Ухвала суду № 62276788, 26.10.2016, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 357/8956/16-а Головуючий у 1-й інстанції: Подрєзова Г.О. Суддя-доповідач: Губська Л.В.

У Х В А Л А

Іменем України

26 жовтня 2016 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Губської Л.В.,

Суддів: Ісаєнко Ю.А.

Оксененка О.М.,

при секретарі: Нікітіній А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Узинської міської ради Білоцерківського району Київської області на постанову Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 05 вересня 2016 року по справі за адміністративним позовом Товариства з додатковою відповідальністю «Узинський цукровий комбінат» до Узинської міської ради Білоцерківського району Київської області, відділу державної реєстрації Білоцерківської міської ради про визнання протиправним та скасування рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Узинський цукровий комбінат», звернувся до суду з даним позовом, в якому просив визнати протиправним та скасувати рішення тридцять другої сесії шостого скликання Узинської міської ради Білоцерківського району Київської області від 12.02.2015року № 32-349 про прийняття у комунальну власність територіальної громади м. Узин безхазяйного майна, а саме : нежитлової будівлі №4-Б загальною площею 42,1 кв.м. про провулку Жовтневому в м. Узин, на яке було оформлено право власності територіальної громади м. Узин.

Постановою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 05 вересня 2016 року адміністративний позов задоволено.

Не погодившись з таким рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, вказуючи на порушення норм матеріального та процесуального права, просить постанову суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволені позовних вимог у повному обсязі.

Відповідно до ст..41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Так, судом установлено і підтверджується матеріалами справи, що рішенням тридцять другої сесії шостого скликання Узинської міської ради Білоцерківського району Київської області від 12.02.2015року № 32-349 прийнято у комунальну власність територіальної громади м. Узин безхазяйне майно, а саме: нежитлову будівлю №4-Б загальною площею 42,1 кв.м. по провулку Жовтневому в м. Узин.

На підставі цього рішення Державним реєстратором здійснено державну реєстрацію права власності на спірне нерухоме майно за територіальною громадою м. Узин в особі Узинської міської ради.

Тобто, спірне нерухоме майно перейшло до комунальної власності.

Разом з тим, з матеріалів справи вбачається, що це нерухоме майно було побудоване в 1959 році Узинським цукровим комбінатом разом з дамбою на річці Узинка, є складовою частиною промислового комплексу комбінату та перебуває на його балансі, до вказаних об'єктів підведено мережу електроенергії, яка необхідна для роботи насосів забору води і за яку оплату проводить комбінат.

Крім цього, в матеріалах справи наявний Дозвіл на спеціальне водокористування ТДВ «Узинським цукровим комбінатом» виданий 06.01.2015року Департаментом екології та природних ресурсів, згідно з яким на період з 06.01.2015р. по 06.01.2018р. ТДВ «Узинський цукровий комбінат» має право на водокористування джерелами водопостачання р.Узин, ставки (басейн р. Узин, міськводопроводом).

Отже, позивач, який вважає себе власником спірного нерухомого майна, звернувся до суду з даним позовом, в якому вказує на порушення міською радою порядку прийняття безхазяйного майна в комунальну власність, як наслідок, незаконність спірних рішень.

Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції погодився з доводами позивача, при цьому, виходив з наступного.

Так, відповідно до ч.3 ст.2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суду перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несправедливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Статтею 19 Конституції України установлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Так, згідно з ч .2 ст. 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» (далі - Закон №280/97) підставою для набуття права комунальної власності є передача майна територіальним громадам безоплатно державою, іншими суб'єктами права власності, а також майнових прав, створення, придбання майна органами місцевого самоврядування в порядку, встановленому законом

Водночас, відповідно до ст. 335 ЦК України - безхазяйною є річ, яка не має власника або власник якої невідомий.

Безхазяйні нерухомі речі беруться на облік органом, що здійснює державну реєстрацію прав на нерухоме майно, за заявою органу місцевого самоврядування, на території якого вони розміщені. Про взяття безхазяйної нерухомої речі на облік робиться оголошення у друкованих засобах масової інформації.

