Постанова № 622681, 30.03.2007, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"30" березня 2007 р. Справа № 75/4-06

Суддя господарського суду Київської області Попікова О.В., розглянувши справу

за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю МП НВФ „Екологічна ініціатива”

до

Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі

третя особа

Арбітражний керуючий Савчук Т.М.

про

визнання недійсними податкових повідомлень-рішень

секретар судового засідання: Холоденко Н.О.

за участю представників:

від позивача

Паткевич Ю.Л. дор від 15.03.2007р.

третьої особи

Савчук Т.В. ліцензія № 779133

від відповідача

Криворученко Ю.О. дов. від 12.03.2007р. № 6654\9\251-14

На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 30.03.2007р. об 11 год. 20 хв. проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Виготовлення постанови у повному обсязі відкладено на 5.04.2007р., про що повідомлено сторін після проголошення вступної та резолютивної частини постанови.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю МП НВФ „Екологічна ініціатива” (далі –Позивач) звернулось до Господарського суду Київської області з позовом до Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Київської області (далі - Відповідач), в якому просить (з урахуванням уточнень, викладених в заяві від 30.03.2007р.) визнати недійсними прийняті відповідачем податкові повідомлення-рішення від 12.02.2004р

- № 0000132600\0, яким Позивачеві визначено суму податкового зобов’язання за платежем „акцизний збір” загалом на суму 627054 грн.;

- № 0000142600\0, яким Позивачеві визначено суму податкового зобов’язання за платежем «податок на прибуток»загалом на суму 416040 грн.;

- № 0000152600\0, яким Позивачеві визначено суму податкового зобов’язання за платежем „податок на додану вартість” загалом на суму 299785,5 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оспорювані податкові повідомлення-рішення є незаконними з мотивів, викладених у позовній заяві.

Відповідач –ДПІ у Києво-Святошинському районі Київської області у відзиві від 4.04.2006р. та запереченнях від 18.04.2004р. на позовну заяву заперечує проти заявлених позовних вимог та просить відмовити в задоволенні позову. Заперечення відповідача ґрунтуються на тому, що оспорювані податкові повідомлення-рішення були винесені відповідачем на підставі акта перевірки 12.04.2004р. № 8\26-16402166, і в подальшому не були оскаржені позивачем в адміністративному порядку.

При цьому, ДПІ наголошує на тому, що позивач в порушення вимог статті 3 Закону України „Про ставки акцизного збору і ввізного мита на спирт етиловий та алкогольні напої” та п. 3 статті 4 Закону України „Про операції з давальницькою сировиною у зовнішньоекономічних відносинах” з огляду на те, що позивач повинен був сплатити 418036 грн. акцизного збору, оскільки у перевіряємому періоді ТОВ „Екологічна ініціатива” виступало виробником рідини антикрижаної „Арктика АК-65”, компонентом якої є спирт етиловий не денатурований, отриманий як давальницька сировина за договором з ДП „Дубов‘язівський спиртовий завод”. Також відповідача зауважує на тому, що операції з передачі анти крижаної рідини не були відображені в деклараціях з податку на додану вартість за листопад 2002р., січень-березень 2003р., і в порушення вимог п.п. 3.1.1 п. 3.1 статті 3, п. 4.1 статті 4 Закону України „Про податок на додану вартість” позивачем було занижено податкові зобов’язання з ПДВ загалом на суму 199857 грн. Разом з тим, внаслідок не включення ТОВ „Екологічна ініціатива” до складу валового доходу вартості спирту етилового, отриманого ним як давальницька сировина за умовами договору від 4.10.2002р. № 4\10, позивачем було занижено податок на прибуток в сумі 118,2 тис. грн.., а внаслідок невідображення відвантаження анти крижаної рідини –позивачем занижено податок на прибуток у сумі 174,4 тис. грн..

Під час проведення підготовчого провадження судом були витребувані від осіб, які беруть участь у справі, а також від інших осіб документи та інші матеріали, прийнято рішення про обов’язковість особистої участі осіб, які беруть участь у справі, у судовому засіданні.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, судом встановлено наступне.

Державною податковою інспекцією у Києво-Святошинському районі Київської області проведено позапланову документальну перевірку дотримання вимог податкового законодавства ТОВ МП НВФ „Екологічна ініціатива” за період з 01.10.2002р. по 1.04.2003р.

За наслідками перевірки відповідачем складено акт № 8\26-16402166 від 12.02.2004 року.

Згідно даного акта в ході перевірки працівниками податкової служби виявлено порушення позивачем:

- статей 3, 4, 8, 9 Закону України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність”, п. 1.23, п. 1.24, п. 1.31 статті 1 , пп. 4.1.6. п.4.1 статті 4, пп.. 11.3 статті 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»№283/97-ВР від 22.05.1997р., в результаті чого ТОВ МП НВФ „Екологічна ініціатива” було занижено податок на прибуток загалом на 292,5 тис. грн., в т.ч. за 4 кв. 2002р. –65,4 тис. грн.., за І кв. 2003р. –227,1 тис. грн.

- п. 1.4 статті 1, п.п 3.1.1 п. 3.1 статті 3 п.п 7.3.1 п. 7.3 статті 7 Закону України „Про податок на додану вартість” , внаслідок чого ТОВ МП НВФ „Екологічна ініціатива” було занижено податок на додану вартість загалом на суму 199857 грн.. у т.ч. за листопад 2002р. –45407 грн., за січень 2003р. –72720 грн., за лютий 2003р. –39330 грн., за березень 2003р. –42400 грн.

- статті 3 Закону України „Про ставки акцизного збору і ввізного мита на спирт етиловий та алкогольні напої” та п. 3 статті 4 Закону України „Про операції з давальницькою сировиною у зовнішньоекономічних відносинах”, в наслідок чого Товариству донараховно 418036 грн. акцизного збору, в т.ч. за листопад 2002р. –95099 грн., за січень 2003р. –151990 грн., за лютий 2003р. –116000грн., за березень 2003р. –54947 грн.

