ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
__________
10002, м-н Путятинський, 3/65, телефон/факс: (0412) 481-604, 481-637 e-mail: inbox@apladm.zt.court.gov.ua
Головуючий у 1-й інстанції: Сало А.Б.
Суддя-доповідач:Жизневська А.В.
УХВАЛА
іменем України
"26" жовтня 2016 р. Справа № 817/445/16
Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді Жизневської А.В.
суддів: Котік Т.С.
Охрімчук І.Г.,
за участю секретаря судового засідання Єрикалової О.О.,
представника відповідача,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Рівненській області на постанову Рівненського окружного адміністративного суду від "09" серпня 2016 р. у справі за позовом ОСОБА_3 до Головного управління Національної поліції в Рівненській області про визнання неправомірним та скасування наказу, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди ,
ВСТАНОВИВ:
Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 09 серпня 2016 року позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано наказ Головного управління Національної поліції в Рівненській області від 03.03.2016 №31 о/с, з урахуванням внесених змін, в частині звільнення зі служби в поліції у запас Збройних Сил (з постановленням на військовий облік) за п.5 (через службову невідповідність) майора поліції ОСОБА_3 начальника сектору Радивилівського відділення поліції Дубенського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Рівненській області.
Поновлено ОСОБА_3 на посаді начальника сектору Радивилівського відділення поліції Дубенського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Рівненській області з 09.03.2016 року.
Стягнуто з Головного управління Національної поліції в Рівненській області на користь ОСОБА_3 грошове утримання за час вимушеного прогулу з 10.03.2016 у розмірі 25961,25 грн. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Апелянт в апеляційній скарзі просить скасувати вказану постанову та прийняти нову про відмову у задоволені позову.
Постанова в частині відмови у задоволені позову не оскаржується.
Перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вона не підлягає до задоволення з наступних підстав.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_3 перебував на службі в органах МВС України з 25.07.2005 року. За наказом №10 о/с від 07.11.2015 року ОСОБА_3, відповідно до пунктів 9 та 12 розділу XI Закону України "Про Національну поліцію" призначено на посаду начальника сектору Радивилівського відділення поліції Дубенського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Рівненській області з присвоєнням йому спеціального звання майор поліції.
Рішенням атестаційної комісії №6 Головного управління Національної поліції у Рівненській області за результатами проведеної співбесіди та обговорення, викладеним у протоколі від 16.02.2016 року ОП №15.00003289.0020511, встановлено не відповідність ОСОБА_3 займаній посаді, що є підставою для звільнення зі служби в поліції через службову невідповідність .
Згідно з наказом №31 о/с від 03.03.2016 майора поліції ОСОБА_3 - начальника сектору Радивилівського відділення поліції Дубенського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Рівненській області звільнено зі служби в поліції за пунктом 5 частини першої статті Закону України "Про Національну поліцію". Підставою зазначено висновок атестаційної комісії Головного управління Національної поліції в Рівненській області від 16.02.2016 року.
ОСОБА_3 не погодився з таким рішенням і позвався до суду про визнання протиправним та скасування наказу Головного управління Національної поліції в Рівненській області №31 о/с від 03.03.2016 з урахуванням внесених ним змін, в частині звільнення зі служби в поліції у запас Збройних сил за п.5 (через службову невідповідність) майора міліції ОСОБА_3 Просив поновити його на службі в поліції на посаді начальника сектору Радивилівського відділення поліції Дубенського відділу поліції ГУНП в Рівненській області, стягнути середній заробіток за час вимушеного прогулу за період 10 березня 2016 року по 09 серпня 2016 року, відшкодувати моральну шкоду в розмірі 10000, 00 грн.
