Постанова № 62277582, 21.10.2016, Рахівський районний суд Закарпатської області

Справа № 305/1470/16-а

Провадження по справі 2-а/305/69/16

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р АЇ Н И

21.10.2016 року. Рахівський районний суд Закарпатської області у складі:

головуючої - судді Бліщ О.Б.

секретаря - Вербещука В.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Рахів справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління пенсійного фонду України в Рахівському районі, Закарпатської області про визнання дій неправомірними та зобов`язання до вчинення дій,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся в суд з адміністративним позовом до Управління пенсійного фонду України в Рахівському районі, Закарпатської області про визнання дій неправомірними та зобов`язання до вчинення дій.

Свої вимоги обґрунтував тим, що в органах прокуратури Закарпатської області він працював з 1 серпня 1991 року по 15 серпня 2016 року. Упродовж указаного часу обіймав ряд прокурорсько-слідчих посад, у тому числі з 12 серпня 2015 начальника управління до часу звільнення. З 1 вересня 2009 року перебуває на обліку в управлінні Пенсійного Фонду України в Рахівському районі Закарпатської області як одержувач пенсії за вислугу років відповідно до ст.50-1 Закону України «Про прокуратуру» (в редакції чинній на момент призначення пенсії). Пенсія призначена на умовах ч. І ст.50-1 Закону України «Про прокуратуру» у розмірі 90% від суми місячної заробітної плати. З 01.04.2015 відповідачем йому виплату вказаної пенсії було припинено. З огляду на це, 18.08.2016 року він звернувся із заявою до УПФУ в Рахівському районі Закарпатської області про проведення перерахунку призначеної йому пенсії на підставі довідки прокуратури Закарпатської області про заробітну плату від 15 серпня 2016 року №18-229 вих 2016 з розрахунку 90 відсотків, а 27.07.2016 - щодо відновлення її виплати відповідно до Закону України «Про прокуратуру» (в редакції 2010 року). Листом від 18 серпня 2016 року №2625/0311 УПФУ в Рахівському районі Закарпатської області йому повідомлено про рішення про відмову у проведенні перерахунку пенсії, а листом від 08 серпня 2016 року №20/0-99-05 - у відновленні виплати пенсії, за відсутністю, на думку відповідача, підстав для цього, з покликанням на Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 №213-УІII та Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актівУкраїни» від 24.12.2015 №911, яким внесено зміни до ст.86 Закону України «Про прокуратуру» (№76-УІІІ від 28.12.2014). Вважає такі дії УПФ протиправними та такими, що порушують його конституційні права, оскільки суперечать вимогам ст.ст. 19, 22, 46, 58, 64 Конституції України, ст.50-1 Закону України «Про прокуратуру» із змінами, внесеними згідно із Законом України від 05.10.1995р. №358/95-ВР, у редакції Закону України від 12.07.2001 №2663-111, що діяла станом на вересень 2009 року, та змісту Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 №213-УІІІ. Станом на 01.04.2015 посада начальника відділу прокуратури області прокурора, на якій він працює, давала право на призначення пенсії в порядку та на умовах, передбачених Законом України «Про прокуратуру», тобто існували обставини з якими Закон України № 213-УІІІ пов'язував припинення виплати їй пенсії. Разом з тим, відповідно до п.5 розділу ІІІ «Прикінцеві положення» Закону №213-УІІІ, у разі неприйняття до 01.06.2015 закону щодо призначення всіх пенсій, у тому числі спеціальних на загальних підставах, з цього числа скасовуються норми щодо пенсійного забезпечення, зокрема осіб, яким пенсії призначаються відповідно до Закону України «Про прокуратуру». До 01.06.2015 такий Закон прийнятий не був, а відтак втратили чинність норми законів, якими було передбачено право певного кола осіб, зокрема працівників прокуратури, на призначення так званих спеціальних пенсій, а тому відсутні підстави вважати, що з указаної дати він, ОСОБА_1, працював на посаді, що дає право на призначення пенсії в порядку та на умовах, передбачених Законом України "Про прокуратуру". Отже, з 01.06.2015 підлягає відновленню виплата йому пенсії, яка була призначена у вересні 2009 року відповідно до ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» (в редакції чинній на момент призначення пенсії), оскільки відпали обставини, які б у силу абз. 2 ч.