Постанова № 62278172, 26.10.2016, Апеляційний суд Волинської області

Справа № 163/1186/16-п Провадження №33/773/300/16 Суддя в 1 інстанції: Павлусь О. С. Категорія:ст.ст.471, 472 МК України Доповідач: Опейда В. О.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 жовтня 2016 року місто Луцьк

Апеляційний суд Волинської області в складі:

Головуючого - судді судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Волинської області Опейди В.О.,

з участю представника апелянта - ОСОБА_2,

представника митного органу - ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду апеляційну скаргу ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, жителя АДРЕСА_1, не працює, на постанову Любомльського районного суду Волинської області від 21 липня 2016 року про притягнення його до адміністративної відповідальності за ст.ст. 471, 472 МК України з накладенням адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 560415 гривень з конфіскацією в дохід держави товару - жіночого та чоловічого одягу, в кількості 13547 штук, загальною вартістю 560415 гривень, стягнуто з ОСОБА_4 в користь Волинської митниці ДФС 27931 гривню 26 копійок витрат за зберігання товарів та 275 гривень 60 копійок судового збору,

В С Т А Н О В И В:

Згідно постанови суду ОСОБА_4 визнано винним за те, що 13 лютого 2016 року він, слідуючи з Республіки Польща в Україну через митний пост «Володимир-Волинський» Волинської митниці ДФС, автомобілем «Рено Мастер», реєстраційний номер НОМЕР_1, порушив порядок проходження митного контролю в зоні спрощеного митного контролю «зелений коридор», ввіз на митну територію України понад неоподатковану норму товар, а саме: жіночий та чоловічий одяг, в кількості 13547 штук, загальною вартістю 560415 гривень, який знаходився в багажному та пасажирському відділеннях вищевказаного автомобіля, без ознак приховування, чим вчинив правопорушення, передбачене ст. 471 МК України.

Він же при тих же обставинах всупереч ст. 257 МК України не задекларував за встановленою формою вказаний товар, який підлягав обов'язковому письмовому декларуванню відповідно до ст. 472 МК України.

В апеляційній скарзі ОСОБА_4 оскаржує рішення суду з мотивів його незаконності. Стверджує, що розгляд справи був проведений без його участі при наявності клопотання про її відкладення у зв'язку із хворобою першого, що суперечить ст. 526 МК України. Визнає себе винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 471 МК України, і щиро розкаюється у скоєному, натомість не вважає себе винуватим у вчиненні правопорушення, передбаченому ст. 472 МК України. Вказує, що у протоколі про порушення митних правил не розкрито об'єктивної сторони правопорушення, передбаченого ст. 472 МК України. Посилається на роз'яснення Державної фіскальної служби України, в силу яких за порушення порядку проходження «зеленого коридору» передбачена відповідальність лише за ст. 471 МК України. Стверджує, що не мав наміру і не приховував товар від митного контролю, в свою чергу митники провели митне оформлення і дозволили пропуск в Україну транспортного засобу, яким він керував. Зазначає, що судом першої інстанції в порушення ст. 520 МК України та наказу Міністерства фінансів України від 15.06.2012 року № 731 безпідставно стягнуто з нього витрати за зберігання товарів на складі митного органу. З огляду на наведене просить постанову суду в частині притягнення його до адміністративної відповідальності за ст. 472 МК України скасувати, провадження у справі закрити на підставі п. 1 ч.1 ст. 247 КУпАП за відсутністю у його діях складу адміністративного правопорушення, а вилучений товар повернути для проведення митного оформлення.

Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, заслухавши представника апелянта, який підтримав подану ним апеляцію в повному обсязі та просив її задовольнити, представника Волинської митниці ДФС, який заперечив проти задоволення апеляції, доходжу висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

В силу ст. 486 МК України завданням провадження у справах про порушення митних правил є своєчасне, всебічне, повне та об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її з дотриманням вимог закону.

Згідно ч.ч. 1, 4 ст. 526 МК України справа про порушення митних правил розглядається в присутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності за це правопорушення, та/або її представника. Справа про порушення митних правил може бути розглянута за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності за це правопорушення, лише у випадках, якщо є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про перенесення розгляду справи.

Посилання ОСОБА_4 про розгляд справи судом першої інстанції у його відсутності всупереч вказаним вимогам закону, на думку апеляційного суду, заслуговують на увагу.

Як вбачається з матеріалів справи, 21 липня 2016 року особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, направила письмову заяву на адресу Любомльського районного суду Волинської області про відкладення судового засідання у зв'язку із перебуванням на лікарняному (а.с. 151).

Випискою із медичної картки амбулаторного хворого ОСОБА_4, приєднаної до матеріалів справи, стверджується, що з 20 до 25 липня 2016 року він перебував на лікуванні у Володимир-Волинському територіальному медичному об'єднанні з діагнозом «гострий правобічний орхоепідідіміт» (а.с. 156).

З огляду на вищенаведене, розгляд протоколу про порушення митних правил за відсутності ОСОБА_4 був проведений із порушенням вимог ч. 4 ст. 526 МК України, що відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 531 МК України є підставою для скасування судового рішення.

За таких обставин постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню, а справа - новому розгляду апеляційним судом.