Задовольняючи частково позов, суд першої інстанції виходив з того, що встановлені в ході судового розгляду обставини справи в їх сукупності дають підстави для висновку, що атестаційна комісія та апеляційна атестаційна комісія поверхнево, не в повній мірі з'ясували всі необхідні обставини відповідно до вимог Інструкції, без належного врахування всіх критеріїв прийшли до висновку про невідповідність ОСОБА_3 займаній посаді, не взяли до уваги всі професійні, ділові, особисті якості позивача ОСОБА_3 Йому не пропонувалося проходження поліграфу, що є однією із умов передбачених Інструкцією у разі сумнівів при усній співбесіді з ним. На думку суду, при атестуванні поліцейського повинні повно і всебічно враховуватись усі його ділові, професійні, особисті якості, освітній та кваліфікаційний рівні, а також можливість перебування поліцейського на службі в поліції, що не було зроблено в повній мірі відповідачем. Будь-яких письмових доказів, які свідчили б про протиправні дії позивача представники відповідачів суду не надали.
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду.
Суд першої інстанції правильно зазначив, що правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначено Законом України "Про Національну поліцію" №580 від 02.07.2015 (далі - Закон №580), який набув чинності 07.11.2015 року. Національну поліцію України утворено за постановою Кабінету Міністрів України "Про утворення Національної поліції України" №641 від 02.09.2015 року.
Статтею 1 Закону №580 визначено, що Національна поліція України - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки. Цим Законом визначено правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України.
Згідно з пунктом 9 розділу XI Прикінцевих та перехідних положень Закону України №580-VIII працівники міліції, які виявили бажання проходити службу в поліції, за умови відповідності вимогам до поліцейських, визначених цим Законом, упродовж трьох місяців з дня опублікування цього Закону можуть бути прийняті на службу до поліції шляхом видання наказів про призначення за їх згодою чи проходження конкурсу на посади, що заміщуються поліцейськими, у будь-якому органі (закладі, установі) поліції. Посади, що пропонуються особам, зазначеним у цьому пункті, можуть бути рівнозначними, вищими або нижчими щодо посад, які ці особи обіймали під час проходження служби в міліції.
З вказаних приписів слідує, що працівники міліції, які виявили бажання проходити службу в поліції, можуть бути прийняті на службу до поліції шляхом видання наказів про призначення за їх згодою або проходження конкурсу на посади, що заміщуються поліцейськими, у будь-якому органі (закладі, установі) поліції.
Частиною 1 статті 48 Закону №580 визначено, що призначення та звільнення з посад поліцейських здійснюється наказами посадових осіб, зазначених у статті 47 цього Закону.
Відповідно до статті 47 цього Закону призначення на посади поліцейських здійснюють посадові особи органів (закладів, установ) поліції відповідно до номенклатури посад, яку затверджує Міністерство внутрішніх справ України. У разі проведення конкурсу для визначення кандидата для призначення на відповідну посаду призначення на посади поліцейських здійснюють посадові особи органів (закладів, установ) поліції згідно з номенклатурою посад, яку затверджує Міністерство внутрішніх справ України, та відповідно до результатів конкурсу.
Приписами статті 58 Закону №580 визначено, що призначення на посаду поліцейського здійснюється безстроково (до виходу на пенсію або у відставку), за умови успішного виконання службових обов'язків. Строкове призначення здійснюється в разі заміщення посади поліцейського на період відсутності особи, за якою відповідно до закону зберігається посада поліцейського, та посад, призначенню на які передує укладення контракту.
Суд першої інстанції встановив, що ОСОБА_3 був прийнятий на службу в поліцію на постійній основі, за його згодою і перебував на службі в органах внутрішніх справ. Тобто, його прийнято на службу до поліції на умовах, визначених пунктом 9 Розділу XI "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 580-VІІІ шляхом видання наказу про призначення за його згодою, з чого слідує, що питання про його відповідність вимогам до поліцейських було вирішено у момент видання наказу про прийняття на службу.
Підставою для звільнення ОСОБА_3 зі служби в поліції 03.03.2016 року слугував висновок атестаційної комісії від 16.02.2016 року.
Мету та підстави атестування поліцейських визначено у статті 57 Закону №580. Положення ст.12 Закону України "Про професійний розвиток працівників" є загальними (базовими) щодо регулювання відносин із атестування працівників не суперечить Закону №580, тому поширюються на відносини з атестування поліцейських.