На підставі згаданого акта перевірки згідно з пп.4.2.2 «б»п.4.2 статті 4 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»від 21.12.2000р. № 2181-III відповідачем винесені податкові повідомлення-рішення:

- від 12.02.2004р. № 0000132600\0, яким Позивачеві визначено суму податкового зобов’язання за платежем „акцизний збір” загалом на суму 627054 грн., з яких 418036 грн. –сума основного платежу, а 209018 грн. –сума фінансових санкцій з цього податку;

- від 12.02.2004р. № 0000142600\0, яким Позивачеві визначено суму податкового зобов’язання за платежем «податок на прибуток»загалом на суму 416040 грн., з яких 291500 грн. –сума основного платежу з податку на прибуток, а 123540 грн. –сума фінансових санкцій з цього податку;

- від 12.02.2004р. № 0000152600\0, яким Позивачеві визначено суму податкового зобов’язання за платежем „податок на додану вартість” загалом на суму 299785,5 грн., з яких 199857 грн.- сума основного платежу з ПДВ, а 99928,5 грн. –сума фінансових санкцій з цього податку.

Господарський суд Київської області вважає, що оспорювані податкові повідомлення-рішення є необґрунтованими, а тому позов підлягає задоволенню в повному обсязі з огляду на наступне.

Як вбачається з акта перевірки від 12.02.2004р. №8/26-16402166 „Про результати позапланової документальної перевірки дотримання вимог податкового законодавства ТОВ МП НВФ „Екологічна ініціатива” при здійсненні господарських операцій з ДП „Дубов'язівський спиртовий завод" за період з 01.10.2002р. по 01.04.2003р. в п.2.1 вказано, що підприємством ТОВ МП НВФ „Екологічна ініціатива” не донараховане в бюджет податку на прибуток за 4 кв.2002р.- 65,4 тис. грн., за 1 кв. 2003р.-227,1 тис. грн., всього на суму 292,5 тис. грн. (65,4+227,1). в наслідок наступного:

- по - перше, товариством не було включено до складу валового доходу вартість етилового спирту, отриманого як давальницька сировина на переробку, яку було використано в його господарському обороті, всього в сумі 394,0 тис. грн., в тому числі за 4 кв. 2002р. - 86,2 тис. грн., за 1 кв. 2003р. - 307,8 тис. грн., що призвело до недонарахування податку на прибуток в сумі 118,2 тис. грн. (394,0*30%о), в тому числі за 4 кв. 2002р. - 25,9 тис.грн. (86,2*30%), за 1 кв. 2003р.- 92,3 тис. грн. (307,8 *30%), що ДПІ визнано порушенням п.1.23 ст.1 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств”

- по - друге, товариством не було включено до складу валового доходу відвантаження антикрижаної рідини „Арктика АК-65" фірмі „Voyagег Distribution Соmраnу Limited” всього на суму 581,2 тис. грн., в тому числі в 4 кв. 2002р. - 131,9 тис. грн., в 1 кв. 2003р. - 449.3 тис. грн., що призвело до заниження податку на прибуток на 174.4 тис. грн. (581,2 *30%), в тому числі за 4 кв. 2002р. - 39,6 тис. грн. (131,9 *30%), за 1кв.2003р. - 134,8 тис. грн. (449,3 *30%). Відповідач визначив порушення з боку позивача вимог п. 4.1 статті 4 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств”.

Використання давальницької сировини товариством у власному господарському обороті в Акті перевірки також було визнано порушенням п.1.4 ст.1, п.п.З.1.1 п.З.1 статті З та п.п.7.3.1 п.7.3 статті 7 Закону України „Про податок на додану вартість”. Також в Акті перевірки зазначено, що товариством занижено податкове зобов'язання з податку на додану вартість на 116,3 тис. грн. (581,2*20%). Причиною цього порушення вказано те, що до оподаткованого цим податком обороту товариством не включено відвантаження антикрижаної рідини „Арктика АК-65” фірмі „Voyagег Distribution Соmраnу Limited” всього на суму 581,2 тис. грн. (581,2*20%=11б,3). в тому числі в листопаді 2002р. на 131,9 тис. грн., в січні 2003р. на 211,6 тис. грн., в лютому 2003р. на 80,6 тис.грн., в березні 2003 р. на 157,1 тис. грн.

Приписами п. 4.1 статті 4 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств”, визначено порядок розрахунку податку на прибуток, як загальну суму доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі, виключній (морській) економічній зоні, так і за їх межами. Відповідно пп.4.1.1 вказаного пункту Закону валовий доход включає загальні доходи від продажу товарів (робіт, послуг), у тому числі допоміжних та обслуговуючих виробництв, що не мають статусу юридичної особи, а також доходи від продажу цінних паперів. Поняття продажу товарів, передбачено в п.1.31 статті 1 вищевказаного Закону, як будь-яких операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за плату або компенсацію, незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатного надання товарів. Датою виникнення валового доходу, відповідно до п.11.3 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств” вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), що підлягають продажу, або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного надання результатів робіт (послуг) платником податку. Таким чином валовий дохід виникає при проведенні операцій за угодами, які передбачають перехід права власності на товари чи результати робіт (послуг) в разі факту отримання платником податку грошових коштів або відвантаження товарів, передачі результатів робіт (послуг).