Положеннями ст. 489 МК України визначено, що при розгляді справи про порушення митних правил суд зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують та/або обтяжують відповідальність, чи є підстави для звільнення особи, що вчинила правопорушення від адміністративної відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Апеляційним судом встановлено, що винуватість ОСОБА_4 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст.ст. 471, 472 МК України, підтверджується протоколом про порушення митних правил № 0325/20500/2016 від 13.02.2016 року (а.с. 1-3), контрольним талоном (а.с. 5), актом про проведення огляду транспортного засобу (а.с. 6), актом службового розслідування (а.с. 25-50).

Окрім того, і сам ОСОБА_4 не заперечував факт ввезення ним у зону спрощеного митного контролю «зелений коридор» товару понад неоподатковану норму.

Апелянт власноручно підтвердив належність йому вказаного у протоколі товару, про що зазначив у своїх письмових поясненнях (а.с. 7).

Як вбачається з матеріалів справи, сумарна вага товару, який ОСОБА_4 переміщував через митний кордон України, перевищувала 50 кг, а його сумарна фактурна вартість перевищувала еквівалент 500 євро, тому у відповідності до ст. 374 МК України вказаний товар підлягав обов'язковому письмовому декларуванню.

Відповідно до ч. 5 ст. 366 МК України обрання «зеленого коридору» вважається заявою громадянина про те, що переміщувані ним через митний кордон України товари не підлягають письмовому декларуванню, оподаткуванню митними платежами, не підпадають під встановлені законодавством заборони та/або обмеження щодо ввезення на митну територію України або вивезення за межі цієї території та свідчить про факти, що мають юридичне значення.

Об'єктивна сторона правопорушення, передбаченого ст. 472 МК України, полягає у недекларуванні товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що переміщаються через митний кордон України, тобто не заявлення за встановленою формою точних та достовірних відомостей про товари, транспортні засоби комерційного призначення, які підлягають письмовому декларуванню у разі переміщення їх через митний кордон України.

Тому твердження апелянта про відсутність об'єктивної сторони адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 472 МК України, у його діях, не заслуговують на увагу, а доводи про те, що останній перетинав смугу спрощеного митного контролю «зелений коридор», є безпідставними, оскільки він міг добровільно прийняти рішення про перетин кордону смугою руху «червоний коридор», що передбачено і вимагається ст. 366 МК України.

Враховуючи наведене, суд апеляційної інстанції, з'ясувавши усі обставини справи та дослідивши наявні у ній докази, доходить висновку, що ОСОБА_4 порушив порядок проходження митного контролю у зоні спрощеного митного контролю «зелений коридор», а також вчинив недекларування товару, який підлягає обов'язковому письмовому декларуванню у разі переміщення через митний кордон України, тобто вчинив правопорушення, передбачені ст.ст. 471, 472 МК України.

В силу ст. 33 КУпАП при прийнятті рішення судом враховується характер вчиненого правопорушення, особа правопорушника, ступінь його вини, майновий стан та обставини, що пом'якшують та обтяжують відповідальність.

У відповідності до ч. 2 ст. 467 МК України, якщо справи про порушення митних правил відповідно до статті 522 цього Кодексу розглядаються судами (суддями), адміністративне стягнення за порушення митних правил може бути накладено не пізніше, ніж через шість місяців з дня вчинення правопорушення.

З протоколу про порушення митних правил, а також досліджених доказів і матеріалів провадження вбачається, що ОСОБА_4 вчинив адміністративні правопорушення, передбачені ст.ст. 471, 472 МК України, 13 лютого 2016 року.

Оскільки на час прийняття постанови апеляційним судом закінчилися передбачені ч. 2 ст. 467 МК України строки притягнення ОСОБА_4 до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, передбачених ст.ст. 471, 472 МК України, провадження у справі підлягає закриттю на підставі п. 7 ст. 247 КУпАП.

Враховуючи наведене та керуючись ст. ст. 247, 294 КУпАП, ст.ст. 467, 526, 530, 531 МК України,

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_4 задовольнити частково.

Постанову Любомльського районного суду Волинської області від 21 липня 2016 року про притягнення ОСОБА_4 до адміністративної відповідальності за ст.ст.471, 472 МК України в частині накладення стягнення скасувати.

Визнати ОСОБА_4 винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст.ст.471, 472 МК України, і у зв'язку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення, передбачених ст. 467 МК України, закрити провадження у справі на підставі п. 7 ч.1 ст. 247 КУпАП.

Вилучений товар згідно протоколу про порушення митних правил №0325/20500/2016 від 13 лютого 2016 року, а саме: труси чоловічі марки «Camasiriari» EZGI - 2880 шт.; майки «Camasiriari» EZGI - 2160 шт.; нічний жіночий комплект кофта + штани «AS-EL Vurallar» - 697 шт.; комплект кофта + штани марки «Baray Lux» - 401 шт.; нічний жіночий комплект сорочка + халат марки «AS-EL» - 200 шт.; жіночий нічний комплект штани + кофта марки «ELVIN Baray» - 409 шт.; жіночий нічний комплект «ELVIN Baray» - 320 шт.; труси жіночі - 6480 шт. - повернути ОСОБА_4 після проведення митного оформлення.

Постанова набирає законної сили негайно після її проголошення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя Апеляційного суду

Волинської області В.О. Опейда