Вирок № 62271356, 27.10.2016, Бахмутський міськрайонний суд Донецької області (до 25.04.2025 - Артемівський міськрайонний суд Донецької області)

Справа № 219/8414/2013-к

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 жовтня 2016 р. м. Бахмут

Артемівський міськрайонний суд Донецької області у складі :

головуючого судді Погрібної Н. М.,

за участю секретаря Тулаінової О.С., Бурикіної Я.Д., Томарової А.П., Солов»яновій К.В., Мирошниченко О.Л.,

прокурорів Ткачук В.О.,Скрипченко А.М., Негодуйко Г.В., Мирошниченко І.Г., Виниченко Р.О.,

захисників - адвокатів Надтокіна Е.В., Кутрань Д.А., Антощук Т.М., Ніколаєнко В.І.,

потерпілого ОСОБА_1,

представників потерпілого - ОСОБА_2, ОСОБА_3,

обвинувачених ОСОБА_4, ОСОБА_5,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Бахмут кримінальне провадження, внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12013050150004104 від 20.06.2013 року, за обвинуваченням

ОСОБА_4,ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця смт.Луганське Артемівського району Донецької області, громадянина України, працюючого старшим дільничним інспектором міліції Артемівського ВП ГУ Національної поліції в Донецькій області, раніше не судимого, маючого на утриманні малолітню дитину - 2014 року народження, мешкаючого за адресою: АДРЕСА_1

ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженця м. Артемівська Донецької області, громадянина України, працюючого старшим дільничним інспектором міліції Артемівського ВП ГУ Національної поліції в Донецькій області, раніше не судимого, одруженого, маючого на утриманні двох дітей 2002 та 2008 року народження, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2

у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 2 ст. 365 КК України

В С Т А Н О В И В:

Стаття 3 Конституції України передбачає, що людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Відповідно до ч.1 ст.28 Конституції України ніхто не може бути підданий нелюдському або такому, що принижує його гідність, поводженню чи покаранню.

Згідно до ст.29 Конституції України кожна людина має право на свободу та особисту недоторканість.

Відповідно до ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17.07.1997 № 475/97, кожен має право на свободу та особисту недоторканність.

Наказом начальника ГУ МВС України в Донецькій області № 196 о/с від 01.06.2011 ОСОБА_4 був призначений на посаду старшого дільничного інспектора міліції сектора ДІМ Новолуганського селищного відділення Артемівського міськвідділу (з обслуговування м. Артемівська та Артемівського району) ГУ МВС України в Донецькій області.

Наказом начальника ГУ МВС України в Донецькій області № 571 о/с від 19.12.2011 ОСОБА_5 був призначений на посаду дільничного інспектора міліції сектора ДІМ Новолуганського селищного відділення Артемівського міськвідділу (з обслуговування м. Артемівська та Артемівського району) ГУ МВС України в Донецькій області.

Перебуваючи на вказаних посадах ОСОБА_4 та ОСОБА_5 відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 2 Закону України «Про державний захист працівників суду та правоохоронних органів» та п.1.6 Положення про службу дільничних інспекторів міліції в системі Міністерства внутрішніх справ, затвердженого Наказом МВС №550 від 11.11.2010 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 06.12.2010 за № 1219/18514 були працівниками правоохоронного органу і посадовими особами органу внутрішніх справ.

Крім того, ОСОБА_4 та ОСОБА_5, займаючи зазначені посади у правоохоронному органі, постійно виконували функції представника влади та у відповідності до ч.1 Примітки до ст. 364 КК України були службовими особами.

Відповідно до статті 5 Закону України «Про міліцію» N 565-XII від 20.12.1990, який діяв на момент скоєння кримінального правопорушення, міліція повинна була виконувати свої завдання неупереджено у точній відповідності з законом. Ніякі виняткові обставини або вказівки службових осіб не могли бути підставою для будь-яких незаконних дій або бездіяльності міліції. Міліція повинна була поважати гідність особи і виявляти до неї гуманне ставлення, захищати права людини незалежно від їх соціального походження, майнового та іншого стану, расової та національної належності, громадянства, віку, мови та освіти, ставлення до релігії, статі, політичних та інших переконань. У взаємовідносинах з громадянами працівник міліції повинен був виявляти високу культуру і такт.

Ст. 13 Закону України «Про міліцію» N 565-XII від 20.12.1990 передбачала, що працівники міліції мають право застосовувати заходи фізичного впливу, в тому числі прийоми рукопашного бою, для припинення правопорушень, подолання протидії законним вимогам міліції, яка здійснюється із застосуванням сили щодо працівників міліції або інших осіб, якщо інші способи були застосовані та не забезпечили виконання покладених на міліцію обов'язків.

Згідно п. 1.3, 1.4 Положення про службу дільничних інспекторів міліції в системі Міністерства внутрішніх справ, затвердженого Наказом МВС №550 від 11.11.2010 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 06.12.2010 за № 1219/18514 у своїй діяльності працівники служби дільничних інспекторів міліції керуються Конституцією України, законами України, актами Президента України та Кабінету Міністрів України, Загальною декларацією прав людини, Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод та цим Положенням. Діяльність служби дільничних інспекторів міліції в системі МВС здійснюється відповідно до принципів законності, гуманізму, поваги до особи, соціальної справедливості.

Відповідно до п. п. 8.1, 8.2 Положення про службу дільничних інспекторів міліції в системі Міністерства внутрішніх справ, затвердженого Наказом МВС №550 від 11.11.2010 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 06.12.2010 за № 1219/18514 та п.п. 2, 4 своїх посадових обов'язків, затверджених т.в.о. начальника Артемівського МВ (з обслуговування м. Артемівськ та Артемівського району) ГУМВС України в Донецькій області 31.12.2012, ОСОБА_4 мав право перевіряти у громадян при підозрі у вчиненні правопорушень документи, що засвідчують їх особу, а також інші документи, необхідні для з'ясування питання щодо додержання правил, нагляд і контроль за виконанням яких покладено на міліцію. Викликати громадян і службових осіб за справами і матеріалами, які перебувають у його провадженні або в провадженні слідчого (за його дорученням). У випадках і в порядку, що передбачені Кримінально-процесуальним кодексом України і Кодексом України про адміністративні правопорушення, здійснювати привід громадян і посадових осіб, які без поважних причин ухиляються від явки за викликом.

Відповідно до п. 9. 4 Положення про службу дільничних інспекторів міліції в системі Міністерства внутрішніх справ, затвердженого Наказом МВС №550 від 11.11.2010 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 06.12.2010 за № 1219/18514 та п. 4 своїх посадових обов'язків, затверджених т.в.о. начальника Артемівського МВ (з обслуговування м. Артемівськ та Артемівського району) ГУМВС України в Донецькій області області 31.12.2012, ОСОБА_5 повинен попереджувати, виявляти та припиняти адміністративні правопорушення, здійснювати в межах своїх повноважень провадження у справах про адміністративні правопорушення.

19.06.2013року для з'ясування причетності ОСОБА_1 до вчинення злочину у кримінальному провадженні №12013050150004030, зареєстрованому в Єдиному реєстрі досудових розслідувань 19.06.2013 за фактом грабежу велосипеду, вчиненого стосовно ОСОБА_6, старший дільничний інспектор міліції сектора ДІМ Новолуганського селищного відділення Артемівського міськвідділу (з обслуговування м. Артемівська та Артемівського району) ГУ МВС України в Донецькій області ОСОБА_4 та дільничний інспектор міліції сектора ДІМ Новолуганського селищного відділення Артемівського міськвідділу (з обслуговування м. Артемівська та Артемівського району) ГУ МВС України в Донецькій області ОСОБА_5, будучи посадовими особами органів внутрішніх справ, приблизно о 16 годині, прибули до будинку АДРЕСА_3. Перебуваючи у дворі будинку, діючи умисно, узгоджено між собою, перевищуючи свої владні повноваження працівника правоохоронного органу, які передбачені Положенням про службу дільничних інспекторів міліції в системі Міністерства внутрішніх справ, затвердженого Наказом МВС №550 від 11.11.2010 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 06.12.2010 за № 1219/18514, усвідомлюючи, що вони явно виходять за межі наданих їм службових повноважень, які передбачені для ОСОБА_4 п.п. 2, 4 своїх посадових обов'язків, затверджених т.в.о. начальника Артемівського МВ (з обслуговування м.Артемівськ та Артемівського району) ГУМВС України в Донецькій області області 31.12.2012 та для ОСОБА_5 п. 4 своїх посадових обов'язків, затверджених т.в.о. начальника Артемівського МВ (з обслуговування м.Артемівськ та Артемівського району) ГУМВС України в Донецькій області 31.12.2012 всупереч положенням ст. ст. 3, ч. 1 ст. 28 Конституції України, відповідно до якої людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю, ніхто не може бути підданий нелюдському або такому, що принижує його гідність, поводженню чи покаранню, у порушення вимог ст. ст. 5, 13 Закону України «Про міліцію», відповідно до яких міліція повинна була виконувати свої завдання неупереджено у точній відповідності з законом, ніякі виняткові обставини або вказівки службових осіб не могли бути підставою для будь-яких незаконних дій або бездіяльності міліції, міліція повинна була поважати гідність особи і виявляти до неї гуманне ставлення, працівники міліції мають право застосовувати заходи фізичного впливу, в тому числі прийоми рукопашного бою, для припинення правопорушень, подолання протидії законним вимогам міліції, яка здійснюється із застосуванням сили щодо працівників міліції або інших осіб, не маючи жодних законних підстав, ОСОБА_4, явно виходячи за межі наданих йому прав та повноважень, застосував щодо неповнолітнього ОСОБА_1 заходи фізичного впливу, завдаючи йому фізичний біль шляхом викручування вуха, дорікаючи його за те, що він відмовився спілкуватись з ними за відсутності батьків, у той час, як ОСОБА_5, також явно виходячи за межі наданих йому прав та повноважень, здійснював психологічний тиск щодо ОСОБА_1, погрожуючи проведенням з ним процесуальних дій у приміщенні відділення міліції без участі його батьків або законних представників, з метою змусити ОСОБА_1 дати показання щодо обставин скоєння грабежу, вчиненого стосовно ОСОБА_6, при цьому вводячи ОСОБА_1 в оману щодо наявності у них повноважень на проведення таких дій.

