Рішення № 62274349, 17.10.2016, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.10.2016Справа №910/16078/16

Суддя Господарського суду міста Києва Карабань Я.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом публічного акціонерного товариства "Банк "Київська Русь" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Банк "Київська Русь" Волкова О.Ю. до 1) товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Рокитне-цукор", 2) товариства з обмеженою відповідальністю "Сільгосп-Продукт", 3) товариства з обмеженою відповідальністю "Агроінвестпродукт" про стягнення 518 370,14 грн,

за участю представників сторін:

від позивача - Таран Є.О. (довіреність № 7 від 14.09.2016);

від відповідача 1 - не з'явився;

від відповідача 2 - не з'явився;

від відповідача 3 - Клімушев Є.В. (довіреність № б/н від 23.05.2016);

В С Т А Н О В И В :

У серпні 2016 року публічне акціонерне товариство "Банк "Київська Русь" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Банк "Київська Русь" Волкова О.Ю. (далі по тексту - позивач, ПАТ "Банк "Київська Русь") звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Рокитне-цукор" (далі по тексту - відповідач 1, ТОВ "Агрофірма "Рокитне-цукор"), товариства з обмеженою відповідальністю "Сільгосп-Продукт" (далі по тексту - відповідач 2, ТОВ "Сільгосп-Продукт"), товариства з обмеженою відповідальністю "Агроінвестпродукт" (далі по тексту - відповідач 3, ТОВ "Агроінвестпродукт") про стягнення 518 370,14 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що рішенням Господарського суду міста Києва від 04.08.2015 у справі № 910/14723/15 за позовом ПАТ "Банк "Київська Русь" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Банк "Київська Русь" Волкова О.Ю. до ТОВ "Агрофірма "Рокитне-цукор", ТОВ "Сільгосп-Продукт", ТОВ "Агроінвестпродукт" про стягнення заборгованості за кредитним договором у розмірі 1 488 716, 37 грн, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 18.11.2015 позовні вимоги задоволено частково, стягнуто солідарно з ТОВ "Агрофірма "Рокитне-цукор", ТОВ "Сільгосп-продукт" та ТОВ "Агроінвестпродукт" на користь ПАТ "Банк "Київська Русь" заборгованість по кредиту у розмірі 1 246 000, 00 грн, заборгованість по відсоткам за користування кредитом у розмірі 111 932, 32 грн та 30 % річних у розмірі 39 940, 27 грн; стягнуто з ТОВ "Агрофірма "Рокитне-цукор" на користь ПАТ "Банк "Київська Русь" пеню за несвоєчасну сплату відсотків у розмірі 10 963, 23 грн та пеню за несвоєчасне повернення кредиту у розмірі 79 880, 55 грн. На виконання вказаного рішення судом видано відповідні накази від 30.11.2016.

24.03.2016 рішення Господарського суду міста Києва від 04.08.2015 у справі № 910/14723/15 було фактично виконано в повному обсязі, однак, як зазначив позивач, вказане рішення суду було виконано несвоєчасно, у зв'язку чим позивач звернувся до суду з вимогою про:

- стягнення солідарно з ТОВ "Агрофірма "Рокитне-цукор" та ТОВ "Сільгосп-Продукт" на користь ПАТ "Банк "Київська Русь" суму заборгованості за кредитним договором № 13946-20/11-1 (в національній валюті) для корпоративних клієнтів від 08.04.2011, яка становить 518 370, 14 грн, з яких: пені за несвоєчасне повернення кредиту за період з 01.08.2015 по 26.10.2015 - 154 981, 92 грн, 30% річних (відповідальність згідно п. 8.2. кредитного договору) за період з 04.06.2016 по 23.03.2016 - 301 088, 22 грн, простроченої заборгованості за кредитом з урахуванням індексу інфляції за період з 01.05.2015 по 29.02.2016 - 62 300, 00 грн;

- стягнення солідарно з ТОВ "Агрофірма "Рокитне-цукор" та ТОВ "Агроінвестпродукт" на користь ПАТ "Банк "Київська Русь" суму заборгованості за кредитним договором № 13946-20/11-1 (в національній валюті) для корпоративних клієнтів від 08.04.2011, яка становить 518 370, 14 грн, з яких: пені за несвоєчасне повернення кредиту за період з 01.08.2015 по 26.10.2015 - 154 981, 92 грн, 30% річних (відповідальність згідно п. 8.2. кредитного договору) за період з 04.06.2016 по 23.03.2016 - 301 088, 22 грн, простроченої заборгованості за кредитом з урахуванням індексу інфляції за період з 01.05.2015 по 29.02.2016 - 62 300, 00 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.09.2016 порушено провадження у справі та призначено її до розгляду у судовому засіданні на 26.09.2016.

