Ухвала суду № 62276605, 26.10.2016, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 810/5750/15 Головуючий у 1-й інстанції: Дудін С.О. Суддя-доповідач: Бєлова Л.В.

У Х В А Л А

Іменем України

26 жовтня 2016 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого: Бєлової Л.В.

суддів: Желтобрюх І.Л.,

Мамчура Я.С.

за участю секретаря судового засідання: Строй Ю.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві апеляційну скаргу відповідача - Державної служби України з безпеки на транспорті на постанову Київського окружного адміністративного суду від 18 квітня 2016 року у справі за адміністративним позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 до Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправними та скасування постанов,

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2015 року позивач, фізична особа-підприємець ОСОБА_3, звернувся до суду першої інстанції з адміністративним позовом у якому просив визнати протиправними та скасувати постанови про застування адміністративного штрафу №033782 та №033783 від 04 листопада 2015 року.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 18 квітня 2016 року адміністративний позов - задоволено частково:

визнано протиправною та скасовано постанову про застування адміністративного штрафу №033782 від 04 листопада 2015 року;

у задоволенні решти позовних вимог - відмовлено.

Не погоджуючись із вказаною постановою суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій апелянт просить скасувати постанову суду першої інстанції в частині задоволених позовних вимог та прийняти нову, якою у задоволенні адміністративного позову - відмовити повністю. Апелянт мотивує свої вимоги тим, що судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права.

Заслухавши в судовому засіданні суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно з ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Як вбачається з матеріалів справи, 06 жовтня 2015 року управлінням Укртрансінспекції у Київській області на площині радіусом 27 км + 50 м з центром Броварська міська рада було проведено рейдову перевірку додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, за результатами якої складено акт № 007136 відносно фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 (марка транспортного засобу Богдан, номерний знак НОМЕР_1, серія і номер свідоцтва про реєстрацію НОМЕР_3).

Контролюючим органом під час проведення перевірки встановлено порушення вимог ст. 39 Закону України «Про автомобільний транспорт», оскільки позивачем не оформлено схему маршруту, розклад руху, таблиці вартості проїзду та квитково-касовий лист № 863765.

06 жовтня 2015 року управлінням Укртрансінспекції у Київській області було складено акт № 007182 перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом відносно ФОП ОСОБА_3 (марка транспортного засобу I-VAN А07А1-6, номерний знак НОМЕР_2, серія і номер свідоцтва про реєстрацію НОМЕР_4).

Контролюючим органом встановлено порушення ст. 39 Закону України «Про автомобільний транспорт», оскільки позивачем не оформлено квитково-касовий лист № 862997.

На підставі вказаних актів перевірки, відповідачем були прийняті постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу № 033782 від 04 листопада 2015 року, якою позивачу нарахований штраф у розмірі 1 700,00 грн. та № 033783 від 04 листопада 2015 року, якою позивачу нарахований штраф у розмірі 1 700,00 грн.

Вважаючи постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу протиправними, позивач звернувся до суду першої інстанції з адміністративним позовом.

Даючи правову оцінку вищевикладеним обставинам, колегія суддів апеляційної інстанції зазначає, що суд першої інстанції вірно виходив з наступного.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про автомобільний транспорт» автомобільний перевізник - фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами.

Згідно з ст.. 2 Закону України «Про автомобільний транспорт» завданнями законодавства з питань перевезень пасажирів та вантажів автомобільним транспортом є: визначення основних правових та організаційних основ державного регулювання у сфері перевезень пасажирів та вантажів автомобільним транспортом; установлення вимог до перевізників, водіїв та транспортних засобів щодо забезпечення безпеки перевезень та екологічної безпеки; визначення системи державного контролю, прав, обов'язків та відповідальності державних органів виконавчої влади та перевізників за порушення міжнародних договорів та законодавства України.

Перелік документів, на підставі яких виконуються вантажні перевезення визначений у ст. 39 Закону України «Про автомобільний транспорт». Так, необхідними документами для фізичної особи, що здійснює регулярні пасажирські перевезення є для водія автобуса - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, ліцензійна картка, квитково-касовий лист, схема маршруту, розклад руху, таблиця вартості проїзду (крім міських перевезень), інші документи, передбачені законодавством України.

Таким чином, квитково-касовий лист є одним з документів, які повинен мати водій перевізника під час здійснення регулярного пасажирського перевезення.

Відповідальність за надання послуг з надання послуг з перевезень пасажирів та вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений статями 39 та 48 цього Закону України «Про автомобільний транспорт».

Колегія суддів звертає увагу, що посилання позивача наявність на момент перевірки квитково - касового листа підтверджується записом у акті №007182 про те, що квитково-касовий лист не оформлений належним чином.

Наказом Міністерства транспорту України від 31 травня 2000 № 279, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 23 червня 2000 року за № 369/4590, який прийнято на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 18 лютого 1997 року № 176 «Про затвердження Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту» затверджено Інструкцію про порядок обліку бланків квитків на проїзд автомобільним транспортом та готівки, отриманої від перевезень пасажирів і багажу.

Так, наказ Міністерства транспорту України від 31 травня 2000 року № 279 і затверджена ним Інструкція про порядок обліку бланків квитків на проїзд автомобільним транспортом та готівки, отриманої від перевезень пасажирів і багажу, втратили чинність згідно з наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 25 травня 2006 року № 503 - з 02 жовтня 2006 року.

Отже, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що відсутні правові підстави для притягнення позивача до відповідальності за неналежним чином оформлений квитково - касовий лист, оскільки відсутній чинний нормативно-правовий акт, яки затверджено форму та порядок оформлення квитково - касового листа.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Враховуючи викладене, з'ясувавши та перевіривши всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення, враховуючи вимоги законодавства України та судову практику, колегія суддів дійшла висновку щодо наявності правових підстав для задоволення позовних вимог фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 до Державної служби України з безпеки на транспорті у частині визнання протиправною та скасування постанови про застування адміністративного штрафу №033782 від 04 листопада 2015 року.

Приписами ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яке ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Колегія суддів приходить до висновку, що постанова суду першої інстанції ухвалена з дотриманням норм процесуального та матеріального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції, у зв'язку з чим підстав для скасування постанови суду першої інстанції не вбачається.

На підставі викладеного, враховуючи, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, керуючись ст. ст. 160, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Державної служби України з безпеки на транспорті на постанову Київського окружного адміністративного суду від 18 квітня 2016 року - залишити без задоволення.

Постанову Київського окружного адміністративного суду від 18 квітня 2016 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення набирає та може бути оскаржена протягом двадцяти днів, відповідно до вимог ст. 212 КАС України, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Повний текст ухвали виготовлено 26.10.2016

Головуючий суддя Л.В.Бєлова

Судді І.Л. Желтобрюх,

Я.С. Мамчур

Головуючий суддя Бєлова Л.В.

Судді: Желтобрюх І.Л.

Мамчур Я.С