Ухвала суду № 62279986, 21.10.2016, Іванківський районний суд Київської області

Справа № 366/1334/16-к

Провадження № 1-кс/366/115/16

УХВАЛА

Іменем України

21 жовтня 2016 року смт. Іванків

Іванківський районний суд Київської області у складі: головуючого судді Ткаченка Ю.В., при секретарі Євтушенко В.Д., за участі прокурора Гетьмана О.В., захисника обвинуваченого - адвоката Шевченка Д.В., обвинуваченого ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні зали судових засідань Іванківського районного суду Київської області клопотання представника особи, яка вносила заставу в інтересах обвинуваченого ОСОБА_2, про повернення застави заставодавцю ОСОБА_3 по кримінальному провадженню відносно ОСОБА_2, обвинуваченого за ч. 3 ст. 368 КК України, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42016110000000075 від 10.02.2016 року, -

ВСТАНОВИВ:

20 жовтня 2016 року до Іванківського районного суду Київської області надійшло клопотання представника особи, яка вносила заставу в інтересах обвинуваченого ОСОБА_2, про повернення застави.

В обґрунтування своїх вимог представник особи, яка вносила заставу - ОСОБА_4 посилається на наступне.

03 березня 2016 року, ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва, відносно ОСОБА_2, у відповідності до положень ч. 3 ст. 183 КПК України, обрано альтернативний запобіжний захід у виді застави у розмірі 80 мінімальних заробітних плат, що в перерахунку становить 110 240 (сто десять тисяч двісті сорок) гривень з покладенням обов'язків передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.

Наступного дня, 04 березня 2016 року, заставодавцем ОСОБА_3, ІНН НОМЕР НОМЕР_1 зазначена сума застави перерахована на депозитний рахунок Печерського районного суду м. Києва р/р № 37311001002807 в УДКСУ в Печерському районі ГУ ДКСУ в м. Києві МФО 820019, ЗКПО 02896745, ЄДРПОУ банку 38004897, згідно з квитанцією № 0.0.515422927.1, код квитанції 0428-3281-8217-0930.

Прокурор Гетьман О.В. у судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання про повернення застави, оскільки на його думку застава має бути повернута лише після вироку суду у справі.

Обвинувачений ОСОБА_2, не заперечував щодо повернення застави заставодавцю.

Захисник обвинуваченого - адвокат Шевченко Д.В., також не заперечував щодо задоволення клопотання про повернення застави.

Суд, дослідивши клопотання представника особи, яка вносила заставу в інтересах обвинуваченого ОСОБА_2, про повернення застави, матеріали судового провадження, вважає, що клопотання підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 03.03.2016 р. підозрюваному ОСОБА_2 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою із визначеним розміром застави у сумі 110240 грн. (сто десять тисяч двісті сорок) гривень з покладенням обов'язків передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.

За ч. 1 ст. 182 КПК України, застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов'язків.

Можливість застосування застави щодо особи, стосовно якої застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, може бути визначена в ухвалі слідчого судді, суду у випадках, передбачених частинами третьою або четвертою статті 183 цього Кодексу.

Згідно з ч. 11 ст. 182 КПК України застава, що не була звернена в дохід держави, повертається підозрюваному, обвинуваченому, заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу.

Порядком внесення коштів на спеціальний рахунок у разі застосування застави як запобіжного заходу, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 11.01.2012р. № 15 (у редакції постанови КМУ від 18.01.2012р. № 27) передбачений й порядок їх повернення, зокрема: кошти, внесені як застава, підлягають поверненню повністю або частково у випадках, передбачених Кримінальним - процесуальним кодексом України. Застава повертається особі або заставодавцю у безготівковій формі на зазначений ними банківський рахунок, а у разі відсутності такого рахунка - готівкою через банки або підприємства поштового зв'язку. Для повернення коштів, внесених як застава, особа чи заставодавець подає до органу Казначейства, в якому відкрито депозитний рахунок суду, на який було внесено заставу, такі документи: заява особи чи заставодавця, в якій обов'язково зазначаються реквізити банківського рахунка, на який зараховуватимуться кошти, що підлягають поверненню, а у разі відсутності банківського рахунка - відомості про банк чи підприємство поштового зв'язку; засвідчена судом копія постанови (ухвали) судді чи суду, вироку суду, в якому міститься рішення про повернення застави; копія платіжного або іншого документа, що підтверджує факт внесення коштів як застави. Повернення коштів, внесених як застава, здійснюється протягом п'яти робочих днів з дня надходження зазначених документів до органу Казначейства (пункти 7-8).

Відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України, якщо під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу, не пов'язаного з триманням під вартою, прокурор доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті, слідчий суддя, суд застосовує відповідний запобіжний захід, зобов'язує підозрюваного, обвинуваченого прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого визначеного і органу державної влади, а також виконувати один або кілька обов'язків, необхідність покладення яких була доведена прокурором.

За ч. 6 ст. 194 КПК України, обов'язки, передбачені частиною п'ятою цієї статті, можуть бути покладені на підозрюваного, обвинуваченого на строк не більше двох місяців.

Згідно ч. 2 ст. 196 КПК України, в ухвалі про застосування запобіжного заходу, не пов'язаного з триманням під вартою, зазначаються конкретні обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, та у випадках, встановлених цим кодексом, строк, на який їх покладено.

За ч. 4 ст. 196 КПК України, слідчий суддя, суд зобов'язаний визначити в ухвалі про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або домашнього арешту дату закінчення її дії у межах строку.