Податкове зобов'язання з податку на додану вартість, відповідно п.1.6 статті 1 Закону України „Про податок на додану вартість” - це загальна сума податку, одержана (нарахована) платником податку в звітному (податковому) періоді, що визначена згідно з цим Законом. Відповідно до пп.3.1.1 п.3.1 статті З згаданого Закону, об'єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку з продажу товарів (робіт, послуг) на митній території України, в тому числі операції з оплати вартості послуг за договорами оперативної оренди (лізингу) та операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору) для погашення кредиторської заборгованості заставодавця. Поняття продажу товарів в Законі України „Про податок на додану вартість” зазначено в п.1.4 статті 1 як будь-яких операцій що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за компенсацію незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатного надання товарів. Датою виникнення податкових зобов'язань з поставки товарів (робіт, послуг), відповідно до п.7.3.1.цього Закону, вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг), що підлягають поставці, або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податку. Враховуючи наведені норми Закону України „Про податок на додану вартість” можна зробити висновок, що податкові зобов'язання з податку на додану вартість виникають при здійсненні операцій за угодами, що передбачають перехід права власності на товари чи результати робіт (послуг) в разі факту отримання платником податку грошових коштів або відвантаження товарів, передачі результатів робіт (послуг).

Згідно приписів Закону України „Про податок на додану вартість" та Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств”, операції продажу товарів та операції продажу послуг передбачають обов'язкову передачу права власності за плату або компенсації на зазначені товари і послуги, або повинно бути обов'язково визначено безоплатність передачі товарів та послуг. При здійсненні цих операцій у підприємств, як платників податку на прибуток, виникає валовий дохід та збільшується сума оподаткованого прибутку. В разі, якщо ці підприємства одночасно є платниками податку на додану вартість, у них виникає податкове зобов'язання з цього виду податку.

Як вбачається з даних Акта перевірки, товариство в досліджуваному періоді було як платником податку на прибуток, так і платником податку на додану вартість, визначені порушення позивача мали місце під час проведення господарських операцій з ДП „Дубов'язівський спиртовий завод”. Відповідно наданого в матеріалах справи Договору №4/10 на надання послуг від 04.10.2002р. ДП „Дубов'язівський спиртовий завод" та ТОВ МП НВФ „Екологічна ініціатива” уклали між собою договір, згідно якого товариство узяло на себе зобов'язання надати послуги по виготовленню антикрижаної рідини „Арктика АК 65”, відповідно технічних умов литовської фірми „Voyagег Distribution Соmраnу Limited”. В п.1.2 цього договору передбачено, що отримана від Виконавця готова продукція передається Замовнику за актом прийому-передачі для подальшої її реалізації за межами України. Згідно з п.2.1 за надані послуги замовник оплачує виконавцю фактичні витрати по виготовленню антикрижаної рідини. Вартість надання вищевказаних послуг включає в себе витрати з заробітної плати, амортизації обладнання, податки, вартість енергоносіїв, вартість допоміжних матеріалів, необхідних для виготовлення готової продукції, це зазначено в п. 2.2 Договору №4/10 на надання послуг від 04.10.2002р. Відповідно його п.3.1, задля виконання вказаних в Договорі послуг, здійснюється поставка давальницької сировини автотранспортом Замовника, прийом якої проводиться за актом прийому-передачі, що зазначено в п. 3.2. Як вказано в п.5.1 цього документу, вихід готової продукції за технологічним регламентом вказується в специфікації до договору. Далі, в п.5.2 завбачено, що якість виготовленої антикрижаної рідини повинна відповідати технічним умовам замовника. Прийом-сдача готової продукції провадиться за актами прийому-передачі, що зафіксовано в п.6.2 вищевказаного Договору. Умови оплати за виконання вказаних в Договорі послуг зазначені в п.4.1 та п.4.2, де вказано, що оплата послуг проводиться не пізніше 10 календарних днів з моменту відвантаження готової продукції. Датою оплати по договору вважається дата зарахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Виконавця. Договір №4/10 на надання послуг від 04.10.2002р. засвідчено підписами відповідальних осіб та відбитками печаток товариства та ДП „Дубов'язівський спиртовий завод". З наведеного слідує, що, згідно вказаного Договору, товариство, за компенсацію грошовими коштами, повинно було надати послуги по виготовленню продукції за узгодженим технологічним регламентом. Якість продукції повинна задовольняти визначеним сторонами технічним умовам, встановленими фірмою „Voyagег Distribution Соmраnу Limited” Сировина для виготовлення замовленої продукції надається товариству Замовником - ДП „Дубов'язівський спиртовий завод". Ним же забирається виготовлена з цієї сировини готова продукція, в разі, якщо вона відповідає вказаним в Договорі №4/10 на надання послуг від 04.10.2002р вимогам.

Умовами Договору №4/10 на надання послуг від 04.10.2002р. передбачалось, що товариством позивача надавалась послуга споживачу - ДП „Дубов'язівський спиртовий завод”, яка представляла собою процес виготовлення з давальницької сировини, спирту етилового, нового виду продукції - антикрижаної рідини, за встановленим замовником технологічним регламентом. Виготовлення нового продукту проводилось на виробничих потужностях, що належать товариству. При виконанні Договору №4/10 на надання послуг від 04.10.2002р. товариство, як постачальник (виконавець по Договору) надає споживачу (замовнику за Договором) послугу по переробці наданої йому сировини на антикрижану рідину, якість якої повинна відповідати технічним умовам, визначеним в цьому Договорі. І відповідно споживач цієї послуги - ДП „Дубов'язівський спиртовий завод”, визнає якість виготовленої зі спирту антикрижаної рідини такою, що відповідає технічним умовам фірми „Voyagег Distribution Соmраnу Limited”, у відповідній кількості, то послуга переробки вважається наданою, її результати передано замовнику. Валовий дохід товариства від результату «надання цієї послуги представляє собою визнану замовником вартість переробки спирту етилового на антикрижану рідину, яка підлягає грошовій компенсації з боку замовника, та що відповідає пп.4.1.1 п.4.1 статті 4 Закону „Про оподаткування прибутку підприємств". З цієї ж вартості визначається і розмір податкового зобов'язання з податку на додану вартість, відповідно до пп.3.1.1 п.3.1 статті З Закону „Про податок на додану вартість".

