Постанова № 62280990, 17.10.2016, Автозаводський районний суд м. Кременчука

Справа № 537/2977/16-а

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.10.2016 року м. Кременчук

Автозаводський районний суд м. Кременчука Полтавської області у складі:

головуючого - судді Рибалки Ю.В.,

при секретарі - Недяк Д.І.,

за участі: позивача - ОСОБА_1,

представника відповідача - Романця С.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кременчуці адміністративний позов ОСОБА_1 до Кременчуцького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області про визнання рішення протиправним та його скасування, зобов'язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

У червні 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом про визнання протиправним та скасування рішення Кременчуцького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області від 08.04.2016 № 7 про відмову ОСОБА_1 в перерахунку пенсії у зв'язку зі звільненням пенсіонера та зобов'язання Кременчуцьке об'єднане управління Пенсійного фонду України Полтавської області провести перерахунок призначеного судді у відставці ОСОБА_1 щомісячного довічного грошового утримання як непрацюючому пенсіонеру починаючи з 01.04.2015 року та проводити його виплату у відповідності до вимог діючого пенсійного законодавства як непрацюючому пенсіонеру.

У судовому засіданні ОСОБА_1 позовні вимоги підтримав, просив задовольнити, пояснив, що з 25.03.2015 припинив (рішення ради адвокатів області) зайняття адвокатською діяльністю про що повідомив УПФУ та ОДПІ. Однак, у податковій інспекції був знятий з обліку, як особа яка здійснює незалежну професійну діяльність, лише через півтора року, а у відповідача досі не знятий з відповідного обліку. Таким чином вважає незаконною відмову у перерахунку довічного грошового утримання як непрацюючому пенсіонеру.

Відповідач у судовому засіданні проти позову заперечив, подав письмові заперечення. Повідомив, що позивач перебуває в УПФУ на обліку як працюючий пенсіонер, тому управлінням було відмовлено у перерахунку довічного грошового утримання як непрацюючому пенсіонеру.

Вислухавши пояснення сторін, дослідивши письмові матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з огляду на наступне.

Судом установлено, що рішенням Полтавської обласної ради народних депутатів від 09.07.1993 «Про обрання суддів Полтавської області» ОСОБА_1 обрано суддею Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області. Наказом № 90 по управлінню юстиції Полтавської обласної державної адміністрації від 12.07.1993 з 12.07.1993 позивача зараховано на посаду судді Крюківського районного суду з посадовим окладом згідно штатного розкладу.

Постановою Верховної Ради України № 1205-IV від 18.09.2003 позивача обрано на посаду судді місцевого Крюківського районного суду м. Кременчука безстроково.

Наказом № 77 по Територіальному управлінню державної судової адміністрації в Полтавській області від 15.09.2004 з 27.09.2004 позивачу призначено виплачувати 100% щомісячного довічного грошового утримання, належного йому у разі виходу у відставку.

Наказом № 91/к по Територіальному управлінню державної судової адміністрації в Полтавській області від 02.09.2009 позивачу встановлено щомісячне довічне грошове утримання судді в розмірі 90% заробітної плати з 25.10.2009.

Постановою Верховної Ради України № 2864-VI від 23.12.2010 ОСОБА_1 звільнено у відставку з посади судді Крюківського районного суду міста Кременчука Полтавської області.

Стаж роботи, що дав право на відставку, склав 26 років 02 місяці 23 дні, що підтверджується записами в трудовій книжці та розрахунками, наданими ТУ ДСА України в Полтавській області.

Наказом № 7-к від 17.01.2011 по Територіальному управлінню Державної судової адміністрації в Полтавській області, на підставі Постанови Верховної Ради України № 2864- VI від 23.12.2010, позивача звільнено у відставку та припинено виплату грошового утримання.

Запис про звільнення за № 26 від 17.01.2011 внесено в трудову книжку НОМЕР_1 ОСОБА_1

18.01.2011 до управління Пенсійного фонду України в Крюківському районі м. Кременчука із ТУ ДСА в Полтавській області внесено подання № 2 від 17.01.2011 про встановлення позивачу довічного грошового утримання судді у відставці за заявою про призначення щомісячного довічного грошового утримання та необхідними документами.