Після спливу одного року з дня взяття на облік безхазяйної нерухомої речі вона за заявою органу, уповноваженого управляти майном відповідної територіальної громади, може бути передана за рішенням суду у комунальну власність.

Відповідно ст. 8 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (в редакції станом на дату виникнення спірних правовідносин) до повноважень органу державної реєстрації прав відноситься, зокрема, забезпечення обліку безхазяйного нерухомого майна.

Відповідно до п. 11 ст. 15 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» - облік безхазяйного нерухомого майна проводиться органом державної реєстрації прав за заявою органу місцевого самоврядування в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України у Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

Процедуру проведення державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав), перелік документів, необхідних для її проведення, права та обов'язки суб'єктів у сфері державної реєстрації прав, а також процедуру взяття на облік безхазяйного нерухомого майна визначає Порядок державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень затверджений постановою КМ України від 17.10.2013 року № 868 «Про порядок державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (далі - Порядок №868), чинний на час вчинення реєстраційних дій державним реєстратором.

Так, відповідно до п.п. 85-93 Порядку №868 облік безхазяйного нерухомого майна проводиться за заявою органу місцевого самоврядування про взяття на облік, форму та вимоги до заповнення якої встановлює Мін'юст, у встановленому для державної реєстрації прав порядку та з урахуванням особливостей, визначених цим розділом.

Під час розгляду заяви про взяття на облік державний реєстратор встановлює факт відсутності державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, їх обтяжень, щодо якого подано зазначену заяву.

У разі коли підставою для звернення органу місцевого самоврядування до органу державної реєстрації прав із заявою про взяття на облік є відмова власника нерухомого майна від свого права власності, державний реєстратор встановлює наявність державної реєстрації припинення права власності на нерухоме майно у зв'язку з відмовою від права власності.

За результатами розгляду заяви про взяття на облік державний реєстратор приймає рішення про взяття на облік безхазяйного нерухомого майна або рішення про відмову у взятті на облік безхазяйного нерухомого майна, форму та вимоги до оформлення якого встановлює Мін'юст.

Державний реєстратор оформляє за допомогою Державного реєстру прав рішення про взяття на облік безхазяйного нерухомого майна в одному примірнику, яке долучає до облікової справи.

На підставі прийнятого рішення про взяття на облік безхазяйного нерухомого майна державний реєстратор вносить записи до спеціального розділу Державного реєстру прав та формує облікову справу.

Датою та часом взяття на облік безхазяйного нерухомого майна вважаються дата та час реєстрації заяви про взяття на облік у базі даних про реєстрацію заяв і запитів.

Після внесення записів до спеціального розділу Державного реєстру прав державний реєстратор формує витяг із зазначеного Реєстру та оформляє його у двох примірниках, один з яких долучає до облікової справи.

Державний реєстратор приймає рішення про відмову у взятті на облік безхазяйного нерухомого майна виключно за наявності таких підстав:

- безхазяйне майно не підлягає обліку відповідно до закону;

- нерухоме майно або його частина розміщені на території, державну реєстрацію прав на якій проводить інший орган державної реєстрації прав;

- із заявою про взяття на облік безхазяйного нерухомого майна звернулася неналежна особа;

- у Державному реєстрі прав та інших базах даних, які використовує державний реєстратор, містяться записи про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно, щодо якого подано заяву про взяття на облік, або записи про державну реєстрацію обтяжень речових прав на таке майно;

- у Державному реєстрі прав відсутні записи про припинення права власності на нерухоме майно у зв'язку з відмовою власника від права власності (в разі коли підставою для звернення органу місцевого самоврядування із заявою про взяття на облік безхазяйного нерухомого майна є відмова власника нерухомого майна від свого права власності).

Відмова у взятті на облік безхазяйного нерухомого майна з підстави, зазначеної в абзаці третьому пункту 91 Порядку №868, не може здійснюватися у разі, коли об'єкт нерухомого майна розміщений у межах території, на якій діють два і більше органів державної реєстрації прав, одним із таких органів, який було обрано заявником.