В зв'язку з тим, що за Договором №4/10 на надання послуг від 04.10.2002р. за надання товариством послуг по виготовленню продукції передбачалось отримання грошових коштів, тобто компенсація, то його виконання та пов'язані з ним господарські операції по отриманню та передачі товарно-матеріальних цінностей можна вважати такими, що направлені на отримання його доходу. Однак, до складу валового доходу та оподаткованого податком на додану вартість обороту вартість цих цінностей входить тільки в разі передачі власності на них за компенсацію іншому господарюючому суб'єкту, або підтвердженні факту безоплатного отримання у власність товариства.

Як вбачається з тексту згаданого Договору №4/10 на надання послуг від 04.10.2002р. та Акта перевірки, для його виконання йому було передано на переробку сировину - спирт етиловий, загальною вартістю 394,0 грн., на думку ДПІ, було використано у власному господарському обороті. Відсутність його вартості в складі валового доходу товариства була визнана порушенням п. 1.23 статті 1 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств”. В п.1.23 статті 1 згаданого Закону передбачено, що безоплатно надані товари (роботи, послуги) - це товари, що надаються платником податку згідно з договорами дарування, іншими договорами, які не передбачають грошової або іншої компенсації вартості таких матеріальних цінностей і нематеріальних активів чи їх повернення, або без укладення таких угод; роботи та послуги, які надаються платником податку без вимоги про компенсацію їх вартості; товари, передані юридичній чи фізичній особі на відповідальне зберігання і використані нею в її виробничому або господарському обороті. В Акті перевірки ця сума розрахована виходячи з кількості спирту та ціни за 1 дал спирту, зазначеної в нарядах на відпуск спирту етилового та товарно-транспортних накладних, за якими спирт доставлено на підприємство, враховуючи курс НБУ на день завезення спирту на переробку. Отриманий за вказаними нарядами по довіреностях товариства спирт етиловий визнано безоплатно отриманим, використаним у власному господарському обороті, так як виготовлена з нього антикрижана рідина була передана не замовнику, який значиться за Договором №4/10 на надання послуг від 04,10.2002р - ДП „Дубов'язівський спиртовий завод”, а іншій юридичній особі, нерезиденту -литовській фірмі „Voyagег Distribution Соmраnу Limited”. На підставі цього розходження в Акті перевірки сировина визнана безоплатно отриманою, в зв'язку з тим, що постачальник сировини, вказаний в Договорі, як замовник переробки, та отримувач готової продукції не збігаються в одній особі.

Згідно представлених на дослідження документів, на виконання п.3.2 Договору №4/10 на надання послуг від 04.10.2002р. спирт етиловий було передано товариству від ДП „Дубов'язівський спиртовий завод” за актами прийому-передачі. Кількість переданого за цими документами спирту в Акті перевірки визначено в сумі 20901,82 дал. Вказані акти прийому передачі засвідчені підписами відповідальних осіб позивача та ДП „Дубов'язівський спиртовий завод” і відбитками їх печаток, та підтверджують господарську операцію передачі спирту етилового товариству від ДП „Дубов'язівський спиртовий завод”. Відповідно до умов Договору №4/10 на надання послуг від 04.10.2002р. цей спирт є давальницькою сировиною. Підставою для складання цих Актів прийому-передачі в них зазначені спеціалізовані товарно-транспортні накладні, де вантажовідправником вказано ДП „Дубов'язівський спиртовий завод”, а вантажоодержувачем - литовська фірма „Voyagег Distribution Соmраnу Limited”, замовником перевезення вказана литовська фірма „Voyagег Distribution Соmраnу Limited”. Також в товарно-транспортної накладної вказується, що спирт отримано для ДП „Дубов'язівський спиртовий завод”. Товарно-транспортні накладні засвідчені печаткою ДП „Дубов'язівський спиртовий завод” та підписом його матеріально-відповідальної особи, вказано номери довіреностей вантажоодержувача. Відповідно вказана в Актах прийому передачі спирту та Нарядах на відпуск спирту етилового на експорт кількість спирту, була отримана на переробку саме товариством позивача, як і передбачено в Договорі №4/10 на надання послуг від 04.10.2002р.

Як вказувалось вище в Актах прийому передачі та товарно-транспортних накладних, підставою для передачі товариству позивача спирту етилового вказано Наряди на відпуск спирту етилового на експорт за Формою Н-2 (спирт). Цей документ підтверджує те, що спирт етиловий відвантажено на експорт. В Нарядах на відпуск спирту етилового на експорт за Формою Н-2 (спирт) постачальником вказано ДП „Дубов'язівський спиртовий завод", покупцем - литовська фірма „Voyagег Distribution Соmраnу Limited”, який з огляду на приписи закону України „Про зовнішньоекономічну діяльність" є власником спирту етилового, отриманого від ДП „Дубов'язівський спиртовий завод".

