Ухвала суду № 62283388, 20.10.2016, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 жовтня 2016 р.Справа № 818/907/16Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Русанової В.Б.

Суддів: Курило Л.В. , Присяжнюк О.В.

за участю секретаря судового засідання Дудка О.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у м.Сумах Головного управління ДФС у Сумській області на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 01.08.2016р. по справі № 818/907/16

за поданням Державної податкової інспекції у м.Сумах Головного управління ДФС у Сумській області

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Промислово-виробниче підприємство "Стандарт"

про підтвердження обгрунтованості адміністративного арешту майна,

ВСТАНОВИЛА:

Державна податкова інспекція у м. Сумах ГУ ДФС у Сумській області звернулося до суду першої інстанції з поданням про визнання обґрунтованим застосування умовного адміністративного арешту майна Товариству з обмеженою відповідальністю "Промислово-виробниче підприємство "Стандарт" відповідно до рішення № 34868 від 28.07.2016 року.

Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 01.08.2016 року відмовлено в задоволенні подання.

Державна податкова інспекція у м. Сумах Головного управління ДФС у Сумській області (далі - заявник) не погодившись із рішенням суду першої інстанції подала апеляційну скаргу, в якій, просить скасувати постанову Сумського окружного адміністративного суду від 01.08.2016 року та прийняти нове рішення про задоволення подання.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, не вірне встановлення обставин справи.

В судове засідання сторони не з'явилися, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином, у зв'язку із чим, колегія суддів, на підставі ч. 6 ст. 12, ч. 1 ст.41, ст. 196 КАС України розглядає справу за їх відсутності без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши докази по справі, вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 28.07.2016 року Державною податковою інспекцією у м. Сумах ГУ ДФС у Сумській області на виконання ухвали слідчого судді Ковпаківського районного суду м. Суми віл 06.04.2016р. та у зв'язку із закінченням процедури судового оскарження наказу ДПІ у м. Сумах ГУ ДФС у Сумській області № 465 від 17.05.2016р. прийнято наказ № 730 "Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ " ПВП "Стандарт", та видано направлення на перевірку № 719, № 720, № 721, № 722.

Копію наказу на проведення перевірки та направлення на проведення перевірки були вручені керівнику підприємства Громову Р.С. під підпис 28.07.2016р. при виході службових осіб для проведення перевірки за адресою відповідача, що підтверджується відповідними відмітками на цих документах (а. с.7-11).

28.07.2016 року, службовими особами податкового органу здійснено вихід за адресою товариства, проте керівником ТОВ " ПВП "Стандарт" було відмовлено в наданні документів для перевірки та не допущено до проведення перевірки, про що складено акт про недопуск до проведення документальної позапланової виїзної перевірки № 640/14-02/38867768 (а. с. 6).

28.07.2016 року на підставі п. п. 94.2.3 п. 94.2 ст. 94 ПК України, начальником ДПІ у м. Сумах прийнято рішення про застосування умовного адміністративного арешту майна ТОВ " ПВП "Стандарт" № 34868 у зв'язку з відмовою платника податків від допущення до проведення перевірки (а. с. 5).

Відмовляючи в задоволенні подання податкового органу, суд першої інстанції виходив з того, що в даній справі наявний спір про право, оскільки підприємством оскаржено до суду наказ про призначення перевірки.

Колегія суддів частково погоджується з висновками суду першої інстанції, зважаючи на таке.

Відповідно до п. 94.1 ст. 94 ПК України адміністративний арешт майна платника податків є винятковим способом забезпечення виконання платником податків його обов'язків, визначених законом.

Підпунктом 94.2.3 п. 94.2 ст. 94 ПК України передбачено, що арешт майна може бути застосовано, якщо з'ясовується одна з таких обставин, зокрема, платник податків відмовляється від проведення документальної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб органу державної податкової служби.

Процедура допуску посадових осіб до проведення перевірки регламентована статтею 81 Податкового кодексу України.

Відповідно до п.94.4, 94.6 ст.94 ПК України арешт може бути накладено контролюючим органом на будь-яке майно платника податків, крім майна, на яке не може бути звернено стягнення відповідно до закону, та коштів на рахунку платник податків, керівник контролюючого органу (його заступник) за наявності однієї з обставин, визначених у п. 94.2 цієї статті, приймає рішення про застосування арешту майна, яке надсилається :платнику податків з вимогою тимчасово зупинити відчуження його майна; іншим особам, у володінні , розпорядженні або користуванні яких перебуває майно такого платника податків, з вимогою тимчасово зупинити його відчуження.