У подальшому, рішенням Полтавської обласної кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури № 3 від 27.01.2011 позивачу надано право на зайняття адвокатською діяльністю, що підтверджується Свідоцтвом про право на зайняття адвокатською діяльністю НОМЕР_2 від 27.01.2011.

Згідно з довідкою УПФУ в м. Кременчуці Полтавської області № 307 від 18.05.2015 позивача взято 21.02.2011 на облік як фізичну особу - адвоката за реєстраційним № 163007944.

01.04.2011 ОСОБА_1 взятий на облік як платник податків - адвокат в Кременчуцькій об'єднаній державній податковій інспекції (довідка про взяття на облік платника податків від 11.02.2011 № АД-64).

У зв'язку з отриманням 01.04.2011 повідомлення від 29.03.2011 № 197 управління Пенсійного фонду України Крюківського району в місті Кременчуці року про призначення довічного грошового утримання судді в розмірі 84% заробітної плати працюючого на відповідній посаді судді довічно, що становило 4174,80 грн., замість передбачених чинним законодавством 90% заробітної плати працюючого на відповідній посаді судді, що повинно було становити 4473 грн. без обмеження граничного розміру щомісячного довічного грошового утримання, ОСОБА_1 звернувся за захистом своїх порушених прав до суду.

Постановою Крюківського районного суду міста Кременчука від 10.05.2011, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 14.10.2011, визнано незаконним рішення Управління Пенсійного фонду України Крюківського району в м. Кременчуці про відмову ОСОБА_1 у зарахуванні до стажу, що дає судді право на відставку та отримання щомісячного довічного грошового утримання календарного періоду проходження строкової військової служби в Радянській Армії з 15.04.1980 по 16.04.1982, який становить 2 роки 1 день, та половини строку навчання за денною формою у Харківському юридичному інституті з 01.09.1984 по 30.06.1988, що становить 1 рік 11 місяців.

Зобов'язано Управління Пенсійного фонду України Крюківського району в м. Кременчуці провести перерахунок призначеного судді у відставці ОСОБА_1 щомісячного довічного грошового утримання і призначити, починаючи з 18.01.2011 з врахуванням стажу роботи, що дає право на відставку та на отримання щомісячного довічного грошового утримання - 26 років 02 місяці 23 дні, щомісячне довічне грошове утримання судді в розмірі 90 % відсотків заробітної плати на відповідній посаді судді без обмеження граничного розміру щомісячного довічного грошового утримання.

На підставі постанови суду управлінням Пенсійного фонду України Крюківського району Полтавської області позивачу проведено перерахунок щомісячного довічного грошового утримання починаючи з 18.01.2011.

Протоколом від 16.03.2011 Управлінням Пенсійного фонду України позивачу призначено довічне щомісячне грошове утримання у розмірі 4473 грн.60 копійок, що становило 90% суддівської винагороди працюючого на відповідній посаді судді.

З 01.01.2012 неодноразово змінювався розмір суддівської винагороди. На звернення позивача до Управління Пенсійного фонду України в м. Кременчуці з заявами про проведення перерахунку щомісячного довічного грошового утримання у відповідності до розміру суддівської винагороди позивач отримував рішення про відмову у проведенні такого перерахунку, тому за захистом порушених прав знову звертався до суду.

Так, постановою Крюківського районного суду м. Кременчука від 08.05.2014, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 18.06.2014 у справі № 537/1716/14-а, позов ОСОБА_1 до УПФУ в м. Кременчуці задоволено, зобов'язано провести перерахунок та виплату позивачу щомісячного довічного грошового утримання в розмірі 90% грошового утримання працюючого судді на відповідній посаді без обмеження граничного розміру щомісячного довічного грошового утримання згідно з довідкою Територіального управління Державної судової адміністрації України в Полтавській області № 2356 від 06.12.2013 починаючи з 01.01.2014 з урахуванням раніше проведених виплат.

