Рішення № 622738, 27.03.2007, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 230-31-77

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" березня 2007 р. Справа № 3/060-07

за позовом Комунального підприємства теплових мереж „Фастівтепломережа”, м. Фастів

до Відкритого акціонерного товариства „Унавське”, м. Фастів

про стягнення 9 577,68 грн.

Суддя Коротун О.М.

Представники:

позивача Шилан Т.П. –представник за довіреністю № 71 від 24.01.2007р.;

відповідача не з’явився.

За згодою представника сторони в судовому засіданні 27.03.2007 року було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення на підставі ч. 2 ст. 85 ГПК України.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Комунальне підприємство теплових мереж „Фастівтепломережа” (далі –позивач) звернулося до господарського суду Київської області з позовом до Відкритого акціонерного товариства „Унавське” (далі –відповідач) про стягнення 9 577,68 грн. заборгованості за невиконання умов мирової угоди від 03.02.2004р., з яких 7 050,91 грн. –основний борг, 621,89 –пеня, 1 488,60 грн. інфляція, 416,28 грн. –3 % річних та стягнути з відповідача судові витрати.

Позов обґрунтовано невиконанням відповідачем умов Мирової угоди від 03.02.2004р.

Ухвалою господарського суду Київської області від 08.02.2007 р. було порушено провадження у справі та прийнято позовну заяву до розгляду. Зобов’язано учасників судового процесу подати суду певні документи, вчинити певні дії та направити в судове засідання 01.03.2007 р. поважних представників.

В зв’язку з хворобою судді Коротун О.М. судове засідання 01.03.2007 р. не відбулося.

Ухвалою господарського суду Київської області від 03.03.2007р. розгляд справи призначено на 27.03.2007р. о 10:20 год.

Відповідач у судове засідання 27.03.2007 р. не з’явився, витребуваних судом документів не подав та не обґрунтував суду першої інстанції неможливість виконання вимог суду з причин, що від нього не залежать, хоча про знаходження в провадженні господарського суду Київської області справи № 3/060-07 був обізнаний, про що свідчить реєстр вихідної кореспонденції та повідомлення про вручення № 555105 від 14.02.2007р.

При цьому господарський суд Київської області відзначає, що судом було направлено учасникам судового процесу ухвалу від 08.02.2007р. та від 03.03.2007р., про що, зокрема, свідчать відмітки канцелярії суду на зворотних сторонах оригіналів згаданих документів та реєстри відправки, а також повідомлення про вручення поштового відправлення № 555105 від 14.02.2007 р. та реєстр вихідної кореспонденції.

Також, судом зазначається, що судом було зроблено запит до Головного міжрегіонального управління статистики у місті Києві, згідно відповіді якої, адреса вказана у позовній заяві підтверджена Головним міжрегіональним управління статистики у місті Києві (№ 12/1-7/580 від 27.03.2007р.).

В судовому засіданні 27.03.2007р. представник позивача позовні вимоги підтримав, вважає їх обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню з підстав викладених в позовній заяві.

Справа розглянута за наявними матеріалами відповідно до статті 75 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника сторони, суд –

ВСТАНОВИВ:

Між Комунальним підприємством теплових мереж „Фастівтепломережа” (далі –позивач) та Відкритим акціонерним товариством „Унавське” (далі –відповідач) 03.02.2004р. була укладена мирова угода по справі № 14/11-04р. (далі –Мирова угода).

Відповідно до п. 2. Мирової угоди, сторони підтвердили, що заборгованість відповідача перед позивачем складає 8 268,05 грн.

Згідно п. 3 Мирової угоди, відповідач зобов’язувався погасити існуючу заборгованість рівноцінними частками по 689 грн. щомісячно протягом 12 місяців.

Пунктом 5 Мирової угоди, сторони домовились, що відповідач відшкодовує позивачу судові витрати у сумі: держмито - 99,14 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу - 118 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач сплатив позивачу 1 000 грн. та 217,14 грн. судових витрат.

Відповідно до листа відповідача за № 127 від 28.08.2006р. ним було підтверджено, що станом на 28.08.2006р. борг відповідача перед позивачем становить 7 050,91 грн.

Доказів сплати боргу матеріали справи не містять.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

В силу ст.ст. 11, 509 ЦК України між сторонами у справі виникли цивільні права і обов’язки (зобов’язання), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору.

Згідно з ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 2 п. 1 ст. 175 Господарського кодексу України майнові зобов’язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей передбачених цим Кодексом.

Згідно ч. 1 п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Суд вважає, що позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості за Мировою угодою в сумі 7 050,91 грн. є обґрунтованими, документально підтверджуються, тому підлягають задоволенню.

Також, позивачем нарахована пеня в розмірі 621,89 грн. відповідно до п. 7 Мирової угоди.

Згідно з ч. 2 ст. 218 ГК України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов’язання. У разі, якщо інше не передбачено законом або договором, суб’єкт господарювання за порушення господарського зобов’язання несе господарсько-правову відповідальність.

Відповідно до ч. 1. ст. 216 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

У сфері господарювання згідно з ч. 2 ст. 217 та ч.1 ст. 230 ГК України застосовуються господарські санкції, зокрема, штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором (ч. 6 ст. 231 ГК України).

Згідно п. 7. Мирової угоди, за порушення строків розрахунків, вказаних у п. 3 Мирової угоди, відповідач сплачує позивачу пеню у грошовій формі у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочки від суми боргу, збитки пов'язані з інфляцією та 3 % річних, відповідно до діючого законодавства України.

Судом перевірено розрахунок позивача, він відповідає матеріалам справи. В зв’язку з чим судом задовольняється позов та стягується з відповідача на користь позивача пеня в сумі 621,89 грн., яка нарахована за період з 04.02.2005р. по 04.08.2005р.

Заяв про застосування позовної давності до суду не надходило.

Позивачем було нараховано суму інфляційних втрат в розмірі 1 488,60 грн. та суму 3 % річних в розмірі 416,28 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошових зобов’язань, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити йому суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір відсотків не встановлений договором або законом.

Судом перевірено розрахунок позивача, він відповідає матеріалам справи. В зв’язку з чим судом задовольняється позов та стягується з відповідача на користь позивача інфляційні втрати в сумі 1 488,60 грн., які нараховані за період з лютого 2005 року по грудень 2006р.

Судом перевірено розрахунок позивача, він відповідає матеріалам справи. В зв’язку з чим судом задовольняється позов та стягується з відповідача на користь позивача 3 % річних в сумі 416,28 грн., які нараховані за період з 04.02.2005 року по 24.01.2007р.

Отже, підлягає стягненню з відповідача сума основного боргу в розмірі 7 050,91 грн., 1 488,60 грн. сума інфляційних втрат, 416,28 грн. розмір 3% річних, 621,89 грн. пені.

На підставі ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 33, 49, 75, 80, 82-85 ГПК України господарський суд –

вирішив:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства „Унавське” (08500, Київська область, м. Фастів, вул. Фомічова, 2, код ЄДРПОУ 00448746; р/р 26001107 в Васильківській філії Райффазенбанк „Аваль”, МФО 321994) на користь Комунального підприємства теплових мереж „Фастівтепломережа” (08500, м. Фастів, вул. С. Палія, 9, код ЄДРПОУ 05387624; р/р 2600908763004 в АБ „Київська Русь” м. Фастів, МФО 319092) 7 050,91 грн. (Сім тисяч п’ятдесят грн. 91 коп.) основного боргу, 621,89 грн. (Шістсот двадцять одна грн. 89 коп.) –пені, 1 488,60 грн. (Одна тисяча чотириста вісімдесят вісім грн. 60 коп.) –інфляційних, 416,28 грн. (Чотириста шістнадцять грн. 28 коп.) –3% річних, а також судові витрати: держмито у розмірі 102 грн. (Сто дві грн. 00 коп.) та 118 грн. (Сто вісімнадцять грн. 00 коп.) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

03.04.2007р.

Суддя