Назви та реквізити Постачальника та Покупця в цих нарядах аналогічні реквізитам Вантажоодержувача та Вантажовідправника в спеціалізованих товарно-транспортних накладних за Формою № 1-ТН спирт, що були описані в попередньому абзаці. Підстава відпуску спирту в наряді також аналогічна підставі, вказаній в товарно-транспортній накладній - Контракт №04/10 на переробку давальницької сировини від 04.10.2002р. В матеріалах справи надано Контракт №04/10 на переробку давальницької сировини від 04.10.2002р. між ДП „Дубов'язівський спиртовий завод" (в подальшому Виконавець) та литовською фірмою „Vоуаgег Distribution Company Limited” (в подальшому Замовник) (Т.1 А.с.69-71), який зазначено як підстава для відвантаження спирту в нарядах та товарно-транспортних накладних. Відповідно п.1.1 цього документу Замовник постачає Виконавцю спирт ректифікований, придбаний на території України, для наступної переробки на виробничих потужностях ТОВ МП НВФ „Екологічна ініціатива", тобто товариства. Місцем поставки замовником переробки давальницької сировини Виконавцю, ДП „Дубов'язівський спиртовий завод" в п. 2.2 вищевказаного Контракту вказано юридичну адресу товариства, яка співпадає з вказаною в Договорі № 4/10 на надання послуг від 04.10.2002р. та пункту розвантаження в спеціалізованих товарно-транспортних накладних за Формою № 1-ТН спирт. Згідно п.2.5 Контракту Виконавець проводить переробку давальницької сировини та виготовляє з нього антикрижану рідину „Арктика АК 65", відповідно до технічних умов фірми „Vоуаgег Distribution Company Limited”. В п.2.6 Контракту № 04/10 на переробку давальницької сировини від 04.10.2002р. зазначено, що вартість переробки спирту на антикрижану рідину включає в себе експедиційні розходи, витрати на придбання необхідних допоміжних матеріалів, а також витрати з заробітної плати, амортизацію обладнання, податки та необхідні виробничі платежі. Відвантаження готової продукції також проводиться за юридичною адресою товариства на умовах РСА-завод, як передбачено в п.3.1 Контракту. Контракт №04/10 на переробку давальницької сировини від 04.10.2002р. засвідчено підписами відповідальних осіб та відбитками печаток фірми „Vоуаgег Distribution Company Limited” та ДП „Дубов'язівський спиртовий завод”.

Реквізити Замовника переробки товариству позивача за Договором №4/10 на надання послуг від 04.10.2002р.- ДП „Дубов'язівський спиртовий завод” тотожні реквізитам Виконавця, також ДП „Дубов'язівський спиртовий завод" в Контракті №04/10 на переробку давальницької сировини від 04.10.2002р. Співпадають назви юридичної особи - ДП „Дубов'язівський спиртовий завод" , коди ЄДРПОУ-00375195, юридичні адреси - 41655, пмт Дубов'язівка, Конотопського району, Сумської області, вул.П.Лусти, 38.

За наведених обставин, можна зробити висновок, що спирт етиловий було куплено литовською фірмою „Vоуаgег Distribution Company Limited” у ДП „Дубов'язівський спиртовий завод”, з яким в подальшому, було укладено Контракт №04/10 на переробку давальницької сировини від 04.10.2002р. на переробку спирту в антикрижану рідину на виробничих потужностях товариства. ДП „Дубов'язівський спиртовий завод”, в свою чергу, було укладено з товариством Договір №4/10 на надання послуг від 04.10.2002р., відповідно якого товариство зобов'язувалося надати послуги з виготовлення цієї рідини, відповідно до технічних умов фірми „Vоуаgег Distribution Company Limited” на власних виробничих потужностях. Підтвердженням факту продажу спирту етилового ДП „Дубов'язівський спиртовий завод" литовській фірмі „Vоуаgег Distribution Company Limited” є Наряди на відпуск спирту етилового на експорт за Формою Н-2 (спирт). Підтвердженням передачі цього спирту покупцю та доставки його на місце переробки є товарно-транспортні накладні за Формою № 1-ТН спирт. Підтвердженням отримання цього спирту товариством у переробку є Акти прийому-передачі та згадані в Акті перевірки довіреності товариства.

В зв'язку з тим, що литовська фірма „Vоуаgег Distribution Company Limited” є нерезидентом України, відносини за Контрактом №04/10 на переробку давальницької сировини від 04.10.2002р. підпадають під дію Закону України „Про операції з давальницькою сировиною у зовнішньоекономічних відносинах” від 15.09.1995р. № 327/95-ВР. Застосовуючи норми Закону України „Про операції з давальницькою сировиною у зовнішньоекономічних відносинах” до умов Контракту №04/10 на переробку давальницької сировини від 04.10.2002р. можна зробити висновок, що в досліджуваних операціях власником давальницької сировини-спирту етилового являється литовська фірма „Vоуаgег Distribution Company Limited”, яка передає його для виготовлення готової продукції ДП „Дубов'язівський спиртовий завод”. В свою чергу, ДП „Дубов'язівський спиртовий завод” за Договором №4/10 на надання послуг від 04.10.2002р передає отриманий спирт у переробку товариству. Технічні умови, за якими проводиться переробка та визначається якість готової продукції , як вказано в обох угодах , визначає власник сировини та готової продукції - литовська фірма „Vоуаgег Distribution Company Limited”. Виготовлена товариством на його виробничих потужностях з цього спирту антикрижана рідина, згідно умов обох угод, є готовою продукцією, власником якої, за нормами статті 1 Закону України „Про операції з давальницькою сировиною у зовнішньоекономічних відносинах” являється литовська фірма „„Vоуаgег Distribution Company Limited”. А ТОВ МП НВФ „Екологічна ініціатива”, як і ДП „Дубов'язівський спиртовий завод” тільки проводило операції з давальницькою сировиною, так як згідно статті 1 Закону України „Про операції з давальницькою сировиною у зовнішньоекономічних відносинах” процес перероблення давальницької сировини не залежить від кількості виконавців. Загальна кількість переданої по Актах прийому-передачі готової продукції, як зазначено в Акті перевірки, становить 244224,00 кг. Відвантаження товариством литовській фірмі „Vоуаgег Distribution Company Limited” антикрижаної рідини на суму 581,2 тис. грн. без включення цієї суми до складу валового доходу визнано в Акті перевірки порушенням п. 1.31 .ст. 1 та п.4.1 статті 4 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств", яке призвело до заниження оподаткованого прибутку на 174,4 тис. грн. Сума заниження валового доходу в Акті перевірки вказана як вартість 244224,00 кг антикрижаної рідини, тобто кількості готової продукції, переданої товариством литовській фірмі „Vоуаgег Distribution Company Limited”, переданої в подальшому від фірми „Vоуаgег Distribution Company Limited” іншій юридичній особі - ТОВ СП „ЛитУкрЕкоріт”.