Того ж дня, тобто 19.06.2013, приблизно о 19 годині ОСОБА_4 і ОСОБА_5, перебуваючи поблизу буд. АДРЕСА_4, діючи узгоджено між собою, продовжуючи перевищувати надані їм владні повноваження працівника правоохоронного органу, діючи умисно, спільно, усвідомлюючи, що вони явно виходять за межі наданих їм службових повноважень, всупереч положенням ст. 3, ч.1 ст.28 Конституції України, ст. 5, 13 Закону України «Про міліцію», не маючи жодних законних підстав, за відсутності будь-яких об`єктивних даних, які б підтверджували скоєння ОСОБА_1 кримінального грабежу велосипеду ОСОБА_6, застосували щодо неповнолітнього ОСОБА_1 заходи фізичного впливу, схопивши останнього, закрутили йому руки, під час чого ОСОБА_5 обхватив шию ОСОБА_1 правою рукою, а лівою рукою наніс йому удар в область правої надбрівної дуги, після чого обхватив шию ОСОБА_1 обома руками та почав проводити задушливий прийом. Продовжуючи перевищувати владу, насильно помістили його до салону службового автомобіля Артемівського МВ (з обслуговування м. Артемівська та Артемівського району) ГУ МВС України в Донецькій області марки «ЗАЗ-110207» (державний номерний знак НОМЕР_1), чим протиправно позбавили його волі.

Подолавши шляхом застосування насильства волю неповнолітнього ОСОБА_1 до захисту своїх прав на безпеку життя і здоров'я та особисту недоторканість, ОСОБА_4 спільно з ОСОБА_5, продовжуючи свої умисні злочинні дії, достовірно знаючи, що ОСОБА_1 являється неповнолітньою особою, того ж дня приблизно о 20 годині примусово доставили останнього на службовому автомобілі Артемівського МВ (з обслуговування м. Артемівська та Артемівського району) ГУ МВС України в Донецькій області марки «ЗАЗ-110207» (державний номерний знак НОМЕР_1) до Новолуганського селищного відділення Артемівського міськвідділу (з обслуговування м. Артемівська та Артемівського району) ГУ МВС України в Донецькій області, розташованого за адресою: Донецька область, Артемівський район, смт. Новолуганське, вул. Первомайська, 38, по дорозі до якого ОСОБА_5 безпідставно, в порушення вимог ст. 14 Закону України «Про міліцію» щодо підстав застосування працівниками міліції спеціальних засобів, застосував щодо ОСОБА_1, який не мав статусу підозрюваного або затриманого, не чинив ніякого опору та не вчиняв ніяких протиправних дій, спеціальні засоби - наручники, які надів останньому, перебуваючи у службовому автомобілі на 732-му кілометрі автодороги «Київ-Довжанськ».

Доставивши ОСОБА_1 до приміщення Новолуганського селищного відділення Артемівського міськвідділу (з обслуговування м. Артемівська та Артемівського району) ГУ МВС України в Донецькій області, ОСОБА_4 і ОСОБА_5, продовжуючи свої умисні злочинні дії, того ж дня у період з 20 до 23 години, порушуючи вимоги ст.ст. 41, 223, 224, 226, 227 КПК України, без участі законного представника неповнолітнього ОСОБА_1, педагога або психолога, провели з ним слідчу дію - допит, направлений на з'ясування причетності ОСОБА_1 до вчинення злочину у кримінальному провадженні №12013050150004030, зареєстрованому в Єдиному реєстрі досудових розслідувань 19.06.2013 за фактом грабежу велосипеду, вчиненого стосовно ОСОБА_6, не маючи при цьому жодних правових підстав для утримання ОСОБА_1 у приміщенні відділення міліції та проведення з ним слідчих дій, у тому числі відповідного доручення слідчого, у провадженні якого перебувало зазначене кримінальне провадження.

При цьому, не встановивши причетність ОСОБА_1 до вчинення вищезазначеного грабежу, з метою укриття вчиненого перевищення службових повноважень, ОСОБА_4 спільно з ОСОБА_5 у порушення ст. 104 КПК України в частині необхідності фіксування ходу і результатів проведення процесуальної дії у протоколі, не оформили жодних процесуальних документів про затримання ОСОБА_1, його доставляння до відділення міліції, проведення з ним процесуальної дії, та примусили останнього написати заяву про відсутність у нього претензій до працівників міліції та незастосування ними незаконних заходів фізичного і психологічного впливу, що ОСОБА_1 був змушений зробити, побоюючись за безпеку власного життя, здоров'я та особисту недоторканість.

В результаті перевищення ОСОБА_4 і ОСОБА_5 службових повноважень, яке супроводжувалось застосуванням насильства, ОСОБА_1 було спричинено забій м'яких тканин правої надбрівної дуги, який відноситься до легких тілесних ушкоджень, порушено гарантовані Конституцією України права ОСОБА_1 на свободу, на повагу до його гідності і недоторканісті, що є істотною шкодою для охоронюваних законом прав та інтересів ОСОБА_1, та підірвано авторитет органу державної влади - Артемівського міськвідділу (з обслуговування м. Артемівська та Артемівського району) ГУ МВС України в Донецькій області.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою вину у вчиненні інкримінованого йому злочину не визнав та суду пояснював, що дійсно в червні 2013 року він працював старшим дільничним інспектором міліції сектора ДІМ Новолуганського селищного відділення Артемівського міськвідділу (з обслуговування м. Артемівська та Артемівського району) ГУ МВС України в Донецькій області. 19.06.2013 року ним від слідчого ОСОБА_7 було отримано повідомлення про скоєння грабежу велосипеду, вчиненого стосовно ОСОБА_6 та останній вказав, що злочин скоїв ОСОБА_1 Для перевірки цих даних він разом з ОСОБА_5 - дільничним інспектором міліції сектора ДІМ Новолуганського селищного відділення Артемівського міськвідділу (з обслуговування м. Артемівська та Артемівського району) ГУ МВС України в Донецькій області проїхали до будинку буд. АДРЕСА_3, де проживає ОСОБА_1 Останнього вони застали вдома, але ОСОБА_1 відмовився з ними спілкуватися та до двору не пустив. Він зателефонував діду ОСОБА_1 - ОСОБА_3 та вони стали чекати останнього біля їх будинку. Коли приїхали дід та бабуся потерпілого, то вони з дозволу їх зайшли на подвір'я будинку, поспілкувалися з ОСОБА_1, сфотографували з дозволу його на мобільний телефон. Цю фотографію показали ОСОБА_6- потерпілому по грабежу і він підтвердив, що грабіж скоїв ОСОБА_1 Вони з метою з'ясування обставин знову вирішили поїхати до ОСОБА_1 Побачили ОСОБА_1 поблизу буд. АДРЕСА_4, який грав з іншими хлопцями. ОСОБА_1 запропонували проїхати до дільничного пункту, але він став обурюватися та вів себе зухвало, тому довелося взяти ОСОБА_1 за руку і останній сів в машину. Вони поїхали до Новолуганського селищного відділення Артемівського міськвідділу (з обслуговування м. Артемівська та Артемівського району) ГУ МВС України в Донецькій області, з метою з'ясування, де знаходився ОСОБА_1 під час скоєння грабежу стосовно ОСОБА_6 особу ОСОБА_1 не встановлювали, оскільки йому було відомо, що це саме ОСОБА_1, як житель смт. Луганське, паспорт у нього не питали. Після того, як він завершив свої справу у відділі, приблизно о 22 годині повіз ОСОБА_1 додому. Фізичне насильство до ОСОБА_1 не застосовували, також не застосовували спеціальні засоби - наручники. Про те, що він неповнолітній, йому стало відомо пізніше від працівників прокуратури.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 свою вину у скоєнні злочину також не визнав та суду пояснював, що на червень 2013 року він працював дільничним інспектором міліції сектора ДІМ Новолуганського селищного відділення Артемівського міськвідділу (з обслуговування м. Артемівська та Артемівського району) ГУ МВС України в Донецькій області. 19.06.2013 року до нього приїхав ОСОБА_4 та повідомив що на його території було скоєно грабіж. Вони допомагають один одному, оскільки територія, яку вони обслуговують загальна. Вони поїхали до потерпілого ОСОБА_6, який вказав, що грабіж скоїв ОСОБА_1 Останнього він до того дня не знав. Він разом з ОСОБА_4 поїхали додому ОСОБА_1 Постукали в калитку та ОСОБА_1, знаходячись у дворі будинку, відмовився їм відчиняти. З'ясувалося, що ОСОБА_1 проживає разом з бабусею та дідом, але вони поїхали до дитячого садочка за дітьми. ОСОБА_4 зателефонував діду та вони залишалися чекати діда біля двору. Коли приїхали дід та бабуся ОСОБА_1, їх пустила у двір, але ОСОБА_1 розмовляти з ними не бажав. Бабуся та дід не відпустили ОСОБА_1 разом з ними та вони сфотографували ОСОБА_1 на мобільний телефон та поїхали до ОСОБА_6, який впізнав ОСОБА_1, як особу, що скоїла у нього грабіж велосипеда. Після цього вони разом з ОСОБА_4 на службовому автомобілі «Таврія» білого кольору за кермом якої був він поїхали до галявини, що розташована приблизно в 500м від будинку ОСОБА_1, де діти гуляли та грали у футбол. На узбіччі вони побачили мопед ОСОБА_1 Вони під'їхали та ОСОБА_1 побіг до мопеду. ОСОБА_4 вийшов, коли ОСОБА_1 ще не встиг завести мопед. ОСОБА_4 запропонував ОСОБА_1 поїхати поспілкуватися. Оскільки ОСОБА_1 вів себе зухвало, та не бажав їхати з ними, йому довелося вийти з автомобіля, взяти його за руку та посадити в машину. Вони збиралися їхати до Новолуганьського відділення, але оскільки ОСОБА_4 забув ключі від кабінету в смт.Луганьскому, то пересів в свою машину, та поїхав за ключами, а він з ОСОБА_1 поїхав до Новолуганського відділення. Там, приблизно о 20.00 годині вони зустрілися з ОСОБА_4 в Новолуганському відділенні, де спілкувалися з ОСОБА_1 приблизно 30 хвилин. Там з'ясувалося, що він неповнолітній, про це він повідомив сам на дільниці. Він (ОСОБА_5) намагався відібрати від нього пояснення, але потрібен був педагог чи батьки. Оскільки вже було пізно, не було сенсу шукати педагога та близько о 21.00 години, коли вони закінчили свої справи, ОСОБА_4 відвіз ОСОБА_1 додому. В той час, коли вони спілкувалися з ОСОБА_1 до них приходила ОСОБА_8 з особової справи та бачила там ОСОБА_1 Коли дізналися, що ОСОБА_1 неповнолітній його діду не телефонували. ОСОБА_1 вони не били, спеціальні засоби - наручники не застосовував, ніяких документів не складали.

