Ухвала суду № 62277405, 26.10.2016, Житомирський апеляційний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

__________

10002, м-н Путятинський, 3/65, телефон/факс: (0412) 481-604, 481-637 e-mail: inbox@apladm.zt.court.gov.ua

Головуючий у 1-й інстанції: Черняхович І.Е.

Суддя-доповідач:Зарудяна Л.О.

УХВАЛА

іменем України

"26" жовтня 2016 р. Справа № 806/885/16

Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді Зарудяної Л.О.

суддів: Іваненко Т.В.

Кузьменко Л.В.,

за участю секретаря судового засідання Лібеги С.О.,

представника позивача,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги ОСОБА_3, Міністерства внутрішніх справ України на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від "18" серпня 2016 р. у справі за позовом ОСОБА_3 до Міністерства внутрішніх справ України, треті особи: Управління Міністерства внутрішніх справ України в Житомирській області , Головне управління Національної поліції в Житомирській області , Національна поліція України про визнання протиправною відмови, зобов'язання прийняти рішення про призначення виплати одноразової грошової допомоги та надіслати його для проведення виплат ,

ВСТАНОВИВ:

Житомирський окружний адміністративний суд постановою від 18.08.2016 р. позов ОСОБА_3 задовольнив частково.

Визнав протиправною відмову Міністерства внутрішній справ України у призначенні та виплаті ОСОБА_3 одноразової грошової допомоги у відповідності до Порядку та Умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 № 850.

Зобов'язав Міністерство внутрішніх справ України розглянути питання щодо призначення, нарахування і виплати одноразової грошової допомоги ОСОБА_3 відповідно до Порядку та Умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 № 850.

В решті позовних вимог відмовив.

Не погоджуючись з прийнятою постановою, ОСОБА_3 та Міністерство внутрішніх справ України звернулись до суду з апеляційними скаргами.

ОСОБА_3 в апеляційній скарзі постанову в частині відмови в задоволенні позовних вимог просить скасувати та прийняти в цій частині нове рішення, яким зобов"язати Міністерство внутрішніх справ України прийняти рішення про призначення виплати позивачу одноразової грошової допомоги у розмірі 206700,00 грн., яка була нарахована УМВС України в Житомирській області і надіслати органу внутрішніх справ для проведення виплат, в решті позовних вимог залишити постанову без змін. В апеляційній скарзі, зокрема вказує, що відповідач не має права відмовити йому в затвердженні висновку щодо виплати грошової допомоги, якщо він відповідає в повній мірі вимогам п.п.3, 7, 8 "Порядку та умовам призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції", затвердженому Постановою КМУ № 850 від 21.10.2015 р.

Відповідач, посилаючись в апеляційній скарзі на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить постанову в частині задоволення позову скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі. В апеляційній скарзі, зокрема вказує, що Міністерство внутрішніх справ України не має повноважень розглядати та приймати рішення по призначенню поліцейському одноразової грошової допомоги; вказує, що нарахування і виплата одноразової грошової допомоги ОСОБА_3 призведе до порушення бюджетного законодавства та нецільового використання Міністерством внутрішніх справ України бюджетних коштів.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційних скарг, судова колегія вважає, що скарги не належать до задоволення, враховуючи таке.

ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до Міністерства внутрішніх справ України треті особи: Національна поліція України, Головне управління Національної поліції у Житомирській області, управління Міністерства внутрішніх справ України в Житомирській області про визнання протиправною відмови, зобов'язання прийняти рішення про призначення виплати одноразової грошової допомоги у розмірі 206700,00 грн. та надіслати його для проведення виплат.

Обгрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що проходив службу в органах внутрішніх справ з січня 1996 року по 06.11.2015 р. Був звільнений з органів внутрішніх справ на підставі наказу Головного управління Національної поліції в Житомирській області від 30.12.2015 №72 о/с. Після звільнення позивачу обласною МСЕК № 2 встановлено з 13.01.2016 третю групу інвалідності, внаслідок травми, що пов'язана з виконанням службових обов'язків. Позивач у встановленому законом порядку, в квітні 2016 року звернувся до УМВС України з заявою про виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку з отриманням третьої групи інвалідності. Проте, 25.05.2016 Міністерство внутрішніх справ України повернуло ОСОБА_3 матеріали про призначення одноразової грошової допомоги без розгляду. Позивач вважає, що його права та законні інтереси були порушенні, а тому звернувся до суду за їх захистом.