Як вказано в Специфікації №1 до Контракту № 04/10 на переробку давальницької сировини від 04.10.2002р., яка затверджена підписами відповідальних осіб ДП „Дубов'язівський спиртовий завод” та фірми „Vоуаgег Distribution Company Limited”, а також засвідчено відбитками печаток обох сторін Контракту, норма розходу спирту на 1 тн антикрижаної рідини з урахуванням технологічних та транспортних втрат становить 85,586 дал. В Акті перевірки кількість отриманої товариством давальницької сировини становить 20901,82 дал спирту етилового. З вказаної кількості спирту переробник, зафіксований у Контракті №04/10 на переробку давальницької сировини від 04.10.2002р., в досліджуваному випадку товариство, може отримати 244217 кг (20901,82/85,586 *1000) антикрижаної рідини. Саме ця кількість готової продукції, відповідно до статті 1 Закону України „Про операції з давальницькою сировиною у зовнішньоекономічних відносинах”, де вказано, що право власності на вироблену з давальницької сировини готову продукцію належить замовнику, і буде власністю замовника переробки давальницької сировини, в досліджуваному випадку - литовської фірми „Vоуаgег Distribution Company Limited”. Загальна кількість переданої по Актах прийому-передачі готової продукції, як зазначено в Акті перевірки, становить 244224,00 кг. Отримання готової продукції власником підтверджує те, що її якість відповідає його вимогам якості, а переробка проведена відповідно узгоджених технічних умов, що було передбачено умовами Контракту № 04/10 на переробку давальницької сировини від 04.10.2002р. Це свідчить, що спирт етиловий у власному господарському обороті товариства не використовувався, так як за встановленим Контрактом нормативом повністю пішов на виготовлення готової продукції. З наведеного слідує, що товариство позивача у згаданій операції виступало виконавцем, який проводить переробку давальницької сировини-спирту етилового з передачею готової продукції власнику. З цього слідує, що спирт етиловий товариством у власному господарському обороті не використовувався. І відповідно висновки Акта перевірки стосовно порушення товариством п.1.23. статті 1 Закону „Про оподаткування прибутку підприємств” внаслідок недонарахування податку на прибуток в сумі 118,2 тис.грн. є необґрунтованими.

Передача антикрижаної рідини від товариства проводилась безпосередньо литовській фірми „Vоуаgег Distribution Company Limited”, що вказано в Акті перевірки. Відповідно до Довіреності від 04.10.2002р. литовської фірми „Vоуаgег Distribution Company Limited” директору товариства доручено діяти від імені фірми і як представнику Замовника за Контрактом №04/10 на переробку давальницької сировини від 04.10.2002р та отримувати антикрижану рідину від виконавця -ДП „Дубов'язівський спиртовий завод” з наступною передачею її фірмі.. Зазначена у вказаній довіреності номенклатура продукції аналогічна номенклатурі готової продукції, зазначеної як Договорі №4/10 на надання послуг від 04.10.2002р., відповідно якого товариство безпосередньо здійснює переробку, так і в Контракті №04/10 на переробку давальницької сировини від 04.10.2002р., згідно якого власник передає свою давальницьку сировину та узгоджує умови переробки. В той же час, товариство, згідно з п. 5.1 Договору №4/10 на надання послуг від 04.10.2002р. повинно передати ДП „Дубов'язівський спиртовий завод” ту ж саму кількість антикрижаної рідини. В статті 219 Цивільного кодексу Української РСР від 18.07.1963 визначено, що зобов'язання припиняється збігом боржника і кредитора в одній особі. Як зазначалось вище замовником за Договором №4/10 на надання послуг від 04.10.2002р. та виконавцем за Контрактом №04/10 на переробку тієї ж кількості давальницької сировини від 04.10.2002р. є одна і таж особа - ДП „Дубов'язівський спиртовий завод”. За Договором №4/10 на надання послуг від 04.10.2002р. завод повинен був отримати визначену кількість антикрижаної рідини, тобто був кредитором товариства, а за Контрактом №04/10 на переробку давальницької сировини від 04.10.2002р. зобов'язувався передати ту ж саму кількість готової продукції фірми „Vоуаgег Distribution Company Limited”, тобто був боржником цієї фірми. З наведеного слідує, що передача товариством за Актами прийому-передачі готової продукції антикрижаної рідини „Арктика-АК 65” в кількості 244224,00 кг фірмі „Vоуаgег Distribution Company Limited” зупиняє заборгованість товариства перед ДП „Дубов'язівський спиртовий завод”, оскільки внаслідок цієї передачі зупиняється заборгованість ДП „Дубов'язівський спиртовий завод” фірмі „Vоуаgег Distribution Company Limited”. Тобто цією операцією по передачі готової продукції виконується зобов'язання товариства за Договором №4/10 на надання послуг від 04.10.2002р. перед ДП „Дубов'язівський спиртовий завод”. А у ДП „Дубов'язівський спиртовий завод” зникає зобов’язання по передачі готової продукції ДП „Дубов'язівський спиртовий завод”.

З огляду на викладене, господарський суд дійшов висновку, що вироблена з давальницької сировини -спирту етилового готова продукція - антикрижана рідина була передана безпосередньому власнику давальницької сировини - фірмі „Vоуаgег Distribution Company Limited”. Саме ця товарна номенклатура готової продукції була визначена в Договорі та в Контракті як кінцева . Таким чином фірма „Vоуаgег Distribution Company Limited” у розумінні вимог статті 1 Закону України „Про операції з давальницькою сировиною у зовнішньоекономічних відносинах” та статті 1 Закону України „Про зовнішньоекономічну діяльність” є власником і давальницької сировини, і готової продукції. Це вказує на те, що при передачі вказаної в Акті перевірки кількості антикрижаної рідини фірмі „Vоуаgег Distribution Company Limited” у вказаній в Акті перевірки кількості 244224 кг право зміни власника не відбувається, так як вона і є її власником. А відсутність факту передачі права власності при цій операції вказує на те, що передача готової продукції власнику давальницької сировини не підпадає під визначення операції продажу товарів та продажу послуг, за термінологією як Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств”, так і Закону України „Про податок на додану вартість”. В зв'язку з цим, при проведенні товариством позивача операції з передачі антикрижаної рідини фірмі „Vоуаgег Distribution Company Limited”, виробленої з її давальницької сировини, переданої в переробку ДП „Дубов'язівський спиртовий завод”, не виникає валового доходу, відповідно до вимог п.4.1. статті 4 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств”, не виникає також об'єкт оподаткування податком на додану вартість, відповідно до вимог п.п 3.1.1 п.3.1 статті З Закону України „Про податок на додану вартість”. З наведеного слідує, що висновки Акта перевірки стосовно заниження оподаткованого прибутку на 174,4 тис. грн. та заниження податкового зобов'язання з податку на додану вартість на 116,3 тис. грн. внаслідок передачі готової продукції не безпосередньому надавачу ДП „Дубов'язівський спиртовий завод", а її власнику - фірмі „Vоуаgег Distribution Company Limited” є необґрунтованими та не підтверджуються матеріалами справи.