У судовому засіданні 26.09.2016 представник позивача подав до суду клопотання про долучення додаткових документів до матеріалів справи, яке судом було задоволено.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.09.2016 розгляд справи відкладено на 10.10.2016.

06.10.2016 через відділ діловодства суду від позивача надішли документи на виконання вимог ухвали Господарського суду міста Києва від 26.09.2016.

У судовому засіданні 10.10.2016 представник позивача подав додаткові документи для долучення до матеріалів справи та надав пояснення по суті заявлених позовних вимог.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.10.2016 розгляд справи відкладено на 17.10.2016.

У судове засідання, призначене на 17.10.2016 представники позивача та відповідача 3 з'явилися та надали суду пояснення по суті спору.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав заявлений позов та просив суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Представник відповідача 3 у судовому засіданні заперечив проти позовних вимог та подав відзив на позовну заяву, в якому зазначив, згідно з нормами чинного законодавства порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов'язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності. Як ствердив відповідач у відзиві, основне зобов'язання було припинено у березні 2016 року, а тому і порука припинилася. Крім того, відповідач 3 у відзиві зазначив, що даний позов подано до суду поза межами 6-ти місячного строку, встановленого ст. 559 Цивільного кодексу України, а отже порука вважається припинено. З огляду на викладене, відповідач 3 просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Крім того, у судовому засіданні представник відповідача подав клопотання про колегіальний розгляд справи у складі трьох суддів, яке мотивоване тим, що дана справа є складною, а також, що суду необхідно дати правову оцінку правовідносинам щодо солідарного стягнення кредитної заборгованості з відповідача 1 та поручителів за різними договорами поруки.

У судовому засіданні, дослідивши вказане клопотання, суд зазначає таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 15 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" справи в судах розглядаються суддею одноособово, а у випадках, визначених процесуальним законом, - колегією суддів, а також за участю присяжних.

Згідно з ч. 1 ст. 4-6 Господарського процесуального кодексу України, справи у місцевих господарських судах розглядаються суддею одноособово. Будь-яку справу, що відноситься до підсудності цього суду, залежно від категорії і складності справи, може бути розглянуто колегіально у складі трьох суддів.

Суд зазначає, що питання про необхідність та доцільність призначення колегіального розгляду конкретної справи вирішується судом із урахуванням категорії спору та обґрунтованості клопотання про призначення колегіального розгляду справи, а також з огляду на конкретні обставини, що свідчать про складність кожної конкретної справи.

Дослідивши матеріали справи № 910/16078/16, суд дійшов висновку про те, що категорія даного спору, а також його обставини, не зумовлюють істотної складності справи, у зв'язку з чим суд не вбачає підстав для задоволення клопотання про призначення колегіального розгляду справи у складі трьох суддів, поданого представником відповідача 3.

Ухвали у даній справі надсилалася сторонам на їх адреси місцезнаходжень, які відповідають відомостям, внесених до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а відтак, в силу ч. 1 ст. 64 Господарського процесуального кодексу України, сторони вважаються повідомлені про дату, час і місце розгляду справи належним чином. Крім того, в матеріалах справи міститься рекомендоване повідомлення про вручення поштових відправлень, зокрема, представникам відповідачів, завчасно.

Однак, відповідачі 1-2 у судове засідання 17.10.2016 своїх повноважних представників не направили, обґрунтованих письмових пояснень із зазначенням поважних причин неявки їх представників у судове засідання до суду не подали, правом, наданим ст. 59 ГПК України, не скористалися, відзиву на позов від останніх до суду не надійшло, а тому, відповідно до положень ст. 75 ГПК України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

У судовому засіданні 17.10.2016 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Вивчивши матеріали справи, повно та всебічно дослідивши обставини справи та докази на їх підтвердження, заслухавши повноважних представників позивача та відповідача 3, судом встановлено таке.