Управлінням Пенсійного Фонду України в м. Кременчуці постанову суду від 08.05.2014 виконано.

Після звільнення з посади судді у відставку позивач ніякою іншою оплачуваною, окрім адвокатської, діяльністю не займався і не працевлаштовувався, що підтверджується записами в трудовій книжці НОМЕР_1.

Протягом періоду адвокатської діяльності позивач перебував на загальній системі оподаткування.

Сума чистого доходу від адвокатської діяльності за 2011 рік склала 2000,00 грн., за 2012 рік - 2306, грн., за 2013 рік - 2299,82 грн. У 2014 та у 2015 роках адвокатською діяльністю не займався і ніякого доходу окрім щомісячного довічного грошового утримання і судді не отримував.

Відповідно до Закону України від 02.03.2015 № 213-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» внесено зміни до порядку призначення пенсій за віком на пільгових умовах і за вислугу років, а також виплати пенсій працюючим пенсіонерам.

Законом, зокрема, встановлено обмеження виплат пенсії працюючим пенсіонерам.

Передбачалося, що у період роботи пенсіонера йому виплачуватиметься пенсія у розмірі 85%, але не менше за розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Також передбачалося, що ця норма діятиме з 1 квітня 2015 року до 1 січня 2016 року.

24.03.2015 позивач звернувся до Ради адвокатів Полтавської області з заявою про зупинення адвокатської діяльності.

Рішенням Ради адвокатів Полтавської області від 25.03.2015 зупинено право ОСОБА_1 на заняття адвокатською діяльністю з 24.03.2015 та внесено відповідні зміни до регіонального реєстру адвокатів Полтавської області та Єдиного реєстру адвокатів України про зупинення дії Свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю на ім'я позивача.

Зупинення права на зайняття адвокатською діяльністю підтверджується також профайлом адвоката з Єдиного реєстру адвокатів України з 17.05.2016.

Рішення Ради адвокатів Полтавської області про зупинення права на зайняття адвокатською діяльністю та Витяг з Єдиного реєстру адвокатів України № 000205, 03.04.2015 позивач надав до Управління Пенсійного Фонду України в м. Кременчуці і звернувся з заявою про зняття його з обліку як працюючого пенсіонера та проведення перерахунку щомісячного довічного грошового утримання у зв'язку зі звільненням, тобто припиненням адвокатської діяльності.

Одночасно позивач звернувся до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції з заявою про зняття його з обліку як платника податків самозайнятої особи - адвоката у зв'язку з офіційним припиненням адвокатської діяльності та надав всі необхідні документи, які вимагалися.

09.04.2015 позивач звернувся з заявою до УПФУ в м. Кременчуці, в якій просив провести позапланову перевірку в зв'язку з припиненням адвокатської діяльності та видати довідку про відсутність заборгованості по страховим внескам для надання її до Кременчуцької ОДПІ.

Одночасно позивач звернувся з заявою до Кременчуцької ОДПІ ГУ Міндоходів у Полтавській області, в якій просив провести комплексну перевірку в зв'язку з припиненням господарської діяльності.

14.05.2015 ОСОБА_1 подав звіти до територіального органу доходів і зборів про свої доходи за період з 2011 по 2015 рік, що підтверджується розписками про одержання звітів від 14.05.2015.

На підставі заяви позивача про проведення перевірки у зв'язку з припиненням адвокатської діяльності Управлінням ПФУ в м. Кременчуці складено довідку від 18.05.2015 № 307 про результати позапланової перевірки фізичної особи, яка забезпечує себе роботою самостійно (займається адвокатською діяльністю) ОСОБА_1. Проведеною перевіркою порушень законодавства не встановлено.

За результатами проведеної перевірки в УПФУ в м. Кременчуці позивачу видано довідку №9988/03-21 про наявність або відсутність заборгованості зі сплати страхових коштів, згідно з якою станом на дату реєстрації цієї довідки позивачем проведено остаточні розрахунки зі сплати страхових коштів, звіти подані, заборгованість відсутня.

21.05.2015 позивач звернувся з заявою до комісії з реорганізації Кременчуцької ОДПІ про прийняття довідки про відсутність заборгованості зі сплати страхових коштів з УПФУ в м. Кременчуці від 20.05.2015№ 9988/03-21 у зв'язку з припиненням адвокатської діяльності і надав вказану довідку.

Протягом двох місяців (процес закриття адвокатської діяльності) позивач двічі отримав щомісячне довічне утримання в розмірі 85% від раніше встановленого.

У подальшому, після закриття адвокатської діяльності, на заяву позивача було нараховане та виплачено щомісячне довічне грошове утримання в повному обсязі, і воно продовжувалося виплачуватися до 01.05.2015.

При цьому позивач, знаходячись на пенсії, не працював, ніякою підприємницькою діяльністю не займався і ніяких доходів не отримував.

02.05.2016 позивач отримав із Кременчуцького об'єднаного управління ПФУ Полтавської області лист від 28.04.2016 № 2475/0614 з повідомленням, що Кременчуцьким об'єднаним управлінням ПФУ було розглянуто пенсійну справу № 161076/621 ОСОБА_1 і установлено переплату пенсії згідно з довідкою ГУ ПФУ управління з координації та контролю за виплатою пенсії від 22.04.2016 № 818/04.3-60/31, в розмірі 26 708,35 грн. за період з 01.04.2015 по 30.04.2016, у зв'язку з перебуванням на обліку УПФУ як особи, яка здійснює незалежну професійну діяльність.

На підставі ч. 1 ст. 50 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», яка передбачає, що сума пенсій, виплачених надміру внаслідок зловживання з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних, можуть бути повернуті пенсіонером добровільно, позивачу запропоновано повернути вказану суму 26708,35 грн. на протязі місяця з дня повідомлення про прийняття цього рішення. У разі неповернення вказаної суми протягом місяця з мене буде утримана переплата в розмірі 20% пенсії до повного погашення.

14.05.2016 позивач отримав копію оскаржуваного рішення Кременчуцького об'єднаного управління ПФУ Полтавської області від 08.04.2016 № 7 про перерахунок пенсії з супровідним листом від 10.05.2015 № 2977/06-14, в якому повідомлялося, що управління ПФУ надсилається рішення № 7 від 08.04.2016 про відмову в перерахунку пенсії як непрацюючому пенсіонеру.

В рішенні № 7 від 08.04.2016 вказано, що згідно з п.2.21 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове держане пенсійне страхування «документами, які підтверджують, що особа не працює (не здійснює діяльність, пов'язану з отриманням доходу) є: трудова книжка, індивідуальні відомості про застраховану особу, які надає відділ персоніфікованого обліку та відомості про відсутність інформації щодо державної реєстрації фізичної особи підприємця за наявними в органі, що призначає пенсію даними.

Позивач ОСОБА_1 звернувся за перерахунком пенсії у зв'язку зі звільненням та надав копію протоколу рішення Ради адвокатів Полтавської області та копію витягу з Єдиного реєстру адвокатів України про зупинення права на заняття адвокатською діяльністю.

Мотивуючи прийняте рішення № 7 від 08.04.2016 відповідач послався на лист Головного Управління ПФУ в Полтавській області від 24.03.2016 № 1751/02-22, роз'яснення ПФУ від 22.05.2015 № 27749/02-20, які не мають відношення до позивача та відмовив в перерахунку пенсії в зв'язку зі звільненням пенсіонера, оскільки ОСОБА_1 продовжує перебувати на обліку в органах ПФУ, як особа, яка здійснює незалежну професійну діяльність з 28.01.2011 по теперішній час.

Ураховуючи викладені обставини, суд вважає вказане рішення управління ПФУ необґрунтованим, протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Так, 25.03.2015 позивач припинив своє право на зайняття адвокатською діяльністю. З того часу адвокатською чи будь-якою іншою діяльністю не займався, ніяких доходів не отримував, що підтвердив долученими до позовної заяви доказами.

