Постанова № 62276743, 25.10.2016, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 366/950/16-а Головуючий у 1-й інстанції: Корчков А.А.

Суддя-доповідач: Аліменко В.О.

ПОСТАНОВА

Іменем України

25 жовтня 2016 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Аліменка В.О.,

суддів Ганечко О.М, Літвіної Н.М.,

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного Фонду України у Київській області на постанову Іванківського районного суду Київської області від 27 квітня 2016 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Головного управління Пенсійного Фонду України у Київській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И Л А:

У серпні 2016 року ОСОБА_3 звернулася до Іванківського районного суду Київської області з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного Фонду України у Київській області, в якому просила:

Визнати протиправними дії Головного Управління Пенсійного фонду України у Київській області щодо відмови ОСОБА_3 у відновленні виплати раніше призначеної основної пенсії, відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю особі, віднесеної до категорії 3 призначеної відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Зобов'язати Головне Управління Пенсійного фонду України у Київській області відновити ОСОБА_3 виплату раніше призначеної основної пенсії, відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю особі, віднесеної до категорії 3, призначеної відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з 02 жовтня 2015 року.

Постановою Іванківського районного суду Київської області від 27 квітня 2016 року адміністративний позов задоволено.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Відповідачем, Головним управлінням Пенсійного Фонду України у Київській області, подано апеляційну скаргу, в якій скаржник просить Постанову суду першої інстанції скасувати та постановити по справі нове рішення, яким відмовити у задоволенні адміністративного позову в повному обсязі.

Свої вимоги апелянт аргументує тим, що судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права та надано невірну правову оцінку діям відповідача щодо відмови у поновленні виплати основної та додаткової пенсій з 01.04.2015 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 195 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Оскільки апеляційна скарга подана на рішення суду першої інстанції, прийняте в порядку скороченого провадження, то колегія суддів приходить до висновку про розгляд справу у порядку письмово провадження у відповідності до п. 3 ч. 1 ст. 197 КАС України.

Згідно ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, перевіривши доводи апеляційної скарги наявними у справі доказами, колегія суддів приходить до наступного.

Відповідно до ч. 1 статі 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Суд першої інстанції, задовольняючи адміністративний позов, виходив з того, що вказаний в пункті 5 розділу ІІІ «Прикінцеві положення» Закону № 213-VIII від 02.03.2015 року закон щодо призначення всіх пенсій, у тому числі спеціальних, на загальних підставах до 01.06.2015 року прийнятий не був, у зв'язку з чим з вказаної дати втратили чинність норми Закону України «Про державну службу» та Закону України «Про судоустрій і статус суддів» щодо пенсійного забезпечення і відповідно пенсії (щомісячне довічне грошове утримання) за цими Законами не призначаються.

Таким чином, з 01.06.2015 року посада, на якій працював позивач, не дає права на призначення пенсії у порядку та на умовах, передбачених Законом України «Про державну службу», у зв'язку з чим відпали підстави для призупинення виплати їй основної та додаткової пенсії..

З таким висновком суду першої інстанції не погоджується колегія суддів апеляційної інстанції, з огляду на наступне.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, ОСОБА_3 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Київській області, де отримувала основну пенсію відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров'ю особі, віднесеної до категорії 3 у відповідності до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

З 01 квітня 2015 року, відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 2 березня 2015 року, позивачеві було призупинено виплату вищезазначеної пенсії, як пенсіонеру, що працює на посаді, яка дає право на призначення пенсії на умовах, передбачених Законом України «Про державну службу».

В 2015 році Позивач зверталася до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області з проханням відновити виплату пенсії.

Листами від 05.06.2015 року №359/Д-КУ та від 21.07.2015 року №617/Д-01 ОСОБА_3 було відмовлено з посиланням на те, що відповідно до Закону України № 213-УПІ від 02.03.2015 року «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» тимчасово, у період з 1 квітня 2015 року по 31 грудня 2015 року, особам, яким пенсія призначена відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (крім інвалідів І та II груп, інвалідів війни III групи та учасників бойових дій, осіб, на яких поширюється дія пункту 1 статті 10 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», у період роботи на посадах, які дають право на призначення пенсії або щомісячного довічного грошового утримання у порядку та на умовах, передбачених законами України «Про статус народного депутата України», «Про державну службу», «Про прокуратуру», «Про судоустрій і статус суддів», пенсії, призначені відповідно до цього Закону, не виплачуються. Після звільнення з роботи пенсія відповідно до цього Закону поновлюється.