У відповідності до частини 1 статті 57 Закону №580 атестування поліцейських проводиться з метою оцінки їхніх ділових, професійних, особистих якостей, освітнього та кваліфікаційного рівнів, фізичної підготовки на підставі глибокого і всебічного вивчення, визначення відповідності посадам, а також перспектив їхньої службової кар'єри.
Частиною 2 цієї статті передбачено, що атестування поліцейських проводиться: 1) при призначенні на вищу посаду, якщо заміщення цієї посади здійснюється без проведення конкурсу; 2) для вирішення питання про переміщення на нижчу посаду через службову невідповідність; 3) для вирішення питання про звільнення зі служби в поліції через службову невідповідність.
З аналізу положень частини другої статті 57 Закону №580 слідує, що атестуванню підлягають лише ті поліцейські, які претендують на вищу посаду або щодо яких вирішується питання про переведення на нижчу посаду. Крім того, атестування поліцейського проводиться в разі вирішення питання щодо звільнення поліцейського через службову невідповідність.
Поряд із Законом №580 правові та організаційні засади процедури оцінки професійного рівня працівників кваліфікаційним вимогам і посадовим обов'язкам, проведення оцінки їх професійного рівня (атестації) врегульовано Законом України "Про професійний розвиток працівників" від 12.01.2012 року № 4312-VI.
Відповідно до частини 1 статті 12 даного Закону атестації не підлягають працівники, які відпрацювали на відповідній посаді менше одного року.
Положеннями частин 1 та 3 статті 13 Закону України "Про професійний розвиток працівників" передбачено, що атестаційна комісія приймає рішення про відповідність або невідповідність працівника займаній посаді або виконуваній роботі. В разі прийняття рішення про невідповідність працівника займаній посаді або виконуваній роботі комісія може рекомендувати роботодавцеві перевести працівника за його згодою на іншу посаду чи роботу, що відповідає його професійному рівню, або направити на навчання з подальшою (не пізніше ніж через рік) повторною атестацією. Рекомендації комісії з відповідним обґрунтуванням доводяться до відома працівника у письмовій формі.
Суд першої інстанції вірно зазначив, що наведені у частині 2 статті 57 Закону №580 підстави для проведення атестування є вичерпними. Метою проведення атестування із будь-яких підстав є вирішенням питання можливості в той чи інший спосіб залишити особу на службі і, як крайній захід, пропозиція щодо звільнення зі служби у зв'язку зі службовою невідповідністю виходячи з професійних, моральних і особистих якостей.
Кожна з зазначених трьох підстав для проведення атестування повинна бути зв'язана з певними передумовами, зокрема, атестування, яке призначається для вирішення питання про звільнення зі служби в поліції через службову невідповідність, повинно бути зумовлене існуванням реальних підстав до звільнення, як-то неналежне виконання службових обов'язків, в силу фізичного стану, хвороби, неналежної професійної підготовки, порушення установленого чинним законодавством порядку і правил несення служби тощо. Такі висновки містяться в постанові Верховного Суду України від 11.03.2014 року у справі №21-13а14 і вони є обов'язковими для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права в силу приписів ч.1 ст.244-2 КАС України.
З аналізу правових норм, які регулюють питання атестування, слідує, що атестація працівника одразу ж після прийняття його на роботу (у тому числі на службу до поліції), безвідносно до вирішення питань кар'єри (призначення поліцейського на вищу посаду або переведення на нижчу посаду) або дисциплінарного провадження не відповідає меті та завданню атестування і суперечить вимогам Закону України "Про професійний розвиток працівників" та Закону №580.
Зміст наказу ГУ Національної поліції в Рівненській області від 26.01.2016 року "Про організацію проведення атестування особового складу Головного управління Національної поліції в Рівненській області" свідчить, що цей наказ не містить посилань на підстави для атестування поліцейських, передбачених частиною 2 статті 57 Закону № 580 (а.с.48).
