Рішення № 62279446, 20.10.2016, Апеляційний суд Житомирської області

УКРАЇНА

Апеляційний суд Житомирської області

Справа №289/2180/15-ц Головуючий у 1-й інст. Невмержицький І. М.

Категорія 39 Доповідач Талько О. Б.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 жовтня 2016 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Житомирської області в складі:

головуючої - судді Талько О.Б.,

суддів: Павицької Т.М., Шевчук А.М.,

за участю секретаря Гарбузюк Ю.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі апеляційну скаргу ОСОБА_1, в інтересах якої діє ОСОБА_2, на рішення Радомишльського районного суду Житомирської області від 28 березня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Раковицької сільської ради Радомишльського району Житомирської області про встановлення факту родинних відносин та визнання права власності на майно в порядку спадкування -

ВСТАНОВИЛА:

У грудні 2015 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом, в якому зазначила, що ІНФОРМАЦІЯ_2 померла її бабуся ОСОБА_3

Після її смерті відкрилась спадщина, до складу якої входить житловий будинок, розташований в АДРЕСА_2; право на земельну частку ( пай), розміром 4,97 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж в натурі ( на місцевості) на території Раковицької сільської ради Радомишльського району; грошові кошти в сумі 1178 грн. 49 коп., які зберігаються у Радомишльському ТВБВ №10005/01 філії Житомирського обласного управління ПАТ «Державний ощадний банк України» на рахунку НОМЕР_1; іменні акції публічного акціонерного товариства «Радомишльський агрохім» в кількості 2000 штук.

За життя бабуся склала заповіт, відповідно до якого належний їй житловий будинок вона заповідала своїй дочці ОСОБА_4, яка є матір'ю позивачки.

ОСОБА_1 вказує, що її мати прийняла спадщину після смерті бабусі шляхом фактичного вступу в управління та володіння спадковим майном, оскільки зберігала сертифікат на земельний пай, ощадну книжку, сертифікат акцій. Окрім того, вона зверталась до Раковицької сільської ради із заявою про оформлення документів про право власності на вказаний житловий будинок.

Рішенням Раковицької сільської ради від 9 грудня 1997 року оформлено право власності на житловий будинок в АДРЕСА_2 на ім'я ОСОБА_3 Цим же рішенням вирішено видати ОСОБА_4 свідоцтво на право особистої власності на вказане житло.

Позивачка зазначає, що, отримавши дане рішення, її мати не оформила право власності на житловий будинок.

Таким чином, мати успадкувала за заповітом житловий будинок, а решту майна, а саме: акції, право на земельний пай та грошовий вклад належали їй як спадкоємиці за законом.

ІНФОРМАЦІЯ_5 мати померла. Після її смерті, окрім зазначеного майна, до складу спадщини входила також 1/3 частина квартири АДРЕСА_1.

У встановлений законом строк позивачка прийняла спадщину після смерті матері та отримала у нотаріальній конторі свідоцтво про право на спадщину за законом на 1/3 частину вказаної квартири. Однак, вона позбавлена можливості реалізувати спадкові права на інше майно, яке належало її матері після смерті бабусі, оскільки відсутні правовстановлюючі документи.

Окрім того, для прийняття спадщини необхідно встановити факт родинних відносин між її бабусею та матір'ю, так як у Радомишльському районному управлінні юстиції відсутній актовий запис про народження останньої, а свідоцтво про її народження не збереглось.

З огляду на вищезазначене, ОСОБА_1 просила становити факт родинних відносин, а саме, що ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, є донькою ОСОБА_3, 1919 року народження.

Окрім того, просила визнати за нею право власності в порядку спадкування за законом після смерті матері ОСОБА_4, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_5, на житловий будинок, розташований в АДРЕСА_2; земельну частку ( пай), розміром 4,97 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж в натурі ( на місцевості) на території Раковицької сільської ради Радомишльського району; грошові кошти в сумі 1178 грн. 49 коп., які зберігаються у Радомишльському ТВБВ №10005/01 філії Житомирського обласного управління ПАТ «Державний ощадний банк України» на рахунку НОМЕР_1; іменні акції публічного акціонерного товариства «Радомишльський агрохім» в кількості 2000 штук.

Рішенням Радомишльського районного суду Житомирської області від 28 березня 2016 року у задоволенні позовних вимог відмовлено.

В апеляційній скарзі представник позивачки, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги.

Зокрема, зазначає, що суд не надав належної оцінки тій обставині, що ОСОБА_4 фактично прийняла спадщину після смерті ОСОБА_3, та, будучи єдиною спадкоємицею, мала намір оформити право власності на житловий будинок та решту спадкового майна.

Висновок суду про відсутність підстав для задоволення вимог про встановлення факту родинних відносин є безпідставним та не узгоджується з матеріалами справи.