08.04.2011 між акціонерним банком "Київська Русь" (правонаступником якого є публічне акціонерне товариство "Банк "Київська Русь") (далі по тексту - банк, позивач, ПАТ "Банк "Київська Русь") та товариством з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Рокитне-цукор" (далі по тексту - позичальник, відповідач 1, ТОВ "Агрофірма "Рокитне-цукор") був укладений кредитний договір (в національній валюті) для корпоративних клієнтів № 13946-20/11-1 (далі по тексту - кредитний договір), відповідно до умов якого банк відкриває позичальнику невідновлювальну відкличну кредитну лінію та зобов'язується надати кредитні кошти у розмірі та на умовах, визначених даним довго ром, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти, та інші платежі.

В забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором між акціонерним банком "Київська Русь" та закритим акціонерним товариством "Сільгосппродукт" (правонаступником якого є товариство з обмеженою відповідальністю "Сільгосп-Продукт") (далі по тексту - поручитель 1, відповідач 2, ТОВ "Сільгосп-Продукт") був укладений договір поруки від 08.04.2011 № 13940-20/11-5 (далі по тексту - договір поруки 1), відповідно до умов якого поручитель поручається перед кредитором за виконання зобов'язань за кредитним договором № 13946-20/11-І (в національній валюті) для корпоративних клієнтів від 08.04.2011, укладеним між банком і ТОВ "Агрофірма "Рокитне-цукор".

Крім того, 07.04.2014 між ПАТ "Банк "Київська Русь" та товариством з обмеженою відповідальністю "Агроінвестпродукт" (далі по тексту - поручитель 2, відповідач 3, ТОВ "Агроінвестпродукт") був укладений договір поруки № 42963-23/14-5 (далі по тексту - договір поруки 2), відповідно до умов якого поручитель зобов'язується солідарно та в повному обсязі відповідати перед кредитором за виконання ТОВ "Агрофірма "Рокитне-цукор" зобов'язань за кредитним договором.

У зв'язку з невиконанням ТОВ "Агрофірма "Рокитне-цукор" свого зобов'язання за кредитним договором, банк звернувся до суду із позовом про солідарне стягнення з ТОВ "Агрофірма "Рокитне-цукор", ТОВ "Сільгосп-Продукт", ТОВ "Агроінвестпродукт" заборгованості за кредитним договором у розмірі 1 488 716, 37 грн.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 04.08.2015 у справі № 910/14723/15 залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 18.11.2015 позовні вимоги задоволено частково, стягнуто солідарно з ТОВ "Агрофірма "Рокитне-цукор", ТОВ "Сільгосп-продукт" та ТОВ "Агроінвестпродукт" на користь ПАТ "Банк "Київська Русь" заборгованість по кредиту у розмірі 1 246 000, 00 грн, заборгованості по відсоткам за користування кредитом у розмірі 111 932, 32 грн та 30 % річних у розмірі 39 940, 27 грн; стягнуто з ТОВ "Агрофірма "Рокитне-цукор" на користь ПАТ "Банк "Київська Русь" пеню за несвоєчасну сплату відсотків у розмірі 10 963, 23 грн та пеню за несвоєчасне повернення кредиту у розмірі 79 880, 55 грн.

На виконання вказаного рішення судом видано відповідні накази від 30.11.2015.

На підставі вказаних наказів суду Відділом державної виконавчої служби Рокитнянського управління юстиції було винесено постанову від 09.03.2016 про відкриття виконавчого провадження № 50398643 та постанову від 09.03.2016 про відкриття виконавчого провадження № 50398819.

24.03.2016 Відділом державної виконавчої служби Рокитнянського управління юстиції було винесено постанову про закінчення виконавчого провадження № 50398643 та постанову про закінчення виконавчого провадження № 50398819 у зв'язку з фактичним виконанням наказів Господарського суду міста Києва від 30.11.2015 у справі № 910/14723/15, згідно платіжних доручень від 22.03.2016 № 97 на суму 1 397 872, 59 грн, від 22.03.2016 № 98 на суму 90 843, 78 грн та меморіальних ордерів від 24.03.2016 № 0560 на суму 1 246 000, 00 грн, від 24.03.2016 № 0561 на суму 151 872, 59 грн, від 24.03.2016 № 0562 на суму 90 843, 78 грн.