В ході розгляду справи судом встановлено, що підставою проведення атестування ОСОБА_3 не було призначення його на вищу посаду чи переміщення на нижчу посаду. Також не було встановлено обставин, які б свідчили про невідповідність позивача займаній посаді, зокрема, в силу фізичного стану, хвороби, неналежної професійної підготовки, порушення порядку і правил несення служби тощо. Таке атестування ОСОБА_3 було проведено на підставі ч.1 ст.57 Закону №580, відповідно до якої тестування поліцейських проводиться з метою оцінки їхніх ділових, професійних, особистих якостей, освітнього та кваліфікаційного рівнів, фізичної підготовки на підставі глибокого і всебічного вивчення, визначення відповідності посадам, а також перспектив їхньої службової кар'єри.
Суд першої інстанції вірно зазначив, що така підстава для призначення атестування не утворює самостійну підставу для проведення атестування, оскільки мета атестування, закріплена у частині першій згаданої статті, і перебуває у системному взаємозв'язку з вичерпними підставами, визначеними у частині другій статті 57 Закону №580.
Порядок атестування поліцейських, яке проводиться в апараті Національної поліції України, територіальних (міжрегіональних) органах (закладах, установах) Національної поліції України (далі - органи поліції) з метою оцінки ділових, професійних, особистих якостей поліцейських, їх освітнього та кваліфікаційного рівнів, на підставі глибокого і всебічного вивчення, визначення відповідності посадам, а також перспектив їхньої службової кар'єри визначено Інструкцією, затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ від 17.11.2015 №1465, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 18.11.2015 за № 1445/27890 (далі - Інструкція).
В силу вимог пунктів 4 та 5 Розділу 1 Інструкції рішення про проведення атестування та про строки, у які проводиться атестування, приймає Голова Національної поліції України, керівники органів поліції стосовно осіб, які згідно із законом та іншими актами законодавства України призначаються на посади їх наказами. Атестування проводиться атестаційними комісіями органів (закладів, установ) поліції, що створюються їх керівниками.
Згідно з наказом ГУ Національної поліції у Рівненській області від 26.01.2016 року №16 "Про організацію проведення атестування особового складу ГУ Національної поліції у Рівненській області" з метою оцінки ділових, професійних, особистих якостей поліцейських, їх освітнього та кваліфікаційного рівнів, на підставі глибокого і всебічного вивчення, визначення відповідності посадам, а також перспектив їхньої службової кар'єри при призначенні на вищу посаду, переміщення на нижчу, звільнення зі служби в поліції через службову невідповідність, керуючись ст.57 Закону України "Про Національну поліцію" та вимогами Інструкції про порядок проведення атестування поліцейських, затвердженої наказом МВС України від 17.11.2015 року №1465, наказано, зокрема, провести атестування поліцейських ГУ Національної поліції у Рівненській області та підпорядкованих підрозділів атестаційною комісією, починаючи з 04.02.2016 року (п.1); створити атестаційні комісії №№1-6 (п.2); погодити з керівництвом Національної поліції України їх персональний склад та подати на затвердження (п.3); оголосити набір до атестаційних комісій осіб з числа народних депутатів України, працівників МВС, громадських, правозахисних організацій, проектів міжнародної технічної допомоги, громадськості та засобів масової інформації (п.5), а керівникам відділів поліції, структурних і підпорядкованих підрозділів ГУ Національної поліції у Рівненській області наказано скласти списки поліцейських, які підлягають атестуванню, підготувати атестаційні листи стосовно поліцейських, підготувати для надання на засідання атестаційної комісії додаткові матеріали щодо проходження служби поліцейськими, довести до відома поліцейських інформацію про час та місце проведення засідань атестаційної комісії та забезпечити їх прибуття у разі необхідності (а. с.48).
Наказом №23 від 08.02.2016 року ГУ Національної поліції в Рівненській області затверджено персональний склад атестаційних комісій ГУ Національної поліції в Рівненській області, який погоджений головою Національної поліції України.
За Інструкцією атестування поліцейських проводиться у два етапи: тестування та співбесіда. Порядок організації, підготовки, проведення тестування зазначений у розділі V цієї Інструкції.
Згідно з пунктом 1 цього розділу тестування проводиться з метою об'єктивного і неупередженого з'ясування спроможності поліцейських за своїми професійними та особистісними якостями виконувати службові обов'язки на посадах в апараті Національної поліції України чи органах поліції.
