Рішення № 622715, 22.03.2007, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 230-31-77

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" березня 2007 р. Справа № 3/015-07

за позовом Державного підприємства „Агентство з реструктуризації заборгованості

підприємств агропромислового комплексу”, м. Київ

до Відкритого акціонерного товариства „Коржівське”, с. Коржі

про стягнення 26 718,97 грн.

Суддя Коротун О.М.

Представники:

позивача Похилено А.В. –представник за довіреністю № 289д від 29.12.2006р.;

відповідача не з’явився.

За згодою сторони в судовому засіданні 22.03.2007 року згідно з ч. 2 ст. 85 ГПК України було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Державне підприємство „Агентство з реструктуризації заборгованості підприємств агропромислового комплексу” (далі –позивач) звернувся до господарського суду Київської області з позовом до Відкритого акціонерного товариства „Коржівське” (далі –відповідач) про стягнення 26 718,97 грн.

Ухвалою господарського суду Київської області від 12.01.2007р. було порушено провадження у справі та призначено справу до судового розгляду на 08.02.2007р.

Ухвалою господарського суду Київської області від 08.02.2007р. було відкладено розгляд справи на 20.02.2007р.

В зв’язку з хворобою судді Коротун О.М. судове засідання 20.02.2007р. не відбулось.

Ухвалою господарського суду Київської області від 03.03.2007р. призначено судове засідання на 22.03.2007р. о 09:20 год.

Ухвалою голови господарського суду Київської області від 12.03.2007р. продовжено строк вирішення спору до 22.03.2007р.

В судових засіданнях позивач позов підтримав в повному обсязі. Представник відповідача в судові засідання не з’явився, відзив на позов не надав.

Судом всі документи у справі надсилалися відповідачу (в тому числі, рекомендованою кореспонденцією за адресою, вказаною в позовній заяві, про що свідчать, зокрема, відмітки загального відділу господарського суду Київської області на зворотних сторонах оригіналів ухвал суду, копії реєстрів канцелярії суду).

В зв’язку з цим відповідно до ст. 75 ГПК України справу розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення сторони, оглянувши в судовому засіданні оригінали документів, копії яких наявні в матеріалах справи, суд

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Київської області у справі № 251/7-05 від 12.10.2005р. за позовом Державного підприємства „Агентство з реструктуризації заборгованості підприємств агропромислового комплексу” до Відкритого акціонерного товариства „Коржівське” про стягнення заборгованості (за 2002 рік), яке залишено без змін Постановою київського міжобласного апеляційного господарського суду від 20.01.2006р. по справі № 251/7-05, встановлено, що 09.01.1997р. між Державною акціонерною компанією „Хліб України” (яка реорганізована відповідно до п. 4 Постанови Кабінету Міністрів України „Про утворення Державного підприємства „Агентство з реструктуризації заборгованості підприємств агропромислового комплексу”) та Радгоспом-комбінатом „Трубізький” (правонаступником якого є відповідач) укладено договір на поставку соєвих шротів і повернення валютного кредиту згідно з програмою РІ–480–96 (далі –Договір).

Згідно абз. 2 ст. 35 ГПК України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори) під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Відповідно до п. 2.1. Договору відповідач доручає, а позивач зобов’язується поставити соєвий шрот (далі – товар) у кількості 2 000 тон по ціні 306 доларів США. Фінансування поставок соєвого шроту в Іллічівський порт здійснюється за рахунок кредиту програми РІ–480–96, який потім, в термін передбачений графіком, відповідач повертає позивачу на його розрахунковий рахунок.

Відповідно до п. 3.2. Договору відповідач зобов’язується повернути вартість одержавного шроту з процентами за користування кредитом на протязі 25 років, згідно з додатком № 1 до цього договору.

Відповідачем було отримано 1 452,40 тон соєвого шроту на загальну суму 444 434,40 доларів США, що підтверджується актом звірки поставки соєвого шроту в січні 1997 року станом на 26.02.1997р., листом Радгоспу-комбінату „Трубізький” за № 41 від 26.02.1997р. та листом відповідача № 273 від 02.12.1997р.

Відповідно до п. 3.2. Договору та Додатку № 1 від 09.01.1997р. сплата планових платежів позивачу по кредитній лінії РL/480-96 зі сплати основного боргу розрахована на 21 рік, починаючи з 2002р., в зв’язку з чим планові платежі відповідача становлять 21 163,54 доларів США в рік.

Відповідач за отриманий ним товар не сплатив позивачу передбачені графіком сплати планових платежів за І квартал 2003р. грошові кошти в сумі 5 290,89 доларів США.

Суд встановлено, що правовідносини між сторонами тривають, оскільки право позивача на отримання грошових коштів за доставлений соєвий шрот порушено та існує до моменту його повного виконання відповідачем.

Згідно з ст. 162 ЦК Української РСР одностороння відмова від виконання зобов’язання і одностороння зміна умов договору не допускається, за винятком випадків, передбачених законом.

З 01.01.2004 р. набрали чинності Цивільний та Господарський кодекси України.

Відповідно до п. 4 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України Цивільний кодекс України застосовується до цивільних відносин, що виникли після набрання ним чинності. Щодо цивільних відносин, які виникли до набрання чинності Цивільним кодексом України, положення цього кодексу застосовуються до тих прав і обов’язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності.

Відповідно до ч. 2 п. 1 ст. 175 Господарського кодексу України майнові зобов’язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей передбачених цим Кодексом.

Згідно ч. 1 п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Суб’єктами майново-господарських зобов’язань можуть бути суб’єкти господарювання, зазначені у статті 55 ГК України та інші, наділені господарською компетенцією.

Відповідно до ч. 1 ст. 55 ГК України суб’єктами господарювання визнаються учасники господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючи господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обов’язків), мають відокремлене майно і несуть відповідальність за своїми зобов’язаннями в межах цього майна, крім випадків, передбачених законодавством.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов’язків є договори та інші правочини.

Крім того, статтею 525 ЦК України одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 509 ЦК України зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо)або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку. Зобов’язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Беручи до уваги наведене, господарський суд задовольняє. позовні вимоги повністю та стягує з відповідача на користь позивача 5 290,89 доларів США, що у національній валюті, відповідно до офіційного курсу, встановленого Національним банком України на день подачі позовної заяви становить 26 718,97 грн.

За таких обставин суд вважає, що позовні вимоги про стягнення з відповідача 26 718,97 грн. заборгованості є обґрунтованими, документально підтверджуються, тому підлягають задоволенню.

На підставі ст. 49 ГПК України судові (господарські) витрати покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 33, 49, 75, 82-85 ГПК України господарський суд

вирішив:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства „Коржівське” (07455, Київська область, Баришівський район, с. Коржі, код 00857309; р/р 2600090583 в АКБ „Аваль”, смт. Баришівка, МФО 351889) на користь Державного підприємства „Агентства з реструктуризації заборгованості підприємств агропромислового комплексу” (01033, м. Київ, вул. Саксаганського, 1, р/р 26003031262531 в Старокиївському відділенні Київської міської філії АКБ „Укрсоцбанк”, МФО 322012, код 32491316) 26 718,97 грн. (Двадцять шість тисяч сімсот вісімнадцять грн. 97 коп.) заборгованості, державне мито в сумі 267,19 грн. (Двісті шістдесят сім грн. 19 коп.) та 118 грн. (Сто вісімнадцять грн. 00 коп.) за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.

26.03.2007р.

Суддя