Під час розгляду справи № 910/14723/15 судом встановлено факт невиконання відповідачем 1 умов кредитного договору в частині обов'язку з повернення кредиту, заборгованості по відсоткам за користування кредитом, сплати 30 % річних, пені за несвоєчасну сплату відсотків, пені за несвоєчасне повернення кредиту.

Частиною 3 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) встановлено, що обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Предметом розгляду в справі № 910/14723/15 було, стягнення заборгованості по кредиту у розмірі 1 246 000, 00 грн, заборгованості по відсоткам за користування кредитом у розмірі 111 932, 32 грн за період з 01.01.2015 по 03.06.2015, 30 % річних у розмірі 39 940, 27 грн за період з 26.04.2015 по 03.06.2015, пені за несвоєчасну сплату відсотків у розмірі 10 963, 23 грн за період з 01.06.2015 по 03.06.2015 та пені за несвоєчасне повернення кредиту у розмірі 79 880, 55 грн за період з 26.04.2015 по 03.06.2016.

З огляду на те, що відповідачем вчасно не було виконане зобов'язання за кредитним договором, а також рішення Господарського суду міста Києва від 04.08.2015 у справі № 910/14723/15, позивач звернувся до суду з даним позовом та просив стягнути солідарно з відповідачів пеню за несвоєчасне повернення кредиту за період з 01.08.2015 по 26.10.2015 - 154 981, 92 грн, 30% річних за період з 04.06.2016 по 23.03.2016 - 301 088, 22 грн, прострочену заборгованість за кредитом з урахуванням індексу інфляції за період з 01.05.2015 по 29.02.2016 - 62 300, 00 грн.

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до статті 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення про позику, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

У відповідності до норм статті 1049 Цивільного кодексу України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно з частиною 2 статті 1050 Цивільного кодексу України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів належних йому.

Судом встановлено, що рішення Господарського суду міста Києва від 04.08.2015 у справі № 910/14723/15 було виконане в повному обсязі 24.03.2016, що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями платіжних доручень від 22.03.2016 № 97. Від 22.03.2016 № 98, меморіальних ордерів від 24.03.2016 № 0560, від 24.03.2016 № 05614, від 24.03.2016 № 0562 та копіями постанов Відділу державної виконавчої служби Рокитнянського управління юстиції від 24.03.2016 про закінчення виконавчих проваджень № 50398643 та № 50398819.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно з ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно зі статтею 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Виходячи із положень зазначеної норми, наслідки прострочення боржником грошового зобов'язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та трьох процентів річних виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

При цьому зазначена норма не обмежує права кредитора звернутися до суду за захистом свого права, якщо грошове зобов'язання не виконується й після вирішення судом питання про стягнення основного боргу.

Оскільки чинне законодавство не пов'язує припинення зобов'язання з постановленням судового рішення чи відкриттям виконавчого провадження з його примусового виконання, а наявність судових актів про стягнення заборгованості не припиняє грошових зобов'язань боржника та не виключає його відповідальності за порушення строків розрахунків, суд перевірив розрахунок заборгованості за кредитом з урахуванням індексу інфляції за період з 01.05.2015 по 29.02.2016 у розмірі 62 300, 00 грн та дійшов висновку, що такі розрахунки виконані позивачем вірно. Така позиція суду узгоджується з позицією Верховного Суду України, викладеною в постанові від 04.07.2011 у справі № 13/210/10.

У зв'язку з неналежним виконання зобов'язань за кредитним договором позивачем нараховано позичальнику пеню за несвоєчасне повернення кредиту за період з 01.08.2015 по 26.10.2015 у розмірі 154 981, 92 грн та 30 % річних у розмірі за період з 04.06.2015 по 23.03.2016 у розмірі 301 088, 22 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема, порукою.

Згідно з ч. 1 ст. 547 Цивільного кодексу України правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі.

Частиною 1 ст. 553 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

У разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя (ч. 1 ст. 554 Цивільного кодексу України).

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (частина 1 статті 230 Господарському кодексі України).

Згідно з частинами 1 та 3 статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

У відповідності до частини 2 статті 551 Цивільного кодексу України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Розмір неустойки, встановлений законом, може бути збільшений у договорі. Сторони можуть домовитися про зменшення розміру неустойки, встановленого актом цивільного законодавства, крім випадків, передбачених законом.