Як вбачається з п.2.5 Акта перевірки, товариство позивача відповідно до вимог статті З Закону України „Про ставки акцизного збору і ввізного мита на спирт етиловий та алкогольні напої" повинно сплатити акцизний збір з розрахунку 2,0 грн. за 1 літр 100-відсоткового спирту в сумі 418036 грн. (209018 л*2 грн.). Ця кількість спирту в дал визначена в Акті перевірки, як отримана та використана у власному господарському обороті. Суми нарахованого в Акті перевірки акцизного збору по періодах становлять:

- за листопад 2002р.- 95099 грн.;

- за січень 2003р.- 151990 грн.;

- за лютий 2003р.- 116000 грн.;

- за березень 2003р.- 54947 грн.

Згідно вимог статті 3 Закону „Про ставки акцизного збору і ввізного мита на спирт етиловий та алкогольні напої", до 1 січня 2005 року на спирт етиловий денатурований (технічний спирт), що використовується для виробництва продукції за переліком, який затверджується Кабінетом Міністрів України, встановлена ставку акцизного збору в розмірі 2,0 грн. за 1 літр 100-відсоткового спирту. За висновками Акту перевірки, вказані в цій статті Закону ставки акцизного збору повинні були бути застосовані до операції передачі спирту етилового товариству, для переробки на антикрижану рідину. Цей висновок зроблено на підставі того, що антикрижана рідина входить до Переліку продукції, на виробництво якої використовується спирт етиловий денатурований (спирт технічний), затвердженого Постановою Кабінету міністрів України від 29.08.2002р. №1266 „Порядок визначення виробників і покупців спирту та здійснення контролю за його обігом". Цим документом визначено, що спирт етиловий денатурований використовується на виробництво такої групи товарів як інші продукти хімічної промисловості, які мають, згідно Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності, яка затверджена Законом України „Про митний тариф України" від 05.04.2001р.№2371-111 (із змінами і доповненнями) та є товарною номенклатурою Митного тарифу України, коди в інтервалі 3801000000 - 3823000000. Антифризи та готові рідкі суміші проти обмерзання за цією класифікацією мають код - 3820000000, тобто входять до інтервалу, вказаного в Переліку продукції, на виробництво якої використовується спирт етиловий денатурований (спирт технічний). Саме цим перевіряючими обґрунтовано застосування вищевказаних ставок до кількості етилового спирту, отриманого товариством у переробку при визначенні розміру акцизного збору, що підлягає сплаті в бюджет.

Приписами статті 3 Закону України „Про ставки акцизного збору і ввізного мита на спирт етиловий та алкогольні напої” передбачено що в досліджуваному періоді на спирт етиловий денатурований (технічний спирт), що використовується для виробництва продукції за переліком, який затверджується Кабінетом Міністрів України, встановлена ставку акцизного збору в розмірі 2,0 грн. за 1 літр 100-відсоткового спирту. Антикрижана рідина, входить в цій перелік. З наведеного слідує, що ставка акцизного збору в Акті перевірки застосована до кількості використаної товариством в процесі переробки давальницької сировини, спирту етилового, який є підакцизним товаром , на виробництво готової продукції-антикрижаної рідини, яка не являється підакцизним товаром.

Як зазначено в Договорі №4/10 на надання послуг від 04.10.2002р. та Контракті № 04/10 на переробку давальницької сировини від 04.10.2002р. антикрижана рідина виробляється за технічними умовами литовської фірми „Vоуаgег Distribution Company Limited”. З наведеного слідує що виробником за вказаними угодами є литовська фірма, а не товариство, так як саме за її умовами та стандартами якості проводиться переробка давальницької сировини. Тобто ТОВ МП НВФ „Екологічна ініціатива” не є виробником продукції, на яку встановлено ставки акцизного збору. Готова продукція, яку згідно Актів прийому-передачі готової продукції виробило товариство та передало власнику-антикрижана рідина, не є підакцизним товаром. Ставки акцизного збору на цю номенклатуру товару законодавством не встановлені.

Акцизним збором, згідно вимог статті З Закону „Про ставки акцизного збору і ввізного мита на спирт етиловий та алкогольні напої” оподатковується не антикрижана рідина, а спирт етиловий, що йде на її виготовлення. За цим Законом ставки застосовуються до кількості використаного спирту, а не виготовлених з нього товарів іншої номенклатури. В досліджуваному випадку ці ставки застосовані до спирту етилового, а не антикрижаної рідини, яка є кінцевою продукцією. З наведеного слідує, що по операціях з виготовлення антикрижаної рідини зі спирту етилового, отриманого на давальницьких умовах товариство позивача не являється платником акцизного збору, як виробник підакцизних товарів з давальницької сировини, передбачених в частині першій п.(а) ст.2 Декрету „Про акцизний збір", так як не є її виробником. В зв'язку з тим, що за Договором №4/10 на надання послуг від 04.10.2002р. товариство є виконавцем, переробником давальницької сировини, а не замовником, то воно не може бути платником акцизного збору, згідно частини другої п.(а) ст.2 Декрету, як замовник, за дорученням якого виготовляється продукція на давальницьких умовах. Замовником за вказаним договором виступає ДП „Дубов'язівський спиртовий завод”, а не товариство позивача.

