Постанова № 62272079, 27.10.2016, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

місто Київ

27 жовтня 2016 року 08:40 справа №826/22625/15

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Кузьменка В.А., за участю секретаря Калужського Д.О., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу

за позовомОСОБА_1до1. Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в місті Києві 2. Головного управління Національної поліції у місті Києві 3. Дарницького районного управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в місті Києвіпровизнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, зобов'язання вчинити діїВ С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач, ОСОБА_1) звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в місті Києві (далі по тексту - відповідач 1), в якому, з урахуванням подальшого уточнення позовних вимог, просить: 1) визнати протиправними та скасувати накази відповідача від 12 вересня 2015 року №606 "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності окремих працівників Дарницького районного управління" та від 28 вересня 2015 року №831 о/с "Щодо особового складу" в частині звільнення позивача з органів внутрішніх справ; 2) поновити позивача на попередньому місці роботи з 28 вересня 2015 року зі збереженням спеціального звання та виплатою середньомісячного заробітку за час вимушеного прогулу; 3) стягнути з відповідача 1 на користь позивача середній заробіток за час вимушеного прогулу; 4) зобов'язати Головне управління Національної поліції у місті Києві поновити позивача на рівнозначній посаді інспектора Дарницького управління поліції Головного управління Національної поліції у місті Києві.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 жовтня 2015 року відкрито провадження в адміністративній справі №826/22625/15, закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 01 лютого 2016 року залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Дарницьке районне управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в місті Києві (далі по тексту - третя особа, Дарницьке РУГУ) та в якості співвідповідача - Головне управління Національної поліції у місті Києві (далі по тексту - відповідач 2).

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 10 жовтня 2016 року залучено до участі у справі в якості співвідповідача Дарницьке РУГУ (далі по тексту - відповідач 3), виключивши його зі складу третіх осіб.

В судовому засіданні 24 жовтня 2016 року позивач та його представник позовні вимоги підтримали, представник відповідача 3 проти задоволення позову заперечив; представники відповідачів 1 та 2 до суду не прибули, у зв'язку із чим, на підставі частини шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ухвалив здійснити розгляд справи у порядку письмового провадження.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

В С Т А Н О В И В:

Наказом Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в місті Києві від 12 вересня 2015 року №606 Про притягнення до дисциплінарної відповідальності окремих працівників Дарницького районного управління" за вчинення дисциплінарного проступку, який виразився у заволодінні особистими речами громадянина Б., що призвело до

порушення вимог частини першої статті 7 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, на дільничного інспектора міліції відділу ДІМ Дарницького РУГУ капітана міліції ОСОБА_1 накладено дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення з органів внутрішніх справ.

У вказаному наказі зафіксовано, що дільничний інспектор міліції відділу ДІМ Дарницького РУГУ капітан міліції ОСОБА_1, перебуваючи поза службою, у громадському місці в нетверезому стані заволодів мобільним телефоном та рацією громадянина ОСОБА_4

На підставі згаданого вище наказу відповідач видав наказ від 28 вересня 2015 року №831 о/с "Щодо особового складу", яким відповідно до Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ звільнено з органів внутрішніх справ у запас Збройних Сил України (з постановкою на військовий облік) згідно з підпунктом "є" (за порушення дисципліни) пункту 64 капітана міліції ОСОБА_1 (М-126494) дільничного інспектора міліції відділу дільничних інспекторів міліції Дарницького РУГУ, 28 вересня 2015 року.

Позивач вважає незаконним своє звільнення, оскільки факти перебування у нетверезому стані та заволодіння особистими речами громадянина ОСОБА_4 не підтверджуються належними доказами і не відповідають дійсним обставинам справи; у позовній заяві вказується, що навпаки ОСОБА_1 вживав заходи для припинення протиправних дій під час інциденту, що стався; позивач не був обізнаний про факт проведення службового розслідування та не міг реалізувати права, передбачені Інструкцією про порядок проведення службових розслідувань в органах внутрішніх справ України, затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України від 12 березня 2013 року №230, та в Дисциплінарному статуті.

Відповідач 1 проти позову заперечив, підтримавши мотиви звільнення позивач за служби, що викладені в оскаржуваних наказах.

Відповідач 2 та третя особа письмових пояснень з приводу заявлених вимог до суду не надали.

Окружний адміністративний суд міста Києва, виходячи зі змісту пред'явлених позовних вимог, звертає увагу на наступне.

Згідно підпункту "є" пункту 64 Положення про проходження служби рядовим та начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів УРСР від 29 липня 1991 року №114 (далі по тексту - Положення) особи середнього, старшого і вищого начальницького складу звільняються зі служби в запас (з постановкою на військовий облік) за порушення дисципліни.

