Постанова № 62271210, 29.09.2016, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

29 вересня 2016 р. № 820/5260/16

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді - Панченко О.В.

при секретарі судового засідання - Самігулліній К.В.

за участю:

представника позивача - Джумаєвої К.Б.

представника відповідача - ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за поданням

Східної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 про підтвердження обгрунтованості адміністративного арешту майна,-

В С Т А Н О В И В:

Суб'єкт владних повноважень - Східна об'єднана державна податкова інспекція м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з поданням, в якому просить суд підтвердити обґрунтованість адміністративного арешту майна ОСОБА_3 (п.н.НОМЕР_1) від 27.09.2016 року.

В обґрунтування подання заявник зазначив, що в ході здійснення повноважень, покладених на органи ДФС, встановлені фактичні обставини стосовно платника податків - ОСОБА_3, що підтверджують наявність обставини, передбаченої п.п.94.2.3 п. 94.2 ст. 94 ПК України. Так, на підставі пп.80.2.7 п.80.2 ст.80 Податкового кодексу України, ГУ ДФС у Харківській області був виданий наказ №2516 від 13.09.2016 року та направлення №5571 та №5572 на проведення фактичної перевірки СГ-ФО ОСОБА_3 з метою здійснення контролю за дотримання суб'єктами господарювання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності патентів, свідоцтв, виробництва та обігу підакцизних товарів, проведення перевірок дотримання норм законодавства з питань наявності ліцензій, оформлення трудових відносин з працівниками. Однак, ОСОБА_3 відмовився від отримання направлень та наказу на перевірку та не допустив співробітників органів ДФС до перевірки. У зв'язку з цим, 21.09.2016 року ОДПІ складено акт №575/20/40/14/09/2844 про не допуск до проведення фактичної перевірки. Таким чином, СГ-ФО ОСОБА_3 було порушено передбачене чинним законодавством право ОДПІ на проведення фактичної перевірки платника податків. Рішенням в.о.начальника Східної ОДПІ м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області від 27.09.2016 року до відповідача застосований адміністративний арешт майна платника податків. 27.09.2016 року дане рішення направлено СГ-ФО ОСОБА_3 поштою. Оскільки п. 94.10 ст. 94 Податкового кодексу України передбачено, що обґрунтованість рішення про арешт майна має бути протягом 96 годин перевірена судом, ОДПІ звернулась з даним поданням до суду. Посилаючись на викладені вище мотиви, суб'єкт владних повноважень просив суд ухвалити рішення про задоволення подання.

Представник Східної об'єднаної державної податкової інспекції м.Харкова ГУ ДФС у Харківській області у судовому засіданні підтримав доводи подання та просив суд прийняти рішення про його задоволення.

Відповідач - Фізична особа-підприємець ОСОБА_3, у судове засідання не прибув, повноважного представника не направив, про дату, час і місце розгляду подання повідомлений судом належним чином, в порядку, передбаченому ст.33-35 КАС України, що підтверджується телефонограмою. (а.с.13). Правом надати письмові заперечення не скористався, клопотань про перенос розгляду справи не заявляв.

За правилами, встановленими ч. 8 ст. 183-3 КАС України, розгляд подання здійснюється судом у триденний строк з моменту постановлення судом ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше ніж протягом 96 годин з моменту встановлення обставин, що зумовлюють звернення заявника до суду.

Суд, розглянувши матеріали подання, вислухавши доводи представника заявника, дослідивши наявні у справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, дійшов висновку, що подання підлягає задоволенню, з наступних підстав та мотивів:

Судом встановлено, підтверджується матеріалами справи, що відповідач - ОСОБА_3 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1), зареєстрований як суб'єкт підприємницької діяльності та перебуває на обліку в Східній об'єднаній державній податковій інспекції м.Харкова Головного управління ДФС у Харківській області.