Суд першої інстанції встановив, що ОСОБА_3 проходив службу в органах внутрішніх справ. Наказом управління МВС України в Житомирській області № 325 о/с від 05.11.2015 звільнений у зв'язку з переходом у встановленому порядку на роботу (службу) в інші міністерства, центральні органи виконавчої влади (установи, організації) з 06.11.2015 (витяг з наказу а.с. 10). Відповідно до наказу № 18 о/с від 07.11.2015 ОСОБА_3 був призначений командиром роти батальйону патрульної поліції Головного управління національної поліції у Житомирській області, з присвоєнням спеціального звання "капітан поліції" (витяг з наказу а.с. 11). Наказом Головного управління Поліції в Житомирській області № 72 о/с від 30.12.2015 звільнений зі служби в поліції (витяг з наказу а.с. 12).

Згідно довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією серії 12 ААА № 218951 від 29.01.2016 позивачу встановлено третю групу інвалідності, що пов'язана з виконанням службових обов'язків (а.с.13). Так, з довідки про результати визначення у застрахованої особи ступеня втрати професійної працездатності у відсотках серії 12ААА № 015056 встановлено ступінь втрати працездатності 35 % (а.с. 13 - 14).

25 квітня 2016 року позивач звернувся із заявою до Управління Міністерства внутрішніх справ України в Житомирській області з метою отримання одноразової грошової допомоги у зв'язку із встановленням третьої групи інвалідності пов'язаної з виконанням службових обов'язків (а.с. 61).

УМВС України в Житомирській області підготувало висновок про призначення ОСОБА_3 одноразової грошової допомоги відповідно до Закону України "Про міліцію" і на підставі пп. 3.2 Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 2015 року №850, подало його до Міністерства внутрішніх справ України (а.с. 60).

Листом № 15/2-1686 від 13.05.2016 МВС України повідомило ліквідаційну комісію УМВС України в Житомирській області про те, що матеріали щодо призначення та виплати одноразової грошової допомоги позивачу повернуті без розгляду, у зв'язку з тим, що призначення вказаної допомоги повинно проводитися за останнім місцем служби поліцейського (а.с.65).

Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з наступного.

Частиною 6 статті 23 Закону України "Про міліцію" (чинного до 06.11.2015 р.) встановлено, що у разі поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного працівнику міліції під час виконання ним службових обов'язків, яке призвело до встановлення йому інвалідності, а також інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ або не пізніше ніж через три місяці після звільнення зі служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ, залежно від ступеня втрати працездатності йому виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 250-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності I групи, 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності II групи, 150-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності III групи в порядку та на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України. Визначення ступеня втрати працездатності працівником міліції у період проходження служби в органах внутрішніх справ у кожному випадку ушкодження здоров'я здійснюється в індивідуальному порядку відповідно до законодавства.

Відповідно до статті 23 Закону України "Про міліцію" Кабінет Міністрів України Постановою №850 від 21.10.2015 року затвердив "Порядок та умови призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції" (далі - Порядок №850). Дана постанова набрала чинності 31.10.2015 року і є чинною на даний час.

Відповідно до п.7 Порядку №850 працівник міліції, якому призначається грошова допомога у разі встановлення інвалідності чи часткової втрати працездатності без установлення інвалідності, подає за місцем служби такі документи:

- заяву (рапорт) про виплату грошової допомоги у зв'язку з установленням інвалідності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності за формою згідно з додатком до цих Порядку та умов;

- довідку медико-соціальної експертної комісії про результати визначення у застрахованої особи ступеня втрати професійної працездатності (у відсотках).

До заяви додаються копії:

- довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією;

- постанови відповідної військово-лікарської комісії щодо встановлення причинного зв'язку поранення (контузії, травми або каліцтва), захворювання;

- акта розслідування нещасного випадку та акта, що свідчить про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва) працівника міліції, зокрема про те, що воно не пов'язане з учиненням ним кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком учинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного, токсичного сп'яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження, за формою, що затверджується МВС;

- сторінок паспорта з даними про прізвище, ім'я та по батькові і місце реєстрації;

- документа, що підтверджує реєстрацію у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків (сторінки паспорта громадянина України - для особи, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомила про це відповідному контролюючому органу і має відповідну відмітку у паспорті громадянина України).

Керівник органу внутрішніх справ, у якому проходив (проходить) службу працівник міліції, подає до Міністерства Внутрішніх Справ України в 15-денний строк з дня реєстрації документи, зазначені в пунктах 6 або 7 цього Порядку та умов, висновок щодо виплати грошової допомоги (п.7 Порядку №850).

МВС України в місячний строк після надходження зазначених у пункті 8 Порядку та умов документів приймає рішення про призначення або у випадках, передбачених пунктом 14 Порядку та умов, про відмову в призначенні грошової допомоги і надсилає його разом із зазначеними документами керівникові органу внутрішніх справ, у якому проходив (проходить) службу працівник міліції, для видання наказу про виплату такої допомоги, або у разі відмови - для письмового повідомлення осіб із зазначенням мотивів відмови (п.9 Порядку №850).

Таким чином, на відповідача покладено обов'язок прийняти рішення про призначення чи відмову в призначенні грошової допомоги, однак всупереч наведеним положенням відповідач повернув документи про призначення допомоги ОСОБА_3 без розгляду (а.с. 65).

