Ухвала суду № 62273363, 24.10.2016, Господарський суд Івано-Франківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

24 жовтня 2016 р. Справа № 909/79/16

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Максимів Т. В., секретар судового засідання Масловський А.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали заяви вих.№IF04.2 СК-4925-1016 від 10.10.16 (вх.№10191/16 від 11.10.16) публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Івано-Франківськгаз" про розстрочку виконання рішення господарського суду Івано-Франківської області, яке набрало законної сили згідно постанови Львівського апеляційного господарського суду від 24.06.16 у справі

за позовом: публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", вул. Б.Хмельницького, 6, м. Київ, 01001

до відповідача: публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Івано-Франківськгаз", вул. Ленкавського, 20, м. Івано-Франківськ, 76010

про стягнення 1148038,95 грн.

за участю:

від позивача: представник не з'явився,

від відповідача: ОСОБА_1 - начальник відділу правового забезпечення та договірної

роботи, (довіреність №№IF04-СК-4927-1016 від 10.10.16).

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Івано-Франківської області від 28.03.16 у справі №909/79/16 в позові публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" до публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Івано-Франківськгаз" про стягнення 1148 038,95 грн. відмовлено.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 24.06.16 рішення господарського суду Івано-Франківської області від 28.03.16 скасовано та прийнято нове, яким позов задоволено повністю.

На виконання зазначеної постанови видано наказ №674 від 06.07.16 та направлено його стягувачу.

11.10.16 публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації "Івано-Франківськгаз" звернулося до господарського суду Івано-Франківської області з заявою (вих.№IF04.2 СК-4925-1016 від 10.10.16, вх.№10191/16 від 11.10.16) про розстрочку виконання рішення на 3 (три) роки.

Ухвалою суду від 13.10.16 зазначену заяву призначено до розгляду в судовому засіданні на 24.10.16.

Представник заявника у судовому засіданні вимоги, викладені у заяві, підтримав, просив суд взяти до уваги надзвичайно складне фінансове становище боржника, що обумовлене збитковістю підприємства за результатами 2015 року. Також зазначив, що основним видом діяльності ПАТ "Івано-Франківськгаз" є розподіл природного газу на території Івано-Франківської області та як суб"єкт природної монополії товариство обмежене у своєму праві здійснення інших видів господарської діяльності, а тому тариф на розподіл природного газу є основним джерелом фінансування діяльності товариства. Представник наголосив, що стягнення суми заборгованості без надання розстрочки виконання рішення призведе до неспроможності підприємства вчасно сплачувати поточні платежі за отриманий природний газ, позбавить можливості належної підготовки газових мереж до зимового періоду (закупити матеріальні ресурси, необхідні для заміни та капітального ремонту газопроводів та споруд на них, виконання інвестиційної програми), що ставить під загрозу безперебійне постачання природного газу в поточному опалювальному сезоні та призведе до порушення прав та законних інтересів кінцевих споживачів. Зазначив, що виконання рішення суду напряму залежить від оплати за надані послуги з розподілу природного газу споживачами всіх категорій в зимовий період, з настанням якого значно збільшаться обсяги транспортування природного газу, відповідно й значно збільшаться поступлення коштів за надану споживачам послугу з розподілу природного газу, також зазначив, що згідно договору на купівлю-продаж природного газу №13-191-Б від 04.01.13 газ продається виключно для подальшої реалізації установам і організаціями, що фінансуються з державного та місцевих бюджетів, які є кінцевими споживачами газу, та із затримкою розраховуються з ПАТ "Івано-Франківськгаз", з причин несвоєчасного фінансування цих установ з місцевого та державного бюджетів, що також не залежить від волі відповідача, а тому просив суд розстрочити виконання рішення господарського суду Івано-Франківської області терміном на 3 (три) роки. Доводи відповідача, викладені у заяві про надання розстрочки, підтверджені поданими до заяви документами, які знаходяться в матеріалах даної справи.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про дату, час та місце розгляду заяви повідомлявся належним чином. На час розгляду заяви від представника позивача електронною поштою надійшло заперечення на заяву про розстрочку виконання рішення (вх.№14780/16 від 21.10.16, документ не підписаний ЕЦП), яке судом оглянуто та долучено до матеріалів справи.

Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", заперечуючи проти задоволення заяви про розстрочку виконання рішення, зазначає, що вказана заява є необґрунтованою та безпідставною у зв"язку з тим, що у відповідача відсутні виключні обставин, що ускладнюють вчасне виконання рішення суду.

В даному запереченні представник позивача зазначив, що ПАТ "НАК"Нафтогаз України теж у важкому фінансовому становищі, звернув увагу суду на наявність інфляційних процесів у економіці держави, зокрема, те, що позивач, будучи стратегічним підприємством державного сектора економіки, внаслідок інфляційних процесів зазнає значних збитків з огляду на несвоєчасні розрахунки відповідача за імпортований природний газ, спожитий згідно умов укладеного між сторонами договору та який повинен оплачуватися позивачем коштами в іноземній валюті та зазначив, що єдиним джерелом часткової компенсації понесених позивачем втрат є стягнення з боржників передбачених законами України та умовами договорів всіх можливих штрафних санкцій, а також 3% річних та інфляційних втрат.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника заявника, всебічно та повно зясувавши обставини, на яких ґрунтуються вимоги заяви, враховуючи вимоги чинного законодавства, суд вважає, що заява про розстрочку виконання рішення господарського суду Івано-Франківської області від 28.03.16, яке набрало законної сили згідно постанови Львівського апеляційного господарського суду від 24.06.16 підлягає до задоволення частково виходячи з наступного.

Господарський суд на підставі ст. 121 Господарського процесуального кодексу України, має право за заявою сторони, державного виконавця, прокурора або за власною ініціативою у виняткових випадках залежно від обставин справи відстрочити, розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

Відповідно до рішення № 5-рп/2013 від 26.06.13 Конституційного суду України , до обставин, що ускладнюють виконання судового рішення та які є підставою для розстрочки його виконання, належать хвороба боржника або членів його сім'ї, скрутне матеріальне становище боржника, наявність загрози банкрутства юридичної особи - боржника, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Розстрочка виконання рішення суду означає виконання його частинами, встановленими судом, з певним інтервалом у часі, при цьому і строки виконання рішення частинами (сплата грошових сум частками тощо), також, визначаються судом.

Конституційним судом України також зазначено, що розстрочка виконання рішення має базуватися на принципах співмірності і пропорційності з метою забезпечення балансу прав і законних інтересів стягувачів і боржників.

Аналогічні за змістом висновки містяться і в постанові пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.12 № 9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України".

Згідно з п. 7.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.12 № 9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України", підставою для розстрочки виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк. При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених ст. 121 Господарського процесуального кодексу України, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами розстрочки виконання рішення.

Вирішуючи питання про розстрочку виконання рішення господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Таким чином, для застосування передбачених вищевказаною нормою права заходів, суду необхідно встановити чи є у наявності конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору на підставі доказів у справі.

Згідно з ст. 33, ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

В обґрунтування обставин, що ускладнюють виконання рішення у даній справі заявник зазначає про те, що він перебуває у складному фінансовому становищі, має значну дебіторську заборгованість, у зв'язку з чим стягнення одноразово всієї суми боргу на користь позивача негативно вплине на законні інтереси відповідача в підтвердження чого подав звіт про фінансовий стан підприємства. Разом з тим, представник заявника стверджує, що він не уникає відповідальності, а навпаки, вживає заходи, спрямовані на погашення заборгованості перед позивачем.

Відповідно до ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Виходячи із викладеного, суд дійшов висновку, що відповідач дійсно знаходиться у тяжкому фінансову становищі і на час звернення із заявою про надання розстрочення виконання рішення у боржника відсутні достатні грошові кошти, які можуть бути спрямовані на погашення заборгованості в повній сумі перед позивачем.

Розстрочка виконання рішення суду протягом шести місяців сприятиме як можливості відновлення господарської діяльності відповідача, так і зробить реальною можливість отримання боргу позивачем.

Стягнуті судом суми пені, 3 % річних та інфляційні збитки по даній господарській справі мають компенсувати позивачеві негативні наслідки затримки розрахунку з боку відповідача.

При цьому, судом взято до уваги правову позицію Європейського суду з прав людини, яка вказує на те, що розстрочка виконання рішення суду не повинна шкодити сутності права, гарантованого ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та має бути виправдана за конкретних обставин. В даному випадку твердження заявника є переконливими та вказують на нездоланні причини, які оправдовують подовження виконання рішення суду. Слід зазначити, що дотримання принципу обов'язкового виконання судового рішення не повинно призводити до припинення фінансування першочергових зобов'язань боржника за відсутності реальної можливості виконати судовий акт неминуче і одночасно, тобто розстрочка виконання судового рішення дозволить акумулювати необхідні фінансові кошти для повного його виконання.

За наведених обставин та правових норм, суд беручи до уваги пояснення представника відповідача та заперечення позивача, враховуючи матеріальні інтереси обох сторін, їх фінансовий стан, суспільне значення підприємства, яке є єдиним постачальником газу на території Івано-Франківської області, відсутність на час звернення позивача з позовом до суду заборгованості за основним зобов'язанням, а також те, що сума, яка присуджена до стягнення за рішенням суду складається з неустойки (пеня), трьох відсотків річних та інфляційних нарахувань, тобто додаткових нарахувань, з метою задоволення господарських інтересів обох сторін та недопущення можливих негативних наслідків примусового виконання рішення суду у встановлені законодавством строки та реального виконання рішення, вважає за доцільне частково задовольнити заяву відповідача про розстрочку виконання рішення суду та розстрочити виконання рішення господарського суду Івано-Франківської області, яке набрало законної сили згідно постанови Львівського апеляційного господарського суду від 24.06.16 строком на шість місяців.

Враховуючи наведене та керуючись 86, 121 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

заяву акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Івано-Франківськгаз" вх.№10191/16 від 11.10.16 про розстрочку виконання рішення господарського суду Івано-Франківської області, яке набрало законної сили згідно постанови Львівського апеляційного господарського суду від 24.06.16 у справі №909/79/16 задовольнити частково.

Розстрочити виконання рішення господарського суду Івано-Франківської області, яке набрало законної сили згідно постанови Львівського апеляційного господарського суду від 24.06.16 строком на шість місяців.

Стягнення проводити щомісячно рівними частинами по 191339,83( сто дев"яносто одній тисячі триста тридцять дев"ять гривень вісімдесят три копійки), починаючи з 01.11.16 до 01.05.17.

Суддя Максимів Т. В.