В судовому засіданні представник ОСОБА_1 підтримала апеляційну скаргу.

Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивачки, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга підлягає до задоволення, виходячи з наступного.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з недоведеності факту родинних відносин між ОСОБА_3 та ОСОБА_4, а також відсутності доказів того, що остання у встановлений законом строк прийняла спадщину після смерті ОСОБА_3

Колегія суддів не погоджується з таким висновком.

За правилами п.1 ч.1 ст. 256 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту родинних відносин між фізичними особами.

Відповідно до роз'яснень, які містяться у п.7 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» від 31 березня 1995 року за №5, суд вправі розглядати справи про встановлення родинних відносин, коли цей факт безпосередньо породжує юридичні наслідки, наприклад, коли підтвердження такого необхідне заявникові для одержання в органах, що вчиняють нотаріальні дії, свідоцтва про право на спадщину, для оформлення права на пенсію у зв'язку з втратою годувальника.

Звертаючись до суду з даним позовом, ОСОБА_1 надала копію свідоцтва про народження, у якому її батьками зазначені: ОСОБА_5 та ОСОБА_4.

Дошлюбне прізвище матері було «ОСОБА_4», що підтверджується змістом свідоцтва про одруження НОМЕР_2, виданого 1 травня 1967 року Раковицькою сільською радою. Дата народження останньої зазначена у даному документі «1948 рік».

В судовому засіданні встановлено, що згідно із записами у погосподарських книгах у господарстві по АДРЕСА_2 проживали та були зареєстровані: ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_3 (голова), ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4 ( дружина), а також діти: ОСОБА_7, 1947 року народження, ОСОБА_8, 1948 року народження, ОСОБА_9, 1951 року народження, ОСОБА_10, 1953 року народження, ОСОБА_11, 1957 року народження, ОСОБА_12,1960 року народження.

Однак, у актовому записі про народження №3 за січень 1949 року міститься інформація про те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 у ОСОБА_6 та ОСОБА_3 народилась донька ОСОБА_13, яка є другою дитиною у сім'ї ( а.с.104).

На запит суду Дніпровський районний відділ міграційної служби в м. Києві Головного управління державної міграційної служби в м. Києві надав копію форми №1 ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, у якій її батьками зазначені: ОСОБА_6 та ОСОБА_3. Місце народження вказане: с.Раковичі Радомишльського району Житомирської області (а.с.131).

Хоча в актовому записі про народження дитини міститься невідповідність щодо імені, однак дана обставина не спростовує факту родинних відносин між ОСОБА_3 та ОСОБА_4, оскільки зміст досліджених вище документів свідчить про те, що мати позивачки є донькою ОСОБА_3.

Долучена до матеріалів справи довідка, видана Раковицькою сільською радою Радомишльського району від 30 вересня 2015 року, містить інформацію про те, що згідно із записами погосподарських книг ОСОБА_3 належав житловий будинок, розташований в АДРЕСА_2

12 липня 1993 року ОСОБА_3 склала заповіт, відповідно до якого належний їй житловий будинок та предмети домашнього вжитку заповідала своїй дочці ОСОБА_4. Даний заповіт посвідчений секретарем Раковицької сільської ради Радомишльського району Житомирської області 12 липня 1993 року та зареєстрований в реєстрі за №6 ( а.с.17).

Матеріали справи також свідчать, що ОСОБА_3 належали іменні акції ВАТ «Радомишльський агрохім», правонаступником якого є ПАТ «Радомишльський агрохім», у кількості 2000 шт., що підтверджується сертифікатом акцій №229, виданим 20 серпня 1996 року.

Окрім того, ОСОБА_3 належало право на земельну частку (пай), розміром 4,97 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж в натурі ( на місцевості) на території Раковицької сільської ради Радомишльського району. Вказана обставина підтверджується сертифікатом на право на земельну частку ( пай), НОМЕР_3.

Зміст довідки Радомишльського ТВБВ №10005/01 філії - Житомирського обласного управління ПАТ «Державний ощадний банк України» свідчить про те, що ОСОБА_3 належали грошові кошти в сумі 1178 грн. 49 коп., які зберігаються у Радомишльському ТВБВ №10005/01 філії Житомирського обласного управління ПАТ «Державний ощадний банк України» на рахунку НОМЕР_1;

ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 померла. Спадкова справа після її смерті не заведена, що підтверджується листом Радомишльської державної нотаріальної контори Житомирської області ( а.с.67).

Досліджена судом довідка, видана виконавчим комітетом Раковицької сільської ради Радомишльського району Житомирської області 27 вересня 2016 року за №271, містить інформацію про те, що ОСОБА_4 у шестимісячний строк прийняла спадщину після смерті своєї матері, оскільки утримувала будинок та обробляла земельну ділянку.

