Ухвала суду № 62267609, 28.09.2016, Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 204/3428/16-ц

Провадження № 2-п/204/74/16

УХВАЛА

28 вересня 2016 року м.Дніпро

Красногвардійський районний суд м.Дніпропетровська у складі:

головуючої судді Тітової І.В.

за участю секретаря Таран К.В.

представника позивача ОСОБА_1

представника відповідача ОСОБА_2

в с т а н о в и в:

09 вересня 2016 року до Красногвардійського районного суду м.Дніпропетровська надійшла заява ОСОБА_3 про перегляд заочного рішення у цивільній справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Капітал-Дніпро» до ОСОБА_3, третя особа відділ формування та ведення реєстру територіальної громади Департаменту адміністративних та дозвільних процедур Дніпропетровської міської ради з реєстрації місця проживання та перебування фізичних осіб у Красногвардійському районі м.Дніпропетровська про звернення стягнення на предмет іпотеки, виселення та зняття з реєстраційного обліку.

З 12 вересня 2016 року по 16 вересня 2016 року включно суддя Тітова І.В. знаходилась у черговій щорічній відпустці.

19 вересня 2016 року, згідно з реєстром передачі справ, матеріали заяви про перегляд заочного рішення були передані судді Тітовій І.В.

Заява обґрунтована тим, що 27 липня 2016 року рішенням Красногвардійського районного суду м.Дніпропетровська позовні вимоги ТОВ «Фінансова Компанія «Капітал-Дніпро» до ОСОБА_3, третя особа - відділ формування та ведення реєстру територіальної громади Департаменту адміністративних та дозвільних процедур Дніпропетровської міської ради з реєстрації місця проживання та перебування фізичних осіб у Красногвардійському районі м.Дніпропетровська про звернення стягнення на предмет іпотеки, виселення та зняття з реєстраційного обліку, задоволено повністю. Вищезазначене рішення суду ухвалювалось в заочному порядку, у звязку із неявкою у судове засідання відповідача, який на думку суду був належним чином повідомлений про дату, місце та час розгляду справи. Наявні в матеріалах справи повідомлення про отримання відповідачем судової повістки про дату розгляду справи, підписані невідомою особи, підпис якої суд помилково сприйняв як підпис відповідача. Крім того, при ознайомлені з матеріалами справи, 06 вересня 2016 року представником відповідача, на розписці про вручення судової повістки є підпис в графі для передання (а.с.165), який візуально схожий на підпис представника відділу формування та ведення реєстру територіальної громади Департаменту адміністративних та дозвільних процедур Дніпропетровської міської ради з реєстрації місця проживання та перебування фізичних осіб у Красногвардійському районі м.Дніпропетровська (для порівняння а.с.166,181). Про вищезазначене рішення суду ОСОБА_3, дізнався під час особистої бесіди з робітником фінансової установи 05 вересня 2016 року, який повідомив, що Красногвардійським районним судом м.Дніпропетровська, розглядається справа про стягнення на предмет іпотеки, а саме квартири АДРЕСА_1. Після чого, відповідач звернувся до Красногвардійського районного суду м.Дніпропетровська та отримав копію рішення суду, та 06 вересня 2016 року представником відповідача подано заяву про ознайомлення з матеріалами цивільної справи № 204/3428/16-ц та 06 вересня 2016 року представнику відповідача надано можливість ознайомитись, а також зробити необхідні фотокопії матеріалів справи (а.с.187). У матеріалах справи відсутні повідомлення які були б підписні відповідачем, що могло свідчити про отримання Відповідачем повісток та іншої кореспонденції направлених йому судом. Ухвалюючи рішення без відповідача, порушено принцип цивільного судочинства щодо змагальності сторін, тобто сторону цивільного процесу позбавлено можливості подавати докази, брати участь в їх дослідженні, доводити їх переконливості перед судом, що призвело до необєктивного розгляду справи, спираючись лише на докази надані однією із сторін. Крім того, лише направлення поштових повідомлень, не є підставою вважати, що особа належним чином повідомлена про розгляд її справи у суді, окрім випадків відмови від отримання такого повідомлення, про що має бути складено відповідний документ. ОСОБА_3 та члени його родини не відмовлялись від отримання судових повісток (докази що свідчать про протилежне відсутні в матеріалах справи). З огляду на вищезазначене, ОСОБА_3 не міг повідомити суд про поважність причини своєї неявки, так як не був повідомлений про дату, місце та час розгляду справи. Ухвалюючи рішення від 27 липня 2016 року про задоволення позовних вимог позивача, Красногвардійським районним судом м.Дніпропетровська не було враховано, що в якості забезпечення виконання зобовязання по споживчому кредитному договору, крім іпотечного договору на квартиру АДРЕСА_1, було укладені наступні договори: іпотечний договір з ТОВ «ДМА» на нежиле приміщення за адресою м.Дніпропетровськ, вул.Харківська, буд. 5; договір застави на 2 автомобіля, вищезазначений факт підтверджує у своєму розрахунку і сам позивач (а.с.31). Так в період виконання рішення Кіровського районного суду м.Дніпропетровська від 14 листопада 2012 року по справі № 0418/5909/2012, реалізовано автомобіль Мииубісі оутлвндвр 2006 р.в. Про зарахування коштів від реалізації вищезазначеного майна позивачем ані в позовній заяві, ані в доданих розрахунках до неї не зазначається. Крім того, в матеріалах справи відсутня виписка по рахунку, на підставі якої можливо було би прийти до висновків про наявність заборгованості позичальника перед кредитодавцем, адже розрахунок заборгованості який складений працівником кредитодавця не дає можливість зясувати дійсність сплати позичальником тих чи інших платежів, нарахування пені окремо на тіло кредиту та окремо на проценти, які позичальник повинен був сплачувати, та й в загалі у розумінні ст.ст.58,59 ЦПК України, є неналежним та недопустимим доказом, адже не підтверджує, та не спростовую будь-які обставини по справі (пояснення сторін по справі та їх представників є доказами лише в тому випадку, якщо такі сторони допитані в якості свідків). Розмір пені, яку позивач просить стягнути з боржника складає 3 196 069,70 гр., що: по-перше перевищує суму заборгованості за самим кредитом. Це дає підстав вважати, що стягнення неустойки проводилось у розмірах більших ніж це дозволено НБУ; по-друге розраховано за період (з 10.10.2012 р. по 16.05.2016 р.) більший аніж це передбачено нормами ст.ст.257,258 ЦК України, згідно до яких загальний строк позовної давності становить три роки, а позовна давність щодо вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) встановлена строком в один рік. Щодо суми по відсоткам на прострочене тіло кредиту, то строк стягнення також перевищує строк позовної давності у відповідності до законодавства України, та стягується за період з 10.01.2012 р. по 16.05.2016 р., тобто понад три роки. В цей же період ухвалено рішення Кіровським районним судом м.Дніпропетровська від 14.11.2012 р., згідно до якого до суми стягнення також входили відсотки на прострочене тіло кредиту у розмірі 108 362грн.16коп. Крім того, вартість предмета іпотеки зазначена у позові відрізняється від дійсної ринкової вартості станом на 2016 рік. Так наведені для порівняння ціни у звіті, наданому позивачем до суду, а саме оголошення про продаж датовані 2015 роком, про що свідчать додані до звіту копії фотокарток, які датовано 28.01.2015. Ринкова вартість квартири АДРЕСА_2 станом на 2016 рак складає 3044226 грн., що підтверджується звітом про оцінку майна від 08 вересня 2016 року. Також при ухвалені рішення щодо задоволення позову в частині виселення відповідача, судом не враховано положення ч.2 ст.109 згідно до якої, громадянам, яких виселяють з жилих приміщень, одночасно надається інше постійне жиле приміщення, за винятком виселення громадян при зверненні стягнення на жилі приміщення, що були придбані ними за рахунок кредиту (позики) банку чи іншої особи, повернення якого забезпечене іпотекою відповідного жилого приміщення. Так квартира, яка є предметом іпотеки належить ОСОБА_3 на підставі договору купівлі-продажу, ВЕО № 8351 13. Реєстр 4062, від 15.05.2007 р., посвідчений нотаріусом Дніпропетровського нотаріального округу ОСОБА_4, а отже предмет іпотеки було придбано не за кредитні кошти отримані від позивача у якості споживчого кредиту, тому відповідач не може бути виселений з житлового приміщення без надання іншого остійного жилого приміщення.