Крім того, Порядком №850 передбачено, що заяву про виплату цієї допомоги такий працівник подає керівнику органу внутрішніх справ, у якому проходив службу, останній складає висновок щодо виплати грошової допомоги та надсилає його до МВС для прийняття відповідного рішення (п. 7 Порядку №850).

Відповідно до ч.4 ст.97 Закону України "Про Національну поліцію" одноразова грошова допомога в разі загибелі (смерті), визначення втрати працездатності поліцейського є соціальною виплатою, гарантованою допомогою з боку держави, яка призначається і виплачується особам, які за цим Законом мають право на її отримання, зокрема, у разі визначення поліцейському інвалідності внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням ним служби в поліції, протягом шести місяців після звільнення його з поліції внаслідок причин, зазначених у цьому пункті.

За таких обставин, суд першої інстанції правильно вказав, що дії відповідача щодо повернення без розгляду матеріалів про призначення одноразової грошової допомоги ОСОБА_3 з тих підстав, що призначення такої допомоги має здійснюватись за останнім місцем служби поліцейського не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства.

Щодо вимоги про зобов'язання Міністерства внутрішніх справ України прийняти рішення про призначення виплати позивачу одноразової грошової допомоги у розмірі 206700,00 грн., яка була нарахована УМВС України в Житомирській області, і надіслати його органу внутрішніх справ, у якому він проходив службу, для проведення виплати, то окружний суд правомірно відмовив у її задоволенні, так як суд не може підміняти інший орган державної влади та перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань, які законодавством віднесені до компетенції цього органу державної влади.

Суд не може підміняти державний орган, рішення якого оскаржується, приймаючи замість нього рішення, яке визнається протиправним, інше рішення, яке б відповідало закону, та давати вказівки, які б свідчили про вирішення питань, які не належать до компетенції такого суб'єкта владних повноважень.

Такі висновки відповідають правовій позиції викладені в постанові Пленуму Верховного суду України №13 від 24.10.2008, постанові ВСУ від 18 березня 2014 року у справі №21-11а14.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що відповідач наділений дискреційними повноваженнями з питань призначення та виплати одноразової грошової допомоги або прийняття рішення про відмову у їх видачі, а тому суд не вправі перебирати на себе функції вказаного суб'єкта владних повноважень. При цьому, суд може лише вказати на виявлені порушення, допущені при прийнятті оскаржуваного рішення (дій), та зазначити норму закону яку відповідач повинен застосувати при вчиненні дії (прийнятті рішення) з урахуванням встановлених судом обставин.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач взагалі не розглядав матеріали про призначення одноразової грошової допомоги позивачу, тоді як відповідно до п.9 Порядку №850 Міністерство внутрішніх справ України в місячний строк після надходження матеріалів мало прийняти рішення про призначення або у випадках, передбачених пунктом 14 цих Порядку та умов, про відмову в призначенні грошової допомоги і надіслати його разом із зазначеними документами керівникові органу внутрішніх справ, у якому проходив службу працівник міліції, для видання наказу про виплату такої допомоги, або у разі відмови - для письмового повідомлення осіб із зазначенням мотивів відмови.

З огляду на викладене, окружний суд дійшов правомірного висновку про неправомірність повернення матеріалів ОСОБА_3 про призначення одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції без розгляду, та частково задовольнив позовні вимоги, зобов"язавши відповідача розглянути питання щодо призначення, нарахування і виплати одноразової грошової допомоги ОСОБА_3 відповідно до Порядку та Умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 № 850.

Постанова суду першої інстанції прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального права та з"ясуванням всіх обставин справи, а тому підстави для її скасування відсутні. Доводи апеляційних скарг спростовуються викладеним вище.

Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційні скарги ОСОБА_3, Міністерства внутрішніх справ України залишити без задоволення, постанову Житомирського окружного адміністративного суду від "18" серпня 2016 р. без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання її в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Л.О. Зарудяна

судді: Т.В. Іваненко

Л.В. Кузьменко

Повний текст cудового рішення виготовлено "27" жовтня 2016 р.

Роздруковано та надіслано:р.л.п.

1- в справу:

2 - позивачу: ОСОБА_3 АДРЕСА_1,10000

3- відповідачу: Міністерство внутрішніх справ України вул.Академіка Богомольця,10,м.Київ,01024

4-третій особі: Управління Міністерства внутрішніх справ України в Житомирській області - Старий бульвар, 5/37,м.Житомир,10008,

Головне управління Національної поліції в Житомирській області - Старий Бульвар,5/37,м.Житомир,10008,

Національна поліція України - вул.Академіка Богомольця,10,м.Київ,01601

5- представнику позивача ОСОБА_4 АДРЕСА_2, 10001,