Згідно зі статтею 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Нормами статті 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" встановлено, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно пунктом 8.1 кредитного договору у випадку порушення строків (термінів) повернення кредиту та/або сплати нарахованих процентів за користування ним та/або винагород банку позичальник сплачує банку пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період прострочення, від невчасно сплаченого платежу за кожен день прострочення.

У випадку порушення позичальником строків (термінів) повернення кредиту та/або процентів позичальник зобов'язаний сплатити суму заборгованості за кредитом, нарахованими процентами та інтими платежами згідно з договором з урахуванням встановленого індексу інфляції, а також 30 процентів річних від простроченої суми, за весь час прострочення (пункт 8.2. кредитного договору).

Пунктом 8.6. кредитного договору встановлено, що позичальник зобов'язаний сплатити штрафні санкції за весь час прострочення ним виконання своїх зобов'язань за договором, починаючи з дня, наступного за днем коли зобов'язання мало бути виконане до дня його фактичного виконання.

Дії відповідача 1 є порушенням умов договору, що є підставою для застосування відповідальності (нарахування пені) відповідно до пункту 8.1 договору та захисту майнових прав та інтересів позивача відповідно до норм статті 625 Цивільного кодексу України.

З огляду на вищенаведене та доведення факту несвоєчасності виконання грошового зобов'язання за договором, вимоги позивача про стягнення пені за несвоєчасне повернення кредиту за період з 01.08.2015 по 26.10.2015 у розмірі 154 981, 92 грн та 30 % річних у розмірі за період з 04.06.2015 по 23.03.2016 у розмірі 301 088, 22 грн підлягають задоволенню у повному обсязі за розрахунком позивача.

Нормами частини 1 та 2 статті 543 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо. Кредитор, який одержав виконання обов'язку не в повному обсязі від одного із солідарних боржників, має право вимагати недоодержане від решти солідарних боржників.

З огляду на вищенаведене та доведення факту наявності у ТОВ "Агрофірма "Рокитне-цукор" перед ПАТ "Банк "Київська Русь" заборгованості за кредитним договором, позовні вимоги позивача про солідарне стягнення з ТОВ "Агрофірма "Рокитне-цукор", ТОВ "Сільгосп-продукт" та ТОВ "Агроінвестпродукт" заборгованості за кредитом з урахуванням індексу інфляції за період з 01.05.2015 по 29.02.2016 у розмірі 62 300, 00 грн та 30 % річних у розмірі за період з 04.06.2015 по 23.03.2016 у розмірі 301 088, 22 грн визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Щодо вимоги позивача про солідарне стягнення з ТОВ "Агрофірма "Рокитне-цукор", ТОВ "Сільгосп-продукт" та ТОВ "Агроінвестпродукт" пені за несвоєчасне повернення кредиту за період з 01.08.2015 по 26.10.2015 у розмірі 154 981, 92 грн суд зазначає таке.

У відповідності до пункту 2.2. договору поруки 1 в редакції договору про внесення змін від 17.12.2014 сторонами визначено, що поручителю-1 добре відомі та зрозумілі всі умови та зобов'язання боржника за кредитним договором, в тому числі: повернути кредитору кредит у сумі 1 246 000, 00 грн в строки, в порядку та на умовах, визначених кредитним договором; сплачувати проценти за користування кредитом у розмірі 21 % річних та інші платежі в строки, в порядку та на умовах, визначених кредитним договором; у випадку порушення позичальником строків (термінів) повернення кредиту та/або процентів позичальник зобов'язаний сплатити суму заборгованості за кредитом, нарахованими процентами та інтими платежами згідно з договором з урахуванням встановленого індексу інфляції, а також 30 процентів річних від простроченої суми, за весь час прострочення; остаточне погашення кредиту, процентів за його користування та інших платежів, визначених кредитним договором, здійснити не пізніше 16.12.2015.

Згідно з пунктом 3.1.1 договору поруки 1 в редакції договору про внесення змін від 07.04.2014 у випадку невиконання боржником зобов'язань за кредитним договором у встановлені строки, кредитор надсилає поручителю 1 повідомлення з вимогою про виконання забезпеченого порукою зобов'язання боржника за кредитним договором. Датою пред'явлення кредитором вимоги про виконання зобов'язання боржника є день вручення кредитором вимоги особисто поручителю, або день здачі такої вимоги до установи зв'язку. До вимоги кредитора додаються розрахунок суми заборгованості із зазначенням термінів оплати.

