Ухвала суду № 62271116, 27.10.2016, Апеляційний суд Вінницької області

КОПІЯ

Справа № 127/18407/13-ц Провадження № 22-ц/772/3246/2016Головуючий в суді першої інстанції Романюк Л. Ф.Доповідач Матківська М. В.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 жовтня 2016 рокум. Вінниця

Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Вінницької області в складі:

Головуючого: Матківської М.В.

Суддів: Медяного В.М., Сопруна В.В.

При секретарі: Сніжко О.А.

За участю: позивача ОСОБА_2 і її представників ОСОБА_3 і ОСОБА_4; представника відповідачів ОСОБА_5

розглянувши у судовому засіданні в м. Вінниці апеляційну скаргу ОСОБА_6 і ОСОБА_7

на ухвалу Вінницького міського суду Вінницької області від 29 вересня 2016 року за заявою ОСОБА_2 про повторне виселення ОСОБА_6 і ОСОБА_7 у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_6 і ОСОБА_7 про усунення перешкод у користуванні нерухомим майном шляхом примусового виселення без надання іншого житла,

В с т а н о в и л а:

У березні 2016 року ОСОБА_2 звернулася в суд із заявою про повторне виселення ОСОБА_6 і ОСОБА_7 із житлового будинку по АДРЕСА_1.

Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 29 вересня 2016 року заяву задоволено.

Повторно виселено ОСОБА_6 і ОСОБА_7 з житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1.

В апеляційній скарзі ОСОБА_6 і ОСОБА_7 просять скасувати ухвалу суду і постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_2 про повторне виселення.

Зазначили, що ухвалу суду вважають незаконною і такою, що підлягає до скасування у зв'язку з тим, що вона постановлена з порушенням норм матеріального і процесуального законодавства; ухвала являється не обгрунтованою, оскільки суд першої інстанції розглянув справу однобічно, надав перевагу одним доказам перед іншими.

В судовому засіданні представник відповідачів підтримав апеляційну скаргу, просить її задовольнити.

Позивач і її представники заперечили проти задоволення апеляційної скарги, просять її відхилити і залишити без змін рішення суду.

Державний виконавець, будучи належним чином повідомленим про час і місце розгляду справи, у судове засідання не з'явився без поважних причин і не надав письмових заперечень на апеляційну скаргу.

Апеляційна скарга до задоволення не підлягає.

По справі встановлено, що 21 травня 2014 року Вінницьким міським судом Вінницької області видано виконавчий лист у справі №127/18407/13-ц на виконання рішення Вінницького міського суду від 13 березня 2014 року про усунення ОСОБА_2 перешкод в користуванні житловим будинком, що розташований за адресою: АДРЕСА_1, шляхом виселення ОСОБА_6 і ОСОБА_7 з житлового будинку по АДРЕСА_1 без надання іншого житлового приміщення (том 2 а. с. 212).

Державний виконавець Староміського відділу державної виконавчої служби Вінницького МУЮ 23 травня 2014 року виніс постанову № 43434048 про відкриття виконавчого провадження № 197/6 по виконанню виконавчого листа про виселення ОСОБА_6;

10.06.2014 року виніс постанову про закінчення виконавчого провадження, у якому зазначив, що ОСОБА_6 виселилася з житлового будинку АДРЕСА_1 без надання іншого жилого приміщення. Рішення суду виконано (том 2 а. с. 185-192).

Державний виконавець Староміського відділу державної виконавчої служби Вінницького МУЮ 26 травня 2014 року виніс постанову № 43459162 про відкриття виконавчого провадження № 199/6 по виконанню виконавчого листа про виселення ОСОБА_7;

10.06.2014 року виніс постанову про закінчення виконавчого провадження, у якому зазначив, що ОСОБА_7 виселився з житлового будинку АДРЕСА_1 без надання іншого жилого приміщення. Рішення суду виконано (том 2 а. с. 211-218).

Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 16 квітня 2015 року задоволено заяву Першого заступника прокурора м. Вінниці подану в інтересах ОСОБА_2 про повторне виселення ОСОБА_6 і ОСОБА_7 та повторно виселені ОСОБА_6 і ОСОБА_7 з житлового будинку по АДРЕСА_1 (том 2 а. с. 60).

Ухвалою Апеляційного суду Вінницької області від 25 травня 2015 року апеляційна скарга представника ОСОБА_6 - адвоката Шибінського О.В. відхилена, а ухвала Вінницького міського суду від 16 квітня 2015 року залишена без змін (том 2 а. с. 96).

3 серпня 2015 року державний виконавець Староміського відділу ДВС Вінницького МУЮ виніс дві постанови про скасування процесуального документу - постанов про закінчення виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого листа про виселення ОСОБА_6 і ОСОБА_7 (том 2 а. с. 199, 224) та винесено, відповідно, дві постанови про поновлення виконавчого провадження (том 2 а. с. 201, 226).