Відповідно до ч. 1 ст. 197 КПК України, строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою (ухвала слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 03.03.2016 року) або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати 60 (шістдесяти) днів.

Згідно положень ст. 203 КПК України, ухвала про застосування запобіжного заходу припиняє свою дію після закінчення строку дії ухвали про обрання запобіжного заходу, ухвалення виправдувального вироку чи закриття кримінального провадження.

Відповідно до абзацу 2-го резолютивної частини ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 03.03.2016 року «Застосувати до ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, який підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, запобіжний захід у виді тримання під вартою в межах двохмісячного строку досудового розслідування, а саме по 12 годин 10 хвилин 30 квітня 2016 року, включно».

Відповідно до п.п. 1 п. 3.3. «Застава» УЗАГАЛЬНЕННЯ судової практики щодо розгляду слідчим суддею клопотань про застосування заходів забезпечення кримінального провадження від 07.02.2014 ВИЩИМ СПЕЦІАЛІЗОВАНИМ СУДОМ УКРАЇНИ З РОЗГЛЯДУ ЦИВІЛЬНИХ І КРИМІНАЛЬНИХ СПРАВ, застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов'язків.

За п.п. 2 п. 3.3. узагальнення, трапляються випадки, коли, порушуючи норми ст. 194 КПК, слідчі судді в ухвалах про застосування запобіжних заходів у вигляді застави не визначали конкретних обов'язків, що покладаються на підозрюваного, а також не зазначали строк, на який їх покладено.

За п.п. 7 п. 3.3. узагальнення, при вирішенні питання про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді застави слідчим суддям потрібно керуватись положенням ч. 6 ст. 194 КПК, згідно із якою обов'язки, передбачені частиною п'ятою цієї статті, можуть бути покладені на підозрюваного на строк не більше двох місяців. Водночас у разі необхідності цей строк може бути продовжено за клопотанням лише прокурора в порядку, визначеному у ст. 199 КПК.

КПК не передбачає можливості звернення із окремим клопотанням про продовження строків виконання обов'язків, а тому за необхідності продовження цього строку звернення до слідчого судді оформляються клопотанням про продовження строків дії запобіжного заходу.

Відповідно до абзацу 2 п. 18 листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 04.04.2013 за № 511-550/0/4-13 «Про деякі питання порядку застосування запобіжних заходів під час досудового розслідування та судового провадження відповідно до Кримінального процесуального кодексу України», при направленні обвинувального акта до суду запобіжний захід щодо обвинуваченого є незмінним у межах строку, визначеного ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування. Суду слід зважати, що запобіжний захід, обраний або продовжений слідчим суддею на стадії досудового розслідування, може бути змінений лише у підготовчому судовому засіданні. У випадку, коли після направлення обвинувального акта до суду першої інстанції та до проведення підготовчого судового засідання строк застосування запобіжного заходу закінчився, запобіжний захід вважається таким, що припинив свою дію у зв'язку із закінченням строку, на який такий запобіжний захід був обраний.

Згідно абзацу 5 п. 18 листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 04.04.2013 за № 511-550/0/4-13, відповідно до вимог ч. 3 ст. 5 Конвенції (правова позиція ЄСПЛ, викладена у п. 60 рішення від 6 листопада 2008 року у справі "Єлоєв проти України") після спливу певного проміжку часу (досудового розслідування, судового розгляду) навіть обґрунтована підозра у вчиненні злочину не може бути єдиним виправданням тримання під вартою підозрюваного, обвинуваченого, а тому слідчому судді, суду у разі задоволення клопотання про обрання або продовження терміну застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою необхідно чітко зазначити у судовому рішенні про наявність іншої підстави (підстав) або ризику, що передбачені ч. 1 ст. 177 КПК.

Отже, враховуючи вищенаведене, суд вважає, що заява представника особи, яка вносила заставу в інтересах обвинуваченого ОСОБА_2 - ОСОБА_4 про повернення суми застави підлягає задоволенню.

На підставі викладеного та керуючись ст. 182, 203 КПК України,-

УХВАЛИВ:

Заяву представника особи, яка вносила заставу в інтересах обвинуваченого ОСОБА_2 - ОСОБА_4 про повернення застави, яка була внесена ОСОБА_3 на виконання ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 03 березня 2016 року у розмірі 110 240 (сто десять тисяч двісті сорок) гривень на депозитний рахунок Печерського районного суду м. Києва р/р № 37311001002807 в УДКСУ в Печерському районі ГУ ДКСУ в м. Києві МФО 820019, ЗКПО 02896745, ЄДРПОУ банку 38004897, згідно з квитанцією № 0.0.515422927.1, код квитанції 0428-3281-8217-0930 - задовольнити.

Зобов'язати Управління Державної казначейської служби в Печерському районі Головного Управління Державної казначейської служби України в м. Києві повернути ОСОБА_3, ІНН НОМЕР НОМЕР_1, заставу внесену 04 березня 2016 року у розмірі 110 240 (сто десять тисяч двісті сорок) гривень, на депозитний рахунок Печерського районного суду м. Києва р/р № 37311001002807 в УДКСУ в Печерському районі ГУ ДКСУ в м. Києві МФО 820019, ЗКПО 02896745, ЄДРПОУ банку 38004897, згідно з квитанцією № 0.0.515422927.1, код квитанції 0428-3281-8217-0930 на підставі ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 03 березня 2016 року.

Повернення коштів, внесених як застава, здійснити протягом 5 (п'яти) робочих днів з дня надходження документів до органу Казначейства.

На ухвалу суду може бути подана апеляційна скарга протягом 7 (семи) днів з дня її оголошення.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала суду, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя