Рішення № 62278715, 26.10.2016, Олександрівський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Запоріжжя)

26.10.2016

провадження 2/331/1508/2016

справа 331/6109/16-ц

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 жовтня 2016 р. Жовтневий районний суд м. Запоріжжя у складі

головуючого судді Смолки І.О.,

при секретарі Качан К.К.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом

ОСОБА_1 до ОСОБА_2 В»ячеславівни про стягнення матеріальної та моральної шкоди спричиненої внаслідок ДТП,

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом, в якому зазначила, що Постановою Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 19 травня 2016 року по справі №3/331/354/2016 було визнано ОСОБА_2 В»ячеславівну винною у скоєні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 340 грн. у дохід держави та судового збору на користь держави у сумі 275 грн.

Зазначеною Постановою встановлено, що 07.04.2016 року о 21-20 год. ОСОБА_2, керуючи автомобілем Ніссан Тіда, реєстраційний номер НОМЕР_1, рухаючись по вул. Глісерній в м. Запоріжжя, при зміні напрямку руху не впевнилась в безпеці та допустила наїзд на перешкоду (дерево). В результаті ДТП автомобіль, який належить позивачу на праві власності, пошкоджений. Травмованих немає. Винність ОСОБА_2 підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення, протоколом огляду, поясненнями особи правопорушника та іншими матеріалами справи.

Відповідно до звіту про проведення оцінки № 135 колісного транспортного засобу Ніссан Тіда, державний номер НОМЕР_2 від 08 квітня 2016 року слідує, що матеріальний збиток становить 77 529,06 грн.

ОСОБА_2 в добровільному порядку відмовляється сплачувати матеріальні збитки позивачу.

За проведення товарознавчої експертизи позивачем сплачено 800 грн., що підтверджується квитанцією до прибуткового касового ордеру №135 від 06 квітня 2016 року.

Внаслідок даного ДТП позивач отримала емоційний стрес. В результаті незаконних дій відповідача був порушений звичайний та усталений для позивача спосіб життя. Вона змушена була змінити свій життєвий графік, адже з моменту ДТП в неї з'явилися нові труднощі: участь в судових засіданнях під час розгляду справи про адміністративне правопорушення відносно відповідача, відвідування товарознавчої експертизи, звернення за допомогою до рідних. Позивач - інвалід 3 групи. Події ДТП суттєво змінили її нормальний, звичайний спосіб життя, душевний стан.

Моральну шкоду позивач оцінює у 50000 грн.

Позивач просить суд стягнути з відповідача на свою користь матеріальну шкоду в розмірі 77529,06 грн., витрати за проведення товарознавчої експертизи у розмірі 800 грн., моральну шкоду у розмірі 50000 грн.

У судовому засіданні позивач позов підтримала на підставах, зазначених у позові.

Представник відповідача проти позову заперечує, надав письмові заперечення і пояснив, що в скоєному ДТП винний і син позивача, який вмовив відповідача сісти за кермо автомобіля, а після того, як ОСОБА_2 наїхала на дерево, чим пошкодила капот автомобіля, ОСОБА_3 сів сам за кермо та від»їхав від дерева, в результаті чого дерево впало на автомобіль, пошкодивши ще й кришу та лобове скло автомобіля. Представник відповідача просить суд позов задовольнити частково, з відповідача стягнути суму матеріальних збитків, спричинених безпосередніми діями ОСОБА_2, відмовити в позові в частині стягнення моральної шкоди, так як вона недоказана, відмовити в стягненні 800 грн., так як ця сума не є судовими витратами і на підставі ч.4 ст.1193 ЦК України зменшити розмірі відшкодування шкоди у зв»язку з тим, що відповідач не працевлаштована, має на утриманні неповнолітню дитину.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає позов таким, що підлягає частковому задоволенню, з наступних підстав:

судом встановлено, що 07.04.2016 року о 21-20 год. відповідач по даній справі ОСОБА_2, керуючи автомобілем Ніссан Тіда, реєстраційний номер НОМЕР_1, рухаючись по вул. Глісерній в м. Запоріжжя, при зміні напрямку руху не впевнилась в безпеці та допустила наїзд на перешкоду (дерево). В результаті ДТП автомобіль, який належить позивачу ОСОБА_1 на праві власності, пошкоджений. Постановою Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 19 травня 2016 року по справі №3/331/354/2016 було визнано ОСОБА_2 В»ячеславівну винною у скоєні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 340 грн. у дохід держави.