За правилами ст. 524 ЦК УРСР, який був чинним на час відкриття спадщини, спадкоємство здійснюється за законом і за заповітом.

Спадкоємство за законом має місце, коли і оскільки воно не змінено заповітом.

Частиною 1 статті 529 цього Кодексу передбачено, що при спадкоємстві за законом спадкоємцями першої черги є, в рівних частках , діти ( у тому числі усиновлені), дружина і батьки (усиновителі) померлого.

Згідно зі ст.537 ЦК УРСР частина майна, що залишилась незаповіданою, розподіляється між спадкоємцями за законом, закликаними до спадкоємства в порядку статей 529-533 цього Кодексу.

До числа цих спадкоємців входять і ті спадкоємці за законом, яким інша частина майна була залишена за заповітом, якщо в заповіті не передбачено інше.

Відповідно до ч.2 ст.548, п.1 ч.1 ст.549 ЦК УРСР прийнята спадщина визнається належною спадкоємцеві з моменту відкриття спадщини.

Визнається, що спадкоємець прийняв спадщину, якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном.

Частиною 2 ст. 549 ЦК УРСР також передбачено, що зазначені у цій статті дії повинні бути вчинені протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.

Оскільки ОСОБА_4 протягом шести місяців прийняла спадщину після смерті матері шляхом фактичного вступу в управління та володіння майном, вона, будучи спадкоємцем за заповітом, набула право власності на вказаний житловий будинок. Інша частина спадкового майна, а саме: іменні акції, право на земельну частку ( пай), а також грошовий вклад, належить ОСОБА_4 в порядку спадкування за законом.

В судовому засіданні також встановлено, що ОСОБА_4 померла ІНФОРМАЦІЯ_5.

Позивачка у встановлений законом строк прийняла спадщину після смерті матері та 17 січня 2014 року отримала свідоцтво про право на спадщину за законом на 1/3 частину квартири АДРЕСА_1 ( а.с.43).

Як вбачається з матеріалів справи, підставою для звернення ОСОБА_1 до суду з даним позовом є неможливість оформлення спадщини, яка відкрилась після смерті матері, внаслідок відсутності правовстановлюючих документів на спадкове майно.

Відповідно до вимог ч.5 ст.1268 ЦК України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

За приписами ч.3 ст.1296 ЦК України відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

Виникнення у спадкоємця права на спадщину, яке пов'язується з її прийняттям, як майнового права зумовлює входження права на неї до складу спадщини після смерті спадкоємця, який не одержав свідоцтва про право на спадщину ( ст.ст.1296,1297 ЦК України) та не здійснив його державної реєстрації ( ст.1299 ЦК України).

Отже, прийнявши спадщину після смерті матері, позивачка вправі ставити питання про визнання за нею права власності в порядку спадкування за законом на майно, що входить до спадкової маси, а саме: житловий будинок, розташований в АДРЕСА_2; земельну частку ( пай), розміром 4,97 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж в натурі ( на місцевості) на території Раковицької сільської ради Радомишльського району; грошові кошти в сумі 1178 грн. 49 коп., які зберігаються у Радомишльському ТВБВ №10005/01 філії Житомирського обласного управління ПАТ «Державний ощадний банк України» на рахунку НОМЕР_1; іменні акції публічного акціонерного товариства «Радомишльський агрохім» в кількості 2000 штук.

Таким чином, позовні вимоги є обгрунтованими та підлягають до задоволення.

З огляду на вищезазначене, рішення суду підлягає скасуванню з ухваленням нового, - про задоволення позовних вимог ОСОБА_1.

Керуючись ст. ст. 209,303, 307, 309, 313,314,316, 319 ЦПК України, колегія суддів,-

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1, в інтересах якої діє ОСОБА_2, задовольнити.

Рішення Любарського районного суду Житомирської області від 28 березня 2016 року скасувати ту ухвалити нове рішення.

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити.

Встановити факт родинних відносин, а саме, що ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, є донькою ОСОБА_3, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2.

Визнати за ОСОБА_1 право власності в порядку спадкування за законом після смерті матері ОСОБА_4, яка померлаІНФОРМАЦІЯ_5, на житловий будинок, розташований в АДРЕСА_2; земельну частку ( пай), розміром 4,97 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж в натурі ( на місцевості) на території Раковицької сільської ради Радомишльського району; грошові кошти в сумі 1178 грн. 49 коп., які зберігаються у Радомишльському ТВБВ №10005/01 філії Житомирського обласного управління ПАТ «Державний ощадний банк України» на рахунку НОМЕР_1; іменні акції публічного акціонерного товариства «Радомишльський агрохім» в кількості 2000 штук.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржене у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуюча Судді: