Ухвала суду № 62276699, 25.10.2016, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/9769/16 Головуючий у 1-й інстанції: Кузьменко В.А. Суддя-доповідач: Аліменко В.О.

У Х В А Л А

Іменем України

25 жовтня 2016 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Аліменка В.О.,

суддів Безименної Н.В., Кучми А.Ю.,

за участю секретаря Лебедєвої Ю.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 05 липня 2016 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Військової частини А 1937, Командувача Сухопутних військ Збройних Сил України про визнання протиправними дій та скасування пункту наказу, -

В С Т А Н О В И Л А:

У червні 2016 року ОСОБА_2 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Військової частини А 1937, Командувача Сухопутних військ Збройних Сил України, в якому просив:

- визнати дії командування Військової частини А 1937 (Відповідач 1), які передували виданню наказу Командувача Сухопутних військ Збройних Сил України № 117-РС від 26 травня 2016 року, - протиправними.

- скасувати пункт 2 наказу Командувача Сухопутних військ Збройних Сил України (Відповідач 2) № 117-РС від 26 травня 2016 року.

- скасувати наказ командира В/ч А 1937 (Відповідач 1), виданий на підставі пункту 2 наказу Командувача Сухопутних військ Збройних Сил України № 117-РС від 26 травня 2016 року.

Також, Позивачем подано клопотання про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову шляхом:

- зупинення дії оскаржуваного пункту 2 наказу Командувача Сухопутних військ Збройних Сил України № 117-РС від 26 травня 2016 року;

- заборони Відповідачу-1 та Відповідачу-2 вчиняти дії, пов'язані з виконанням або невиконанням оскаржуваного пункту 2 наказу Командувача Сухопутних військ Збройних Сил України № 117-РС від 26 травня 2016 року.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 05 липня 2016 року у задоволенні клопотання про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Позивачем, ОСОБА_2, подано апеляційну скаргу, в якій скаржник просить ухвалу суду першої інстанції скасувати та постановити по справі нове рішення, яким задовольнити клопотання про забезпечення адміністративного позову.

Свої вимоги апелянти аргументує тим, що судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права та надано невірну правову оцінку обставинам справи.

Відмовляючи у задоволенні клопотання про забезпечення позову, суд виходив з того, що у даному випадку відсутні об'єктивні докази, які б свідчили про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам Позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, неможливості захисту цих прав, свобод та інтересів без вжиття таких заходів.

Так, колегія суддів зазначає, що ст. 117 КАС України визначено, що суд за клопотанням позивача або з власної ініціативи може постановити ухвалу про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, якщо існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також якщо очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.

Забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог.

У вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого:

- розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову;

- забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу;

- наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги;

- імовірності утруднення виконання або невиконання рішення адміністративного суду в разі невжиття таких заходів;

- запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Так, матеріалами справи підтверджується, що 21.06.2016 року ОСОБА_2 було ознайомлено під підпис з пунктом 2 витягу із наказу Командувача Сухопутних військ Збройних Сил України № 117-РС від 26 травня 2016 року, виданого відповідно до пункту 82 Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженого Указом Президента України від 10 грудня 2008 року № 1153/2008, згідно з яким, ОСОБА_2, старшого сержанта, призначено на вищу посаду у порядку просування по службі з шпк «старший сержант» на «старший сержант».

Оскільки адміністративний позов про оскарження дій та скасування наказів від 29 червня 2016 року по справі № 828/9769/16 до Відповідача 1 та Відповідача 2, було подано до Окружного адміністративного суду міста Києва 29 червня 2016 року, то у якості доказу щодо необхідності забезпечення адміністративного позову до апеляційної скарги додатково додано Витяг наказу Командира Військової частини А 1937 «Про розслідування по факту невиконання наказу командувача Сухопутних військ Збройних Сил України від 26.05.2016 року № 117-РС старшим сержантом ОСОБА_2.» від 06.07.2016 року, № 179.

Так, відповідно до ч. 4 статті 187 КАС України якщо в апеляційній скарзі наводяться нові докази, які не були надані суду першої інстанції, то у ній зазначається причина, з якої ці докази не були надані.

З матеріалів справи вбачається, що причиною неподання Витягу наказу Командира Військової частини А 1937 «Про розслідування по факту невиконання наказу командувача Сухопутних військ Збройних Сил України від 26.05.2016 року № W7-PC старшим сержантом ОСОБА_2.» від 06.07.2016 року, № 179 в якості доказу до адміністративного позову та клопотання про його забезпечення є дата прийняття наказу № 179 - 06.07.2016 року, яка свідчить, що названий вище наказ ще не було видано на момент подачі адміністративного позову та клопотання про його забезпечення від 04.07.2016 року до Окружного адміністративного суду міста Києва.

