Ухвала суду № 62268595, 26.10.2016, Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

Справа № 344/13820/16-к

Провадження № 1-кс/344/4352/16

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 жовтня 2016 року м. Івано-Франківськ

Слідчий суддя Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області Татарінова О.А., з участю секретаря Бухвак І.С, прокурора Лободіної О.С., слідчого Сосяка Н.В., підозрюваного ОСОБА_1 та його захисника ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання про продовження строку тримання під вартою в рамках кримінального провадження № 12016090010003892 від 01.09.2016р., -

В С Т А Н О В И В:

Слідчий звернувся з вказаним клопотанням, яке погоджене з прокурором, в обґрунтування якого посилався на те, що на підставі ухвали слідчого судді Івано-Франківського міського суду від 07.09.2016р. щодо підозрюваного ОСОБА_1.Д.Р.Д. який підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк пятдесят шість днів - до 01.11.2016р. включно із визначенням застави в розмірі 37 мінімальних заробітних плат. Однак закінчити досудове розслідування у вказаний термін не можливо, оскільки необхідно виконати низку слідчих та процесуальних дій зокрема, необхідно завершити судово-медичну експертизу потерпілої, виконати вимоги ст. 290 КПК України скласти обвинувальний акт. Через тривале лікування потерпілої в умовах стаціонару, раніше не було можливості надати в розпорядження експертам її медичну карту та відповідно завершити зазначену судово-медичну експертизу. Постановою керівника Івано-Франківської місцевої прокуратури продовжено строк досудового розслідування до трьох місяців (до 02.12.2016р.). Слідчий зазначає, що підстав для зміни чи скасування ОСОБА_1 запобіжного заходу немає, а встановлені під час досудового розслідування ризики не зменшилися, тому з метою забезпечення виконання підозрюваним процесуальних обовязків просив продовжити строк тримання його під вартою до 02.12.2016р., оскільки застосування до останнього більш мяких запобіжних заходів не зможе запобігти вищевказаним ризикам.

Прокурор в судовому засіданні клопотання підтримала, посилаючись на викладені в ньому обставини, просила клопотання задовольнити.

В судовому засіданні захисник підозрюваного клопотання заперечив, оскільки вважає ризики недоведеними, просив також врахувати характеризуючи особу підозрюваного дані, наявність міцних соціальних звязків, наявність постійного місця проживання та змінити запобіжний захід щодо підозрюваного з тримання під вартою на домашній арешт.

Підозрюваний в судовому засіданні підтримав думку захисника.

Заслухавши прокурора, підозрюваного та його захисника, дослідивши матеріали клопотання, вважаю наступне.

Згідно з вимогами п.п. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практикою Європейського суду з прав людини обмеження права на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш мяких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених ч. 5 ст. 176 цього Кодексу.

Ч. 2 ст. 183 КПК України визначено, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад пять років.

Згідно з ч. 3 ст. 183 КПК України при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слідчий суддя зобовязаний визначити розмір застави, достатній для забезпечення виконання підозрюваним обовязків, передбачених цим Кодексом, який в свою чергу відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обовязків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Ч. 5 ст. 182 КПК України визначено, що розмір застави щодо особи, підозрюваної у вчиненні тяжкого злочину, визначається у межах від 20 до 80 розмірів мінімальної заробітної плати.

Відповідно до ст. 197 КПК України строк тримання під вартою обчислюється з моменту взяття під варту, а якщо взяттю під варту передувало затримання підозрюваного, обвинуваченого, - з моменту затримання, а також те, що строк тримання під вартою може бути продовжений слідчим суддею в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому цим Кодексом.

В той же час згідно з ст. 219 КПК України досудове розслідування повинно бути закінчено протягом двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину, а ч. 2 даної статті зазначає про можливість продовження строку досудового розслідування.

Ст. 199 КПК України передбачено порядок продовження строку тримання під вартою.

З матеріалів клопотання вбачається, що 31.08.2016р. близько 17 год. водій ОСОБА_1 керуючи автомобілем марки «Рено Мастер», білого кольору, реєстраційний номер НОМЕР_1, порушивши норми Правил дорожнього руху України, не надавши переваги в русі пішоходу, проявивши неуважність, маючи обєктивну можливість бачити, що через пішохідний перехід рухається пішохід, продовжив рух не переконавшись, що це буде безпечним і не створить перешкоди або небезпеки іншим учасникам руху, вчинив наїзд на ОСОБА_3, внаслідок чого потерпіла отримала травми у вигляді: важкої відкритої черепно-мозковою травми, забою головного мозку, перелому кісток основ та склепіння черепа, крововиливу під речовину головного мозку, які відповідно до підпункту «б» пункту 2.1.3 Правилсудово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень, затверджених Наказом МОЗ України № 6 від 17.01.1995 відносяться до тяжких ушкоджень, небезпечних для життя.

Після вчинення дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_1, порушивши вимоги пункту 2.10 Правил дорожнього руху України, на вище вказаному транспортному засобі покинув місце події.

02 вересня 2016 року ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні тяжкого злочину, відповідальність за який передбачено ч. 2 ст. 286 КК України, зокрема покарання у виді позбавлення волі на строк до восьми років з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк до трьох років або без такого.

Відповідно до ухвали слідчого судді Івано-Франківського міського суду від 07.09.2016р. щодо ОСОБА_1 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк пятдесят шість днів - до 01.11.2016р. включно із визначенням застави в розмірі 37 мінімальних заробітних плат.