І ст.86 Закону України «Про прокуратуру» перешкоджали йому отримувати пенсію за вислугою років. Разом з тим, як вище зазначено, пенсія йому призначалась та виплачувалась на підставі ст.50-1 Закону України «Про прокуратуру» із змінами, внесеними згідно із Законом України від 05.10.1995 №358/95-ВР, у редакції Закону України від 12.07.2001 №2663-111, що діяла станом на вересень 2009 року, тому до нього не мають застосовуватись положення Закону України №911-УІІІ від 24.12.2015 та вимоги ст.86 Закону України «Про прокуратуру», оскільки дія закону не має зворотної сили у часі. Водночас вважає, що відмова відповідача йому у перерахунку пенсії є протиправною, оскільки умови та порядок пенсійного забезпечення прокурорів та слідчих визначено ст.50-1 Закону України «Про прокуратуру» (в редакції 2009 року). З огляду на викладене, при перерахунку пенсії працівникам прокуратури має застосовуватись норма, яка визначає розмір пенсії у відсотках без обмеження її граничного розміру, що діяла на момент призначення пенсії, а тому внесені Законом №76-УІП від 28.12.2014 зміни до ст.50-1 Закону України «Про прокуратуру» (із змінами, внесеними згідно із Законом України від 05.10.1995 №358/95-ВР, у редакції Закону України від 12.07.2001 №2663-111, що діяла станом на вересень 2009 року) щодо розміру пенсії у відсотках стосуються порядку призначення пенсії прокурорам і слідчим у разі реалізації ними права на пенсійне забезпечення, а не перерахунку вже призначеної пенсії. Окрім цього, оскільки пенсія йому була призначена до набрання законної сили Законом України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» від 08.07.2011 №3668-УІ, а саме до 01.10.2011, яким внесено нову норму, згідно з якою максимальний розмір пенсії не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність, вважає, що зазначені обмеження на нього не поширюються. Враховуючи викладене просив ввизнати протиправними дії Управління пенсійного фонду України в Рахівському районі Закарпатської області стосовно відмови йому, ОСОБА_1, у відновленні виплати з 01.06.2015 року раніше призначеної за вислугою років пенсії та проведення її перерахунку відповідно до довідки прокуратури Закарпатської області про заробітну плату від 15 серпня 2016 року №18-229 вих 2016 з розрахунку 90 відсотків. Зобов"язати Управління Пенсійного фонду України у Рахівському районі Закарпатської області відновити йому, ОСОБА_1 з 01.06.2015 року виплату раніше призначеної за вислугу років пенсії відповідно до Закону України "Про прокуратуру" (в редакції чинній на момент призначення пенсії). Визнати протиправним і скасувати рішення Управління Пенсійного фонду України у Рахівському районі Закарпатської області від 18 серпня 2016 року щодо відмови ОСОБА_1, у проведенні перерахунку раніше призначеної за вислугу років пенсії на підставі довідки прокуратури Закарпатської області про заробітну плату від 15 серпня 2016 року №18-229 вих 2016 з розрахунку 90 відсотків, відповідно до ст. 50-1 Закону України "Про прокуратуру" (із змінами, внесиними згідно із Законом України від 12.07.2001 №2663-ІІІ, що діяла станом на вересень 2009 року. Зобов"язати Управління Пенсійного фонду України у Рахівському районі Закарпатської області провести перерахунок його, ОСОБА_1, пенсії за вислугу років згідно з довідкою прокуратури Закарпатської області від 15 серпня 2016 року №18-229 вих 2016 про заробітну плату, відповідно до ст. 50-1 Закону України "Про прокуратуру" (із змінами, внесиними згідно із Законом України від 05.10.1995 №358/95-ВР, у редакції Закону України від 12.07.2001 №2663-ІІІ, що діяла станом на вересень 2009 року) з розрахунку 90 відсотків від середнього заробітку 17243,65 із 18.08.2016 року без обмеження суми пенсійної виплати. Стягнути з Пенсійного фонду України у Рахівському районі Закарпатської області на його користь 2204,84 гривеньсудового збору. протиправними дії Управління пенсійного фонду України в Рахівському районі Закарпатської області стосовно відмови йому, ОСОБА_1, у відновленні виплати з 01.06.2015 року раніше призначеної за вислугою років пенсії та проведення її перерахунку відповідно до довідки прокуратури Закарпатської області про заробітну плату від 15 серпня 2016 року №18-229 вих 2016 з розрахунку 90 відсотків. Зобов"язати Управління Пенсійного фонду України у Рахівському районі Закарпатської області відновити йому, ОСОБА_1 з 01.06.2015 року виплату раніше призначеної за вислугу років пенсії відповідно до Закону України "Про прокуратуру" (в редакції чинній на момент призначення пенсії). Визнати протиправним і скасувати рішення Управління Пенсійного фонду України у Рахівському районі Закарпатської області від 18 серпня 2016 року щодо відмови ОСОБА_1, у проведенні перерахунку раніше призначеної за вислугу років пенсії на підставі довідки прокуратури Закарпатської області про заробітну плату від 15 серпня 2016 року №18-229 вих 2016 з розрахунку 90 відсотків, відповідно до ст. 50-1 Закону України "Про прокуратуру" (із змінами, внесиними згідно із Законом України від 12.07.2001 №2663-ІІІ, що діяла станом на вересень 2009 року. Зобов"язати Управління Пенсійного фонду України у Рахівському районі Закарпатської області провести перерахунок його, ОСОБА_1, пенсії за вислугу років згідно з довідкою прокуратури Закарпатської області від 15 серпня 2016 року №18-229 вих 2016 про заробітну плату, відповідно до ст. 50-1 Закону України "Про прокуратуру" (із змінами, внесиними згідно із Законом України від 05.10.1995 №358/95-ВР, у редакції Закону України від 12.07.2001 №2663-ІІІ, що діяла станом на вересень 2009 року) з розрахунку 90 відсотків від середнього заробітку 17243,65 із 18.08.2016 року без обмеження суми пенсійної виплати. Стягнути з Пенсійного фонду України у Рахівському районі Закарпатської області на його користь 2204,84 гривень судового збору.

Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з"явився, однак його представник, ОСОБА_2 подав заяву, в якій просив розглянути справу без його участі за наявними у справі матеріалами.

Представник відповідачауправління ПФУ в Рахівському районі, в судове засідання не з"явився, однак їхній представник Бузаш Г.М. подала заяву про розгляд справи без її участі за наявними у справі матеріалами.

У запереченні поданому 27.09.2016 року (реєстрація по канцелярії суду), начальник управління Кугарь Н.В., посилається на те, що згідно матеріалів пенсійної справи, позивач з 01.09.2009 р. перебуває на обліку в управлінні Фонду, як одержувач пенсії за вислугу років, яка призначена відповідно до Закону України «Про прокуратуру». Прокурорам, які мають одночасно право на різні державні пенсії, призначається одна пенсія за їхнім вибором, у тому числі на умовах, передбачених статтею 37 Закону "Про державну службу" (стаття 50-1 Закону "Про прокуратуру"). З 1 квітня 2015 року набув чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" №213-УІІІ від 02.03.2015 р., яким встановлено особливий порядок виплати пенсій, деяким категоріям пенсіонерів. Відповідно до статті 50 Закону України "Про прокуратуру" №1 789-ХІІ від 05.11.1991 р., тимчасово, у період з 01 квітня 2015 року по 31 грудня 2015 року, особам, на яких поширюється дія цього Закону (крім інвалідів І та II груп, інвалідів війни III групи та учасників бойових дій, осіб на яких поширюється дія пункту 1 статті 10 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"), у період роботи на посадах, які дають право на призначення пенсії/щомісячного довічного грошового утримання у порядку та на умовах, передбачених ним Законом, законами України "Про статус народного депутата України", "Про державну службу", "Про судоустрій і статус суддів", пенсія, призначена відповідно до цієї статті, не виплачується.В подальшому, 24 грудня 2015 року Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" №911-УІІІ передбачено, що особам (крім інвалідів І та II груп, інвалідів війни III групи та учасників бойових дій, осіб на яких поширюється дія пункту 1 статті 10 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"), які працюють на посадах та на умовах, передбачених цим Законом, законами України "Про державну службу", "Про судоустрій і статус суддів", призначені пенсії/щомісячне довічне грошове утримання, не виплачується.Після звільнення з роботи виплата пенсії відповідно до Закону №91 1 -VI11 поновлюється. Отже, враховуючи вищенаведене, виплату пенсії з 01 квітня 2015 року позивачу припинено, а у зв'язку із звільненням 15.08.2016 р., пенсію було поновлено з 16.08.2016 року. Щодо перерахунку розміру пенсії у зв'язку із підвищенням заробітної плати відповідно до наданої позивачем копії довідки про заробітну плату від 15.08.2036 Р- №18-229 вих 16 роз'яснюють, що відповідно до ст. 37-1 Закону України «Про державну службу» у редакції, що діє з 01.01.2015 року, умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам органів прокуратури, визначає Кабінет Міністрів України. Постановою Кабінету Міністрів України від 09.12.2015 №1013 «Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів» до Постанови №865 внесено зміни, які застосовуються з 01.12.2015, а саме виключено пункт 4, та пункт 5 викладено в новій редакції: «Форма довідки про заробітну плату, що подається для призначення пенсії державним службовцям, затверджується правлінням Пенсійного фонду України за погодженням з Міністерством соціальної політики». Таким чином, Положеннями Постанови № 865 на час звернення позивача до відповідача із заявою про перерахунок пенсії 18.08.2016, не передбачено порядку перерахунку пенсії державного службовця. На даний час Кабінетом Міністрів України не передбачено порядку перерахунку призначених пенсій державним службовцям. Відтак, з 01.06.2015 року органами Пенсійного фонду України пенсії призначені відповідно до вищезгаданих законів не призначаються, а призначені до 01.06.2015 року - не перераховуються. Одночасно наголошують, що з 1 січня 2016 року пенсія державним службовцям