Незважаючи на повне невизнання своєї вини обвинуваченими ОСОБА_4 та ОСОБА_5 їх вина у скоєному злочині за ч. 2 ст. 365 КК України, підтверджується в повній мірі показаннями потерпілих, свідків, сукупністю доказів, наданих в судовому засіданні, які були досліджені судом та визнані належними та допустимими, які погоджуються між собою.

Допитаний в судовому засіданні потерпілий ОСОБА_1 суду пояснював, що 19.06.2013 року приблизно о 16 годині він був у себе дома за адресою смт.Луганське Артемівського району Донецької області де у дворі, ремонтував мопед. Побачив, що під'їхала машина і до воріт підійшли ОСОБА_4, який відомий йому як дільничний та ОСОБА_5, які запропонували йому вийти, але він відмовився, сказавши, що він неповнолітній. Через 10-15 хвилин приїхали його дід та бабуся, і з їх дозволу ОСОБА_4 та ОСОБА_5 зайшли на подвір'я. ОСОБА_4 відразу підійшов до нього і схопив за вухо, завдаючи фізичний біль. При цьому сказав, що він (ОСОБА_1) нібито викрав велосипед, і сфотографував його на мобільний телефон. Він їх повідомив, що не скоював грабежу велосипеду. Приблизно о 18 годині він поїхав до дитячого садку, грати з іншими хлопцями у футбол. Разом з ним були інші діти - ОСОБА_9 , ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12 та інші. О 19 годині до місця де вони грали, під'їхали на машині ОСОБА_4 та ОСОБА_5. ОСОБА_5 був на місці водія. ОСОБА_4 вийшов з автомобіля, взяв його за праву руку, а ОСОБА_5 оббіг автомобіль і взяв його за ліву руку і намагалися помістити до автомобіля. Також, ОСОБА_5 обхватив його за шию правою рукою, проводив задушливий прийом, а лівою рукою наніс йому 1 чи 2 удари в область голови, а саме в область правої надбрівної дуги та в губу. Він вимушений був покоритися і сів в автомобіль. В автомобілі ОСОБА_4 забрав у нього телефон, по дорозі ОСОБА_5 застосував до нього наручники, а саме пристебнув його за праву руку за допомогою наручників до ручки автомобіля. Коли приїхали до Новолуганського селищного відділення Артемівського міськвідділу, ОСОБА_5 відстебнув наручники від ручки автомобіля, завів руки назад і знову застосував наручники. Коли зайшли до відділення, ОСОБА_5 зняв наручники. ОСОБА_4 почав розпитувати, де він був на момент скоєння грабежу щодо ОСОБА_6, погрожував йому, казав, що відріже вуха. Ніякі протоколи ОСОБА_4 не складав. Продержали його у відділенні приблизно до 23 годині. ОСОБА_4 також заставив написати заяву про те, що до нього мір фізичного та морального впливу не застосовувалися. ОСОБА_4 приблизно о 00 годин 30 хвилин 20.06.2013 привіз його додому. У зв'язку з тим, що він дуже хотів спати він нічого в цю ніч не розповів своєму дідусю та бабусі. Наступного дня він розповів їм і вони звернулися до прокуратури, де його направили для освідоцтва до судово-медичного експерту. Про тілесні ушкодження, які малися у нього на губі, він нічого не пояснював експерту, так як губа на той час не боліла, біль з'явився потім.

Показання потерпілого ОСОБА_1 узгоджуються з показаннями його законних представників та свідків, які були допитані в судовому засіданні.

Законний представник потерпілого ОСОБА_2 суду пояснила, що потерпілий її внук, мати його померла, батько є, але він на заробітках і знаходиться у від'їзді проживає він разом з нею та її чоловіком. Дійсно 19.06.2013 року на мобільний телефон чоловіка зателефонував дільничний інспектор ОСОБА_4. Коли вони повернулися до будинку, де вони проживають, то ОСОБА_4 та ОСОБА_5 їх чекали. З їх дозволу вони зайшли на подвір'я. Вона бачила, як ОСОБА_4 взяв внука за вухо і став погрожувати йому, при цьому вона чула, що ОСОБА_5 сказав внуку, якби йому було 18 років, то він би взнав, щоб вони йому зробили. Запитували про велосипед, внук відповів, що нічого не знає про велосипед. ОСОБА_4 та ОСОБА_5 погрожували внуку. Вона попросила ОСОБА_4 та ОСОБА_5 покинути подвір'я будинку, сказавши при цьому, що її внук не краде. Приблизно о 19 годині того ж дня прибігли троє хлопців - ОСОБА_13, ОСОБА_14 та ще один, і повідомили, що внука заштовхали в машину і увезли робітники міліції. Вона подзвонила на телефон внука, але він не відповідав. Поїхала до селищного відділення, але там нікого не було. Подзвонила ОСОБА_4, але він не відповідав, дзвонила 102 і потрапила до чергової частини Дебальцівського відділу міліції, де їй дали мобільний телефон чергової частини Артемівського відділу міліції. Вона зателефонувала на цей телефон і їй повідомили, що з внуком працюють робітники міліції. Приблизно 00 годині 10 хвилин ОСОБА_4 привіз внука. Внук спочатку нічого не розповів, але сказав, що після того, що з ним трапилося він не буде поважати ОСОБА_4. Наступного дня внук їй все розповів, це її обурило, бо ОСОБА_4 знав, що внук є неповнолітнім, сиротою, оскільки неодноразово спілкувався з їх сім'єю, і вони звернулися до прокуратури. Після того, як вона написала заяву до прокуратури, до неї звернулася мати ОСОБА_4, та вона попросила, щоб вона написала нову заяву про те, що помилилася, щоб її сина -ОСОБА_4 не притягували до відповідальності. Для цього мати ОСОБА_4 найняла для неї адвоката з м. Горловки, з яким вона (ОСОБА_2) уклала договір, але грошових коштів не платила. Адвокат сказав їй, що необхідно написати заяву, що вона та її внук помилилися і допоміг їй скласти таку заяву. Пізніше вона дізналася від іншого адвоката, що її можуть притягнути до відповідальності за неправдиві свідчення, тому відмовилася від адвоката з м. Горлівки.

Законний представник потерпілого ОСОБА_3 пояснив суду, що потерпілий його внук. 19.06.2013р. йому подзвонив ОСОБА_4 і повідомив, що йому необхідно поговорити з внуком, бо він нібито вкрав велосипед. Вони під'їхали до будинку, де їх чекали ОСОБА_4 та ОСОБА_5. Обвинувачені зайшли на подвір'я і розмовляли з внуком, який їм казав, що він не крав велосипед. ОСОБА_4 і ОСОБА_5 поїхали. Внук через деякий час поїхав на мопеді грати у футбол. Біля 19 годині прибігли хлопці і повідомили, що внука забрали робітники міліції, засунули до автомобіля і увезли. Він дзвонив на 102, до міськвідділу Артемівська та дружина дзвонила. Після цього ОСОБА_4 привіз внука приблизно о півночі. Внук спочатку нічого не розповів, але ранком наступного дня все розповів бабусі. У внука він бачив тілесні ушкодження на шиї червоно-синій слід і на лобі була шишка, крім того, він розповів, що ОСОБА_4 та ОСОБА_5 його спочатку схопили за руки, а потім заштовхали до автомобіля і увезли, а ОСОБА_5 одягав на руки наручники. Наступного дня вони поїхали до прокуратури м. Артемівська.

Свідок ОСОБА_15 суду пояснював, що він у червні 2013 року тимчасово проживав у сім'ї ОСОБА_1, оскільки у нього вдома ремонт. 19.06.2013 року він приблизно о 24.00 годині повернувся до дому ОСОБА_1 з роботи та біля двору сиділа ОСОБА_2 Майже одразу під'їхав темний автомобіль, за кермом якого сидів дільничний інспектор с.Новолуганське - ОСОБА_4 ти з машини вийшов ОСОБА_1. ОСОБА_4 деякий час спілкувався з ОСОБА_2 та її чоловіком, про що він не чув. Пізніше від ОСОБА_1 йому стало відомо, що його (ОСОБА_1) забрали з вул. Калініна ОСОБА_4 та інший працівник міліції, відвезли до Новолуганського ГОМ, де протримали декілька годин та весь час запитували його про крадіжку велосипеда, які він не скоював. Тілесних ушкоджень не бачив, крім того, що у ОСОБА_1 була розпухла губа.