Відповідно до пункту 3.2.1 договору поруки 1 в редакції договору про внесення змін від 07.04.2014 у разі невиконання боржником зобов'язань за кредитним договором, зазначених в пункті 2.2 цього договору, у відповідні строки, поручитель 1 зобов'язується сплатити заборгованість боржника впродовж 10 календарних днів з дати пред'явлення кредитором вимоги, зазначеної у пункті 3.1.1 цього договору.

У відповідності до пункту 2.2. договору поруки 2 в редакції договору про внесення змін від 17.12.2014 сторонами визначено, що поручителю 2 добре відомі та зрозумілі всі умови та зобов'язання боржника за кредитним договором, в тому числі: повернути кредитору кредит у сумі 1 246 000, 00 грн в строки, в порядку та на умовах, визначених кредитним договором; сплачувати проценти за користування кредитом у розмірі 21 % річних та інші платежі в строки, в порядку та на умовах, визначених кредитним договором; у випадку порушення позичальником строків (термінів) повернення кредиту та/або процентів позичальник зобов'язаний сплатити суму заборгованості за кредитом, нарахованими процентами та інтими платежами згідно з договором з урахуванням встановленого індексу інфляції, а також 30 процентів річних від простроченої суми, за весь час прострочення; остаточне погашення кредиту, процентів за його користування та інших платежів, визначених кредитним договором, здійснити не пізніше 16.12.2015.

Згідно з пунктом 3.1.1 договору поруки 2 у випадку невиконання боржником зобов'язань за кредитним договором у встановлені строки, кредитор надсилає поручителю-1 повідомлення з вимогою про виконання забезпеченого порукою зобов'язання боржника за кредитним договором. Датою пред'явлення кредитором вимоги про виконання зобов'язання боржника є день вручення кредитором вимоги особисто поручителю, або день здачі такої вимоги до установи зв'язку. До вимоги кредитора додаються розрахунок суми заборгованості із зазначенням термінів оплати.

Відповідно до пункту 3.2.1 договору поруки 2 у разі невиконання боржником зобов'язань за кредитним договором, зазначених в пункті 2.2 цього договору, у відповідні строки, поручитель-2 зобов'язується сплатити заборгованість боржника впродовж 10 календарних днів з дати пред'явлення кредитором вимоги, зазначеної у пункті 3.1.1 цього договору.

Таким чином, з урахуванням вищенаведеного та норм статей 547 та 554 Цивільного кодексу України вимоги позивача про солідарне стягнення з з ТОВ "Агрофірма "Рокитне-цукор", ТОВ "Сільгосп-продукт" та ТОВ "Агроінвестпродукт" пені за несвоєчасне повернення кредиту за період з 01.08.2015 по 26.10.2015 у розмірі 154 981, 92 грн визнаються судом необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню, у зв'язку з тим, що позивачем не надано доказів того, що між поручителями та кредитором існувала письмова угода щодо забезпечення виконання боржником обов'язку зі сплати пені за несвоєчасне повернення кредиту.

Однак, враховуючи положення п. 8.1., 8.6. кредитного договору, а також, зважаючи на допущене відповідачем 1 порушення умов кредитного договору, вимога про стягнення пені за несвоєчасне повернення кредиту за період з 01.08.2015 по 26.10.2015 у розмірі 154 981, 92 грн є правомірною та підлягає стягненню з відповідача 1.

Щодо відзиву відповідача 3 суд зазначає таке.

Відповідно до ч. 4 ст. 599 Цивільного кодексу України порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя. Якщо строк основного зобов'язання не встановлений або встановлений моментом пред'явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор не пред'явить позову до поручителя протягом одного року від дня укладення договору поруки.

Умови договору поруки про його дію до повного припинення всіх зобов'язань боржника не свідчать про те, що договором установлено строк припинення поруки в розумінні статті 251 ЦК України, тому в цьому разі підлягають застосуванню норми частини четвертої статті 559 цього Кодексу про припинення поруки, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя (правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України по справі № 6-2662цс15 від 20.04.2016).