Відповідно до вимог ч.4 ст. 61 ЦПК України, вирок у кримінальному провадженні, що набрав законної сили, або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обов'язкові для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок або постанову суду, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.

Таким чином, вина ОСОБА_2 у скоєнні ДТП 07.04.2016 р. і нанесенні матеріальної шкоди позивачу доказана Постановою Жовтневого райсуду м. Запоріжжя від 19.05.2016 р.

Згідно ст.60 ЦПК України, кожна сторона зобов»язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Відповідачем не надано суду жодного доказу на підтвердження вини ОСОБА_3 у скоєнні ДТП і пошкодженні автомобіля ОСОБА_1, не надано доказів матеріального стану відповідача.

Відповідно до ч.І ст.1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Згідно Звіту №135 від 03.06.2016 р. про проведення оцінки колісного транспортного засобу Ніссан Тіда, державний номер НОМЕР_2 що майнова шкода становить 77 529,06 грн. та 800 грн. за проведення товарознавчої експертизи, що підтверджується квитанцією до прибуткового касового ордеру №135 від 06 квітня 2016 року. Зазначені суми відповідачем не оспорюються.

В частині стягнення матеріальної шкоди з відповідача на користь позивача суд задовольняє позов у повному обсязі.

В частині стягнення моральної шкоди частково в сумі 1000 грн., з наступних підстав:

Відповідно до вимог ч.1 ст.1167 ЦК України - моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Як роз'яснено у п.9 постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31 березня 1995 року "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин.

Крім того, визначаючи розмір відшкодування, суд має керуватися принципами рівності, поміркованості, розумності, справедливості.

Розмір відшкодування моральної шкоди має бути не більш, ніж достатнім для розумного задоволення потреб потерпілої особи й не повинен призводити до її збагачення.

Моральні страждання, як правило, виявляються у відчуттях страху, сорому, приниження, переживаннях у зв'язку з ушкодженням здоров'я, а також в інших, несприятливих для людини випадках психологічного дискомфорту.

Отже, під поняттям "моральна шкода" охоплюється негативні наслідки немайнового характеру, які заподіяні фізичній особі внаслідок завданих їй фізичних, психічних та моральних страждань, що пов'язані із порушенням її прав чи охоронюваних законом інтересів.

При встановленні можливої суми відшкодування в грошовому еквіваленті суд зіставляє глибину моральних страждань і суму заявлених компенсацій. При цьому враховуються: загальні страждання, психологічний і фізичний стан потерпілого, погіршення функціонування його певних органів.

З огляду на викладене, та, дотримуючись принципів розумності й справедливості, суд вважає, що на користь позивача має бути присуджено 1 000 грн. на відшкодування моральних збитків.

Відповідно до ч. 1 ст. 88 ЦПК України: «Стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.»

Позивачем сплачено судовий збір у сумі 775,29 грн. за відшкодування матеріальних збитків і 551 грн. 20 коп. за стягнення моральної шкоди. Позовні вимоги в частині стягнення матеріальної шкоди задоволені у повному обсязі, тому суд стягує з відповідача на користь позивача судовий збір у сумі 775, 29 грн. Вимоги в частині стягнення моральної шкоди задоволені у розмірі 2%, що становить 11 грн. 02 коп. Разом сума судового збору, яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача - 786,31 грн.

Керуючись ст.ст.10,11,212-215 ЦПК України, ст.ст.23, 1166, 1167 ЦК України, суд

в и р і ш и в :

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 В»ячеславівни на користь ОСОБА_1 77529,06 грн. матеріальної шкоди, спричиненої дорожньо-транспортною пригодою, 800 за проведення експертного дослідження.

Стягнути з ОСОБА_2 В»ячеславівни на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в розмірі 1000 грн.

В решті позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 В»ячеславівни на користь ОСОБА_1 судовий збір у сумі 786,31 грн.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Запорізької області через суд першої інстанції протягом 10 днів з дня його проголошення.

Суддя Смолка І.О.