та прирівняним до них особам призначається на загальних умовах. (Закон України «Про пенсійне забезпечення» у редакції Закону України №911- VIII від 24.12.2015р. «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України»). Виплата раніше призначених «спецпенсій» здійснюється за умовами, що діяли до набрання чинності цього закону. Згідно Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" затвердженого Постановою Правління Пенсійного фонду України 25.11.2005 р. № 22-1, для перерахунку розміру пенсії по заробітній платі надається оригінал довідки. Враховуючи вимоги чинного законодавства позивач не має права па перерахунок пенсії відповідно до ст. 50-1 Закону України "Про прокуратуру", а тому позов по цьому питанню вважають безпідставним. З приводу вимоги не враховувати обмеження граничного розміру пенсії роз'яснюють наступне. Відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» № 213-VIII від 02.03.2015р., який набув чинності з 1 квітня 2015 року, було внесено зміни в ст.50-1 Закону України «Про прокуратуру», зокрема зазначено, що максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплат до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не можуть перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Вказана позиція викладена в постанові Городоцького районного суду Львівської області № 441/64/16-а, 2-а/441/8/2016 від 10.02.2016 року, а також ч. 15 ст. 89 Закону України «Про прокуратуру» із змінами та доповненнями: "Пенсія призначена відповідно до цієї статті, у період роботи на посадах, які дають право на призначення пенсії у порядку та на умовах, передбачених цим Законом, законами України "Про статус народного депутата України", "Про наукову і науково-технічну діяльність", "Про державну службу", виплачується в розмірі, обчисленому відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", а після звільнення з таких посад - у розмірі, обчисленому відповідно до цього Закону. Максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, встановлених для осіб, які втратили працездатність». Також повідомляють, що розмір пенсії позивача не перевищує граничного розміру, у зв'язку з чим дана вимога є безпідставна. На підставі викладеного, просять відмовити позивачу ОСОБА_1 у задоволенні позовних вимог у повному обсязі, оскільки такі не відповідають вимогам законодавства України у галузі пенсійного забезпечення та Закону України "Про прокуратуру".

Дослідивши матеріали справи,взявши до уваги заперечення відповідача та надавши оцінку доказам у їх сукупності, суд вважає необхідним задовольнити позов частково, виходячи із наступного.

Відповідно до ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Статтею 6 КАС Українивстановлено, що до адміністративного суду має право звернутися з адміністративним позовом особа, яка вважає, що порушено її права, свободи чи інтереси у сфері публічно-правових відносин. У відповідності до ст.11 КАС України, розгляд та вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Судом відносно заявлених позовних вимог встановлено наступні факти і відповідні їм правовідносини.

З 01 серпня 1991 року по 15 серпня 2016 року, позивач ОСОБА_1 працював в органах прокуратури Закарпатської області та обіймав ряд прокурорсько-слідчих посад, у тому числі з 12 серпня 2015 до часу звільнення, обіймав посаду начальника управління.

З 1 вересня 2009 року позивач перебуває на обліку в управлінні Пенсійного Фонду України в Рахівському районі Закарпатської області як одержувач пенсії за вислугу років відповідно до ст.50-1 Закону України «Про прокуратуру» (в редакції чинній на момент призначення пенсії).

Пенсія призначена на умовах ч. І ст.50-1 Закону України «Про прокуратуру» у розмірі 90% від суми місячної заробітної плати.

З 01.04.2015 відповідачем виплату вказаної пенсії було припинено.

Зважаючи на вказані обставини, 27.07.2016 року позивач, ОСОБА_1 звернувся із заявою до УПФУ в Рахівському районі Закарпатської області щодо відновлення йому виплати призначеної раніше пенсії за вислугу років відповідно до Закону України «Про прокуратуру» (в редакції 2010 року).

