Рішення № 622742, 27.03.2007, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 230-31-77

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" березня 2007 р. Справа № 3/061-07

за позовом Відкритого акціонерного товариства „Продовольча компанія „Ясен”, м. Чернігів

до Приватного підприємства „Сі.Ай.”, м. Біла Церква

про стягнення 13 693,53 грн.

Суддя Коротун О.М.

Представники:

позивача Войло О.П. –представник за довіреністю № 2551 від 26.12.2006р.;

відповідача не з’явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Відкрите акціонерне товариство „Продовольча компанія „Ясен” (далі –позивач) звернулося до господарського суду Київської області з позовом до Приватного підприємства „Сі.Ай.” (далі –відповідач) про стягнення 16 453,26 грн. заборгованості, з яких 16 407,20 грн. –основний борг, 46,06 грн. –3 % річних та стягнути з відповідача судові витрати.

Позов обґрунтовано нездійсненими розрахунками за отриманий товар у розмірі 16 407,20 грн., необхідністю стягнення 3 % річних у сумі 46,06 грн. в зв’язку з простроченням платежу та просив покласти на відповідача судові витрати.

Ухвалою господарського суду Київської області від 08.02.2007 р. було порушено провадження у справі та прийнято позовну заяву до розгляду. Зобов’язано учасників судового процесу подати суду певні документи, вчинити певні дії та направити в судове засідання 01.03.2007 р. поважних представників.

В зв’язку з хворобою судді Коротун О.М. судове засідання 01.03.2007 р. не відбулося.

Ухвалою господарського суду Київської області від 03.03.2007р. розгляд справи призначено на 22.03.2007р. о 10:30 год.

Відповідач у судове засідання 22.03.2007 р. не з’явився, витребуваних судом документів не подав та не обґрунтував суду першої інстанції неможливість виконання вимог суду з причин, що від нього не залежать, хоча про знаходження в провадженні господарського суду Київської області справи № 3/061-07 був обізнаний, про що свідчить реєстр вихідної кореспонденції та повідомлення про вручення № 555108 від 23.02.2007р.

При цьому господарський суд Київської області відзначає, що судом було направлено учасникам судового процесу ухвалу від 08.02.2007р. та від 03.03.2007р. в зв’язку з хворобою судді Коротун О.М., про що, зокрема, свідчать відмітки канцелярії суду на зворотних сторонах оригіналів згаданих документів та реєстри відправки, а також повідомлення про вручення поштового відправлення № 555108 від 23.02.2007 р. та реєстр вихідної кореспонденції.

В судовому засіданні 27.03.2007р. представник позивача подав клопотання по справі № 489 від 26.03.2007р., в якому зменшив позовні вимоги в частині основного боргу до 13 647,47 грн., в зв’язку з частковою сплатою відповідачем суми боргу.

В судовому засіданні 22.03.2007р. представник позивача позовні вимоги підтримав, вважає їх обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню з підстав викладених в позовній заяві з врахуванням клопотання про зменшення позовних вимог.

Справа розглянута за наявними матеріалами відповідно до статті 75 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника сторони, суд –

ВСТАНОВИВ:

Між Відкритим акціонерним товариством „Продовольча компанія „Ясен” (далі –позивач) та Приватним підприємством „Сі.Ай.” (далі –відповідач) був укладений договір поставки № 190-06 від 23.11.2006р. (далі –Договір), відповідно до якого позивач зобов’язується в порядку та на умовах, визначених цим договором, виготовити і поставити продовольчі товари (далі – продукція), а відповідач зобов’язується в порядку та на умовах, визначених цим договором, прийняти та оплатити таку продукцію (п. 1.1. Договору).

Відповідно до п. 1.2. Договору, загальна кількість продукції, що є предметом поставки за цим Договором, її дольове співвідношення (асортимент, сортамент, номенклатура) за сортами, групами, підгрупами, видами, марками, типами, розмірами визначаються у накладних.

Фактично, позивач передав, а відповідач отримав товар, що підтверджується товаро-транспортними накладними: № 4134 від 23.11.2006р. на суму 1 387,78 грн.; № 4134\2 від 23.11.2006р. на суму 6 165,55 грн.; № 4447\6 від 24.11.2006р. на суму 2 042,16 грн.; № 5388 від 30.11.2006р. на суму 589,06 грн.; № 5388\2 від 30.11.2006р. на суму 3 938,98 грн.; № 5388\6 від 30.11.2006р. на суму 1 659,41 грн.; № 1533 від 11.12.2006р. на суму 935,70 грн.; № 1533\2 від 11.12.2006р. на суму 2 471,28 грн.; № 1533\6 від 11.12.2006р. на суму 1 236,28 грн.; довіреністю серії ЯМУ № 605029 від 24.11.2006р., довіреністю серії ЯМУ № 605029 від 24.11.2006р., довіреністю серії ЯМУ № 605033 від 01.12.2006р.

Згідно абз. 2 п. 4.1. Договору відповідач здійснює розрахунки за товар в національній валюті України протягом 21 календарного дня з дати поставки.