Враховуючи п.3 розділу ІІ "Прикінцевих положень" Закону України від 28 грудня 2014 року №71-VІІІ "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи", з метою здійснення контролю за дотримання суб'єктами господарювання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності патентів, свідоцтв, виробництва та обігу підакцизних товарів, проведення перевірок дотримання норм законодавства з питань наявності ліцензій, оформлення трудових відносин з працівниками та відповідно до пп.80.2.5 п.80.2 ст.80 Податкового кодексу України, начальником ГУ ДФС у Харківській області 13.09.2016 року видано наказ №2516 про проведення фактичної перевірки СГ-ФО ОСОБА_3 (р.о.к.п.п.НОМЕР_1) (а.с.8).

На підставі направлень на перевірку від 13.09.2016 року №5571 та №5572 (а.с.9), виданого Головним управлінням ДФС у Харківській області, та наказу №2516 від 13.09.2016 року, посадовими особами Головного управління ДФС у Харківській області здійснено вихід за фактичною адресою проведення господарської діяльності відповідача: Харківська обл., смт. Буди, вул. Харківська, буд.6.

При виході за вищевказаною адресою ОСОБА_3 пред'явлено направлення на перевірку від 13.09.2016 року №5571 та №5572, а також копію наказу №2516 від 13.09.2016 року. СГ-ФО ОСОБА_3 відмовився від отримання направлень, наказу на проведення перевірки та відмовив у допуску до перевірки посадових осіб.

У зв'язку з не допуском до перевірки, ГУ ДФС у Харківській області складено акт від 21.09.2016 року №575/20/40/14/09/НОМЕР_1 про не допуск до проведення фактичної перевірки СГ-ФО ОСОБА_3(а.с.10).

Вирішуючи спір суд відзначає, що підпунктом 20.1.4. п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України передбачено право контролюючих органів, до яких належить заявник, проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків.

Підп.16.1.9 п.16.1 ст.16 Податкового кодексу України, на платника податків покладено обов'язок не перешкоджати законній діяльності посадової особи контролюючого органу під час виконання нею службових обов'язків та виконувати законні вимоги такої посадової особи.

Відповідно до пп.16.1.13 п.16.1 ст.16 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний допускати посадових осіб контролюючого органу під час проведення ними перевірок до обстеження приміщень, територій (крім житла громадян), що використовуються для одержання доходів чи пов'язані з утриманням об'єктів оподаткування, а також для проведення перевірок з питань обчислення і сплати податків та зборів у випадках, встановлених цим Кодексом.

Проте, відповідачем було відмовлено в допуску до перевірки представникам ДФС, про що контролюючим органом складено акт відмови від допуску до перевірки від 21.09.2016 року №575/20/40/14/09/НОМЕР_1.

Відповідно до п.80.1 та п.80.2 ст.80 Податкового кодексу України, фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи).

Фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з таких обставин, зокрема, у разі отримання в установленому законодавством порядку інформації про використання праці найманих осіб без належного оформлення трудових відносин та виплати роботодавцями доходів у вигляді заробітної плати без сплати податків до бюджету, а також здійснення фізичною особою підприємницької діяльності без державної реєстрації.

Згідно п.80.5 ст.80 Податкового кодексу України, допуск посадових осіб контролюючих органів до проведення фактичної перевірки здійснюється згідно із статтею 81 цього Кодексу.

Згідно з п.81.1 ст.81 Податкового кодексу України, посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред'явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів:

- направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника контролюючого органу або його заступника, що скріплений печаткою контролюючого органу;

- копії наказу про проведення перевірки;

- службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.

Непред'явлення або не надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред'явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки.

Відмова платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) від допуску до перевірки на інших підставах, ніж визначені в абзаці п'ятому цього пункту, не дозволяється.

Відповідно до п.81.2 ст.81 Податкового кодексу України, у разі відмови платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) у допуску посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення перевірки складається акт, який засвідчує факт відмови.