За розглядом звернення відповідач відмовив у поновленні виплати з 01.04.2015 року призначеної раніше пенсії за вислугу років відповідно до Закону України «Про прокуратуру»про що надіслав письмову відповідь №20/О-99-05 від 08.08.2016 року на адресу позивача ОСОБА_1, якою повідомили, що відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 № 213-УІІІ внесено зміни в ст. 86 Закону України «Про прокуратуру» та викладено в такій редакції: "Тимчасово, у період з 01.04.2015 по 31.12.2015, особам, яким пенсія призначена відповідно до цього Закону (крім інвалідів І та II груп, інвалідів війни III групи та учасників бойових дій, осіб, на яких поширюється дія пункту 1 статті 10 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"), у період роботи на посадах, які дають право на призначення пенсії або щомісячного довічного грошового утримання у порядку та на умовах, передбачених Законами України "Про статус народного депутата України", Про державну службу", "Про прокуратуру", "Про судоустрій і статус суддів", пенсії, призначені відповідно до цього Закону, не виплачуються. Після звільнення з роботи виплата пенсії відповідно до цього Закону поновлюється".

Відповідно до пункту 2 Прикінцевих положень ЗаконуУкраїни «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02 березня 2015 року №213-VIII порядок виплати пенсії працюючим пенсіонерам, встановлений цим Законом, поширюється на пенсіонерів незалежно від часу призначення пенсії.

Так, в судовому засіданні встановлено, що з 01 квітня 2015 року відповідач управлінням Пенсійного Фонду України в Рахівському районі Закарпатської області призупинив виплату пенсії позивачу ОСОБА_1, оскільки він обіймає посаду начальника відділу прокуратури області, яка дає право на призначення пенсії у порядку та на умовах, передбаченого Законом України «Про прокуратуру», відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Разом з тим, відповідно п. 5 розділу ІІІ Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення», у разі неприйняття до 1 червня 2015 року закону щодо призначення всіх пенсій, у тому числі спеціальних, на загальних підставах з 1 червня 2015 року скасовуються норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії призначаються відповідно до Законів України «Про державну службу», «Про прокуратуру», «Про судоустрій і статус суддів», «Про статус народного депутата України», «Про Кабінет Міністрів України», «Про судову експертизу», «Про Національний банк України», «Про службу в органах місцевого самоврядування», «Про дипломатичну службу», Податкового та Митного кодексів України, Положення про помічника-консультанта народного депутата України. А, оскільки до 01 червня 2015 року Закон щодо призначення всіх пенсій, у тому числі спеціальних, на загальних підставах не було прийнято, з цього дня норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії призначаються відповідно до спеціальних Законів («Про державну службу», «Про прокуратуру» та інші), є скасованими.

Тобто, правові норми, які надавали право особі, яка працює на посаді державного службовця, судді та інших визначених посадах, на призначення пенсії або щомісячного довічного утримання, припинили дію, починаючи з 01 червня 2015 року. Отже, починаючи з 01.06.2015 року на думку суду відносно позивача не поширюються встановлені частиною першою статті 47 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування (в редакції Закону від 02 березня 2015 року №213-VIII) обмеження щодо виплати пенсії. На даний час особам, які працюють на посадах, визначених згаданими спеціальними Законами, пенсія призначається відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», а тому, з 01 червня 2015 року відсутні правові підстави для невиплати позивачу пенсії за вислугу років. Такий висновок щодо правового застосування норм частини першоїс татті 47 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»та пункту 5 Прикінцевих положень Закону від 02 березня 2015 року №213-VIII відповідає правовій позиції, висловленій Вищим адміністративним судом України в ухвалі від 26 серпня 2015 року (адміністративна справа № 202/4641/15-а).

З огляду на положення статей 21,105,162 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративний позов може містити вимоги щодо визнання незаконними рішення, дії чи бездіяльності відповідача, зобов'язання його вчинити певні дії, відшкодувати шкоду, заподіяну незаконними рішенням, дією або бездіяльністю. Встановивши, що відповідач порушив норми права, які регулюють спірні правовідносини, адміністративний суд повинен визнати такі дії незаконними і зобов'язати відповідача поновити нарахування та виплату належних сум пенсії відповідно до закону, а не самостійно їх обчислювати та приймати рішення про їх стягнення.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом України в постановах від 28 жовтня 2008 року (справи № 21-863во08 та № 21-739во08).