Про припинення адвокатської діяльності своєчасно повідомив як Кременчуцьку ОДПІ ГУ Міндоходів у Полтавській області так і Упраління Пенсійного фонду України в м. Кременчуці Полтавської області, куди подав відповідні заяви та підтверджуючі документи.

Управлінням Пенсійного фонду України в м. Кременчуці Полтавської області у зв'язку з припиненням адвокатської діяльності було проведено позапланову перевірку, після чого позивачу роз'яснено, що він знятий з обліку в органах Пенсійного фонду, як особа, яка здійснює незалежну професійну діяльність.

Ніяких інших документів, окрім наданих до Управління Пенсійного фонду України в м. Кременчуці для зняття з обліку як працюючого пенсіонера, від позивача не вимагалося. Крім того, після розгляду заяви позивача від 03.04.2015 про перерахунок пенсії у зв'язку зі звільненням такий перерахунок відповідачем було проведено і в червні 2015 року позивачу було проведено доплату утриманого в квітні та травні 2015 року щомісячного довічного утримання.

У подальшому, до 01.05.2016 позивач отримував довічне грошове утримання як непрацюючий пенсіонер, оскільки дійсно в березні 2015 року закрив адвокатську діяльність. Ніяких застережень з боку відповідача щодо виплати позивачу довічного грошового утримання протягом року заявлено не було.

Зі змісту оскаржуваного рішення Кременчуцького об'єднаного управління ПФУ Полтавської області № 7 від 08.04.2016 убачається, що він продовжує перебувати на обліку в органах Пенсійного фонду, як особа, яка здійснює незалежну професійну діяльність.

Однак, у зв'язку з чим позивач перебуває на даний час на відповідному обліку, після того, як рік тому його було повідомлено, що він знятий з обліку як особа, яка здійснює незалежну професійну діяльність, відповідачем пояснено не було як позивачу так і у ході судового розгляду справи.

Відповідно до повідомлення Кременчуцької ОДПІ № 1616030000312, лише під час вирішення в суді даного спору, 19.07.2016 позивача знято з обліку як платника єдиного внеску, а згідно довідки від 25.08.2016 його, за заявою від 25.03.2015 - 25.08.2016 знято з податкового обліку.

З огляду на вказане, суд приходить до висновку, що зволікання відповідача (ПФУ) у знятті з обліку позивача, як само зайнятої особи, після офіційного повідомлення про припинення його права на зайняття адвокатською діяльністю, призвело до порушення його прав.

Дії відповідача, які виразилися у винесенні рішення від 08.04.2016 № 7 про відмову в перерахунку пенсії, як непрацюючому пенсіонеру, більше ніж через рік після подачі заяви про перерахунок пенсії у зв'язку зі звільненням, та в вимозі до позивача про повернення грошових коштів у розмірі 26708,35 грн., як переплати пенсії за період з 01.04.2015 по 30.04.2016 і в подальшому стягнення з нього 15 % довічного грошового утримання, є незаконними.

Україна є правовою державою, в якій визнається і діє принцип верховенства права, Конституція України має найвищу юридичну силу, закони приймаються на її основі і повинні відповідати їй (ст. 1, ч. 1, 2 ст. 8 Основного Закону України).

Відповідно до Конституції України державна влада в Україні здійснюється на засадах її поділу на законодавчу, виконавчу та судову; органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (ст. 6, ч. 2 ст. 19).

Згідно з Конституцією України права і свободи людини і громадянина захищаються судом; правосуддя здійснюють професійні судді та, у визначених законом випадках, народні засідателі і присяжні; виключно законами України визначається статус суддів (ч. 1 ст. 55, п. 14 ч. 1 ст. 92, ч. 1 ст. 127).

Право кожного на судовий захист є однією з конституційних гарантій реалізації інших прав і свобод, захисту їх від порушень і протиправних посягань (пп. 2.1 п. 2 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 08.04.2015).