Пунктом 10 розділу IV Інструкції передбачено, що з метою визначення теоретичної та практичної підготовленості, компетентності, здатності якісно та ефективно реалізовувати на службі свої потенційні можливості атестаційна комісія проводить тестування поліцейського, який проходить атестування. За результатами проведеного тестування атестаційна комісія встановлює мінімальний бал, що становить 25 балів за тестом на знання законодавчої бази (далі професійний тест), та 25 балів за тестом на загальні здібності та навички, який в обов'язковому порядку ураховується атестаційною комісією при прийняті рішення, визначеного пунктом 15 цього розділу.
Відповідно до п.17 результати тестування фіксуються у відповідній відомості і засвідчуються підписом поліцейського, після чого ці відомості передаються до відповідної атестаційної комісії (п. 20 цього розділу).
З матеріалів справи вбачається, що 16.02.2016 року позивач проходив атестування атестаційною комісією №6 ГУ Національної поліції у Рівненській області.
Відповідно до атестаційного листа за результатами атестування позивач на тестуванні на загальні навички отримав 23 бала із 60 можливих та по професійному тестуванні - 27 балів з 60 можливих (а.с.60).
За рішенням атестаційної комісії, як визначено у п.12 розділу IV Інструкції, поліцейські, які проходять атестування, проходять співбесіду з відповідною атестаційною комісією.
Пунктом 15 розділу IV Інструкції встановлено, що атестаційні комісії на підставі всебічного розгляду всіх матеріалів, які були зібрані на поліцейського, під час проведення атестування шляхом відкритого голосування приймають один з таких висновків:
1)займаній посаді відповідає;
2)займаній посаді відповідає, заслуговує призначення на вищу посаду;
3)займаній посаді не відповідає, підлягає переміщенню на нижчу посаду через службову невідповідність;
4)займаній посаді не відповідає, підлягає звільненню зі служби в поліції через службову невідповідність.
Інструкція не містить конкретного порядку проведення співбесіди, у той же час, виходячи з її змісту та мети атестування слідує, що під час співбесіди атестаційна комісія повинна розглянути атестаційний лист та інші матеріали, які були зібрані на поліцейського; оцінити ділові, професійні, особисті якості поліцейського, його освітній та кваліфікаційний рівень, а також з'ясувати відповідність особи поліцейського критеріям, визначеним пунктом 16 Розділу ІV Інструкції, для чого поліцейському, який проходить атестування, можуть ставитися питання.
Згідно з пунктами 20-23 цього розділу Інструкції усі рішення атестаційної комісії оформлюються протоколом. У протоколі зазначаються дата і місце прийняття рішення, склад комісії, питання, що розглядалися, та прийняте рішення. У протоколі за результатами атестування серед іншого зазначається один із висновків, зазначених у пункті 15 цього розділу. Протоколи засідань атестаційної комісії підписуються головою, секретарем, присутніми на її засіданні членами комісії.
З долученого до матеріалів справи протоколу ОП №15.00003289.0020511 від 16.02.2016 слідує, що атестаційною комісією за результатами розгляду матеріалів, проведеної співбесіди та обговорення прийнято рішення "займаній посаді не відповідає, підлягає звільненню зі служби в поліції через службову невідповідність".
Зміст протоколу свідчить, що в ході проведення співбесіди комісією були досліджені "атестаційний лист та інші матеріали, які було зібрано на особу, що проходить атестування, а саме: декларацію про доходи; послужний список (форми №1), інформаційну довідку, висновок про результати перевірки достовірності відомостей, передбачених пунктом 2 частини п'ятої статті 5 Закону України "Про очищення влади" та інформацію з відкритих джерел". "Членами атестаційної комісії позивачу були поставлені питання, які стосувалися професійної діяльності поліцейського та мотивації щодо подальшого проходження служби в Національній поліції та інше".