Так, відповідно до практики Європейського суду «розумна підозра» у вчиненні кримінального злочину», про яку йдеться у підпункті «с» п. 1 ст. 5 Конвенції, передбачає наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила злочин. Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод вимагає, щоб будь-який захід, яким людина позбавляється волі, відповідав меті ст. 5, а саме захисту особи від свавілля.

В той же час наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_1 у вчиненні вказаного вище злочину підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами.

Враховуючи наведене вважаю, що сукупність досліджених в судовому засіданні доказів свідчить про обґрунтованість підозри ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.

01.11.2016р. закінчується строк досудового розслідування.

Відповідно дост. 199 КПК України, розглядаючи клопотання про продовження строків тримання під вартою слідчий суддя повинен з'ясувати конкретні причинили тривалого тримання особи під вартою, чи недопущеного безпідставного тривалого розслідування, інші обставини, що свідчать про невиправдано тривале тримання під вартою, чи не з'явилися причини, що дозволяють скасувати тримання під вартою та застосувати альтернативний запобіжний захід.

Однак стороною кримінального провадження з боку обвинувачення доведено наявність обєктивних обставин, які в свою чергу перешкоджають завершенню досудового розслідування у даному кримінальному провадженні до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою, у звязку з чим 25.10.2016р. керівником Івано-Франківської місцевої прокуратури продовжено строк досудового розслідування до трьох місяців (до 02.12.2016р.).

Прокурором також доведено наявність ризиків, які не зменшилися та які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може вчинити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду, оскільки ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі до восьми років та усвідомлює про неминучість покарання за вчинення даного злочину. Окрім того, останній після вчинення кримінального правопорушення, з метою уникнення від відповідальності за скоєне, на транспортному засобі покинув місце події; незаконно впливати на потерпілого, свідків у цьому кримінальному провадженні, оскільки підозрюваному відомо про місце їх перебування та останній, маючи бажання уникнути відповідальності за вчинене ним кримінальне правопорушення, прибув до приміщення ОДКЛ, де на той час перебували родичів потерпілої, та мав намір уникнути відповідальності, передбаченої законодавством України, шляхом переговорів із ними, та приходить до висновку, що докази та обставини, на які посилається слідчий у клопотанні, дають достатні підстави вважати, що задля запобігання ризиків, застосування більш м'якого запобіжного заходу є недостатнім для забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків та є співмірним і доцільним задля забезпечення дієвості даного кримінального провадження.

Вирішуючи дане клопотання враховую також вагомість наявних доказів про вчинення ОСОБА_1 вказаного вище злочину, обставини його вчинення, характеризуючі особу підозрюваного дані, його вік, стан здоровя та майновий стан, міцність соціальних звязків, наявність постійного місця проживання, його репутацію, а також відсутність судимості.

При визначенні розміру застави, як альтернативного запобіжного заходу, наряду з положеннями ст.ст.182,183 КПК України враховую практику Європейського суду з прав людини,відповідно до якої розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави, буде достатнім стимулюючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкодити встановленню істини у кримінальному провадженні.

При цьому, обставини, які зазначені підозрюваним та його захисником не можуть бути підставою для відмови в задоволенні клопотання про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваного,оскільки дані обставини не виключають наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.

Відтак, враховуючи вищенаведене, відсутність підстав для зміни чи скасування підозрюваному ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, та те, що строк тримання останнього під вартою закінчується 01.11.2016р., вважаю, що клопотання слід задовольнити, продовжити строк тримання його під вартою на 38 днів в межах строку досудового розслідування, з визначенням застави 37 розмірів мінімальної заробітної плати, оскільки внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього передбачених у ст. 194 КПК України обовязків.

За таких обставин, керуючись ст. 29 Конституції України, ст.ст. 177, 178, 183, 193, 194, 196, 197, 199, 205, 309, 395 Кримінального процесуального Кодексу України, -

У Х В А Л И В:

Клопотання слідчого про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою задовольнити.

Продовжити строк тримання під вартою ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, на тридцять вісім днів - до 02 грудня 2016 року включно.

Тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_1 здійснювати в Івано-Франківській установі виконання покарань № 12.

Визначити заставу 37 (тридцять сім) розмірів мінімальної заробітної плати в сумі 50986 (пятдесят тисяч девятсот вісімдесят шість) гривень 00 коп, у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Івано-Франківського міського суду (одержувач: ТУ ДСА України в Івано-Франківській області, код: 26289647, банк: ДКСУ м. Київ, МФО: 820172, р/р: 37312032002265).

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу в розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали.

У разі внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_1 на строк до 02 грудня 2016 року включно обовязки:

1) прибувати до визначеної службової особи слідчого, прокурора, суду за кожною вимогою;

2) не відлучатися з м. Івано-Франківськ, в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора чи суду;

3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;

4) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд та вїзд в Україну.

Роз'яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу із відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув'язнення. Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа місця ув'язнення має негайно здійснити розпорядження про звільнення з-під варти та повідомити усно і письмово слідчого, прокурора та слідчого суддю Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області.

У разі внесення застави та з моменту звільнення з-під варти у зв'язку із внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.

Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора Івано-Франківської місцевої прокуратури ОСОБА_4

Ухвала слідчого судді підлягає до негайного виконання після її проголошення.

Про прийняте рішення повідомити заінтересованих осіб.

Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Апеляційного суду Івано-Франківської області протягом 5 днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя О.А. Татарінова

Повний текст ухвали складено 26 жовтня 2016 року