Згідно з ч. 1 ст. 126 Основного Закону України незалежність і недоторканність суддів гарантуються Конституцією і законами України.

Незалежність як складова конституційного статусу суддів гарантується Конституцією України і забезпечується, зокрема, особливим порядком їх обрання або призначення на посаду та звільнення з посади, забороною впливу на них у будь-який спосіб, захистом професійних інтересів суддів, підкоренням судді лише закону при здійсненні правосуддя, державним фінансуванням та належними умовами для функціонування судів і діяльності суддів шляхом визначення у Державному бюджеті України окремо видатків на утримання судів, притягненням винних осіб до юридичної відповідальності за неповагу до суду і судді, здійсненням суддівського самоврядування (п. 27 ч. 1 ст. 85, ч. 2, 4, 5 ст. 126, ч. 3, 4, 6 ст. 127, ст. 128, ч. 1, 5 ст. 129, ст. 130, п. 1 ч. 1 ст. 131 Основного Закону України).

Професійні судді не можуть належати до політичних партій та профспілок, брати участь у будь-якій політичній діяльності, мати представницький мандат, обіймати будь-які інші оплачувані посади, виконувати іншу оплачувану роботу, крім наукової, викладацької та творчої (ч. 2 ст. 127 Конституції України).

Конституційний Суд України неодноразово зазначав, що конституційний принцип незалежності суддів забезпечує важливу роль судової влади в механізмі захисту прав і свобод людини і громадянина та є запорукою реалізації права на судовий захист, передбаченого ч. 1 ст. 55 Основного Закону України; положення Конституції України стосовно незалежності суддів, яка є невід'ємним елементом статусу суддів та їх професійної діяльності, пов'язані з принципом поділу державної влади та обумовлені необхідністю забезпечувати основи конституційного ладу й права людини, гарантувати самостійність і незалежність судової влади; гарантії незалежності суддів як необхідні умови здійснення правосуддя неупередженим, безстороннім і справедливим судом встановлені у базових законах з питань судоустрою, судочинства, статусу суддів, мають конституційний зміст і разом з визначеними Основним Законом України складають єдину систему гарантій незалежності суддів та повинні бути реально забезпечені; конституційний статус судді дає підстави ставити до судді високі вимоги і зберігати довіру до його компетентності та неупередженості, передбачає надання йому в майбутньому статусу судді у відставці, що також є гарантією належного здійснення правосуддя (рішення від 20.03.2002 № 5-рп/2002 у справі щодо пільг, компенсацій і гарантій, від 01.12.2004 № 19-рп/2004 у справі про незалежність суддів як складову їхнього статусу, від 11.10.2005 № 8-рп/2005 у справі про рівень пенсії і щомісячного довічного грошового утримання, від 22.05.2008 № 10-рп/2008 у справі щодо предмета та змісту закону про Державний бюджет України, від 03.06.2013 № 3-рп/2013 у справі щодо змін умов виплати пенсій і щомісячного довічного грошового утримання суддів у відставці).

Однією з гарантій незалежності суддів є їх належне матеріальне та соціальне забезпечення, зокрема надання суддям за рахунок держави суддівської винагороди, а суддям у відставці - щомісячного довічного грошового утримання або пенсії за вибором.

При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу визначених Конституцією України гарантій незалежності суддів.

Відповідно до Європейської хартії про закон "Про статус суддів" від 10.07.1998 рівень винагороди суддям за виконання ними своїх професійних обов'язків має бути таким, щоб захистити їх від тиску, що може спричинити вплив на їхні рішення або взагалі поведінку суддів і таким чином вплинути на їхню незалежність та неупередженість (п. 6.1); статус забезпечує судді, який досяг передбаченого законом віку для виходу у відставку із посади судді і який здійснював повноваження судді протягом певного строку, право на отримання виплат, рівень яких має бути якомога ближчим до рівня його останньої заробітної плати на посаді судді (п. 6.4).