Разом з тим, при розгляді справи встановлено, що мотиви, якими комісія керувалася під час прийняття такого рішення вказаний протокол не містить. Зокрема, в ньому відсутні будь-які посилання на обставини, що свідчать про недостатній рівень теоретичних знань та професійних якостей позивача, чи інші дані, які б свідчили про його низький професійний потенціал; невідповідність позивача оновленим вимогам суспільства до професії поліцейського, інших обставин, що свідчать про невідповідність особи позивача посаді, яку він займає.
З вказаного протоколу вбачається, що атестаційна комісія в порушення вимог статті 57 Закону №580 та пункту 16 розділу IV Інструкції не проводила глибокого і всебічного вивчення документів особової справи позивача, не аналізувала повноту виконання позивачем функціональних обов'язків (посадових інструкцій), показників службової діяльності, рівня теоретичних знань та професійних якостей, не враховувала наявність заохочень та дисциплінарних стягнень тощо.
В силу вимог п.25 розділу IV Інструкції поліцейський, який атестувався, ознайомлюється з висновком атестування, зазначає дату та підпис. ОСОБА_3 ознайомлений з результатами атестуванням та висновком атестаційної комісії 16.02.2016, про що свідчить його підпис.
За пунктом 12 розділу VI Інструкції апеляційна атестаційна комісія на підставі всебічного розгляду всіх матеріалів, які були зібрані на поліцейського, шляхом відкритого голосування приймає рішення про відхилення скарги поліцейського або скасовує висновок відповідної атестаційної комісії та приймає новий висновок.
Встановлені в ході судового розгляду обставини справи в їх сукупності дали підстави суду першої інстанції зробити висновок, що атестаційна комісія та апеляційна атестаційна комісія поверхнево, не в повній мірі з'ясували всі необхідні обставини відповідно до вимог Інструкції, без належного врахування всіх критеріїв прийшли до висновку про невідповідність позивача займаній посаді, не взяли до уваги всі професійні, ділові, особисті якості ОСОБА_3, не пропонувалося йому проходження поліграфу, що є однією із умов передбачених Інструкцією у разі сумнівів при усній співбесіді з ним.
Відтак, суд правильно зазначив, що при атестуванні поліцейського повинні повно і всебічно враховуватися усі його ділові, професійні, особисті якості, освітній та кваліфікаційний рівні, а також можливість перебування поліцейського на службі в поліції, що зроблено в повній мірі не було. Зворотнього чи будь-яких письмових доказів, які свідчили б про протиправні дії позивача представники відповідача суду не надали.
Відповідно до пункту 24 розділу IV Інструкції за результатами атестування висновки, зазначені в протоколі атестаційної комісії, заносяться до атестаційного листа, який підписується головою та секретарем комісії та в місячний строк направляється до керівника, якому надано право на призначення поліцейського на посаду та звільнення з посади або зі служби в поліції.
Згідно з пунктом 28 розділу IV Інструкції керівники органів поліції, яким надано право призначення поліцейського на посаду та звільнення з посади або зі служби в поліції, зобов'язані через 15 календарних днів з дня підписання атестаційного листа з висновками, визначеними підпунктом 3 або 4 пункту 15 цього розділу, забезпечити його виконання шляхом видання відповідного наказу.
На підставі висновку атестаційної комісії від 16.02.2016 прийнято наказ №31о/с від 03.03.2016 про звільнення майора поліції ОСОБА_3
З огляду на викладене, суд дійшов вірного висновку про не відповідність критеріям правомірності, необґрунтованість та протиправність наказу ГУ Національної поліції в Рівненській області №31о/с від 03.03.2016, з урахуванням наказу від 16.05.2016 від 105 о/с про звільнення ОСОБА_3, що є підставою для його скасування, поновленню його на посаді.
Висновки суду першої інстанції узгоджуються з правовою позицією Пленуму ВАСУ №11 від 29.09.2016 року.
У відповідності до статті 235 Кодексу законів про працю України, у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір. При винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу. Рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, прийняте органом, який розглядає трудовий спір, підлягає негайному виконанню.
Виходячи з вказаних приписів, є підстави для стягнення з ГУ Національної поліцій в Рівненській області грошового забезпечення за весь час вимушеного прогулу ОСОБА_3
Вирішення вказаного питання визначено Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України №100 від 08.02.1995 року (далі - Порядок №100), про що суд першої інстанції вірно зазначив.