Свідок ОСОБА_16 суду пояснив, що у 2013 році він мешкав у будинку, де проживав потерпілий. В 2013 році, в якому місяці він вже не пам'ятає у зв'язку з тим, що вже пройшов тривалий час, біля 19 години він прийшов з роботи і до будинку прибігли ОСОБА_17, ОСОБА_18 і хлопець на ім'я ОСОБА_10 і сказали, щоб він покликав ОСОБА_2 Він її покликав і бабуся сказала, що ОСОБА_1 забрала міліція і щоб він пішов та забрав мопед. В той день ОСОБА_1 привезли за північ. Він бачив у ОСОБА_1 червону пляму на шиї. ОСОБА_1 повідомив йому, що його побили. Всі обставини ОСОБА_1 розповів бабусі.

Незважаючи на те, що свідки ОСОБА_16 та ОСОБА_15 є родичами та знайомими потерпілого, їх показання не суперечать один з одним, а також підтверджуються показами інших свідків - ОСОБА_17, ОСОБА_20, а також іншими доказами.

Свідок ОСОБА_20, в судовому засіданні пояснила, що події, яких вона була свідком, відбувалися влітку 2013 року. На дорозі хлопці біля дитячого садку по вул. Калініна смт. Луганське Артемівського району Донецької області хлопці грали у футбол. Вона проходила з подругами і зупинилася. Вона бачила потерпілого ОСОБА_1 серед хлопців. До цього міста під'їхала машина з синіми номерами і ОСОБА_1 почав себе вести не так як всі, на її думку він злякався і побіг до свого мопеда, але не встиг. З автомобіля вийшли двоє чоловіків та почали щось казати ОСОБА_1, але останній грубо відповів, що вже бачилися, після цього вона бачила, що ОСОБА_1 один з чоловіків дав подзатильник. ОСОБА_1 опирався, один працівник відчинив двері автомобіля, а другий намагався посадити ОСОБА_1 в автомобіль. Все це відбувалося протягом 5 хвилин. ОСОБА_1 крикнув хлопцям, щоб вони подзвонили батькам.

Свідок ОСОБА_17, 12.03.2001 року народження, суду пояснював, що 19.06.2013 року він з хлопцями у смт. Луганське біля дитячого садка грали у футбол. До них під'їхала машина, якої марки він не пам'ятає. В машині було два чоловіка. Ці чоловіки підійшли до ОСОБА_1. Всі обставини він чітко не пам'ятає у зв'язку з тим, що з моменту подій пройшов тривалий час. Він був свідком того, як ці чоловіки почали заштовхувати ОСОБА_1 в автомобіль, але він чинив опір, тримався за автомобіль і кричав, щоб хтось подзвонив батькам.

Свідок ОСОБА_8 суду пояснювала, що вона є жителькою смт. Луганське Артемівського району Донецької області. Точну дату вона не пам'ятає, бо вже минуло багато часу, але пам'ятає, що влітку 2013 року. Вона гуляла у парку разом з дитиною. Її знайомі попросили передати через дільничних до м.Артемівська якісь документи, на що вона погодилася, взяла документи, відвела дитину та пішла до кабінету дільничних, який знаходиться у сільраді. Там знаходилися дільничні ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ще якийсь хлопець. Вона стала консультуватися у ОСОБА_5 з приводу аліментів, оскільки їй це було потрібно особисто. Там вона пробула приблизно годину. Весь цей час хлопець знаходився у кабінеті, вільно пересувався, вона подумала, що це якийсь знайомий дільничних, також вона чула, що хлопець просив відвезти його додому. Приблизно о 20.00 годині хлопець пішов на вулицю. Вона вийшла десь через 20-30 хвилин. На вулиці був той хлопець та ОСОБА_4 Вона бачила, як останні пішли в бік стоянки автомобілів, а ОСОБА_5 повернувся до кабінету.

Свідок ОСОБА_7 суду пояснювала, що вона працювала слідчим. В її провадженні знаходилась справа за фактом крадіжки велосипеда в смт.Луганське Артемівського району Донецької області у ОСОБА_6. Вона проводила огляд місця події, після чого написала в одному екземплярі та віддала ОСОБА_4 доручення на проведення розшукових дій. Другий екземпляр доручення написала, коли приїхала з огляду місця події, але не встигла долучити до матеріалів справи, оскільки пішла на лікарняний.

Свідок ОСОБА_21 суду пояснювала, що вона працювала слідчим та проводила досудове розслідування у кримінальному провадженні за заявою ОСОБА_6. Пояснила, що доручення слідчого на проведення розшукових дій на момент отримання нею кримінального провадження не було. Вона допитувала потерпілого ОСОБА_6 і він пояснював, що невідомий у нього відкрито викрав велосипед. Ніяких прізвищ потерпілий ОСОБА_6 не називав. Було встановлено, що грабіж скоїв ОСОБА_22 і йому було повідомлено про підозру. Була інформація він неповнолітнього ОСОБА_23, нібито грабіж скоїв ОСОБА_1, але вона доручень на допит ОСОБА_1 не давала.

Свідок ОСОБА_24 в судовому засіданні пояснював, що він був процесуальним керівником у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_25 за ст..186 ч.2 КК України. Провадження йому передали від іншого процесуального керівника та слідчим з моменту передачі провадження йому була ОСОБА_21. В даному провадженні у якості підозрюваного чи обвинуваченого фігурувало лише прізвище ОСОБА_25. З іншими особами він не працював та відомості з приводу того, чи відпрацьовували інших осіб у якості підозрюваних за даною справою, йому не відомі. Доручення на проведення слідчих дій у даному провадженні надавала слідчий ОСОБА_21.

Свідок ОСОБА_26 суду пояснював, що він працював старшим оперуповноваженим внутрішньої безпеки в Донецькій області. За його участю відбувався допит неповнолітніх свідків по справі у присутності педагога ОСОБА_27. Всі протоколи зачитувалися уголос після їх складання та всі учасники їх підписували.

Свідок ОСОБА_27 суду пояснювала, що вона є спеціалістом 1 категорії з питань дошкільної освіти Артемівської райдержадміністрації. Вона була присутньою під час допиту дітей, щоб не порушувати їх права, підписувала протоколи. Пояснення дітей мали протиріччя та вона не змогла скласти для себе картину подій.

Свідок ОСОБА_28 суд пояснювала, що вона разом з іншою жінкою була понятою при вилученні наручників в кабінеті дільничних. Вона бачила наручники на столі під час вилучення, які були у пилу, з чого вона для себе зрозуміла, що наручники у вживанні не були.

Свідок ОСОБА_29 суду пояснювала, що вона також була понятою при вилучені наручників в кабінеті дільничних інспекторів. Вона бачила як вилучили наручники, які знаходилися у пакеті - файлі, останні були у будівельному пилу.

Свідок ОСОБА_30 суду пояснювала, що вона є викладачем Дебальцевського ПТУ, де навчається ОСОБА_1 з вересня 2011 року. Про обставини справи їй відомо зі слів бабусі ОСОБА_1, яка говорила, що внука намагалися обвинуватити у крадіжці велосипеда, але він цього не робив. ОСОБА_1 характеризувала як такого, що має добрі стосунки з оточуючими, ввічливим.

Свідок ОСОБА_31 суду пояснювала, що вона працює у Дебальцівському ПТУ викладачем. ОСОБА_1 1996 р. н., навчається у Дебальцівському ПТУ за спеціальністю «електрогазозварник». За час навчання ОСОБА_1 зарекомендував себе з позитивної сторони, характер учня стриманий, спокійний, чесний, до своїх одногрупників ставиться з повагою, конфліктів з учнями не мав.

Свідок ОСОБА_18,02.05.2000 року народження, в судовому засіданні пояснював, що з ОСОБА_1 знайомий з дитинства. 19.06.2013 року він з іншими дітьми гуляли біля дитячого садка. Серед дітей був і ОСОБА_1. У нього розрядився мобільний телефон та він пішов додому включити телефон на зарядку. Коли він повернувся, то ОСОБА_12 - один з дітей з якими вони грали повідомив йому, що ОСОБА_1 забрали, а саме забрав дільничний ОСОБА_4. Як саме забирали ОСОБА_1 він особисто не бачив, бо його в той час там не було. На досудовому слідстві він пояснював, що бачив все особисто, так як його попросила так сказати бабуся ОСОБА_1. Про події, що відбувалися, йому відомо зі слів самого ОСОБА_1 та його бабусі, які говорили, що ОСОБА_1 заштовхали в автомобіль ОСОБА_4 та ОСОБА_5 і увезли.

Свідок ОСОБА_32 суду пояснювала, що вона є законним представником неповнолітнього свідка ОСОБА_33, а саме його матір'ю. Про події, що відбувалися з ОСОБА_1 їй відомо зі слів жителів міста. Під час допиту її сина на досудовому слідстві вона присутня не була. Її на досудовому слідстві не допитували. Щодо протоколу допиту її сина на досудовому слідстві, пояснювала, що підписала його біля школи, коли він був вже складений, попередньо прочитав його.

Свідок ОСОБА_34, 30.11.1998 року народження, суду пояснював, що він знайомий ОСОБА_1 Влітку 2013 року ( точну дату не пам'ятає) він, разом з іншими дітьми, серед яких був і ОСОБА_1 гуляли. Він бачив, як на білому автомобілі до міста, де вони гуляли під'їхав їх дільничний, якого він знає як ОСОБА_4. Разом з ним був ще чоловік, але його особа йому не відома. Він бачив як ОСОБА_4 виходив з автомобіля та приблизно 5 хвилин спілкувався з ОСОБА_1 Про що вони розмовляли він не чув та як само ОСОБА_1 опинився в автомобілі ОСОБА_4 він не бачив. Пізніше він бачив як приїздив брат ОСОБА_1 та забрав мопед ОСОБА_1, на якому він приїхав до міста, де вони грали.

Свідок ОСОБА_35 суду пояснював, що він працює адвокатом в м.Горлівка Донецької області. Йому зателефонував хлопець, який колись підвозів його до м.Артемівська (він залишав йому свою візитну картку) та запропонував клієнта. Він зустрівся з ОСОБА_2 біля міськвідділу в парку та уклав з нею угоду про надання адвокатських послуг. Остання пояснила йому, що вона подала заву про злочин, який скоїли працівники міліції відносно її внука. Після розмови з онуком у неї виникли деякі сумніви та вона подумала, що помилково подала заву та попросила його бути присутнім про допиті онука у слідчого. Він роз'яснив їй відповідальність за завідомо неправдиві покази та допоміг їй оформити відповідну заяву, созвонився зі слідчим, зустрівся з останнім та передав заяву від імені ОСОБА_2 Після цього ОСОБА_2 відмовилася від його послуг адвоката, про що слідчим було складено відповідний протокол. Слідчий запропонував йому дати покази у якості свідка, але він відмовився, посилаючись на ст.. 23 ЗУ «Про адвокатську діяльність». Грошових коштів за свої послуги він не отримував та суму гонорару не обговорював.

Витягом з кримінального провадження №12013050150004104, згідно якого 19.06.2013року до ЧЧ Артемівського МВ надійшло повідомлення від чергового Дебальцівського МВ про те, що працівниками міліції був незаконно затриманий ОСОБА_1, особи які повідомлені про підозру: ОСОБА_5, 1980р.н. та ОСОБА_4, 1982 р.н.( т.1 ,а.с.1)

Заявою ОСОБА_2 про притягнення до кримінальної відповідальності працівників міліції, дільничного інспектора міліції ОСОБА_4, та ще одного невідомого їй працівника міліції, які 19.06.2013 року близько 19 год. примусово незаконно забрали її шістнадцятирічного внука ОСОБА_1, 1996 року народження, посадили в міліцейський автомобіль «Таврія», наділи наручники, при цьому невідомий їй працівник міліції ударив внука по голові, після чого вивезли його в п. Новолуганське, де протримали його в якомусь приміщенні пристебнув наручниками протягом 5 годин. В наслідок вказаних незаконних дій, її внук отримав тілесні ушкодження(т.1, а.с.18)

Заявою ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, про залучення його до провадження як потерпілого, останній в заяві вказав, що 19.06.12013 року дільничний міліції по імені ОСОБА_4 та чоловік за ім'ям ОСОБА_5 примусово вивезли його на автомобілі в смт. Луганське де протримали протягом 4-5 годин, а також спричинили йому тілесні ушкодження(т.1,а.с.26)

Згідно свідоцтва про народження, ОСОБА_1, народився ІНФОРМАЦІЯ_3, батьками записано ОСОБА_36 та ОСОБА_37 (т.1, а.с.33)

Заявою ОСОБА_2, діючої в інтересах неповнолітнього внука ОСОБА_1, 1996 року народження, згідно якої остання вказує, що є заявником про злочин та остання виклала першу помилкову інформацію зі слів свого внука ОСОБА_1, останній виклав їй більш детальніші відомості, про те, що до нього не застосовувались працівниками міліції міри фізичного та психологічного впливу, а також інше насильство чи загроза насильства, а також не застосовувались болісні та ображаючи його особисту гідність дії зі сторони працівників ОСОБА_4 та ОСОБА_5 просить не притягувати у зв'язку з вищевикладеним (т.1, а.с.48)

Заявою ОСОБА_1, в якій останній просить не притягувати до кримінальної відповідальності працівників міліції ОСОБА_4 та ОСОБА_5, так як до нього не застосовувались болісні та ображаючи дії зі сторони вищевказаних працівників міліції(т.1, а.с.49)

Протоколом огляду місця події від 21.06.2013 року, в ході якого за адресою с. Луганське по вул. Артема, 7 в приміщенні сільської ради вилучені спецзасоби БР(наручники), виконані з металу стального кольору. На одній із дуг з зубчиками знаходиться вибитий номер НОМЕР_2. Наручники в справному стані. Зі слів дільничного ОСОБА_4 дані наручники він отримав в Артемівському МВ на постійне носіння (т.1 а.с.78-80).

Протоколом огляду місця події від 21.06.2013 року за участю потерпілого ОСОБА_1 з фототаблицею, в ході якого оглянута ділянка місцевості узбіччя автодороги Київ -Довжанськ на відстані 63 м від знаку 732 км у напрямку руху до м. Києва, де, як пояснив ОСОБА_1 ОСОБА_4 та ОСОБА_5 примусово посадили його до службового автомобіля марки «Таврія», пристебнув його наручниками до ручки пасажира у салоні автомобіля та підійшов до ОСОБА_4, який під'їхав до цього місця на власному автомобілі марки «Тойота». Коли вони перебували на зазначеному місці, то курили. Виявлено та вилучено недопалки цигарок. (т.1 л.д.106-113).

Протоколом огляду місця події від 21.06.2013 року, за участю потерпілого ОСОБА_1 з фототаблицею, в ході якого оглянута ділянка місцевості біля Новолуганської сільської ради, за адресою смт. Новолуганське Артемівського району Донецької області, вул..Першотравнева,38 та потерпілий ОСОБА_1 вказав місце перед центральним входом до даної будівлі, до 19.06.2013 року він курив разом з ОСОБА_4 та ОСОБА_5, які примусово доставили його до даного приміщення.(т.1 а.с.114-117).

Протоколом огляду місця події від 02.07.2013 року, з фото таблицями в ході якого оглянуто приміщення СВМ, що знаходиться в будівлі Новолуганської селищної ради за адресою вул. Першотравнева, 38 на другому поверсі у правому крилі. (т.1, а.с.118-124).

Протоколом огляду місця події від 09.07.2013 року з фототаблицею, в ході якого оглянуто службовий автомобіль ЗАЗ 110207 білого кольору, державний номер НОМЕР_1, регіон 05. Потерпілий ОСОБА_1 у ході огляду пояснив, що 19.06.2013 року його на вищевказаному автомобілі працівники міліції везли до Новолуганського ПВМ та він перебував на задньому сидінні з правої сторони, де його пристебнули наручниками до ручки, яка знаходиться над правими дверцятами в салоні.(т.1, а.с.125-131)

Протоколом додаткового огляду предметів (документів) від 07.08.2013року в ході якого оглянуто матеріали кримінального провадження №12013050150004070 стосовно ОСОБА_25 за ст. 186 ч.2 КК України. Першим аркушем матеріалів є Витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань, другим - доручення начальника СВ Артемівського МВ(з обслуговування м. Артемівська та Артемівського району) ГУ УМВС України в Донецькій області від 19.06.2013року на проведення досудового розслідування слідчим ОСОБА_7 і ОСОБА_21, старшим слідчої групи визначено ОСОБА_7. Згідно матеріалів кримінального провадження від імені слідчого ОСОБА_7. здійснено прийняття заяви потерпілого про вчинене кримінальне правопорушення, допит потерпілого ОСОБА_6, огляд місця події від 19.06.2013року, допит свідка ОСОБА_38. Всі інші слідчі та процесуальні дії, у тому числі у зв'язку із закінченням досудового розслідування , здійснено від імені слідчого ОСОБА_21. У матеріалах кримінального провадження відсутні жодні доручення від імені слідчих ОСОБА_7., ОСОБА_21 співробітниками Новолуганського СВМ або оперативним підрозділам на проведення будь-яких слідчих, процесуальних дій чи оперативно-розшукових заходів, направлених на встановлення осіб, причетних до вчинення злочину у зазначеному кримінальному провадженню, а також будь-які документи, які свідчать про проведення співробітниками Новолугнаського СВМ або оперативних підрозділів таких дій чи заходів. Крім цього, у матеріалах кримінального провадження відсутні будь-які документи, які свідчать про проведення слідчих або процесуальних дій із неповнолітнім ОСОБА_1.(т.1, а.с.137-138).

Протоком допиту потерпілого ОСОБА_6 від 19.06.2013 року,в ході якого останній пояснив яким чином стосовно нього було скоєно грабіж велосипеда 18.06.2013 року. При цьому особа грабіжника йому була невідома та ніяких прізвищ потерпілий не називав (т.1 а.с.143-145).

Протоком огляду документів від 01.08.2013 року в ході якого було оглянуто, книга обліку вихідних та внутрішніх документів Артемівського МВ(з обслуговування м. Артемівська та Артемівського району) ГУ МВС в Донецькій області та встановлено відсутність відомостей про реєстрацію будь яких доручень слідчим оперативним підрозділам, також сектору ДІМ щодо проведення будь яких слідчих (розшукових) або процесуальних дій у кримінальному провадженню №12013050150004070, а також щодо реєстрації будь яких вхідних документів, що стосується зазначеного кримінального провадження, в тому числі будь яких відповідей на доручення слідчого підрозділам, а також сектору ДІМ( т.1 а.с.151-152).

Протоколом огляду слідчого експерименту від 09.07.2013 року, за участю потерпілого ОСОБА_1 в ході якого останній показав місце його затримання та дії працівників Артемівського МВ щодо затримання та поміщення його до автомобілю для доставки до територіального відділу міліції, місце зупинення по дорозі до Новолуганського СВМ та місце знаходження Нолуганського СВМ 19.06.2013 року де він перебував (т.1 а.с.153-157).

В ході судового засідання було оглянуто, DVD-R диск з відеозаписом слідчого експерименту за участю потерпілого ОСОБА_1 від 19.06.2013 року в ході якого останній показав та розказав про події 19.06.2013 року та під час судового засідання дав аналогічні покази стосовно вказаних подій.

Протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 09.07.2013 року, де потерпілий ОСОБА_1 вказав, що на фотознімку №3 зображено працівника міліції, який 19.06.2013 року доставив його разом з ОСОБА_4 до Новолуганського СВМ та наносив побої. Згідно довідки про осіб, зображених на фото, наданих потерпілому для впізнання ОСОБА_1 на фото №3 - ОСОБА_5 (т.1 а.с.164-167).

Дорученням про проведення слідчих (розшукових) дій від 19.06.2013 року, яким доручено співробітникам Новолугаснького ПВМ проведення: допитати ОСОБА_6; встановити осіб, що здійснили злочин; допитати інших свідків за вказаним фактом (т.1 а. с.194).

Висновком експерта №338 від 20.06.2013 року, яким на підставі даних посвідчення неповнолітнього ОСОБА_1, 1996 р.н. встановлено: садно на шиї, забій м'яких тканей правої надбрівної дуги утворилися від контакту з тупим предметом, в строк не більш доби, до освідоцтва і відноситься до легких тілесних ушкоджень. Подряпина на лівому передпліччі утворилась від дії тупо-загостреного предмету, в строк біля 4-6 діб до освідоцтва і відносить до легких тілесних ушкоджень(т.2 а.с.3).

Висновком експерта №338-М від 09.07.2013 року, на підставі описуваної частини наданих мед. документів неповнолітнього ОСОБА_1, матеріалів справи встановлено: садно на шиї утворилось від контакту з тупим предметом з обмеженою шорсткою поверхнею при ковзані; забій м'яких тканей правої надбрівної дуги утворилося від контакту з тупим предметом. Не виключена можливість утворення забою м'яких тканин правої надбрівної дуги при обставинах вказаних ОСОБА_1 у протоколі його допиту та проведення слідчого експерименту за його участю, однак садно шиї не могло утворитись від вказаних обставин (т.2 а.с.6-7).

Допитаний у судовому засіданні медичний експерт ОСОБА_39 підтвердив висновки експертизи №338 від 20.06.2013року та пояснив, що під час огляду у ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, були виявлені такі тілесні ушкодження: садно на шиї, забій м'яких тканей правої надбрівної дуги; подряпина на лівому передпліччі. Під час огляду ОСОБА_1, пояснював, що вказані тілесні ушкодження він отримав 19.06.2013 року о 19:00 годині на вулиці два працівника міліції схопили його на намагались посадити у машину, при цьому один із працівників міліції схопив його за горло та посадив у машину, коли садив у машину, то рукою вдарив його по голові. У машині його пристебнули наручниками до машини, після чого відвезли його до відділу міліції, де протримали його до 23:00год.

Висновком експерта №127-253 від 23.09.2013 року, згідно якого:1-4. На фрагменті марлі зі змивом з поверхні ручки (об'єкт №4) та на браслеті наручників з маркуванням «НОМЕР_2» (об'єкт №8) знайдені клітинні елементи з частково деструктивними ядрами. На браслетах наручників (об'єкти №№9-11) знайдені клітинні елементи з деструктивними ядрами. На недопалку цигарки з маркуванням «BOND» (об'єкт №5), двох недопалках цигарок з маркуванням «Winston BLUE» (об'єкт №6 та об'єкт №7), що надійшли на дослідження, виявлена слина. Генетичні ознаки слідів слини на недопалку цигарки з маркуванням «Bond» (об'єкт №5) належать особі чоловічої генетичної статі, збігаються з генетичними ознаками зразка крові ОСОБА_5 (об'єкт №3) та не збігаються з генетичними ознаками зразків крові ОСОБА_1 (об'єкт №1), ОСОБА_4 (об'єкт №2). Ймовірність випадкового збігу генетичних ознак, встановлених у зразку крові ОСОБА_5 (об'єкт №3) та в об'єкті №5 становить 1,71 х 10'23, тобто зазначені генетичні ознаки зустрічаються не частіше, ніж у 1 з 58,4 секстильйонів (58,4 х 1021) осіб. Походження слідів слини на недопалку цигарки з маркуванням «Bond» (об'єкт №5) від ОСОБА_1 та ОСОБА_4 виключається. Генетичні ознаки клітинних елементів на фрагменті марлі зі змивом з поверхні ручки (об'єкт №4) та на браслеті наручників з маркуванням «НОМЕР_2» (об'єкт №8), слідів слини на двох недопалках цигарок з маркуванням «Winston BLUE» (об'єкти №№6,7) належать чотирьом невідомим особам чоловічої генетичної статі та не збігаються з генетичними ознаками зразків крові ОСОБА_1 (об'єкт №1), ОСОБА_4 (об'єкт №2) та ОСОБА_5 (об'єкт №3). Походження клітинних елементів на фрагменті марлі зі змивом з поверхні ручки (об'єкт №4) та на браслеті наручників з маркуванням «НОМЕР_2» (об'єкт №8), слідів слини на двох недопалках цигарок з маркуванням «Winston BLUE» (об'єкти №№6,7) від ОСОБА_1, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 виключається. Генетичні ознаки клітинних елементів на браслетах наручників (об'єкти №№9-11), наданих на дослідження, не встановлені. Визначити термін давності слідів біологічного походження (слини та клітинних елементів) не представляється можливим у зв'язку з відсутністю науково обґрунтованих затверджених методичних рекомендацій. (т.2 а.с.21-38).

Наказом Артемівського (з обслуговування м. Артемівська та Артемівського району) МВ УМВС України в Донецькій області № 516 від 01.07.2013 року «про закріплення службового автотранспорту за особовим складом Артемівського МВ» встановлено, що за Новолуганським СВМ: «ЗАЗ Таврія»-110207 н.д.НОМЕР_1 - капітана міліції ОСОБА_5 (т.2 а.с.71-73)

Листом наданим начальником Артемівського МВ (з обслуговування м. Артемівська та Артемівського району) ГУ МВС України в Донецькій області від 25.06.2013 року вказано, що за дільничним інспектором міліції ОСОБА_4 у постійне користування для здійснення службових обов'язків закріплені спеціальні засоби : РП-73 (палка гумова), БР (наручники), Кобра-1(сльозогінний газ)(т.2 а.с.75)

Витягом з наказу № 1960 о/с від 01.06.2011 року, у зв'язку з організаційно-штатними заходами та наказу ГУМВС України в Донецькій області від 27.04.2011 року №845 призначено: старшого лейтенанта міліції ОСОБА_4 (НОМЕР_3) - старшим дільничним інспектором міліції сектора дільничних інспекторів міліції Новолуганського селищного відділення міліції Артемівського міськвідділу (з обслуговування м. Артемівська та Артемівського району)(за рахунок м/б), з посадовим окладом 700 гривень, увільнивши його від посади старшого дільничного інспектора міліції сектора дільничних інспекторів міліції Артемівського районного відділу (за рахунок м/б) (т.2 а.с.96)

Витягом з наказу №571 о/с від 19.12.2011року «по особовому складу» призначено: старшого лейтенанта міліції ОСОБА_5 (НОМЕР_4)- дільничним інспектором міліції сектора дільничних інспекторів міліції Новолуганського селищного відділення міліції Артемівського міськвідділу (з обслуговування м. Артемівська та Артемівського району)(за рахунок місцевого бюджету ) з 5 листопада 2011 року, з посадовим окладом 700 гривень, увільнивши його від посади дізнавача сектора дізнання цього міськвідділу. (т.2 а.с.97)

Положенням про службу дільничних інспекторів міліціїв системі Міністерства внутрішніх справ України від 06.12.2010 року, де передбачено

п.1.1 Це Положення визначає завдання, основні напрями організації роботи, обов'язки і права працівників служби дільничних інспекторів міліції.

п.1.3. У своїй діяльності працівники служби дільничних інспекторів міліції керуються Конституцією України, законами України, актами Президента України та Кабінету Міністрів України, Загальною декларацією прав людини, Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод та цим Положенням.

п.8.2. Перевіряти у громадян при підозрі у вчиненні правопорушень документи, що засвідчують їх особу, а також інші документи, необхідні для з'ясування питання щодо додержання правил, нагляд і контроль за виконанням яких покладено на міліцію.

п. 8.4. Викликати громадян і службових осіб за справами і матеріалами, які перебувають у його провадженні або в провадженні слідчого (за його дорученням). У випадках і в порядку, що передбачені Кримінально-процесуальним кодексом України

і Кодексом України про адміністративні правопорушення, здійснювати привід громадян і посадових осіб, які без поважних причин ухиляються від явки за викликом.

п.8.10. Затримувати і доставляти до органів внутрішніх справ відповідно до Закону України "Про міліцію" осіб, підозрюваних у вчиненні злочину, обвинувачених, які переховуються від дізнання, слідства чи суду, засуджених, які ухиляються від виконання кримінального покарання, - на строки і в порядку, передбачені законом, щодо яких як запобіжний захід обрано взяття під варту, - на строк, встановлений судом, але не більше десяти діб.

п.8.14. Застосовувати заходи фізичного впливу, спеціальні засоби та вогнепальну зброю в порядку, установленому Законом України "Про міліцію".

п. 9.2. Дільничний інспектор міліції повинен знати: територію адміністративної дільниці, її особливості, систему доріг, розташування й режим роботи підприємств, установ та організацій усіх форм власності, баз, складів, інших місць збереження товарно-матеріальних цінностей, а також об'єктів дозвільної системи, аптеки, інші місця збереження наркотичних засобів та психотропних речовин, порядок їх охорони, місця стоянок транспортних засобів, а в сільській місцевості - усі населені пункти, фермерські господарства, лісові масиви, заготівельні та переробні організації, можливі місця незаконного вирощування посівів снотворного маку чи конопель, місця зберігання і переробки врожаю цих культур, які містять наркотичні речовини; населення адміністративної дільниці, характер його зайнятості, етнічний склад, місцеві звичаї, традиції та культуру; кількість скоєних на адміністративній дільниці злочинів, обставини, які призводять до їх скоєння, осіб, поведінка яких контролюється працівниками органів внутрішніх справ, прикмети осіб, що підозрюються у скоєні злочинів, осіб, що скоїли злочини, викрадених речей та транспортних засобів, які перебувають у розшуку; законодавство, що регламентує діяльність служби дільничних інспекторів міліції, питання організації охорони громадського порядку та громадської безпеки, боротьби зі злочинністю, а також керуватися ними у повсякденній діяльності; місця концентрації осіб, схильних до скоєння адміністративних правопорушень та злочинів; сили та засоби, які залучаються до охорони громадського порядку, попередження й розкриття злочинів та адміністративних правопорушень; порядок огляду місця події, виявлення, закріплення та вилучення слідів злочину та інших речових доказів, дії дільничного інспектора міліції на місці вчинення злочину, а також оформлення процесуальних документів, які складаються за дорученням слідчого.

п. 14.7. Дільничний інспектор міліції виконує доручення органів слідства, дізнання, прокуратури, суду та за їх постановою здійснює привід підозрюваних, обвинувачених, підсудних, свідків та потерпілих. Привід підозрюваних, обвинувачених, підсудних, свідків і потерпілих здійснюється працівниками служби дільничних інспекторів міліції лише за тими злочинами, які було особисто розкрито, та в межах території, яку обслуговує міськрайорган внутрішніх справ.

Посадовою інструкцією старших дільничних інспекторів сектора ДІМ Артемівського МВ (з обслуговування м. Артемівськ та Артемівського району) ГУМВС України в Донецькій області, з якою ОСОБА_4 було ознайомлено під особистий підпис 08.01.2013 року, якою передбачено :

п.2 перевіряти у громадян при підозрі у вчиненні правопорушень документи, що засвідчують їх особу, а також інші документи, необхідні для з'ясування питання щодо додержання правил, нагляд і контроль за виконанням яких покладено на міліцію.

п.4 викликати громадян і службових осіб за справами і матеріалами, які перебувають у його провадженні або в провадженні слідчого (за його дорученням). У випадках і в порядку, що передбачені Кримінально-процесуальним кодексом України і Кодексом України про адміністративні правопорушення, здійснювати привід громадян і посадових осіб, які без поважних причин ухиляються від явки за викликом.

п.10 затримувати і доставляти до органів внутрішніх справ відповідно до Закону України "Про міліцію" осіб, підозрюваних у вчиненні злочину, обвинувачених, які переховуються від дізнання, слідства чи суду, засуджених, які ухиляються від виконання кримінального покарання, -на строки і в порядку, передбачені законом, щодо яких як запобіжний захід обрано взяття під варту, - на строк, встановлений судом, але не більше десяти діб.

п.14 Застосовувати заходи фізичного впливу, спеціальні засоби та вогнепальну зброю в порядку, установленому Законом України "Про міліцію".(т.2 а.с.177-118)

Посадовою інструкцією дільничних інспекторів сектора ДІМ Артемівського МВ (з обслуговування м. Артемівськ та Артемівського району) ГУМВС України в Донецькій області, з якою ОСОБА_5 було ознайомлено під особистий підпис 08.01.2013 року. (т.2 а.с.119-120).

Таким чином в судовому засіданні встановлено, що слідчий Бублікова Г., давала доручення допитати потерпілого та інших свідків кримінального правопорушення за заявою ОСОБА_6 і встановити особу, яка скоїла кримінальне правопорушення, але не допитувати її, але не зважаючи на це, ОСОБА_4 та ОСОБА_5, не маючи жодних законних підстав, явно виходячи за межі наданих їм прав та повноважень, застосували щодо неповнолітнього ОСОБА_1 заходи фізичного впливу. Перевищуючи владу, насильно помістили ОСОБА_1 до салону службового автомобіля із застосуванням насильства, чим протиправно позбавили його волі. Достовірно знаючи, що ОСОБА_1 є неповнолітньою особою, примусово доставили його на службовому автомобілі до Новолуганського селищного відділення Артемівського міськвідділу, по дорозі до якого ОСОБА_5 безпідставно, застосував щодо ОСОБА_1, який не мав статусу підозрюваного або затриманого, не чинив ніякого опору та не вчиняв ніяких протиправних дій, спеціальні засоби - наручники, які надів останньому. Доставивши ОСОБА_1 до приміщення Новолуганського селищного відділення Артемівського міськвідділу у період з 20 до 23 години, порушуючи вимоги ст.ст. 41, 223, 224, 226, 227 КПК України, без участі законного представника неповнолітнього ОСОБА_1, педагога або психолога, провели з ним слідчу дію - допит, не маючи при цьому жодних правових підстав для утримання ОСОБА_1 у приміщенні відділення міліції та проведення з ним слідчих дій, у тому числі відповідного доручення слідчого. При цьому, не встановивши причетність ОСОБА_1 до вчинення вищезазначеного грабежу, з метою укриття вчиненого перевищення службових повноважень, ОСОБА_4 спільно з ОСОБА_5 у порушення ст. 104 КПК України в частині необхідності фіксування ходу і результатів проведення процесуальної дії у протоколі, не оформили жодних процесуальних документів про затримання ОСОБА_1, його доставляння до відділення міліції, проведення з ним процесуальної дії, та примусили останнього написати заяву про відсутність у нього претензій до працівників міліції та незастосування ними незаконних заходів фізичного і психологічного впливу.

Показання свідків узгоджуються між собою про час та місце та інші обставини скоєння злочину та підтверджуються сукупністю доказів по справі. Деякі розбіжності у показах свідків свідчать про індивідуальність сприйняття особою обставин та подій скоєння кримінального правопорушення.

Суд вважає необхідним поставитися критично до показань обвинувачених ОСОБА_4 та ОСОБА_5 у судовому засіданні , стосовно тих обставин, що він та ОСОБА_5 не знали, що ОСОБА_1 неповнолітній.

Показання ОСОБА_4 в цій частині спростовуються показаннями:

- обвинуваченого ОСОБА_5, який в судовому засіданні пояснив, що будучи у дворі ОСОБА_1 бабуся з дідом не відпустили ОСОБА_1 з ними, а також, що під час, коли вони разом з ОСОБА_1 знаходилися у відділенні, ОСОБА_1 повідомив їм, що він є неповнолітнім та для того, щоб відібрати пояснення потрібен був педагог, але оскільки вже було пізно, не було сенсу шукати педагога, тому ОСОБА_4 відвіз ОСОБА_1 додому :

-потерпілого ОСОБА_1, який в судовому засіданні пояснював, що про той факт, що він неповнолітній він повідомив ОСОБА_4 та ОСОБА_5, ще коли вони вперше приїхали до його будинку та зайшли до подвір'я лише після того, як приїхали дідусь з бабусею;

-законні представники потерпілого також підтвердили, що ОСОБА_4 добре знав їх сім'ю, та йому відомо, що ОСОБА_1 сирота та є неповнолітнім. Даний факт підтверджується й тим, що у ОСОБА_4 був особистий номер телефону діда ОСОБА_1

Крім того, в посадових обов'язках ОСОБА_4 передбачено право перевіряти у громадян при підозрі у вчиненні правопорушень документи, що засвідчують їх особу. Тобто ОСОБА_4 та ОСОБА_5 повинні були перевірити документи потерпілого.

Не виявлення експертами на наручниках виданих для службового користування ОСОБА_4 кліткових елементів ОСОБА_1, не може свідчити про те, що зазначені спеціальні засоби щодо потерпілого не застосовувалися. ОСОБА_1 дає послідовні покази про застосування до нього наручників, він розповідає про це всім - бабусі, діду наступного ранку. Крім того, вилучалися наручники, що були видані для службового користування ОСОБА_4, а ОСОБА_1. пояснював, що наручники до нього застосовував ОСОБА_5

Відповідно до ч.4 ст. 95 КПК України, суд може обґрунтувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отримані в порядку ст. 225 КПК України і не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору або посилання на них.

Враховуючи викладене, суд вважає необґрунтованим посилання захисника Ніколаєнко В.І. в судовому засіданні на те, що неповнолітні свідки під час досудового слідства були допитані з порушенням норм КПК, а саме без батьків або педагога, тому їх показання не мають силу доказів.

Таким чином, оцінюючи кожний доказ по справі з точку зору належності, допустимості, достовірності, та їх сукупності з точки зору достатності та взаємозв'язку, суд приходить до висновку, що вина обвинувачених ОСОБА_4 та ОСОБА_5 в судовому засіданні доведена повністю у встановленому судом обсязі, а вчинений ним злочин правильно кваліфіковано органами досудового слідства і має всі ознаки злочину, передбаченого ч.2 ст.365 КК України (в редакції від 12.02.2014р.), як умисні дії, які виразились у перевищенні службових повноважень, тобто умисне вчинення працівником правоохоронного органу дій, які явно виходять за межі наданих йому прав та повноважень, які завдали істотної шкоди охоронюваним законом правам окремого громадянина і державним інтересам та які супроводжувалися насильством, застосуванням спеціальних засобів та болісними і такими, що ображають особисту гідність потерпілого, діями, за відсутності ознак катування.

Визначаючи вид та міру покарання обвинуваченому ОСОБА_4, суд керується ст.65 КК України і враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, обставини що пом'якшують і обтяжують покарання.

Згідно службової характеристики ОСОБА_4, вбачається, що останній прийнятий на службу в ОВС у грудні 2005 року. За час проходження служби в органах внутрішніх справ та в займаній посаді зарекомендував себе відповідальним, ініціативним співробітником. В службовій діяльності намагається наполегливо оволодівати знаннями та практичними навичками, ретельно вивчає нормативні документи, які регламентують діяльність органів внутрішніх справ. Вміло планує свій робочий час, належним чином веде необхідну службову документацію. При виконанні поставлених завдань постійно проявляє ініціативу та старанність. У відносинах з громадянами тактовний та ввічливий, належним чином реагує на їхні заяви та скарги, своєчасно повідомляє про них керівництву. З колегами по службі підтримує рівні, дружні відносини, завжди надає практичну допомогу у вирішенні питань, що пов'язані зі службовою діяльністю. У колективі підрозділу, знайшов спільну мову з багатьма співробітниками. Належним чином реагує на критику та зауваження в свою адресу, своєчасно усуває виявлені недоліки. Рівень службової підготовки відповідає вимогам, які висуваються до співробітників міліції, за результатами підсумкової перевірки службової підготовки, у травні 2013 р., отримав загальну оцінку "задовільно". Займаній посаді відповідає.