Судом встановлено, що наказ про проведення перевірки №2516 від 13.09.2016 року та направлення №5571, №5572 від 13.09.2016 року оформлені з дотриманням приписів Податкового кодексу України, порушення вимог якого щодо оформлення зазначених документів є підставою для недопущення посадових осіб податкової інспекції до проведення перевірки.

Обставини, які відповідно до п.81.1 ст.81 Податкового кодексу України є підставами для недопущення посадових осіб податкової інспекції до проведення перевірки СГ-ФО ОСОБА_3 судовим розглядом не встановлені.

Судом взято до уваги, що п.81.1 ст.81 Податкового кодексу України містить вичерпний перелік підстав для недопущення посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення документальної виїзної перевірки. Відмова платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників) від допуску до перевірки на інших підставах не дозволяється.

За таких підстав, суд дійшов висновку про безпідставність відмови СГ-ФО ОСОБА_3 від допуску посадових осіб податкової інспекції до проведення перевірки.

Пунктом 94.1 ст. 94 Податкового кодексу України передбачено, що адміністративний арешт майна платника податків (арешт майна) є винятковим способом забезпечення виконання платником податків його обов'язків, визначених законом.

За приписами п.п.94.2.3 п.94.2 ст.94 Податкового кодексу України, арешт майна може бути застосовано, якщо з'ясовується, що платник податків відмовляється від проведення документальної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб контролюючого органу. Арешт майна може бути повним або умовним. (Пункт 94.5 ст.94 Податкового кодексу України.). Арешт на майно може бути накладено рішенням керівника контролюючого органу (його заступника), обґрунтованість якого протягом 96 годин має бути перевірена судом. (Пункт 94.10 ст.94 Податкового кодексу України.).

Відповідно до п.4.1 п.4 Порядку застосування адміністративного арешту майна платника податків, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 07.11.2011р. №1398, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 4 січня 2012р. за №9/20322, керівник органу державної податкової служби (його заступник) за наявності однієї з обставин, визначених розділом III цього Порядку, та на підставі звернення відповідного підрозділу, який у межах своїх повноважень встановлює такі обставини, приймає рішення про застосування арешту майна платника податків.

Судом встановлено, що в.о. начальника Східної об'єднаної державної податкової інспекції м.Харкова Головного управління ДФС у Харківській області прийнято рішення від 27.09.2016 року про застосування адміністративного арешту майна платника податків (а.с.6), відповідно до якого було застосовано умовний адміністративний арешт майна платника податків СГ-ФО ОСОБА_3 (р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1).

З огляду на викладене вище, суд приходить до висновку, що рішенням в.о. начальника Східної об'єднаної державної податкової інспекції м.Харкова Головного управління ДФС у Харківській області від 27.09.2016 року було обґрунтовано застосовано адміністративний арешт майна СГ-ФО ОСОБА_3

Відповідно до ч. 8 ст. 183-3 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі постановлення судом ухвали про відкриття провадження у справі суд приймає у триденний строк, але не пізніше ніж протягом 96 годин з моменту встановлення обставин, що зумовлюють звернення заявника до суду, постанову по суті заявлених вимог, яка підлягає негайному виконанню.

Керуючись ст.ст.2, 11, 71, 86, 159-163, 183-3, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Подання Східної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна - задовольнити.

Підтвердити обґрунтованість адміністративного арешту майна ОСОБА_3 (п.н.НОМЕР_1) від 27.09.2016 року.

Постанова підлягає негайному виконанню.

Постанова набирає законної сили згідно з ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме: після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова чи ухвала суду не набрала законної сили.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду згідно з ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме: шляхом подачі через Харківський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її проголошення (у разі застосування судом ч. 3, ст. 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, у разі повідомлення суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених ч.4 ст.167 цього Кодексу, про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду) апеляційної скарги з одночасним надсиланням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції.

Повний текст постанови виготовлений 30 вересня 2016 року.

Суддя Панченко О.В.