривши доводи апеляційної скарги, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, що між ЗАТ «Перший Український ОСОБА_2 банк» та ОСОБА_1 15 липня 2008 року було укладеного кредитний договір № 6642465, відповідно до умов якого банк надав позичальнику кредит у розмірі 25049 дол. США.

В забезпечення виконання кредитних зобов'язань між вищевказаними сторонами був укладений договір застави № 6651564 від 15 липня 2008 року, згідно до якого позивач передав банку автомобіль марки Skoda Oktavia A5 легковий (лифтбек), номер кузова VIN-TMBCA41Z68В156820 ТМВСФ4141Z68В156820, повна маса 1915, маса без навантаження 1315, об'єм двигуна 1595, колір сірий, реєстраційний номер НОМЕР_1, рік випуску 2008, дата реєстрації 12 липня 2008року, який належить заставодавцю на праві власності

Відповідно до умов кредитного договору встановлено, що позичальник строком до 15 липня 2015 року зобовязаний здійснювати повернення кредиту частинами в розмірах, в порядку та в строки, визначених цим договором.

З довідки ПАТ «Перший Український ОСОБА_2 банк» вбачається, що станом на 11 жовтня 2015 року заборгованість за кредитним договором № 6642465 від 15 липня 2008 року становить 19907, 56 дол. США, яка складається з: заборгованості за кредитом 15381,93 дол. США, що згідно курсу НБУ становить 327624 грн. 20 коп.; заборгованості за відсотками за користування кредитом 4525,63 дол. США, що згідно курсу НБУ становить 96392 грн. 71 коп.

У звязку з невиконанням ОСОБА_1 умов кредитного договору, 15 жовтня 2015 року банк звернувся до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3 з заявою про вчинення виконавчого напису.

29 жовтня 2015 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3 вчинено виконавчий напис, відповідно до якого з ОСОБА_1 звернуто стягнення на транспортний засіб. За рахунок коштів, отриманих від реалізації предмета застави, запропоновано задовольнити вимоги стягувача та стягнути на користь ПАТ «Перший Український ОСОБА_2 банк» борг в сумі 426116 грн. 91коп.

Відмовляючи у задоволені позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що виконавчий напис вчинено згідно з вимогами законодавства.

Однак колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції, вважає їх такими, що не відповідають обставинам справи, зробленими без повного з'ясування обставин, що мають значення для вирішення справи, та з порушенням норм матеріального права, що відповідно до ст. 309 ЦПК України є підставою для скасування рішення та ухвалення нового рішення.

Відповідно до ст. 87 Закону України «Про нотаріат», для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Статтею 88 вказаного Закону визначено, що нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року.

Порядок вчинення виконавчих написів регулюється главою 16 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України № 296/5 від 22 лютого 2012 року.

Згідно з п. п. 1.1-1.2 глави 16 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України № 296/5 від 22 лютого 2012 року, для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість, або на правочинах, що передбачають звернення стягнення на майно на підставі виконавчих написів.

Відповідно до п. 3.2 глави 16 Порядку безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 № 1172.

Пунктом 2 Переліку документів за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 29 червня 1999 року №1172 передбачено, що для одержання виконавчого напису про стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин додаються: а) оригінал кредитного договору б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.

З матеріалів справи вбачається, що при зверненні до нотаріуса банком було надано довідку про розмір заборгованості, яка відомості щодо загального розміру заборгованості.

Відповідно до ст.1 Закону України « Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», належним документом, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення є первинний документ, оформлений відповідно до вимог ст. 9 зазначеного вище Закону.

Довідка про розмір заборгованості за своїм призначенням не відповідає ознакам первинного документа, оскільки нею не фіксується будь-яка господарська операція, а носить лише інформаційний характер, а відтак не є підтвердженням наявності безспірності суми заборгованості. За відсутності виписок по рахунку оформлених у відповідності до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в України» безспірність вимог відповідача не могла бути доведена.

Відповідно до п. 2 Переліку документів за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів банком при зверненні до нотаріуса засвідчена виписка з рахунку боржника надана не була.

Зазначене свідчить про те, що нотаріус при вчиненні оспорюваного виконавчого напису належним чином не переконався у безспірності розміру сум, що підлягають стягненню за виконавчим написом, чим припустився порушень вимог Закону України «Про нотаріат» та Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів .

Крім того, у відповідності до ст. 24, 27 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень», який визначає правовий режим регулювання обтяжень рухомого майна, встановлених з метою забезпечення виконання зобов'язань, обтяжувач, який має намір звернути стягнення на предмет забезпечувального обтяження, обтяження в позасудовому порядку, зобов'язаний надіслати боржнику та іншим обтяжувачам, на користь яких встановлено зареєстроване обтяження, письмове повідомлення про порушення забезпеченого обтяженням зобов'язання. Повідомлення надсилається одночасно з реєстрацією в Державному реєстрі відомостей про звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження.

Отже, виникнення права на звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження у позасудовому порядку пов'язане не тільки з направленням вимоги, а і з реєстрацією в державному реєстрі відомостей про звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження.

Між тим, у справі відсутні докази реєстрації ПАТ «Перший Український ОСОБА_2» у Державному реєстрі відомостей про звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження та направлення на адресу боржника письмового повідомлення про порушення забезпеченого обтяженням зобов'язання.

Враховуючи, що звернення стягнення на предмет застави мало місце у позасудовому порядку, ОСОБА_1 був позбавлений можливості висувати свої заперечення щодо вчинення нотаріусом виконавчого напису, не отримання ним письмової вимоги про усунення порушень є істотним, вплинуло на права та обов'язки заставодавця.

Оскільки районний суд неповно з'ясував обставини, що мають значення для справи; порушив і неправильно застосував норми матеріального і процесуального права, то відповідно до п.п. 1, 4 ч. 1 ст. 309 ЦПК України рішення суду підлягає скасуванню, з ухваленням нового рішення про задоволення позовних вимог про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України з ПАТ «Перший Український ОСОБА_2» на користь позивача підлягають стягненню судові витрати, що складаються зі сплаченого судового збору при подачі апеляційної скарги 606 грн. 32 коп.

Керуючись ст.ст. 303, 304, п. 2 ч. 1 ст. 307, п.п. 1, 4 ч. 1 ст. 309, ст.ст. 313, 316, 317, 319-324, 327 ЦПК України, -

В И Р І Ш И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Рішення Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 13 квітня 2016 року скасувати, ухвалити нове.

Позов ОСОБА_1 до публічного акціонерного товариства «Перший Український ОСОБА_2 банк», приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3, третя особа: Відділ державної виконавчої служби Лозівського міськрайонного управління юстиції Харківської області, про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню задовольнити.

Визнати таким, що не підлягає виконанню, виконавчий напис за реєстровим № 14822 від 19 жовтня 2015 року, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3, щодо звернення стягнення на належний ОСОБА_1 транспортний засіб ТС: марки SKODA, модель OCTAVIA А5, рік випуску 2008, колір сірий, шасі (кузов, рама) VІN ТМВСА41Z68В156820 ТМВСА4Z68В156820, тип ТЗ легковий (ліфтбек), обєм двигуна 1595, реєстраційний номер НОМЕР_2, в рахунок погашення боргу в сумі 426116 грн. 91 коп.

Стягнути з публічного акціонерного товариства «Перший Український ОСОБА_2 банк» на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 606 грн. 32 коп.

Рішення суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржено в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

Головуючий:

Судді