Оскільки позивач, за вказаними в Акті перевірки даними є резидентом України то під визначення платника акцизного збору за п.(б) ст.2 Декрету „Про акцизний збір", як нерезидента, що здійснює виготовлення підакцизних товарів на митній території України безпосередньо або через постійні представництва, воно не підпадає. На підставі цих же даних товариство є юридичною особою.

Оскільки Товариство позивача отримало спирт етиловий, відповідно п.3.1 Договору №4/10 на надання послуг від 04.10.2002р. у переробку у резидента України на її території на давальницьких умовах, а спирт етиловий, як підакцизний товар не став власністю товариства, і відповідно останнє не може бути платником акцизного збору відповідно п.(д) цієї статті Декрету.

З наведеного слідує, що по операціях, проведених на виконання Договору №4/10 на надання послуг від 04.10.2002р. позивач не являється платником акцизного збору, відповідно вимог ст.2 Декрету „Про акцизний збір".

Вироблена товариством за Договором №4/10 на надання послуг від 04.10.2002р. зі спирту антикрижана рідина не є підакцизним товаром. Ця рідина, відповідно Актів прийому-передачі готової продукції не реалізовувалася шляхом їх продажу, обміну на інші товари (продукцію, роботи, послуги), безплатної передачі товарів (продукції) або з частковою їх оплатою, а передавалась безпосередньому власнику. Товариство позивача не продавало та не використовувало у своєму господарському обороті отриманих 20901,82 спирту етилового (давальницької сировини) та виготовленої з нього антикрижаної рідини (готової продукції). Давальницька сировина була одержана від однієї юридичної особи за Договором №4/10 на надання послуг від 04.10.2002р., була проведене її переробка і отримана готова продукція, відповідно затвердженого цим договором технологічного режиму виходу. Готова продукція в повному обсязі була передана її безпосередньому власнику - литовській фірмі„Voyagег Distribution Соmраnу Limited”. Отримана по Нарядах на відпуск спирту етилового на експорт за Формою Н-2 (спирт) та спеціалізованих товарно-транспортних накладних за Формою № 1-ТН спирт товариством кількість спирту для виробництва продукції на давальницьких умовах не підпадає під визначення об'єкту оподаткування за частиною першою п.(а) ст.З Декрету „Про акцизний збір”.

Отриманий товариством позивача спирт для власного споживання та своїх співробітників не використовувався, не передавався товариством для подальшої промислової переробки. Залучені документи не підтверджують ввіз (імпорт) товариством спирту етилового, та, як вказувалось вище, воно не є імпортером, а етиловий спирт, відповідно первинних документів, отримує безпосередньо від резидента України. Вантажне митних декларацій, що підтверджують ввезення саме товариством підакцизних товарів на митну територію України на дослідження не представлено, в Акті перевірки не згадано. Тобто, по операціях за Договором №4/10 на надання послуг від 04.10.2002р. воно не може мати оподаткованих акцизним збором об'єктів оподаткування, згідно п.(в) статті З Декрету „Про акцизний збір".

В Акті перевірки зазначено, що товариство створено за законодавством України, а його засновниками є тільки фізичні особи-громадяни України, і за наведених обставин, позивач не підпадає під визначення податкового агента, згідно норм Декрету „Про акцизний збір”, і відповідно обороти з реалізації підакцизних товарів, як вироблених на Україні так і імпортованих, включаючи вартість будь-яких додаткових послуг або робіт, пов'язаних із такою реалізацією, в тому числі переробки спирту на антикрижану рідину, не підпадають під оподаткування акцизним збором, так як товариство не є податковим агентом.

Зважаючи на викладене, позивач не є платником акцизного збору відповідно вимог статті 2 Декрету КМУ „Про акцизний збір”, в нього відсутні оподатковані цим збором обороти, згідно статті З цього Декрету. Отже, висновки Акта перевірки стосовно недонарахування товариством акцизного збору в сумі 418036 грн. є необґрунтованими.

Наведене підтверджується матеріалами справи та висновком судово-бухгалтерської експертизи Київського НДІ судових експертиз № 8013 від 4.12.2006р.

Зважаючи на те, що всупереч вимогам ч.2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України податковою службою не доведено факт заниження позивачем акцизного збору на 418036 грн., податку на прибуток на 291500 грн. та податку на додану вартість на 199857 грн., застосування до позивача фінансових санкцій з цих податків є безпідставним, і відповідно оскаржувані податкові повідомлення-рішення підлягають скасуванню.

Судові витрати відповідно до вимог ч.1 ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України присуджуються Позивачеві з Державного бюджету України відповідно до задоволених позовних вимог. При цьому судом враховується, що заявою від 30.03.2007р. позивач відмовився від стягнення на його користь витрат, здійснених ним на проведення судово-бухгалтерської експертизи.

Враховуючи наведене, керуючись статтею 124 Конституції України, статтями 71, 94, 158 –163, Кодексу адміністративного судочинства України, господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю МП НВФ „Екологічна ініціатива” задовольнити.

Визнати недійсними податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі від 12.02.2004р. № 0000132600\0, № 0000142600\0, № 0000152600\0.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю МП НВФ „Екологічна ініціатива” (08136, Київська обл., Києво-Святошинський р-н, с. Крюківщина, вул. Балукова, 1 код ЄДРПОУ 16402166) 3,40 грн. судового збору.

Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 КАС України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її складення в повному обсязі за правилами, встановленими ст.ст. 185-187 КАС України.

Суддя

Дата складення та підписання постанови в повному обсязі – 5 квітня 2007р.