Особливості провадження у справах за зверненням органів державної податкової служби визначені статтею 183-3 Кодексу адміністративного судочинства України.

Так, відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 183-3 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ухвалою відмовляє у прийнятті подання у разі, якщо з поданих до суду матеріалів вбачається спір про право.

При цьому, спір про право в контексті розглядуваної норми має місце в разі, якщо предметом спору є правовідносини, існування яких є передумовою виникнення підстав для застосування спеціальних заходів, перелічених у статті 183-3 Кодексу адміністративного судочинства України.

Так, спір про право наявний у разі, коли платник податків висловлює незгоду з рішенням податкового органу, що було підставою для виникнення обставин для внесення відповідного подання. Наприклад, платником податків оскаржено до суду рішення про застосування адміністративного арешту (п. 94.11 ст. 94 Податкового кодексу України).

Незгода платника податків із рішеннями податкових органів щодо застосування спеціальних заходів, згаданих у статті183-3 Кодексу адміністративного судочинства України, може підтверджуватися не лише зверненням із відповідним адміністративним позовом. Суд може встановити наявність спору також із змісту заперечень платника податків, стосовно якого внесено подання. Зокрема, платник податків може заперечувати законність проведення перевірки, недопущення до якої призвело до застосування адміністративного арешту, тощо.

Суд першої інстанції зазначаючи про наявність спору про право виходив з того, що відповідачем оскаржується в судовому порядку наказ про продовження перевірки № 1883 від 02.10.2014р. та рішення про застосування адміністративного арешту майна № 52101 від 03.10.2014р.

Колегія суддів погоджується з доводами апеляційної скарги , що зазначені обставини не стосуються ТОВ "ПВП Стандарт" .

Проте , судом апеляційної інстанції, відповідно до ст.11 КАС України, встановлено, що ТОВ «ПВП Стандарт» оскаржено в судовому порядку 28.07.2016р., тобто до прийняття судом рішення по цій справі, наказ Державної податкової інспекції у м. Сумах ГУ ДФС у Сумській області від 28.07.2016 року № 730 про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ "ПВП "Стандарт", не допуск у проведенні якої і став підставою для звернення податкового органу з даним поданням. Остаточного судового рішення по справі не прийнято, на даний час справа № 818/929/16 переглядається судом апеляційної інстанції, що підтверджується копіями адміністративного позову, постанови Сумського окружного адміністративного суду від 29.08.2016р. , апеляційної скарги.

Таким чином, враховуючи, що підприємством оскаржено наказ про призначення документальної позапланової перевірки, що став підставою для виникнення обставин для внесення відповідного подання, колегія суддів приходить до висновку про наявність спору про право та вважає неможливим розгляд подання за особливостями, передбаченими ст. 183-3 КАС України.

У відповідності до п. 2 ч. 4 ст. 183-3 Кодексу адміністративного судочинства України, суд своєю ухвалою відмовляє у прийнятті подання у разі, якщо з поданих до суду матеріалів вбачається спір про право.

При цьому, наявність спору про право, в окремих випадках може бути виявлена також і після відкриття провадження у справі за відповідним поданням.

Оскільки положеннями статті 183-3 Кодексу адміністративного судочинства України не визначено дій суду в такому разі, колегія суддів вважає за можливе закривати провадження у справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 157 Кодексу адміністративного судочинства України, так як відповідні вимоги не можуть бути розглянуті в порядку окремого виду адміністративного судочинства, яким є провадження за поданням податкового органу.

Керуючись п. 1 ч. 1 ст. 157, ст.ст. 160, 167, 195, 196, п. 4 ст. 198, 203, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Сумах Головного управління ДФС у Сумській області задовольнити частково.

Постанову Сумського окружного адміністративного суду від 01.08.2016р. по справі № 818/907/16 скасувати.

Провадження у справі за поданням Державної податкової інспекції у м.Сумах Головного управління ДФС у Сумській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Промислово-виробниче підприємство "Стандарт" про підтвердження обгрунтованості адміністративного арешту майна закрити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Русанова В.Б.Судді Курило Л.В. Присяжнюк О.В. Повний текст ухвали виготовлений 24.10.2016 р.