Відповідно до абз.3 п.2 даного Порядку в усіх інших випадках збереження середньої заробітної плати (в т.ч. у випадку вимушеного прогулу) середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов'язана відповідна виплата.
В силу вимог п.1.7 Інструкції №499 при виплаті особі рядового чи начальницького складу грошового забезпечення за неповний місяць розмір виплати за кожний календарний день визначається шляхом ділення суми грошового забезпечення за повний місяць на кількість календарних днів у місяці, за який здійснюється виплата.
За довідкою ГУ Національної поліції в Рівненській області №616/29/03-2016 від 18.04.2016, виходячи з виплат за два останні календарні місяці, що передують місяцю звільнення позивача, середньомісячний розмір грошового забезпечення ОСОБА_3, який перебував на посаді начальника сектору Радивилівського відділення поліції Дубенського відділу поліції ГУНП в Рівненській області становить 5875,00 грн., середньоденний розмір грошового забезпечення - 195,83 грн. (а.с.54). Отже, за час вимушеного прогулу ОСОБА_3 з 10.03.2016 слід стягнути грошове забезпечення у розмірі 25961,25 грн.
Відповідно до пунктів 2 і 3 частини 1 статті 256 КАС України негайно виконуються постанови суду про присудження виплати заробітної плати, іншого грошового утримання у відносинах публічної служби - у межах суми стягнення за один місяць та про поновлення на посаді у відносинах публічної служби.
Відтак, суд першої інстанції підставно допустив до негайного виконання постанову в частині поновлення ОСОБА_3 на посаді начальника сектору Радивилівського відділення поліції Дубенського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Рівненській області з 09.03.2016 та стягнення грошового забезпечення за час вимушеного прогулу у межах суми стягнення за один місяць в розмірі 5875,00 грн.
Щодо відшкодування моральної шкоди у розмірі 10000,00 грн., то суд вірно зазначив, що право на відшкодування моральної шкоди є важливою гарантією захисту прав і свобод громадян та законних інтересів юридичних осіб, що встановлено Конституцією та законами України. Проте, понесення особою моральної шкоди повинно бути підтверджене відповідними належними доказами.
Статтею 71 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно статті 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Позивачем в ході розгляду справи не надано доказів, які б могли підтвердити втрати немайнового характеру, обґрунтування їх розміру, що зазначено у роз'ясненнях Пленуму Верховного Суду України у постанові від 31 березня 1995 року №4 "Про судову практику у справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди". Тому суд вірно відмовив у задоволені позову в цій частині.
За приписами частини другої статті 21 КАС України, вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень або іншим порушенням прав, свобод та інтересів суб'єктів публічно-правових відносин, розглядаються адміністративним судом, якщо вони заявлені в одному провадженні з вимогою вирішити публічно-правовий спір. Інакше вимоги про відшкодування шкоди вирішуються судами в порядку цивільного або господарського судочинства.
Головне управління Національної поліції в Рівненській області, відповідно до ч.2 ст.71 КАС України, не надало доказів на підтвердження правомірності прийнятого ним рішення та не надало доказів на спростування вищевикладеного.
Постанову прийнято з додержанням норм матеріального та процесуального права, підстави для її скасування відсутні.
Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
УХВАЛИВ:
Апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Рівненській області залишити без задоволення, постанову Рівненського окружного адміністративного суду від "09" серпня 2016 р. без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання її в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя А.В. Жизневська
судді: Т.С. Котік
І.Г. Охрімчук
Повний текст cудового рішення виготовлено "27" жовтня 2016 р.
Роздруковано та надіслано:р.л.п.
1- в справу:
2 - позивачу/позивачам: ОСОБА_3 АДРЕСА_1
3- відповідачу/відповідачам: Головне управління Національної поліції в Рівненській області вул.М.Хвильового,2,м.Рівне,33028
4-третій особі: - ,
Судове рішення № 62277440, Житомирський апеляційний адміністративний суд було прийнято 26.10.2016. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 817/445/16. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: