Постанова № 62271349, 19.10.2016, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м.Харків

19 жовтня 2016 р. №820/4056/16

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Мар'єнко Л.М.,

при секретарі судового засідання - Принцевській Ю.В.,

за участю: представника позивача - Холодова Л.Ю.,

представника відповідача - Лук`янцева С.О.,

розглянувши в місті Харкові в приміщенні Харківського окружного адміністративного суду у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Делтана" до Центральної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області про скасування податкових повідомлень - рішень, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Делтана", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Центральної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області, в якому просить суд скасувати податкові повідомлення-рішення Центральної ОДПІ м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області: від 22.07.2016 № 0000891402 про визначення суми податкового зобов'язання з податку з податку на додану вартість в розмірі 326690, в т.ч. за основним платежем 217793 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 108897 грн., а також від 22.07.2016 №0000881402 про визнання суми податкового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 253823 грн., в т.ч. за основним платежем -196014 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 57809 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що висновки акту перевірки, на підставі яких винесені оскаржувані податкові повідомлення-рішення, є необґрунтованими та помилковими, оскільки в акті перевірки, в якості доказу на підтвердження нереальності податкових операцій є податкова інформація від 20.04.2016 №238/20-40-14-08012/39984058 щодо ТОВ "ГРЕЙТОПТ ТЗ" за звітний період декларування ПДВ за грудень 2015 року, лютий 2016, в якій є твердження контролюючого органу про неможливість реального виконання укладених ТОВ "Делтана" з ТОВ "ГРЕЙТОПТ ТЗ" правочинів через відсутність у останніх необхідних умов для ведення господарської діяльності. Проте, позиція відповідача спростовується наявністю первинної документації щодо господарських операцій між позивачем та вказаним контрагентом.

Відповідач проти позову заперечував, від представника відповідача - Шамілової Л.Ш. через канцелярію суду надійшли письмові заперечення на позов, в яких представник відповідача просила відмовити в задоволенні позовних вимог, посилаючись на надану податкову інформацію ГУ ДФС у Харківській області щодо контрагента позивача ТОВ "Грейтопт ТЗ". Вказав про неможливість встановлення фактів реального постачання, переміщення товару між позивачем та його контрагентом. При цьому, представник відповідача зазначила, що під час прийняття оскаржуваних податкових повідомлень - рішень відповідач діяв у відповідності до чинного законодавства, у спосіб та у межах, визначених чинним законодавством.

Представник позивача - Холодов Л.Ю. в судовому засіданні підтримав позовні вимоги в повному обсязі, просив їх задовольнити, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві та письмових поясненнях.

Представник відповідача - Лук`янцев С.О. у судовому засіданні заперечував проти позову, просив відмовити у його задоволенні, посилаючись на наведені у письмових запереченнях обставини.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Делтана" (далі -ТОВ "Делтана") зареєстроване як юридична особа, перебуває на обліку в Центральній об'єднаній державній податковій інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області, є платником податку на додану вартість.

Згідно акту перевірки від 08.07.2016 №2589/20-30-14-02-10/32235859 видами діяльності ТОВ "Делтана" є виготовлення друкарських форм і надання інших поліграфічних послуг; друкування іншої продукції; неспеціалізована оптова торгівля продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами; неспеціалізована оптова торгівля; виробництво інших виробів із пластмас; надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна; спеціалізована діяльність із дизайну (т.1 а.с.21).

На підставі наказу від 22.06.2016 №711, Центральною ОДПІ м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ "Делтана" з питань дотримання вимог податкового законодавства України по фінансово - господарським відносинам з ТОВ "Грейопт ТЗ" за період з 01.125.2015 по 31.01.2016.

За результатами вказаної перевірки податковим органом складено акт від 08.07.2016 №2589/20-30-14-02-10/32235859 (т. 1 а.с.19-49), в якому встановлені наступні порушення:

- п.198.3, п.198.6 ст. 198, п.200.1 ст.200 Податкового кодексу України від 02.12.10 за №2755-VI, неправомірно віднесено до складу податкового кредиту суму ПДВ у розмірі 217793 грн., у т.ч. за грудень 2015 року у сумі 89329 грн.; за січень 2016 року у сумі 128464 грн., що призвело до заниження податку на додану вартість, що підлягає сплаті в бюджет у розмірі 217793 грн., у т.ч. за грудень 2015 року у сумі 89329 грн.; за січень 2016 року у сумі 128464 грн.

- ст. 14.1.27 п. 14.1 ст. 14, ст. 138, ст. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПК України, ТОВ "Делтана" занижено фінансовий результат до оподаткування (прибуток або збиток), визнаний у фінансовій звітності відповідно до національних положень БО на загальну суму 1088965 грн., у т.ч. за грудень2015 року на суму ПДВ 446645 грн., та січень 2016 року на суму ПДВ 642320 грн., як наслідок, заниження сум податку на прибуток всього у сумі 196014 грн. у 2015 році, у т.ч. за грудень 2015 року на суму на суму ПДВ 80396 грн., та січень 2016 року на суму ПДВ 115618 грн.

На підставі вказаних висновків податковим органом винесені податкові повідомлення-рішення:

- від 22.07.2016 №0000891402, яким збільшено суму грошового зобов'язання з ПДВ в розмірі 326690 грн., в т.ч. за основним платежем - 217793 грн. грн. та штрафними (фінансовими) санкціями - 108897 грн. (т. 1 а.с.16);

- від 22.07.2016 №0000881402, яким збільшено суму грошового зобов'язання з ПДВ в розмірі 253823 грн., в т.ч. за основним платежем - 196014 грн. грн. та штрафними (фінансовими) санкціями - 57809 грн. (т. 1 а.с.17).

Перевіряючи обґрунтованість висновків Центральною ОДПІ м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області, викладені в акті перевірки від 08.07.2016 №2589/20-30-14-02-10/32235859, суд встановив наступне.

Як вбачається з акту перевірки, податковим органом фактично визначено нереальність господарських операцій підприємства позивача з ТОВ "Грейопт ТЗ", оскільки відсутній об'єкт оподаткування при придбанні товарів.

З матеріалів справи вбачається, що між позивачем ТОВ "Делтана" (покупець) та ТОВ "Грейопт ТЗ" (продавець), укладено договір поставки від 01.12.2015 №01/12 (т.1 а.с.50-52). Згідно п.п. 1.1 вказаного договору поставки - продавець зобов'язується передати у власність покупцю , а покупець прийняти та оплатити хімічну продукцію в асортименті та в кількості згідно з специфікацією та/ або видатковою накладною до цього договору, які є його невід'ємною частиною.

Факт реальності поставки товару, транспортування, а також оприбуткування придбаного товару в бухгалтерському обліку, підтверджується наданими первинними документами, а саме: видатковими накладними від 14.12.2015 №Г-1412, від 18.01.2016 №Г-1801 (т.1 а.с. 53-54), товарно - транспортними накладними (т.14 а.с.55-56), податковими накладними (т.1 а.с.57-60), прибутковими накладними (т.1а.с.74-75).

При цьому, судом встановлено, що транспортування придбаного товару здіснювалося на підставі укладеного договору між позивачем та ТОВ "Полекс - Транс-Логістік" про надання транспортно - експедиційних послуг з перевезення вантажів автомобільним транспортом в міському та міжміському сполученні, що підтверджується наданими позивачем до суду первинними документами, а саме: відповідним договором (т.2 а.с.86-89), актами здачі - приймання робіт (надання послу), банківськими виписками по рахунку (т.2 а.с.168-174).

На підтвердження сплати за придбані товари позивачем до матеріалів справи надано рахунок по проводках, банківську виписку по рахунку, платіжні доручення (т.1 а.с.70-73, т. 2 а.с.83-85), а також надано договір про відступлення права вимоги від 15.04.2016 №150401, укладеного між ТОВ "Грейопт ТЗ" (первинний кредитор), ТОВ "КРАФТЕР КОМПАНІ" та ТОВ "Делтана", банківські виписки по рахунку (т.2 а.с.144-146, 178-179).

В ході судового розгляду судом встановлено, що придбаний товар у ТОВ "Грейопт ТЗ" позивачем використаний у власній господарській діяльності для виробництва плівок для обгортки, які в подальшому реалізовувалися контрагентам покупцям, що підтверджується наданими первинними документами, а саме: звітами виробництва (т.1 а.с.76-250, т. 2 а.с.1-80), відповідними договорами поставки, видатковими накладними, банківськими виписками по рахунку, актами звірки (т.2 а.с. 2 , 90-126, 180-201).

Судом встановлено, що податкові накладні, виписані ТОВ "Грейопт ТЗ", відповідають вимогам ст.201 Податкового кодексу України.

Сума податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ "Грейопт ТЗ" включена до складу податкового кредиту та відображена в декларації з податку на додану вартість за грудень 2015 року та січень 2016 року, поданої до податкового органу.

На час укладання та виконання зазначеного вище договору ТОВ "Делтана" та його контрагент ТОВ "Грейопт ТЗ" були зареєстровані як юридичні особи та є платниками податку на додану вартість, що встановлено в ході розгляду справи та не заперечується сторонами (т.2 а.с. 133,137-143).

Таким чином, ТОВ "Грейопт ТЗ" виконало свої зобов'язання за вказаним договором, а ТОВ "Делтана" прийняло ТМЦ за цим договором, зазначені господарські операції відображені у податковому та бухгалтерському обліку позивача.

Наявні у справі докази не містять жодних доказів наявності між позивачем та контрагентом позивача, взаємоузгоджених спільних зловмисних дій. Таких доказів суду відповідачем не надано, а судом при виконанні вимог ст.11 КАС України не виявлено.

Крім того, факт наявності у позивача - ТОВ "Делтана" матеріально - технічних ресурсів, персоналу, наявність яких відображена у вказаному акті перевірки, свідчить про наявність умов необхідних для здійснення основаного виду діяльності - виготовлення плівки для обгортки та здійснення позивачем зазначеного виду діяльності, що не заперечується відповідачем. Порядок формування податкового кредиту здійснювався у перевіряємому періоді відповідно Податкового кодексу України.

Згідно п.44.1 ст. 44 ПК України, для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Згідно п. 198.3 ст. 198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Виходячи з п.п. "а" п.198.1 ст. 198 ПК України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

У відповідності до п. 200.1 ст. 200 ПК України, сума податку, що підлягає бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Аналіз чинного податкового законодавства вказує на те, що законодавець не ставить в залежність право позивача на формування податкового кредиту від податкового обліку (стану) інших осіб і фактичної сплати контрагентами податку до бюджету. Питання податкового кредиту поширюється тільки на окремо взятого платника податків (позивача) і не ставить цей факт у залежність від розрахунку з бюджетом третіх осіб.

Склад валових витрат та порядок їх визначення ст.ст.138, 139 ПК України.

Відповідно до ст.3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Правила податкового обліку податку на прибуток не встановлюють особливих вимог до первинних документів і облікових регістрів, що повинні використовуватися при обчисленні даного податку, тому відповідними документами податкового обліку вважаються бухгалтерські документи і регістри обліку, складені належним чином.

Відповідно до ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа; дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складається документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПК України, об'єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього розділу.

Згідно п.138.1 ст. 138 ПК України - витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із:

витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6-138.9, підпунктами 138.10.2-138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті: інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу;

крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Згідно п.138.2 ст. 138 ПК України - витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

У разі якщо платник податку здійснює виробництво товарів, виконання робіт, надання послуг з довготривалим (більше одного року) технологічним циклом виробництва за умови, що договорами, укладеними на виробництво таких товарів, виконання робіт, надання послуг, не передбачено поетапної їх здачі, до витрат звітного податкового періоду включаються витрати, пов'язані з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг у цьому періоді.

Пунктом 138.8 ст. 138 ПК України встановлено, що собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг складається з витрат, прямо пов'язаних з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг, а саме: прямих матеріальних витрат; прямих витрат на оплату праці; амортизації виробничих основних засобів та нематеріальних активів, безпосередньо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг; загально - виробничі витрати, які відносяться на собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку; вартості придбаних послуг, прямо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг; інших прямих витрат, у тому числі витрат з придбання електричної енергії (включаючи реактивну).

Згідно п.п.139.1.9 п.139.1 ст.139 ПК України - не включаються до складу витрат, витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Суд зазначає, що угода, укладена між позивачем та його контрагентом ТОВ "Грейопт ТЗ" є чинною та не визнана в установленому порядку недійсною.

Суд, аналізуючи вищезазначені положення нормативно-правових актів, приходить до висновку, що необхідною умовою для включення понесених витрат на придбання товарів (робіт, послуг) до складу валових витрат є наявність зв'язку товарів (робіт, послуг) з господарською діяльністю підприємства. Придбання таких товарів (робіт, послуг) повинно бути складовою частиною діяльності особи, що направлена на отримання доходу.

Суд зазначає, що видами діяльності ТОВ "Делтана" є виготовлення друкарських форм і надання інших поліграфічних послуг; друкування іншої продукції; неспеціалізована оптова торгівля продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами; неспеціалізована оптова торгівля; виробництво інших виробів із пластмас; надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна; спеціалізована діяльність із дизайну, що визначено у вказаному акті перевірки.

Таким чином судом встановлено, що придбання позивачем ТМЦ у контрагента ТОВ "Грейопт ТЗ" було необхідно для здійснення господарської діяльності, а саме: забезпечення сировини для виготовлення друкарських форм, що підтверджується наявними в матеріалах справи звітами виробництва, прибутковими накладними, банківськими виписками по рахунку тощо.

Зазначена закупівля ТМЦ та послуг у контрагентів безпосередньо пов'язана з господарською діяльністю підприємства, оскільки придбані товари забезпечують умови отримання сировини для виробництва, що, в свою чергу, надає позивачу можливість займатися діяльністю щодо виробництва продукції, реалізації, яка направлена на отримання доходу.

Позивачем надані належні первинні документи, що підтверджують реальність та факт придбання ТМЦ, які призначені для використання у господарській діяльності ТОВ "Делтана".

Таким чином, позивачем дотримано вимог Податкового кодексу України з реалізації права на податковий кредит та відображення валових витрат по операціях з ТОВ "Грейопт ТЗ", позивачем подано декларації з ПДВ, розрахунки податку на додану вартість та декларації з податку на прибуток. Задекларовані позивачем суми підтверджені наявними у матеріалах справи первинними бухгалтерськими документами.

Посилання відповідача на податкову інформацію ГУ ДФС у Харківській області від 20.04.2016 №238/20-40-14-08-12/39984058, від 09.03.2016 №119/20-40-14-08-12/39984058 щодо ТОВ "Грейтопт ТЗ" за звітний період декларування ПДВ грудень 2015 року, січень 2016 року, відповідно - суд не бере до уваги, оскільки Податковий кодекс України не ставить право платника ПДВ на податковий кредит в залежність від дій або бездіяльності його контрагентів. Якщо контрагенти не виконали свого зобов'язання по сплаті податку до бюджету, це тягне відповідальність та негативні наслідки саме для цієї особи.

Також, суд зазначає, що в силу положень Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України та Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" позивач та контрагенти позивача є окремими суб'єктами права зі статусом юридичної особи, а відтак позивач та контрагенти позивача є окремими платниками податку на додану вартість та податку на прибуток. За таких обставин, межі юридичної відповідальності кожного платника податків, яка (слід розуміти - відповідальність) відповідно до ст. 61 Конституції України має індивідуальний характер, поширюються на діяння, що визнаються законом протиправними та були вчинені саме цим платником. Притягнення суб'єкта права до відповідальності за діяння, що було вчинено іншою особою, є неможливим, за винятком встановлених ст. 228 Цивільного кодексу України та ст.ст. 207 і 208 Господарського кодексу України випадків свідомого укладення таким суб'єктом права нікчемного правочину з метою відображення певних первинних документів в податковому обліку без фактичного проведення господарських операцій.

Саме така правова позиція викладена Європейським Судом з прав людини (рішення від 22.01.2009 у справі "БУЛВЕС" АД проти Болгарії" (заява № 3991/03), а також Верховним Судом України (постанова від 09.09.2008 у справі №21-500во08, постанова від 01.06.2010 у справі № 21-573во10, постанова від 31.01.2011 у справі за позовом ЗАТ "Мукачівський лісокомбінат" до Мукачівської ОДПІ про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення, постанова від 31.01.2011 у справі за позовом ТОВ "Фірма "ВІК" до ДПІ у м. Херсоні про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень).

Згідно з ч. 1 ст. 244-2 КАС України рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність з рішенням Верховного Суду України.

Виходячи з наведеного, фактичні обставини справи об'єктивно засвідчують здійснення господарських операцій між позивачем та ТОВ "Грейопт" та правомірність віднесення позивачем до податкового кредиту з податку на додану вартість суми витрат та сум валових витрат, відповідно до первинних бухгалтерських документів та податковим накладним, які виписані на виконання умов договірних відносин.

Згідно з вимогами ч.2 ст.71 КАС України, в адміністративних справа про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до п.п. 1, 3 ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень, суди перевіряють, зокрема, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення від 22.07.2016 № 0000891402, від 22.07.2016 №0000881402 є необґрунтованими, через що позовні вимоги про скасування податкових повідомлень - рішень підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України, суд присуджує позивачу з Центральної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області за рахунок бюджетних асигнувань витрати по оплаті судового збору у розмірі 8707,70 грн., що підтверджується квитанцією від 27.07.2016 №4445 (т.1 а.с.4).

Керуючись ст. ст. 2, 8-14, 71, 94, 160-163, 167, 186 КАС України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Делтана" до Центральної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області про скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити в повному обсязі.

Скасувати податкові повідомлення - рішення Центральної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області від 22.07.2016 № 0000891402, від 22.07.2016 №0000881402.

Стягнути з Центральної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області за рахунок бюджетних асигнувань витрати по оплаті судового збору на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Делтана" (код ЄДРПОУ 32235849, поштовий індекс 61177, м. Харків, вул. Золочівська, 4а) у розмірі 8707,70 грн. (вісім тисяч сімсот сім гривень 70 копійок).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Повний текст постанови виготовлено 26 жовтня 2016 року.

Суддя Мар'єнко Л.М.