Як зазначається в рекомендаціях Комітету Міністрів Ради Європи від 13.10.1994 № (94)12, від 17.11.2010 № (2010)12, кожна держава має забезпечити відповідність статусу і винагороди суддів гідності їхньої професії та відповідальності, яку вони беруть на себе; суддівська винагорода має бути достатньою, щоб захистити суддів від дії стимулів, через які можна впливати на судові рішення; мають існувати гарантії виплат у зв'язку з відставкою суддів, які мають відповідати попередньому рівню оплати праці суддів.

Конституційний Суд України у рішенні від 03.06.2013 № 3-рп/2013 зазначив, що будь-яке зниження рівня гарантій незалежності суддів суперечить конституційній вимозі неухильного забезпечення незалежного правосуддя та права людини і громадянина на захист прав і свобод незалежним судом, оскільки призводить до обмеження можливостей реалізації цього конституційного права, а отже, суперечить ч. 1 ст. 55 Конституції України (абз. 2 п. 3 мотивувальної частини).

Таким чином, Конституційний Суд України у своєму рішенні наголошує, що конституційний статус суддів, які здійснюють правосуддя, та суддів у відставці передбачає їх належне матеріальне забезпечення, яке повинне гарантувати здійснення справедливого, незалежного, неупередженого правосуддя.

Конституційний Суд України вже визнавав неконституційними положення законів України щодо зниження розміру щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, позбавлення суддів можливості подальшого перерахунку розміру такого утримання; припинення виплати щомісячного довічного грошового утримання на період роботи суддів у відставці на певних посадах, а також встановлення максимального розміру щомісячного довічного грошового утримання (п. 2 резолютивної частини рішення від 03.06.2013 № 3-рп/2013).

Рішення Конституційного Суду України є обов'язковими до виконання на всій території України, остаточними і не можуть бути оскаржені (ч. 2 ст. 150 Конституції України).

Відповідно до ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач у ході розгляду справи не надав суду будь-яких належних та допустимих доказів на підтвердження правомірності своїх дій та прийнятих ним рішень щодо позивача, що рішення відповідачем прийнято у спосіб, передбачений Конституцією та законами України, добросовісно, розсудливо, є обґрунтованим.

Ураховуючи вищевказані факти та обставини, встановлені під час судового розгляду справи, надавши оцінку наявним в матеріалах справи письмовим доказам, як кожному окремо так і в їх сукупності, суд приходить до висновку про наявність у позивача прав, що були порушені оскаржуваним рішенням відповідача, внаслідок чого даний адміністративний позов є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.

Отже, права та охоронювані законом інтереси позивача мають бути захищені в судовому порядку, відповідно до ст. 162 КАС України, шляхом прийняття постанови суду про визнання протиправним та скасування оскаржуваного рішення УПФУ, а також зобов'язання УПФУ провести перерахунок призначеного судді у відставці ОСОБА_1 щомісячного довічного грошового утримання як непрацюючому пенсіонеру, починаючи з 01.04.2015 та проводити його виплату у відповідності до вимог діючого пенсійного законодавства як непрацюючому пенсіонеру.

Керуючись 19, 55, 126 Конституції України, ст. 2, 5, 17, 19, 69-71, 79, 94, 158-163, 167, 186, 254 КАС України, суд,

УХВАЛИВ:

Адміністративний позов - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Кременчуцького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області від 08.04.2016 № 7 про відмову ОСОБА_1 в перерахунку пенсії у зв'язку зі звільненням пенсіонера.

Зобов'язати Кременчуцьке об'єднане управління Пенсійного фонду України Полтавської області провести перерахунок призначеного судді у відставці ОСОБА_1 щомісячного довічного грошового утримання як непрацюючому пенсіонеру починаючи з 01.04.2015 року та проводити його виплату у відповідності до вимог діючого пенсійного законодавства як непрацюючому пенсіонеру.

Стягнути з Кременчуцького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області на користь ОСОБА_1 судові витрати - судовий збір у сумі 551,20 грн.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу подано не було. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Автозаводський районний суд міста Кременчука протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Ю.В. Рибалка