12 серпня 2015 року державний виконавець Староміського відділу ДВС Вінницького МУЮ виніс дві постанови про закінчення виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого листа про виселення ОСОБА_6 і ОСОБА_7 із житлового будинку по АДРЕСА_1 у зв'язку з тим, що боржники виселилися із будинку АДРЕСА_1 та звільнили помешкання від свого майна, а саме: речей, що належать їм на праві приватної власності, коштів, цінних паперів, дорогоцінних металів та інших речей. Рішення суду виконано (том 2 а. с. 209, 234).

Також судом встановлено, що після повторного виселення ОСОБА_6 і ОСОБА_7 за згодою представника позивача ОСОБА_2 за дорученням - ОСОБА_3, знову вселилися у будинок по АДРЕСА_1, де проживають по даний час, про що підтвердили у судовому засіданні сторони та довідка квартального комітету «Лівобережний» № 350 від 29 лютого 2016 року (том 2 а. с. 127).

Відповідно до пункту 9 частини другої статті 129 Конституції України, статті 14 ЦПК України однією з основних засад судочинства є обов'язковість рішень суду.

Відповідно до статті 14 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Пунктом 11 статті 78 Закону України «Про виконавче провадження» (у чинній на той час редакції) передбачено, що у разі якщо особа самостійно вселилася у приміщення, з якого вона була примусово виселена, повторне її виселення може бути здійснено державним виконавцем на підставі ухвали суду, який прийняв рішення про виселення. Виконавче провадження в такому разі підлягає поновленню за постановою державного виконавця.

Враховуючи те, що повне виконання рішення Вінницького міського суду від 13 березня 2014 року боржниками не здійснено - боржники виселилися і повернулися назад у будинок, де продовжують проживати, колегія суддів вважає, що рішення суду має бути виконано повністю і остаточно, а, отже, заява позивача про повторне виселення ОСОБА_6 і ОСОБА_7 грунтується на вимогах закону та підлягає до задоволення.

За таких обставин ухвала суду першої інстанції про задоволення заяви ОСОБА_2 відповідає вимогам закону, тому апеляційна скарга до задоволення не підлягає.

Безпідставними являються доводи апеляційної скарги в тому, що позивач ОСОБА_2 наділила свого представника ОСОБА_3 певними повноваженнями із обмеженням: «без права укладання та підписання будь-яких договорів, пов'язаних з розпорядженням належним їй майном», тобто це обмеження має на увазі обмеження повноважень представника на укладення і підписання саме договорів про розпорядження - відчуження належного довірителю майна і не охоплює прав наданих представнику щодо представництва інтересів та подання заяв від імені довірителя в органах внутрішніх справ.

Відповідно до статті 237 ЦК України представництвом є правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов'язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє.

Згідно вимог частини 1 статті 238 ЦК України представник може бути уповноважений на вчинення лише тих правочинів, право на вчинення яких має особа, яку він представляє.

За правилами статті 241 ЦК України правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою. Правочин вважається схваленим зокрема у разі, якщо особа, яку він представляє, вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання. Наступне схвалення правочину особою, яку представляють, створює, змінює і припиняє цивільні права та обов'язки з моменту вчинення цього правочину.

Позивач ОСОБА_2 наділила представника ОСОБА_3 (також представника ОСОБА_4) повноваженнями, із яких виключила право на укладення та підписання будь-яких договорів, пов'язаних з розпорядженням належним їй майном, тобто вона не наділила представника повноваженнями на будь-яке розпорядження її майном, (том 2 а. с. 122).

Представник ОСОБА_3 в порушення зазначених обмежень поза волею довірителя, самовільно розпорядився належним їй майном, передавши це майно у користування іншим особам, а саме: надав дозвіл на реєстрацію місця проживання відповідачів з послідуючим їх проживанням у належному позивачеві будинку.

Таким чином повторне вселення відповідачів у спірний будинок відбулося з порушенням вимог закону: власник будинку не надавав своєї згоди на вселення і не наділяв свого представника такими повноваженнями.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 312 ЦПК України апеляційний суд, розглянувши скаргу на ухвалу суду першої інстанції, відхиляє її і залишає ухвалу без змін, якщо судом першої інстанції постановлено ухвалу з додержанням вимог закону.

Керуючись ст.ст. 307, 312, 313- 315 ЦПК України, колегія суддів,

У х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_6 і ОСОБА_7 відхилити.

Ухвалу Вінницького міського суду Вінницької області від 29 вересня 2016 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.

На ухвалу може бути подана касаційна скарга до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий: /підпис/ М.В. Матківська

Судді: /підпис/ В.М. Медяний

/підпис/ В.В. Сопрун

Згідно з оригіналом:

Суддя: М.В. Матківська