Наказом №62 о/с від 07.11.2015 року ОСОБА_4, присвоєно звання майор поліції.

Судом враховані обставини вчинення злочину та його наслідки, дані про особу обвинуваченого, якими встановлено, що за місцем проживання та за місцем проходження служби ОСОБА_4 характеризується позитивно, раніше не судимий, на диспансерному обліку у лікаря психіатра та лікаря нарколога не перебуває, кримінальне правопорушення здійснив будучи посадовою особою - працівником правоохоронного органу, має на утриманні неповнолітню дитину - сина Єгора,14.01.2014 року народження.

Згідно зі ст.ст. 66,67 КК України обставин, що пом'якшують та обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_4 судом не встановлено.

З урахуванням викладеного, суд вважає, що обвинуваченому ОСОБА_4, необхідно призначити покарання в межах санкції ч. 2 ст. 365 КК України у вигляді позбавлення воліз позбавленням права обіймати посади в правоохоронних органах, що буде необхідним і достатнім для його виправлення з застосуванням ст. 54 КК України, згідно якої особа, засуджена за вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину, що має військове або спеціальне звання, ранг, чин чи кваліфікаційний клас, може бути позбавлена за вироком суду цього звання, рангу, чину чи кваліфікаційного класу.

При цьому суд, враховуючи обставини справи, ступінь тяжкості вчиненого злочину, спосіб вчинення злочину, відсутність обставини які пом'якшують та обтяжують покарання, особу підсудного, який позитивно характеризується за місцем проживання та проходження служби, раніше не судимий, на обліку у лікаря нарколога та психіатра не знаходиться, його відношення до скоєного злочину, думку потерпілого ОСОБА_1 та його законного представника ОСОБА_2, що просили не карати суворо обвинуваченого, вважає можливим виправлення ОСОБА_4 без відбування покарання, з застосуванням ст..ст. 75,76 КК України.

Визначаючи вид та міру покарання обвинуваченому ОСОБА_5 суд керується ст.65 КК України і враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, обставини що пом'якшують і обтяжують покарання.

Згідно службової характеристики ОСОБА_5, вбачається, що останній прийнятий на службу в ОВС у січні 2001 року. За час проходження служби в органах внутрішніх справ та в займаній посаді зарекомендував себе відповідальним, ініціативним співробітником. В службовій діяльності намагається наполегливо оволодівати знаннями та практичними навичками, ретельно вивчає нормативні документи, які регламентують діяльність органів внутрішніх справ. Вміло планує свій робочий час, належним чином веде необхідну службову документацію. При виконанні поставлених завдань постійно проявляє ініціативу та старанність. У відносинах з громадянами тактовний та ввічливий, належним чином реагує на їхні заяви та скарги, своєчасно повідомляє про них керівництву. З колегами по службі підтримує рівні, дружні відносини, завжди надає практичну допомогу у вирішенні питань, що пов'язані зі службовою діяльністю. У колективі підрозділу, знайшов спільну мову з багатьма співробітниками. Належним чином реагує на критику та зауваження в свою адресу, своєчасно усуває виявлені недоліки. Рівень службової підготовки відповідає вимогам, які висуваються до співробітників міліції, за результатами підсумкової перевірки службової підготовки, у травні 2013 р., отримав загальну оцінку "задовільно". Займаній посаді відповідає.

Наказом №62 о/с від 07.11.2015 року ОСОБА_5 присвоєно звання майор поліції.

Судом враховані обставини вчинення злочину та його наслідки, дані про особу обвинуваченого, якими встановлено, що за місцем проживання та за місцем проходження служби ОСОБА_5 характеризується позитивно, раніше не судимий, на диспансерному обліку у лікаря психіатра та лікаря нарколога не перебуває, кримінальне правопорушення здійснив будучи посадовою особою - працівником правоохоронного органу, одружений, має на утриманні двох дітей - доньку ОСОБА_40 - ІНФОРМАЦІЯ_4 сина ОСОБА_41, ІНФОРМАЦІЯ_5.

Згідно зі ст.ст. 66,67 КК України обставин, що пом'якшують та обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_5 судом не встановлено.

З урахуванням викладеного, суд вважає, що обвинуваченому ОСОБА_5 необхідно призначити покарання в межах санкції ч. 2 ст. 365 КК України у вигляді позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади в правоохоронних органах, що буде необхідним і достатнім для його виправлення з застосуванням ст. 54 КК України, згідно якої особа, засуджена за вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину, що має військове або спеціальне звання, ранг, чин чи кваліфікаційний клас, може бути позбавлена за вироком суду цього звання, рангу, чину чи кваліфікаційного класу.

При цьому суд, враховуючи обставини справи, ступінь тяжкості вчиненого злочину, спосіб вчинення злочину, відсутність обставини які пом'якшують та обтяжують покарання, особу підсудного, який позитивно характеризується за місцем проживання та проходження служби, раніше не судимий, на обліку у лікаря нарколога та психіатра не знаходиться, його відношення до скоєного злочину, думку потерпілого ОСОБА_1 та його законного представника ОСОБА_2, що просили не карати суворо обвинуваченого, вважає можливим виправлення ОСОБА_5 без відбування покарання, з застосуванням ст..ст. 75,76 КК України.

По справі законним представником потерпілого заявлено цивільний позов до обвинувачених про відшкодування моральної шкоди в розмірі 10 000,00 грн.

Відповідно до ч. 2, 3 ст. 127 КПК України шкода, завдана кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням, може бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову в кримінальному провадженні. Шкода, завдана потерпілому внаслідок кримінального правопорушення, компенсується йому за рахунок Державного бюджету України у випадках та в порядку, передбачених законом.

Стаття 130 КПК України передбачає, що шкода, завдана незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури або суду, відшкодовується державою за рахунок Державного бюджету України у випадках та в порядку, передбачених законом.

Оскільки вимоги потерпілого заявлено до обвинувачених, суд приходить до висновку, що цивільний позов необхідно залишити без розгляду.

Крім того, відповідно до ст. 124 КПК України з ОСОБА_4 та ОСОБА_5 необхідно солідарно стягнути витрати на проведення комплексної імунологічної та молекулярно-генетичної експертизи у сумі 4192,35 гривень.

Речові докази по справі: один недопалок цигарки «Bond», два недопалки цигарок «Winston Blue»; змив мікрочасток, проведений у ході огляду 09.07.2013 з поверхні ручки, розташованої над правими дверима в салоні службового автомобіля ЗАЗ- 110207 (д.н. НОМЕР_1), закріпленого за Новолуганським СВМ Артемівського МВ ГУ МВС України в Донецькій області; зразки крові ОСОБА_1, ОСОБА_4, ОСОБА_5, знищити.

Запобіжний захід ОСОБА_4 та ОСОБА_5 не обирався.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 84, 342-374 КПК України, суд -

У Х В А Л И В :

ОСОБА_4 визнати винним у пред'явленому обвинувачені у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 365 КК України та призначити йому покарання у вигляді 3(трьох) років позбавлення воліз позбавленням права обіймати посади в правоохоронних органах строком на 2 (два) роки .

Відповідно до ст. 54 КК України, позбавити ОСОБА_4 спеціального звання - майор поліції.

Згідно вимог ст..ст. 75,76 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування призначеного основного покарання у вигляді позбавлення волі строком на два роки, якщо він протягом встановленого іспитового строку не скоїть нового злочину та виконає покладені на нього обов»язки: не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органів кримінально-виконавчої інспекції; повідомляти органи кримінально-виконавчої інспекції про зміну місця проживання, роботи.

ОСОБА_5 визнати винним у пред'явленому обвинувачені у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 365 КК України та призначити йому покарання у вигляді 3(трьох) років позбавлення воліз позбавленням права обіймати посади в правоохоронних органах строком на 2 (два) роки.

Відповідно до ст. 54 КК України, позбавити ОСОБА_5 спеціального звання - майор поліції.

Згідно вимог ст..ст. 75,76 КК України звільнити ОСОБА_5 від відбування призначеного основного покарання у вигляді позбавлення волі строком на два роки, якщо він протягом встановленого іспитового строку не скоїть нового злочину та виконає покладені на нього обов'язки: не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органів кримінально-виконавчої інспекції; повідомляти органи кримінально-виконавчої інспекції про зміну місця проживання, роботи.

Стягнути солідарно з ОСОБА_4 та ОСОБА_5.на користь держави витрати на проведення комплексної імунологічної та молекулярно-генетичної експертизи у сумі 4192,35 гривень.

Цивільний позов законного представника ОСОБА_2 в інтересах неповнолітнього ОСОБА_1 до ОСОБА_4, ОСОБА_5 про відшкодування моральної шкоди в розмірі 10 000,00 грн. залишити без розгляду та роз'яснити потерпілому та його законному представнику право звернення його до суду з позовом про відшкодування шкодизавданої внаслідок кримінального правопорушення в порядку цивільного провадження.

Речові докази по справі: один недопалок цигарки «Bond», два недопалки цигарок «Winston Blue»; змив мікрочасток, проведений у ході огляду 09.07.2013 з поверхні ручки, розташованої над правими дверима в салоні службового автомобіля ЗАЗ- 110207 (д.н. НОМЕР_1), закріпленого за Новолуганським СВМ Артемівського МВ ГУ МВС України в Донецькій області; зразки крові ОСОБА_1, ОСОБА_4, ОСОБА_5, знищити.

Вирок суду набирає законної сили через 30 днів з дня його проголошення, якщо на нього не було подано апеляційну скаргу.

Вирок суду може бути оскаржений, шляхом подання апеляційної скарги, особами зазначеними ст. 393 КПК України, до Апеляційного суду Донецької області через Артемівський міськрайонний суд Донецької області.

Судді: