Ухвала суду № 62276688, 26.10.2016, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 810/937/16 Головуючий у 1-й інстанції: Горобцова Я.В. Суддя-доповідач: Чаку Є.В.

У Х В А Л А

Іменем України

26 жовтня 2016 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді: Чаку Є.В.,

суддів: Ганечко О.М., Літвіної Н.М.

за участю секретаря Муханькової Т.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду апеляційну скаргу представника Міністерства внутрішніх справ України на постанову Київського окружного адміністративного суду від 30 травня 2016 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Міністерства внутрішніх справ України про зобов'язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_2 (далі - позивач) звернувся до Київського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Міністерства внутрішніх справ України (далі - відповідач) про зобов'язання відповідача виплатити різницю в сумах одноразової грошової допомоги, станом на дату винесення постанови суду або в сумі 231 525 грн. (274 050 грн. - 42 525 грн. = 231 525 грн.; стягнення з Міністерства внутрішніх справ України на користь позивача моральної шкоди в сумі 5 000 грн.

Київський окружний адміністративний суд своєю постановою від 30 травня 2016 року адміністративний позов задовольнив частково. Стягнув з відповідача 140 175 грн. В решті позовних вимог відмовив.

Не погоджуючись з судовим рішенням, представник відповідача подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Київського окружного адміністративного суду від 30 травня 2016 року та постановити нову про відмову в задоволенні адміністративного позову. На думку апелянта, зазначену постанову суду прийнято з порушенням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду - без змін, з наступних підстав.

Як убачається з матеріалів справи, ОСОБА_2 у період з 25.07.1994 року по 29.09.2014 року знаходився на різних посадах на службі в органах внутрішніх справ.

Відповідно до виписки з акту огляду медико-соціальною експертною комісією до довідки серії АВ № 0214018 ОСОБА_2 має третю групу інвалідності з 25 грудня 2014 року. Причина інвалідності - травма пов'язана з виконанням службових обов'язків.

Наявність у позивача третьої групи інвалідності також підтверджується довідкою до акту огляду медико-соціальною експертною комісією серії АВ № 0522242, свідоцтвом про хворобу № 148/Зв, Актом розслідування нещасного випадку (у тому числі поранення), що стався 15 вересня 2013 року, Актом № 1 про нещасний випадок (у тому числі поранення), висновком службового розслідування за фактом отримання тілесних ушкоджень старшим дільничним інспектором міліції СДІМ Фастівського МВ майором міліції ОСОБА_2

21 травня 2015 року ОСОБА_2 виплачено одноразову грошову допомогу у розмірі 42 525 грн. шляхом перерахування на картковий рахунок.

14 липня 2015 року позивач звернувся до відповідача з заявою про виплату йому грошової допомоги із врахуванням вимог Закону України «Про внесення змін до ст. 23 Закону України «Про міліцію».

ДФЗБО Міністерства внутрішніх справ України своїм листом № 15/5-Г-402 від 26 серпня 2015 року повідомило позивача про те, що відповідно до розподілу коштів МВС України від 05.05.2015 року ГУМВС України в Київській області було виділено кошти на виплату позивачу одноразової грошової допомоги. Також зі змісту даного листа убачається, що 12 березня 2015 року набрав чинності Закон України від 13 лютого 2015 року № 208-VIII «Про внесення змін до статті 23 Закону України «Про міліцію» щодо виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) або каліцтва працівника міліції». Відповідно до пункту 2 розділу ІІ «Прикінцевих положень» цього Закону Кабінет Міністрів України має привести свої нормативно-правові акти у відповідність до нього. Міністерством було підготовлено проект постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції», який знаходиться на затвердженні в Кабінеті Міністрів України. У разі затвердження вказаного в постанові Порядку його дія поширюватиметься на осіб, яким групу інвалідності встановлено після 12.03.2015 року.

З приводу даних спірних правовідносин, колегія суддів апеляційної інстанції вважає за необхідне звернути увагу на наступне.

Відповідно до приписів ч. 6, 7 ст. 23 Закону України «Про міліцію» в редакції, яка була чинною на день встановлення позивачу інвалідності, у разі поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного працівнику міліції під час виконання ним службових обов'язків, а також інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ або не пізніше ніж через три місяці після звільнення зі служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ, залежно від ступеня втрати працездатності йому виплачується одноразова грошова допомога в розмірі до п'ятирічного грошового забезпечення за останньою посадою в порядку та на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України. Визначення ступеня втрати працездатності працівником міліції у період проходження служби в органах внутрішніх справ у кожному випадку ушкодження здоров'я здійснюється в індивідуальному порядку, відповідно до законодавства.

У всіх випадках розмір одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) працівника міліції не повинен бути меншим від 100-кратного розміру прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на час виплати цих сум.

З матеріалів справи убачається, що ОСОБА_2 із заявою про виплату одноразової грошової допомоги та з відповідними документами звернувся 07.04.2015 року.

25 квітня 2015 року затверджено висновок про виплату позивачу одноразової грошової допомоги та направлено до УФЗБО ГУ МВС України в Київській області, а 05.05.2015 року ГУ МВС України в Київській області виділено кошти на виплату одноразової грошової допомоги.

Згідно з платіжним дорученням № 2949 від 18.05.2015 року одноразова допомога була перерахована ОСОБА_2 на рахунок у Фастівському відділенні Ощадбанку № 0657 та 21.05.2015 року зарахована на картковий рахунок останнього.

Відповідно до редакції ст. 23 Закону України «Про міліцію», яка була чинною на момент звернення позивача із заявою про виплату одноразової грошової допомоги та виплати такої грошової допомоги, у разі поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного працівнику міліції під час виконання ним службових обов'язків, яке призвело до встановлення йому інвалідності, а також інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ або не пізніше ніж через три місяці після звільнення зі служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ, залежно від ступеня втрати працездатності йому виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 250-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності I групи, 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності II групи, 150-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності III групи в порядку та на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України. Визначення ступеня втрати працездатності працівником міліції у період проходження служби в органах внутрішніх справ у кожному випадку ушкодження здоров'я здійснюється в індивідуальному порядку відповідно до законодавства.

При цьому, відповідно до п. 2. ч. ІІ Прикінцеві положення Закону України «Про внесення змін до статті 23 Закону України «Про міліцію» щодо виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) або каліцтва працівника міліції» від 13 лютого 2015 року № 208-VIII, яким внесено вказані вище зміни, зобов'язано Кабінет Міністрів України, міністерства та інші центральні органи виконавчої влади у тримісячний строк після набрання чинності цим Законом привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом.

За приписами п. 2 ч. 1 Порядку та умов виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) або інвалідності працівника міліції, податкової міліції, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 12 травня 2007 року № 707 (далі - Порядок № 707), одноразова грошова допомога (далі - грошова допомога) виплачується у разі установлення інвалідності, яка настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ, органах державної податкової служби або не пізніше ніж через три місяці після звільнення із служби чи після закінчення такого строку внаслідок захворювання або нещасного випадку, що сталися під час виконання службових обов'язків, пов'язаних з безпосередньою участю в охороні громадського порядку та боротьбі із злочинністю, у розмірі трирічного грошового забезпечення - інвалідам III групи.

Відповідно до п. 7 Порядку № 707 орган внутрішніх справ, орган державної податкової служби, у якому проходив службу працівник міліції, податкової міліції, подає МВС та ДПА у семиденний строк з дня реєстрації документів висновок щодо можливості проведення грошової допомоги разом з документами, зазначеними у пунктах 4 і 5 цього Порядку, копією висновку службового розслідування за фактом поранення (контузії, травми або каліцтва) такого працівника, установлення групи інвалідності чи загибелі (смерті). МВС та ДПА у десятиденний строк приймає рішення про призначення виплати і надсилає його разом із документами, зазначеними у пунктах 4 і 5, органу внутрішніх справ, органу державної податкової служби, у якому проходив службу працівник міліції, податкової міліції, для проведення виплати. Виплата грошової допомоги працівнику міліції, податкової міліції проводиться шляхом перерахування суми виплати на рахунок, відкритий заявником в установі банку, або через касу органу внутрішніх справ, органу державної податкової служби, у разі його загибелі (смерті) членам його сім'ї, а в разі їх відсутності - його батькам та утриманцям. Грошова допомога виплачується не пізніше двох місяців з дня прийняття відповідного рішення у межах коштів, передбачених у державному бюджеті на такі цілі.

Поряд з цим, працівник міліції, податкової міліції, у разі його загибелі (смерті) члени його сім'ї, а в разі їх відсутності - його батьки та утриманці можуть пред'явити МВС та ДПА вимоги щодо виплати грошової допомоги протягом трьох років з дня настання події, що дає право на отримання такої допомоги.

Слід зазначити, що Постановою Кабінету Міністрів України № 850 від 21.10.2015 року «Про затвердження Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції» установлено, що особам, які до набрання чинності Законом України від 13 лютого 2015 року № 208-VIII «Про внесення змін до статті 23 Закону України «Про міліцію» щодо виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) або каліцтва працівника міліції» мають право на отримання одноразової грошової допомоги, допомога призначається і виплачується відповідно до Порядку та умов виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) або інвалідності працівника міліції, податкової міліції, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 707 від 12 травня 2007 року.

Також відповідно до п. 2 вказаного Порядку передбачено, що днем виникнення права на отримання грошової допомоги є у разі встановлення працівнику міліції інвалідності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності - дата встановлення втрати працездатності, що зазначена в довідці медико-соціальної експертної комісії.

Однак, колегія суддів звертає увагу на те, що Порядок № 850, на який посилається апелянт, не розповсюджується на спірні відносини, оскільки прийнятий пізніше виплати позивачу одноразової грошової допомоги.

Окремо, колегія суддів апеляційної інстанції звертає увагу на те, що ані на час встановлення позивачу інвалідності, ані на час звернення ОСОБА_2 до МВС із заявою про виплату йому одноразової грошової допомоги, ані на час звернення із заявою про виплату різниці в сумах грошового забезпечення у зв'язку зі зміною ст. 23 Закону України «Про міліцію», ні вказаним Законом, ні положеннями Порядку № 707 не було передбачено, що розмір одноразової грошової допомоги виплачується у розмірі, визначеному на день встановлення втрати інвалідності, що зазначений в довідці медико-соціальної експертної комісії. Колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що відповідач, виплачуючи одноразову грошову допомогу у розмірі, передбаченому ст. 23 Закону України «Про міліцію» в редакції станом на 25.12.2014 року, допускає довільне тлумачення норм чинного законодавства, що є неприпустимим.

Системний аналіз норм Конституції України та Закону України «Про міліцію», перевірка законності Постанови № 707 дає підстави для висновку про те, що, тривале невиконання Кабінетом Міністрів України положень Закону України від 13 лютого 2015 року № 208-VIII «Про внесення змін до статті 23 Закону України «Про міліцію» щодо необхідності приведення своїх нормативно-правових актів у відповідність із Законом, порушує їхні приписи як щодо наявності повноважень на прийняття такого рішення, так і щодо звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод, рівності громадян перед законом, виплати одноразової грошової допомоги на рівні не нижче від встановленого законом. Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 16.10.2015 року у справі № 826/18826/14.

Згідно з ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет на 2015 рік» установлено, що у 2015 році прожитковий мінімум для працездатних осіб складає з 1 січня 2015 року - 1218 гривень.

Тобто на час звернення позивача із заявою про виплату йому одноразової грошової допомоги та на час її виплати, сума коштів, які мали бути сплачені позивачу складають 182 700 грн. (1 218 грн. х 150).

Таким чином, враховуючи те, що позивачу вже сплачено 42 525 грн. до виплати належить 140 175 грн. (182 700 грн. - 42 525 грн.).

Стосовно вимоги ОСОБА_2 про відшкодування моральної шкоди, суд зазначає, що відповідно до пункту 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров'я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, добровільне - за власною ініціативою чи за зверненням потерпілого спростування інформації редакцією засобу масової інформації.

При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

Матеріали справи не містять доказів на підтвердження обсягу страждань, яких зазнав позивач у зв'язку з діями Міністерства внутрішніх справ України в цілому, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо).

Відповідач, як суб'єкт владних повноважень, покладений на нього обов'язок доказування правомірності вчинених дій в частині не виплати в повному обсязі одноразової грошової допомоги не виконав.

Відповідно до статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що викладені в позовній заяві вимоги позивача є такими, що підлягають частковому задоволенню.

Приймаючи до уваги те, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, висновки суду доводами апелянта не спростовані, колегія суддів дійшла висновку про відсутність правових підстав для задоволення апеляційної скарги.

Керуючись ст. ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу представника Міністерства внутрішніх справ України - залишити без задоволення.

Постанову Київського окружного адміністративного суду від 30 травня 2016 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя:

Судді:

Повний текст ухвали виготовлено 27.10.2016 року.

Головуючий суддя Чаку Є.В.

Судді: Літвіна Н. М.

Ганечко О.М.