Зі змісту наказу командира Військової частини А 1937 (Відповідач 1) № 179, від 06.07.2016 року випливає, що відносно старшого сержанта ОСОБА_2 було ініційовано службове розслідування, за результатами якого його притягають до дисциплінарної та кримінальної відповідальності згідно вимог чинного законодавства України за невиконання наказу Командувача Сухопутних військ Збройних Сил України від 26.05.2016 року № 117-РС (тобто, оспорюваного мною в суді наказу), порушення вимог статті 37 Статуту Внутрішньої служби Збройних Сил України, статті 172-10 Кодексу України про адміністративні порушення, статей 402, 403 Кримінального кодексу України. Крім того, наказом № 179, від 06.07.2016 року помічнику командира військової частини з правової роботи дано розпорядження організувати направлення матеріалів службового розслідування до військової прокуратури Київського гарнізону Центрального регіону України з метою внесення до Єдиного реєстру досудових розслідувань для прийняття відповідного правового рішення.

Відповідно до п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільно процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Абзац 2 п. 17 Постанови Пленуму Верховного суду України №2 від 06 березня 2008 року «Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ» встановлює, що в ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування обставин, передбачених ч.1 ст. 117 КАС України.

Так, станом на момент подання цього клопотання Окружним адміністративним судом не розглянуто по суті основний позов про скасування п. 2 оскаржуваного Наказу, отже, протягом періоду розгляду справи може бути проведено досудове розслідування у кримінальному проваджені, яким буде доводитися провина Позивача за ст. 402, 403 КК України щодо невиконання оскаржуваного наказу, матеріали щодо якої можуть бути направлено на судовий розгляд, що у будь-якому разі, буде мати негативні наслідки (правові, морально-психологічні та економічні), в зв'язку з чим, прийняття рішення щодо правомірності наказу буде несвоєчасним.

Це доводить очевидну небезпеку заподіяння шкоди правам, свободам і законним інтересам Позивача до ухвалення рішення за адміністративним позовом про оскарження дій та скасування наказів від 29 червня 2016 року, по справі № 828/9769/16, враховуючи, що наразі запроваджено особливий режим, а також, що захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття заходів забезпечення позову, а у разі виконання пункту 2 наказу Командувача Сухопутних військ Збройних Сил України від 26.05.2016 року № 117-РС, а також наказу Командира Військової частини А 1937 Міністерство оборони України, від 06.07.2016 року, № 179 Про розслідування за фактом невиконання наказу командувача Сухопутних військ Збройних Сил України від 26.05.2016 року № 117-РС старшим сержантом ОСОБА_2, задля відновлення порушених прав, свобод та законних інтересів необхідно буде докласти значних зусиль та витрат.

Статтею 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Колегія суддів, здійснивши оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову, з урахуванням: розумності, обґрунтованості та адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом забезпечення позову та його предметом; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду у разі невжиття заходів забезпечення позову; запобігання порушенню охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками судового процесу, у разі вжиття заходів забезпечення позову, дійшла до висновку про часткове задоволення клопотання про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, оскільки без зупинення дії оскаржуваного наказу для Позивача можуть настати негативні наслідки сутність яких полягає в притягненні його до відповідальності до моменту завершення розгляду поданого адміністративного позову про оскарження дій та скасування наказів.

Керуючись статтями 71, 117, 118, 160, 165, 190, 205, 206 КАС України, колегія суддів ,-

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Окружного адміністративного суду м. Києва від 05 липня 2016 року - задовольнити частково.

Ухвалу Окружного адміністративного суду м. Києва від 05 липня 2016 року - скасувати, прийняти нову ухвалу, якою клопотання ОСОБА_3 про вжиття заходів забезпечення адміністративного - задовольнити частково.

Зупинити дію оскаржуваного пункту 2 наказу Командувача Сухопутних військ Збройних Сил України № 117-РС від 26 травня 2016 року;

В решті вимог клопотання про забезпечення позову залишити без задоволення.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає, як така, що не перешкоджає подальшому провадженню у справі (ч. 2 ст. 211 КАС України).

Головуючий суддя В.О. Аліменко

Судді Н.В. Безименна

А.Ю. Кучма

(Повний текст Ухвали виготовлений 27 жовтня 2016 року)

.

Головуючий суддя Аліменко В.О.

Судді: Безименна Н.В.

Кучма А.Ю.