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно дост. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Вимогами ст. 22, 64 Конституції України, право на пенсійне забезпечення відповідних категорій громадян, встановлене законами України, та є таким, що не підлягає звуженню та обмеженню.

Зазначені конституційні принципи, на яких базується здійснення прав і свобод людини і громадянина в Україні, включаючи і право на пенсійне забезпечення, крім наведеного, передбачають, що за змістом статей 1, 3, 6 (частина друга), 8, 19 (частина друга), 22, 23, 24 (частина перша) Основного Закону України правові гарантії, правову визначеність і пов"язану з ними передбачуваність законодавчої політики у сфері пенсійного забезпечення, необхідні для того, щоб учасники відповідних правовідносин мали можливість завбачати наслідки своїх дій і бути впевненими у своїх законних очікуваннях, що набуте ними на підставі чинного законодавства право, його зміст та обсяг буде ними реалізовано, тобто набуте право не може бути скасоване, звужене; а тому звуження змісту та обсягу цього права шляхом прийняття нових законів або внесення змін до чинних законів за ст. 22 Конституції України не допускається.

Зі змісту частини 3 статті 23 Загальної Декларації прав людини, пункту 4 частини 1 Європейської Соціальної хартії та частини 3 статті 46 Конституції України випливає, що кожна особа має право на справедливу і задовільну винагороду, соціальний захист, за роки важкої праці та шкідливих робіт, - яка є основним джерелом існування для них самих та їхніх сімей.

Вимогами ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, визначено, що до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцієючи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Згідно з частинами 1, 2статті 8 КАС Українисуд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Відповідно до частини другої статті 49 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» поновлення виплати пенсії здійснюється за рішенням територіального органу Пенсійного фонду протягом 10 днів після з'ясування обставин та наявності умов для відновлення її виплати. Виплата пенсії поновлюється в порядку, передбаченому частиною третьою статті 35 та статтею 46 цього Закону.

Частиною другою статті 46 Закону передбачено, що нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів. Компенсація втрати частини пенсії у зв'язку з порушенням строків її виплати пенсіонерам здійснюється згідно із законом.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, судом встановлено, що відповідачем, як органом, на який законом покладено обов'язок з виплати пенсій, внаслідок порушення норм чинного законодавства, допущено по відношенню до позивача протиправну бездіяльність, що виявилась у нездійсненні останньому відповідних виплат, починаючи 01 червня 2015 року, в зв'язку з чим, суд вважає відмову управління Пенсійного Фонду України в Рахівському районі Закарпатської області у поновленні позивачу ОСОБА_1 виплати пенсії за вислугу років з 01 червня 2015 року, - неправомірною та такою, що порушує законні права та інтереси позивача.

Окремо, слід зазначити, що Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» № 911-VIII від 24.12.2015 року, відповідно до п.п. 2 п. 22 якого визначено, що тимчасово, у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року: особам (крім інвалідів І та ІІ груп, інвалідів війни ІІІ групи та учасників бойових дій, осіб, на яких поширюється дія пункту 1 статті 10 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»), які працюють на посадах та на умовах, передбачених законами України «Про державну службу», «Про прокуратуру», «Про судоустрій та статус суддів», призначені пенсії не виплачуються», на який посилався відповідач у своєму листі від 08.08.2016 року №20/О-99-05 про відмову для поновлення виплати такої пенсії з 01.04.2015 року, суд вважає, що вказаний Закон не передбачає підстав для відмови у поновленні виплати позивачу ОСОБА_1 пенсії за віком, починаючи з 01.06.2015 року, а лише встановлює обмеження щодо виплати пенсії/щомісячного грошового утримання особам, які працюють на посадах та на умовах, передбачених зокрема Законом України «Про прокуратуру», починаючи з 1 січня 2016 року, відтак положення, передбачені Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» № 911-VIII від 24.12.2015 року не підлягають застосуванню у даній справі.

Таким чином, позовні вимоги позивача ОСОБА_1 в частині зобов'язання управління Пенсійного Фонду України в Рахівському районі Закарпатської області поновити виплату позивачу пенсії за вислугу років, починаючи з 01.06.2015 року, підлягають задоволенню.

Також судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 18.08.2016 року звернувся із заявою до УПФУ в Рахівському районі Закарпатської області про проведення перерахунку призначеної йому пенсії на підставі довідки прокуратури Закарпатської області про заробітну плату від 15 серпня 2016 року №18-229 вих 2016 з розрахунку 90 відсотків.