Проте, відповідач не сплатив позивачу суму боргу у розмірі 13 647,47 грн.

Доказів сплати боргу матеріали справи не містять.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

В силу ст.ст. 11, 509 ЦК України між сторонами у справі виникли цивільні права і обов’язки (зобов’язання), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору.

Статтею 265 ГК України встановлений обов’язок постачальника передати товар покупцю, та обов’язок покупця прийняти товар та сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 2 п. 1 ст. 175 Господарського кодексу України майнові зобов’язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей передбачених цим Кодексом.

Згідно ч. 1 п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Як встановлено судом на день розгляду справи відповідачем сплачено всього 2 759,41 грн. (платіжне доручення № 26 від 24.01.2007р., платіжне доручення № 37 від 29.01.2007р. (сплачено о 17:51 год.), платіжне доручення № 38 від 02.02.2007р., платіжне доручення № 59 від 23.02.2007р., платіжне доручення № 62 від 28.02.2007р., платіжне доручення № 67 від 14.03.2007р., платіжне доручення № 72 від 15.03.2007р.) основного боргу провадження у справі в цій частині вимог підлягає припиненню за відсутністю предмету спору.

На час прийняття рішення відповідачем не сплачено позивачу вартість поставленого товару, вимога позивача про стягнення з відповідача 13 647,47 грн. підлягає задоволенню.

Згідно з ч. 2 ст. 218 ГК України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов’язання. У разі, якщо інше не передбачено законом або договором, суб’єкт господарювання за порушення господарського зобов’язання несе господарсько-правову відповідальність.

Відповідно до ч. 1. ст. 216 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

У сфері господарювання згідно з ч. 2 ст. 217 та ч.1 ст. 230 ГК України застосовуються господарські санкції, зокрема, штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання.

Відповідно до п. 2 ст. 625 Цивільного Кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

Відповідно до п. 6.3. Договору, за прострочення виконання грошового зобов’язання відповідач на вимогу позивача зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних від простроченої суми.

За таких обставин судом задовольняються вимоги позивача про стягнення з відповідача основного боргу з врахуванням нарахованих позивачем 3% річних, який складається: виходячи з суми 1 387,78 грн. за період 15.12.2006р. по 18.12.2006р., суму складає 0,45 грн.; виходячи з суми 6 165,55 грн. за період 15.12.2006р. по 23.01.2006р. (з врахуванням здійснених відповідачем сплат), суму складає 13,92 грн.; виходячи з суми 2 042,16 грн. за період 16.12.2006р. по 23.01.2007р., суму складає 6,54 грн.; виходячи з суми 589,06 грн. за період 22.12.2006р. по 23.01.2007р., суму складає 1,59 грн.; виходячи з суми 3 938,98 грн. за період 22.12.2006р. по 23.01.2007р., суму складає 10,68 грн.; виходячи з суми 1 659,41 грн. за період 22.12.2006р. по 23.01.2007р., суму складає 4,50 грн.; виходячи з суми 935,70 грн. за період 02.01.2007р. по 23.01.2007р., суму складає 1,69 грн.; виходячи з суми 2 471,28 грн. за період 02.01.2007р. по 23.01.2007р., суму складає 4,46 грн.; виходячи з суми 1 236,28 грн. за період 02.01.2007р. по 23.01.2007р., суму складає 2,23 грн.

Отже, підлягає стягненню з відповідача сума основного боргу в розмірі 13 647,47 грн. та 46,06 грн. розмір 3% річних.

Оскільки, відповідачем 24.01.2007р. (до звернення позивача з позовом до суду (платіжне доручення № 26 від 24.01.2007р.)) було частково сплачено суму боргу в розмірі 659,41 грн., в цій частині судові витрати покладаються на позивача, в інший частині позовних вимог судові витрати покладаються на відповідача на підставі ст. 49 ГПК України.

Керуючись ст. ст. 33, 49, 75, 80, 82-85 ГПК України господарський суд –

вирішив:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного підприємства „Сі.Ай.” (09100, Київська область, м. Біла Церква, вул. Партизанська, 33, кв. 63, код ЄДРПОУ 31739706; р/р 260053549 в ВАТ „Раффайзен банк Аваль”, МФО 321121) на користь Відкритого акціонерного товариства „Продовольча компанія „Ясен” (14037, м. Чернігів, вул. Борисенка, 41-А, код ЄДРПОУ 00381048; р/р 26001015536 в Закритому акціонерному товаристві Полікомбанк м. Чернігова, МФО 353100) 13 647,78 грн. (Тринадцять тисяч шістсот сорок сім грн. 78 коп.) основного боргу, 46,06 грн. (Сорок шість грн. 06 коп.) 3 % річних, 157,94 грн. (Сто п’ятдесят сім грн. 94 коп.) витрат по сплаті державного мита, 113,27 грн. (Сто тринадцять грн. 27 коп.) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В частині стягнення 2 759,41 грн. основного боргу провадження у справі припинити.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його оголошення.

Суддя