Державний реєстратор долучає до облікової справи заяву про взяття на облік, а також інші документи, що видані, оформлені або отримані ним під час ведення обліку безхазяйного нерухомого майна.

У разі коли до органу державної реєстрації прав подано заяву стосовно нерухомого майна, щодо якого державний реєстратор розглядає заяву про взяття на облік або щодо якого державним реєстратором прийнято рішення про взяття на облік безхазяйного нерухомого майна, орган державної реєстрації прав реєструє заяву в базі даних про реєстрацію заяв і запитів, а державний реєстратор розглядає її у загальному порядку.

Якщо за результатами розгляду заяви державним реєстратором прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень на нерухоме майно, яке органом державної реєстрації прав узяте на облік безхазяйного нерухомого майна, такий орган не пізніше наступного робочого дня з моменту державної реєстрації прав у Державному реєстрі прав надсилає органові місцевого самоврядування письмове повідомлення про проведення державної реєстрації прав на таке нерухоме майно.

Відповідно до п. 36 Порядку №868 для проведення державної реєстрації речових прав необхідними документами є документи, що підтверджують виникнення, перехід або припинення таких прав на нерухоме майно, та інші документи, визначені цим Порядком.

Відповідно до п. 37 Порядку №868 документами, що підтверджують виникнення, перехід та припинення речових прав на нерухоме майно, є, зокрема, рішення суду, що набрало законної сили, щодо права власності та інших речових прав на нерухоме майно.

Згідно з п. 28 Порядку - державний реєстратор приймає рішення про відмову в державній реєстрації прав виключно за наявності підстав для відмови в державній реєстрації прав, що визначені Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Як вбачається з рішення Узинської міської ради від 12.02.2015 № 32-349, нею надано згоду на прийняття у комунальну власність територіальної громади м. Узина безхазяйного майна без дотримання процедури взяття цього майна на облік та за відсутності відповідного рішення суду.

В свою чергу, державним реєстратором прийнято рішення про задоволення заяви про державну реєстрацію права власності на спірне нерухоме майно за відсутності заяви органу місцевого самоврядування про взяття на облік безхазяйного нерухомого майна з порушенням встановленої процедури.

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що відповідачі, приймаючи оскаржувані рішення, діяли з порушенням установленого законом порядку.

Щодо доводів апелянта про те, що вказаний спір не є публічно-правовим і має вирішуватися за правилами господарського судочинства, суд зазначає наступне.

Так, згідно із ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 3 КАС України справи адміністративної юрисдикції - це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 17 КАС юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема, спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Вжитий у цій процесуальній нормі термін «суб'єкт владних повноважень» позначає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхню посадову чи службову особу, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень (пункт 7 частини першої статті 3 КАС).

Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), відповідно, прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій.

Як вбачається з тексту позовної заяви, позивач оскаржує рішення органу місцевого самоврядування та державного реєстратора, під час прийняття яких, на його погляд, порушено порядок обліку безхазяйного нерухомого майна та процедура прийняття вказаних рішень.

Тобто, предметом даного позову є, саме, правомірність дій суб'єкта владних повноважень, здійснених ним в межах своєї компетенції.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що спірні правовідносини відносяться до сфери публічно-правових.

Апелянт, обґрунтовуючи свої доводи з цього приводу, посилається на правову позицію Верховного Суду України, викладену у справі 21-14а16, проте, згідно даних Єдиного державного реєстру судових рішень та офіційного веб-сайту Верховного Суду України таке судове рішення відсутнє.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи і судове рішення ухвалено у відповідності до норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, тому підстав для скасування постанови не вбачається.

Керуючись ст.ст.195,196,198,200,205,206,211,212,254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Узинської міської ради Білоцерківського району Київської області - залишити без задоволення, а постанову Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 05 вересня 2016 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в порядку і строки, передбачені ст. 212 КАС України.

Головуючий-суддя Л.В.Губська

Судді Ю.А.Ісаєнко

О.М.Оксененко

Головуючий суддя Губська Л.В.

Судді: Оксененко О.М.

Ісаєнко Ю.А.