Однак, за рішенням відповідача від 18.08.2016 року позивачу було відмовлено у перерахунку пенсії з тих підстав, що Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 року з 1 червня 2015 року скасовано норми щодо пенсійного забезпечення особам, яким пенсії призначалися відповідно до Закону України «Про прокуратуру».

Юридично значимою обставиною для вирішення даного спору є наявність у позивача права, а у відповідача відповідного обов'язку на перерахунок раніше призначеної пенсії.

У відповідності до Конституції України визначені права і свободи людини і громадянина, гарантії цих прав і свобод визначаються Законами України. Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод (ст. 22, п. 1 ст. 92).

Згідно з ч. 1 ст. 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

Конституційний суд України у своєму рішенні №6-рп/2007 від 09.07.2007 року зазначив, що невиконання державою взятих на себе соціальних зобов'язань порушує принцип соціальної, правової держави. Встановлення певних соціальних пільг, компенсацій та гарантій є складовою конституційного права на соціальний захист і юридичними засобами здійснення цього права.

Оскільки Конституція України, як зазначено в статті 8 має найвищу юридичну силу, а її норми є нормами прямої дії, суди при розгляді конкретних справ мають оцінювати законність того чи іншого нормативно-правового акту, з точки зору його відповідності Конституції та у всіх необхідних випадках застосовувати Конституцію, як акт прямої дії.

Згідно ст. 50-1 ч. 1 Закону України "Про прокуратуру" в редакції, що діяла на час призначення пенсії позивачу, прокурори і слідчі зі стажем роботи не менше 20 років, у тому числі зі стажем роботи на посадах прокурорів і слідчих прокуратури не менше 10 років, мають право на пенсійне забезпечення за вислугу років незалежно від віку. Пенсія призначається в розмірі 80 відсотків від суми їхньої місячної (чинної) заробітної плати, до котрої включаються всі види оплати праці, на які нараховуються страхові внески, одержуваної перед місяцем звернення за призначенням пенсії. За кожен повний рік роботи понад 10 років на цих посадах пенсія збільшується на 2 відсотки, але не більше 90 відсотків від суми місячного (чинного) заробітку.

Законом України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи", який набрав чинності з 01.10.2011 р., внесено зміни до ст. 50-1 Закону України "Про прокуратуру", зокрема змінено у відсотках розмір пенсії за вислугу років, яка призначається прокурорам і слідчим у разі реалізації ними такого права. Пенсія призначається в розмірі 80 відсотків від суми їхньої місячної (чинної) заробітної плати, до якої включаються всі види оплати праці, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, одержуваної перед місяцем звернення за призначенням пенсії.

Таким чином, з 01.10.2011 року положення ст. 50-1 ч. 1 Закону України "Про прокуратуру" щодо призначення прокурорам і слідчим пенсії за вислугу років у розмірі не більше 90 відсотків від суми місячного (чинного) заробітку втратили чинність у зв'язку з внесенням змін до редакції цієї статті Законом України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи".

Разом з тим, підстави та порядок перерахунку пенсій прокурорам регулюються частинами 13, 18 ст. 50-1 Закону України "Про прокуратуру", положення яких щодо перерахунку пенсії у зв'язку із прийняттям Закону України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" змін не зазнали (змінилася лише нумерація частин цієї статті).

Згідно ст. 50-1 ч. 13 Закону України "Про прокуратуру" обчислення (перерахунок) пенсій провадиться за документами пенсійної справи та документами, додатково поданими пенсіонерами, виходячи з розміру місячного заробітку за відповідною посадою, з якої особа вийшла на пенсію, станом на час звернення за призначенням або перерахунком.

Згідно ст. 50-1 ч. 18 Закону України "Про прокуратуру" призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв'язку з підвищенням заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників. Перерахунок призначених пенсій провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, у якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Перерахунок пенсій провадиться з урахуванням фактично отримуваних працівником виплат і умов оплати праці, що існували на день його звільнення з роботи.

Зважаючи на викладене, суд вважає, що при перерахунку пенсії працівникам прокуратури має застосовуватися норма, що визначає розмір пенсії у відсотках, яка діяла на час призначення пенсії, а внесені Законом України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" зміни до ст. 50-1 Закону України "Про прокуратуру" щодо розміру пенсії у відсотках стосуються порядку призначення пенсії прокурорам і слідчим у разі реалізації ними права на пенсійне забезпечення, а не перерахунку вже призначеної пенсії. Процедури призначення та перерахунку пенсії різні за змістом і механізмом їх проведення. Нормами, які визначають механізм проведення перерахунку пенсії за вислугу років прокурорам, є ч. 13, ч. 18 ст. 50-1 Закону України "Про прокуратуру", які змін у зв'язку із прийняттям Закону України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" не зазнали.