З огляду на преклюзивний характер строку поруки й зумовлене цим припинення права кредитора на реалізацію забезпеченого порукою зобов'язання застосоване в другому реченні частини четвертої статті 559 ЦК України словосполучення "пред'явлення вимоги" до поручителя протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання як умови чинності поруки слід розуміти як пред'явлення кредитором у встановленому законом порядку протягом зазначеного строку саме позовної, а не будь-якої іншої вимоги до поручителя.

Строк поруки не є строком для захисту порушеного права. Це строк існування самого зобов'язання поруки. Таким чином, і право кредитора, і обов'язок поручителя після його закінчення припиняються, а це означає, що жодних дій щодо реалізації цього права, в тому числі й застосування примусових заходів захисту в судовому порядку, кредитор вчиняти не може (правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України по справі № 6-2662цс15 від 20.04.2016).

Так, згідно з п. 4.2.2. договору поруки 1 в редакції договору про внесення змін від 07.04.2014 дія договору припиняється якщо кредитор протягом 36 місяців з дати, зазначеної в п. 2.2.4. договорів, не пред'явив позов до поручителя.

У відповідності до п. 2.2.4. договору поруки 1 в редакції договору про внесення змін від 17.12.2014 остаточне погашення кредиту, процентів за його користування та інших платежів, визначених кредитним договором, здійснити не пізніше 16.12.2015.

За таких обставин суд дійшов висновку про те, що порука за договором поруки 1 припиняється з 16.12.2018.

Згідно з п. 4.2.2. договору поруки 2 в редакції договору про внесення змін від 07.04.2014 дія договору припиняється якщо кредитор протягом 36 місяців з дати, зазначеної в п. 2.2.4. договорів, не пред'явив позов до поручителя.

У відповідності до п. 2.2.4. договору поруки 1 в редакції договору про внесення змін від 17.12.2014 остаточне погашення кредиту, процентів за його користування та інших платежів, визначених кредитним договором, здійснити не пізніше 16.12.2015.

За таких обставин суд дійшов висновку про те, що порука за договором поруки 2 припиняється з 16.12.2018.

З огляду на викладені вище обставини, суд дійшов висновку про те, що порука відповідачів перед позивачем за зобов'язаннями відповідача 1 на момент звернення позивача до суду з даним позовом не припинилась.

З огляду на вищевикладені обставини справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги публічного акціонерного товариства "БАНК "КИЇВСЬКА РУСЬ" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "БАНК "КИЇВСЬКА РУСЬ" Волкова О.Ю. підлягають задоволенню частково.

Щодо судових витрат суд зазначає таке.

Згідно з частиною 1 статті 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається: у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо господарським судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи викладене та виходячи з розміру заявлених позовних вимог, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідачів пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. 44, ч. 1 ст. 49, ст., 75 ст. 82, ст. 82-1, ст. 84, ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

1. Позовні вимоги публічного акціонерного товариства "БАНК "КИЇВСЬКА РУСЬ" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "БАНК "КИЇВСЬКА РУСЬ" Волкова О.Ю. задовольнити частково.

2. Стягнути солідарно з товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Рокитне-цукор" (09600, Київська область, Рокитнянський район, смт. Рокитне, вул. Ентузіастів, 6, ідентифікаційний код 33488304, з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час здійснення виконавчого провадження) та товариства з обмеженою відповідальністю "Сільгосп-Продукт" (04060, м. Київ, вул. Котовського, 9/27-а, ідентифікаційний код 30551781, з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час здійснення виконавчого провадження) на користь публічного акціонерного товариства "Банк "Київська Русь" (04071, м. Київ, вул. Хорива, 11-А, ідентифікаційний код 24214088, на будь-який рахунок, виявлений державним виконавцем під час здійснення виконавчого провадження) 30% річних (відповідальність згідно п. 8.2. кредитного договору) за період з 04.06.2016 по 23.03.2016 - 301 088 (триста одна тисяча вісімдесят вісім) гривень 22 копійки та суму простроченої заборгованості за кредитом з урахуванням індексу інфляції за період з 01.05.2015 по 29.02.2016 - 62 300 (шістдесят дві тисячі триста) гривень 00 копійок.