Також, пенсійний орган зазначив, що при звірці матеріалів пенсійної справи ОСОБА_3 з даними персоніфікованого обліку було встановлено, що її посада відноситься до посад, які дають право на призначення пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу». Тому, з 01.04.2015 року припинено виплату пенсії, як пенсіонеру, що працює на посаді, яка дає право на призначення пенсії на умовах, передбачених Законом України «Про державну службу».

Встановивши обставини справи, колегія суддів апеляційної інстанції переходить до визначення правового регулювання спірних правовідносин та оцінки доказів.

Процедура призначення та отримання пенсії, в тому числі пенсія по інвалідності, встановлена Законом України «Про пенсійне забезпечення» та Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Статтею 9 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» визначено, що за рахунок коштів Пенсійного фонду в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати:

1) пенсія за віком;

2) пенсія по інвалідності внаслідок загального захворювання (у тому числі каліцтва, не пов'язаного з роботою, інвалідності з дитинства);

3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника.

ідповідач з 01 квітня 2015 року припинив виплату позивачу грошового утримання на підставі частини 1 статті 47 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02 березня 2015 року внесено зміни до статті 47 Закону України від 9 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 1058-IV).

З урахування внесених змін вказана стаття Закону № 1058-IV передбачає, що тимчасово, у період з 1 квітня 2015 року по 31 грудня 2015 року у період роботи особи (крім інвалідів I та II груп, інвалідів війни III групи та учасників бойових дій, осіб, на яких поширюється дія пункту 1 статті 10 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту») на посадах, які дають право на призначення пенсії або щомісячного довічного грошового утримання у порядку та на умовах, передбачених законами України «Про статус народного депутата України», «Про державну службу», «Про прокуратуру», «Про судоустрій і статус суддів», пенсії, призначені відповідно до цього Закону, не виплачуються.

Після звільнення з роботи виплата пенсії відповідно до цього Закону поновлюється.

З 1 січня 2016 року пенсії виплачуються без урахування одержуваної заробітної плати (доходу) або пенсійних виплат з накопичувальної системи пенсійного страхування чи пенсійних виплат із системи недержавного пенсійного забезпечення.

Відповідно до п. 2 Прикінцевих положень Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02 березня 2015 року порядок виплати пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) працюючим пенсіонерам, встановлений цим Законом, поширюється на пенсіонерів (отримувачів щомісячного довічного грошового утримання) незалежно від часу призначення пенсії.

Дана норма чітко визначає перелік осіб, які підпадають під дію цього закону, таким чином, особи які зазначені вище можуть отримувати або заробітну плату, або пенсію.

Не поширюються обмеження на працюючих пенсіонерів, які є інвалідами I та II груп, інвалідами війни III групи та учасниками бойових дій, особами, на яких поширюється дія пункту 1 статті 10 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».

Позивач не відноситься до вищеперерахованих осіб.

Отже, посилання позивача позивача на те, що її пенсію неможливо обмежити є хибним, оскільки, норма статті 47 Закону № 1058-IV чітко зазначає, що пенсія особам утримується, якщо особа займає посаду, яка дає право на призначення пенсії або щомісячного довічного грошового утримання у порядку та на умовах, передбачених законами України «Про статус народного депутата України», «Про державну службу», «Про прокуратуру», «Про судоустрій і статус суддів», тобто немає значення, по якій причині призначена пенсія працюючому на певних посадах пенсіонеру, виплата її призупиняється на певний строк.

Підсумовуючи наведене, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що доводи викладені в апеляційній скарзі знайшли своє підтвердження, оскаржувана постанова прийнята відповідно з порушенням норм матеріального та процесуального права, не враховано всі обставини справи, тому існують підстави для часткового задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду першої інстанції.

Згідно до статті 202 КАС України - підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є, зокрема, невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Відповідно до п.10 ч.5 ст. 183-2 КАС України у разі оскарження в апеляційному порядку постанови, прийнятої у скороченому провадженні, судове рішення апеляційної інстанції по такій справі є остаточним і оскарженню не підлягає.

Керуючись ст. 160, 183-2, 195, 196, 198, 202, 205, 206, 254 КАС України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного Фонду України у Київській області на Постанову Іванківського районного суду Київської області від 27 квітня 2016 року - задовольнити.

Постанову Іванківського районного суду Київської області від 27 квітня 2016 року - скасувати, прийняти нову постанову, якою у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_3 до Головного управління Пенсійного Фонду України у Київській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя В.О. Аліменко

Судді О.М. Ганечко

Н.М. Літвіна

Головуючий суддя Аліменко В.О.

Судді: Ганечко О.М.

Літвіна Н. М.