Аналогічного змісту правовий висновок прийняв Верховний Суд України у постанові від 06 жовтня 2015 року (а.с. 4)

На підставі викладеного суд вважає, що є підстави для визнання протиправним рішення Управління Пенсійного фонду України у Рахівському районі Закарпатської області від 18 серпня 2016 року щодо відмови ОСОБА_1, у проведенні перерахунку раніше призначеної за вислугу років пенсії на підставі довідки прокуратури Закарпатської області про заробітну плату від 15 серпня 2016 року №18-229 вих 2016 з розрахунку 90 відсотків, відповідно до ст. 50-1 Закону України "Про прокуратуру" (із змінами, внесиними згідно із Законом України від 12.07.2001 №2663-ІІІ, що діяла станом на вересень 2009 року), починаючи з 18.08.2016 року.

Відповідно до вимог ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановленихстаттею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів (ч. 1ст. 69 Кодексу адміністративного судочинства України).

Відповідно до ст.159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Обгрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно зясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до ст. 66 КАС України суд оцінює докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та обєктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний звязок доказів у їх сукупності.

Згідно до ст. 71 ч.2 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд вважає, що відповідачем не надано належних доказів на підтвердження своїх заперечень та не обгрунтованості позовних вимог позивача.

Відповідно до ст.159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обгрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно зясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Таким чином, враховуючи викладене, оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний звязок доказів у їх сукупності, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог та визначеного позивачем предмету спору, суд приходить до висновку, що вимоги позивача грунтується на вимогах закону і підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

На підставі наведеного, керуючись ст. 50-1 ч. 1, ч. 13, ч. 18 Закону України "Про прокуратуру", ст. ст. 8, 9, 69, 86, 94, 159- 163, КАС України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Позов задовольнити.

Визнати протиправними дії Управління пенсійного фонду України в Рахівському районі Закарпатської області стосовно відмови ОСОБА_1, у відновленні виплати з 01.06.2015 року раніше призначеної за вислугою років пенсії та проведення її перерахунку відповідно до довідки прокуратури Закарпатської області про заробітну плату від 15 серпня 2016 року №18-229 вих 2016 з розрахунку 90 відсотків.

Зобов"язати Управління Пенсійного фонду України у Рахівському районі Закарпатської області відновити ОСОБА_1 з 01.06.2015 року виплату раніше призначеної за вислугу років пенсії відповідно до Закону України "Про прокуратуру" (в редакції чинній на момент призначення пенсії).

Визнати протиправним і скасувати рішення Управління Пенсійного фонду України у Рахівському районі Закарпатської області від 18 серпня 2016 року щодо відмови ОСОБА_1, у проведенні перерахунку раніше призначеної за вислугу років пенсії на підставі довідки прокуратури Закарпатської області про заробітну плату від 15 серпня 2016 року №18-229 вих 2016 з розрахунку 90 відсотків, відповідно до ст. 50-1 Закону України "Про прокуратуру" (із змінами, внесиними згідно із Законом України від 12.07.2001 №2663-ІІІ, що діяла станом на вересень 2009 року.

Зобов"язати Управління Пенсійного фонду України у Рахівському районі Закарпатської області провести перерахунок ОСОБА_1, пенсії за вислугу років згідно з довідкою прокуратури Закарпатської області від 15 серпня 2016 року №18-229 вих 2016 про заробітну плату, відповідно до ст. 50-1 Закону України "Про прокуратуру" (із змінами, внесиними згідно із Законом України від 05.10.1995 №358/95-ВР, у редакції Закону України від 12.07.2001 №2663-ІІІ, що діяла станом на вересень 2009 року) з розрахунку 90 відсотків від середнього заробітку 17243,65 із 18.08.2016 року без обмеження суми пенсійної виплати.

Стягнути з Пенсійного фонду України у Рахівському районі Закарпатської області, м. Рахів, вул. Миру, 34, Закарпатської області, на користь ОСОБА_1, мешканця АДРЕСА_1 2204,84 гривеньсудового збору.

Постанова може бути оскаржена до апеляційного адміністративного суду через Рахівський районний суд Закарпатської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Головуюча: Бліщ О.Б.

З оригіналом вірно:

Суддя Рахівського районного суду: Бліщ О.Б.