3. Стягнути солідарно з товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Рокитне-цукор" (09600, Київська область, Рокитнянський район, смт. Рокитне, вул. Ентузіастів, 6, ідентифікаційний код 33488304, з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час здійснення виконавчого провадження) та товариства з обмеженою відповідальністю "Агроінвестпродукт" (09600, Київська область, Рокитнянський район, смт. Рокитне, вул. Вокзальна, 62, ідентифікаційний код 32792179, з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час здійснення виконавчого провадження) на користь публічного акціонерного товариства "Банк "Київська Русь" (04071, м. Київ, вул. Хорива, 11-А, ідентифікаційний код 24214088, на будь-який рахунок, виявлений державним виконавцем під час здійснення виконавчого провадження) 30% річних (відповідальність згідно п. 8.2. кредитного договору) за період з 04.06.2016 по 23.03.2016 - 301 088 (триста одна тисяча вісімдесят вісім) гривень 22 копійки та суму простроченої заборгованості за кредитом з урахуванням індексу інфляції за період з 01.05.2015 по 29.02.2016 - 62 300(шістдесят дві тисячі триста) гривень 00 копійок.

4. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Рокитне-цукор" (09600, Київська область, Рокитнянський район, смт. Рокитне, вул. Ентузіастів, 6, ідентифікаційний код 33488304, з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час здійснення виконавчого провадження) на користь публічного акціонерного товариства "Банк "Київська Русь" (04071, м. Київ, вул. Хорива, 11-А, ідентифікаційний код 24214088, на будь-який рахунок, виявлений державним виконавцем під час здійснення виконавчого провадження) суму пені за несвоєчасне повернення кредиту за період з 01.08.2015 по 26.10.2015 - 154 981, 92 грн.

5. Стягнути солідарно з товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Рокитне-цукор" (09600, Київська область, Рокитнянський район, смт. Рокитне, вул. Ентузіастів, 6, ідентифікаційний код 33488304, з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час здійснення виконавчого провадження) та товариства з обмеженою відповідальністю "Сільгосп-Продукт" (04060, м. Київ, вул. Котовського, 9/27-а, ідентифікаційний код 30551781, з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час здійснення виконавчого провадження) на користь публічного акціонерного товариства "Банк "Київська Русь" (04071, м. Київ, вул. Хорива, 11-А, ідентифікаційний код 24214088, на будь-який рахунок, виявлений державним виконавцем під час здійснення виконавчого провадження) суму сплаченого судового збору в розмірі 5 450 (п'ять тисяч чотириста п'ятдесят) гривень 82 копійки.

6. Стягнути солідарно з товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Рокитне-цукор" (09600, Київська область, Рокитнянський район, смт. Рокитне, вул. Ентузіастів, 6, ідентифікаційний код 33488304, з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час здійснення виконавчого провадження) та товариства з обмеженою відповідальністю "Агроінвестпродукт" (09600, Київська область, Рокитнянський район, смт. Рокитне, вул. Вокзальна, 62, ідентифікаційний код 32792179, з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час здійснення виконавчого провадження) на користь публічного акціонерного товариства "Банк "Київська Русь" (04071, м. Київ, вул. Хорива, 11-А, ідентифікаційний код 24214088, на будь-який рахунок, виявлений державним виконавцем під час здійснення виконавчого провадження) суму сплаченого судового збору в розмірі 5 450 (п'ять тисяч чотириста п'ятдесят) гривень 82 копійки.

7. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Рокитне-цукор" (09600, Київська область, Рокитнянський район, смт. Рокитне, вул. Ентузіастів, 6, ідентифікаційний код 33488304, з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час здійснення виконавчого провадження) на користь публічного акціонерного товариства "Банк "Київська Русь" (04071, м. Київ, вул. Хорива, 11-А, ідентифікаційний код 24214088, на будь-який рахунок, виявлений державним виконавцем під час здійснення виконавчого провадження) суму сплаченого судового збору в розмірі 2 324 (дві тисячі триста двадцять чотири) гривні 73 копійки.

8. В іншій частині позову відмовити.

9. Після набрання рішенням законної сили видати накази.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Київського апеляційного господарського суду через Господарський суд м. Києва шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня підписання повного тексту рішення.

Повне рішення складено 27 жовтня2016 року.

Суддя Я.А. Карабань