Таким чином, в межах даного спору суду належить встановити правомірність застосування до позивача дисциплінарного стягнення за порушення дисципліни у вигляді звільнення та факт перебування позивача у громадському місці в нетверезому стані і заволодіння особистими речами громадянина ОСОБА_4

У відповідності до статті 1 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, затвердженого Законом України "Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України", службова дисципліна - дотримання особами рядового і начальницького складу Конституції і законів України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів та інших нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, підпорядкованих йому органів і підрозділів та Присяги працівника органів внутрішніх справ України.

Згідно статті 7 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України службова дисципліна базується на високій свідомості та зобов'язує кожну особу рядового і начальницького складу: дотримуватися законодавства, неухильно виконувати вимоги Присяги працівника органів внутрішніх справ України, статутів і наказів начальників; захищати і охороняти від протиправних посягань життя, здоров'я, права та свободи громадян, власність, довкілля, інтереси суспільства і держави; поважати людську гідність, виявляти турботу про громадян і бути готовим у будь-який час надати їм допомогу; дотримуватися норм професійної та службової етики; берегти державну таємницю; у службовій діяльності бути чесною, об'єктивною і незалежною від будь-якого впливу громадян, їх об'єднань та інших юридичних осіб; стійко переносити всі труднощі та обмеження, пов'язані зі службою; постійно підвищувати свій професійний та культурний рівень; сприяти начальникам у зміцненні службової дисципліни, забезпеченні законності та статутного порядку; виявляти повагу до колег по службі та інших громадян, бути ввічливим, дотримуватися правил внутрішнього розпорядку, носіння встановленої форми одягу, вітання та етикету; з гідністю і честю поводитися в позаслужбовий час, бути прикладом у дотриманні громадського порядку, припиняти протиправні дії осіб, які їх учиняють; берегти та підтримувати в належному стані передані їй в користування вогнепальну зброю, спеціальні засоби, майно і техніку.

У разі виявлення порушень законодавства, зловживань чи інших правопорушень у службовій діяльності особа рядового або начальницького складу повинна вжити заходів щодо припинення цих порушень та доповісти про це безпосередньому або старшому прямому начальникові.

Відповідно до статті 12 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України на осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ за порушення службової дисципліни можуть накладатися такі види дисциплінарних стягнень: 1) усне зауваження; 2) зауваження; 3) догана; 4) сувора догана; 5) попередження про неповну посадову відповідність; 6) звільнення з посади; 7) пониження в спеціальному званні на один ступінь; 8) звільнення з органів внутрішніх справ.

Відповідно до статті 14 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України з метою з'ясування всіх обставин дисциплінарного проступку, учиненого особою рядового або начальницького складу, начальник призначає службове розслідування.

Службове розслідування має бути завершене протягом одного місяця з дня його призначення начальником. У разі необхідності цей термін може бути продовжено начальником, який призначив службове розслідування, або старшим прямим начальником, але не більш як на один місяць.

Забороняється проводити службове розслідування особам, які є підлеглими порушника, а також особам - співучасникам проступку або зацікавленим у наслідках розслідування. Розслідування проводиться за участю безпосереднього начальника порушника.

Порядок проведення службового розслідування встановлюється міністром внутрішніх справ України.

Перед накладенням дисциплінарного стягнення начальник або особа, яка проводить службове розслідування, повинні зажадати від порушника надання письмового пояснення. Небажання порушника надавати пояснення не перешкоджає накладенню дисциплінарного стягнення.

Про накладення дисциплінарного стягнення видається наказ, зміст якого оголошується особовому складу органу внутрішніх справ.

Звільнення осіб рядового і начальницького складу з органів внутрішніх справ як вид стягнення є крайнім заходом дисциплінарного впливу.

За правилами статті 16 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України дисциплінарне стягнення накладається у строк до одного місяця з дня, коли про проступок стало відомо начальнику.

У разі проведення за фактом учинення проступку службового розслідування, кримінального провадження або провадження у справі про адміністративне правопорушення на осіб рядового і начальницького складу дисциплінарне стягнення може бути накладено не пізніше одного місяця з дня закінчення службового розслідування, кримінального провадження або провадження у справі про адміністративне правопорушення, не враховуючи періоду тимчасової непрацездатності або перебування у відпустці.

Виходячи з наведених норм Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, суд приходить до висновку, що притягнення до дисциплінарної відповідальності за порушення дисципліни, можливе за умови доведення належними доказами фактів порушень працівником внутрішніх справ вимог законодавства.

Відповідно до частини першої статті 69 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Частина четверта статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України встановлює, що обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

На підтвердження скоєння дисциплінарного проступку позивачем відповідач надав суду копії матеріалів службового розслідування за фактом порушення дисципліни капітанами міліції ОСОБА_2 та ОСОБА_1, серед яких міститься також відповідний висновок.

У висновку службового розслідування зафіксовано події, що сталися 20 серпня 2015 року за участю капітана міліції ОСОБА_2 та наступні обставини за участю ОСОБА_1: "…по вул. Здолбунівській, 7-д в місті Києві автомобіль "Kia Seed", номерний знак НОМЕР_1, зупинився, з нього вийшов ОСОБА_3 та рукою розбив бокове скло автомобіля "Chevrolet Lacetti", номерний знак НОМЕР_2, а з місця пасажира автомобіля "Kia Seed" вийшов дільничний інспектор міліції відділу ДІМ Дарницького районного управління ГУМВС України в місті Києві капітан міліції ОСОБА_1, 1981 року народження, освіта вища, в органах внутрішніх справ перебуває з 30.10.2006, у займаній посаді - з 04.08.2014, та заволодів мобільним телефоном та рацією ОСОБА_4…

…О 00:58 на місце події прибув патрульний наряд поліції "Форт-0207", у присутності якого ОСОБА_1 повернув ОСОБА_4 рацію та телефон…

Оскільки від капітана міліції ОСОБА_1 відчувався запах спритного йому було запропоновано пройти медичний огляд або тест за допомогою алкотестера "Drager", на що останній відповів відмовою, у зв'язку з чим було складено акт відмови…

…За результатами розгляду матеріали ЖЄО від 20.08.2015 №13522 для прийняття рішення згідно вимог чинного законодавства направлено до прокуратури Дарницького району міста Києва. У подальшому вказані матеріали було повернуто до Дарницького районного управління, оскільки були відсутні підстави для внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань…

…Опитаний капітан міліції ОСОБА_1 пояснив, що 20.08.2015 він після зустрічі зі своїм однокурсником йшов додому. Проходячи по вул. Здолбунівській він побачив конфлікт між двома чоловіками, один з яких почав тікати, а інший дістав пістолет та почав стріляти йому в спину. Після того як він сказав чоловіку не стріляти, останній сів в машину. У машині він побачив рацію та подумав, що чоловік може бути причетним до сепаратистського руху, у зв'язку із чим забрав вказану рацію та повернув по приїзду працівників поліції. У подальшому на місце події прибули працівники районного управління та запропонували йому пройти тест на стан алкогольного сп'яніння, на що він відповів відмовою, оскільки не вчиняв ніяких протиправних дій…"

З урахуванням наведених обставин відповідач дійшов висновку, що дільничний інспектор міліції відділу ДІМ Дарницького РУГУ капітан міліції ОСОБА_1, перебуваючи поза службою, у громадському місці в нетверезому стані заволодів мобільним телефоном та рацією громадянина ОСОБА_4, що призвело до порушення вимог статі 1 та частини першої статті 7 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України.

Разом з тим, суд звертає увагу, що відповідачем не надано будь-яких належних та допустимих доказів на підтвердження обстави викладених у висновку службового розслідування щодо перебування позивача у нетверезому стані та заволодіння чужими речами.

У свою чергу позивач стверджує, що під час інциденту, що стався 20 серпня 2015 року по вул. Здолбунівській, він вживав заходів для припинення можливо протиправних дій, що є його обов'язком за нормами Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України.

Крім того, у самому висновку службового розслідування зазначено обставини, які свідчать на користь ОСОБА_1, а саме: позивач повернув громадянину ОСОБА_4 телефон та рацію, що не може вважатись заволодінням чужими речами, а підстави для внесення відомостей про події 20 серпня 2015 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань відсутні.

Положеннями статті 14 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України зокрема передбачено, що при визначенні виду дисциплінарного стягнення мають враховуватися тяжкість проступку, обставини, за яких його скоєно, заподіяна шкода, попередня поведінка особи та визнання нею своєї вини, її ставлення до виконання службових обов'язків, рівень кваліфікації тощо.

Звільнення осіб рядового і начальницького складу з органів внутрішніх справ як вид стягнення є крайнім заходом дисциплінарного впливу.

Однак, відповідачем при обранні виду стягнення не доведено крайнього ступеню тяжкості вчиненого позивачем проступку та заподіяної ним шкоди.

Таким чином, відповідачем не доведено факту вчинення ОСОБА_1 дисциплінарного проступку, який виразився у заволодінні особистими речами громадянина ОСОБА_4 та, відповідно, порушення позивачем вимог Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, що виключає правомірність застосування накладення дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення з органів внутрішніх справ.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що звільнення ОСОБА_1 на підставі наказів від 12 вересня 2015 року №606 "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності окремих працівників Дарницького районного управління" та від 28 вересня 2015 року №831 о/с "Щодо особового складу" є незаконним, тому такі накази підлягають скасуванню, а позивач - поновленню на службі на попередній посаді - дільничного інспектора міліції відділу дільничних інспекторів міліції Дарницького РУГУ.

При цьому суд відхиляє доводи відповідача 1 про неможливість поновлення позивача на службі у зв'язку із ліквідацією органів внутрішніх справ.

Так, постановою Кабінету Міністрів України від 16 вересня 2015 року №730 "Про утворення територіальних органів Національної поліції та ліквідацію територіальних органів Міністерства внутрішніх справ" ліквідовано як юридичні особи публічного права Головне управління Міністерства внутрішніх справ України в місті Києві та Дарницьке РУГУ; проте, нас час вирішення справи записи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань про припинення вказаних юридичних осіб відсутні, що є підставою для поновлення позивача на попередній посаді.

Визначаючи розмір грошового забезпечення за час вимушеного прогулу, суд керується наступним.

Середній заробіток працівника згідно з частиною першою статті 27 Закону України "Про оплату праці" визначається за правилами, закріпленими у порядку.

Із пункту 5 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року №100 (далі по тексту - Порядок), вбачається, що основою для визначення загальної суми заробітку, що підлягає виплаті за час вимушеного прогулу, є розрахована згідно з абзацом першим пункту 8 цього Порядку середньоденна (середньогодинна) заробітна плата працівника.

Після визначення середньоденної заробітної плати як розрахункової величини для нарахування виплат працівнику здійснюється нарахування загальної суми середнього заробітку за час вимушеного прогулу, яка обчислюється шляхом множення середньоденної заробітної плати на середньомісячне число робочих днів у розрахунковому періоді (абзац другий пункту 8 Порядку).

Відповідно до абзацу третього пункту 8 Порядку середньомісячне число робочих днів розраховується діленням на 2 сумарного числа робочих днів за останні два календарні місяці згідно з графіком роботи підприємства, установи, організації, встановленим з дотриманням вимог законодавства.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом України у постанові від 14 січня 2014 року №21-395а13.

Однак, Дарницьке РУГУ не надало суду довідку про доходи позивача, що унеможливлює визначити суму заробітної плати за час вимушеного прогулу, яку належить стягнути на користь позивача; тому суд вважає за можливе задовольнити позовні вимоги у цій частині та стягнути з відповідача 3 на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу без зазначення конкретної суми.

Водночас суд не погоджується із позовними вимогами про зобов'язання Головного управління Національної поліції у місті Києві поновити позивача на рівнозначній посаді інспектора Дарницького управління поліції Головного управління Національної поліції у місті Києві, тому що позивач має бути поновлений саме на попередній посаді, а питання його переводу на службу до поліції ще не вирішувалось.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На думку Окружного адміністративного суду міста Києва, відповідачем 1 не доведено правомірності звільнення позивача з урахуванням вимог, встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, адміністративний позов ОСОБА_1 належить задовольнити частково.

Відповідно до пунктів 2, 3 частини першої статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України постанови суду про присудження виплати заробітної плати, іншого грошового утримання у відносинах публічної служби - у межах суми стягнення за один місяць та про поновлення на посаді у відносинах публічної служби виконуються негайно.

Беручи до уваги наведену процесуальну норму суд вважає, що постанова у частині поновлення ОСОБА_1 на посаді підлягає негайному виконанню.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 69, 70, 71, 158 - 163, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

2. Визнати протиправними та скасувати накази Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в місті Києві від 12 вересня 2015 року №606 "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності окремих працівників Дарницького районного управління" та від 28 вересня 2015 року №831 о/с "Щодо особового складу" в частині звільнення ОСОБА_1 з органів внутрішніх справ

3. Поновити капітана міліції ОСОБА_1 на службі в органах внутрішніх справ на посаді дільничного інспектора міліції відділу дільничних інспекторів міліції Дарницького районного управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в місті Києві.

4. Стягнути з Дарницького районного управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в місті Києві на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу.

5. В іншій частині адміністративного позову відмовити.

6. Допустити негайне виконання постанови в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді дільничного інспектора міліції відділу дільничних інспекторів міліції Дарницького районного управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в місті Києві та стягнення середнього заробітку, що підлягає виплаті за час вимушеного прогулу у межах суми стягнення за один місяць.

Постанова набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя В.А. Кузьменко