Представник відповідача у судовому засіданні підтримав заяву у повному обсязі та просив її задовольнити.

Представник позивача у судовому засіданні просила відмовити у задоволенні заяви про перегляд заочного рішення Красногвардійського районного суду м.Дніпропетровська від 27.07.2016 у звязку з необґрунтованістю, рішення суду залишити в силі.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши учасників процесу, суд встановив таке.

Частина 1 статті 60 ЦПК України передбачає, що кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст.228 ЦПК України заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Згідно із положеннями ст.229 ЦПК України, у заяві про перегляд заочного рішення повинно бути зазначені, зокрема: обставини, що свідчать про поважність причин неявки в судове засідання і неповідомлення їх суду, і докази про це посилання на докази, якими відповідач обґрунтовує свої заперечення проти вимог позивача.

Відповідно до ст.232 ЦПК України заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з'явився в судове засідання та не повідомив про причини неявки з поважних причин і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи. Тобто для скасування заочного рішення необхідна наявність одночасно двох наведених умов.

Використання законодавцем в конструкції коментованої статті 232 ЦПК України сполучника "і" дозволяє зробити висновок, що для скасування заочного рішення необхідно не лише встановити поважність причин неявки відповідача в судове засідання, в якому було ухвалене заочне рішення, а й те, щоб його аргументи щодо обставин справи впливали на правильне її вирішення. Лише за сукупності цих двох умов можна говорити про наявність підстав для скасування заочного рішення і призначення справи для розгляду в загальному порядку.

Відповідно до положень ч.1 ст.224 ЦПК України у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності або якщо повідомлені ним причини неявки визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи. У разі участі у справі кількох відповідачів заочний розгляд справи можливий у випадку неявки в судове засідання всіх відповідачів.

Згідно із ч.4 ст.169 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

З урахуванням положень ст.ст.74, 76 ЦПК України є необґрунтованими посилання представника відповідача на те, що при ухвалені заочного рішення відповідач був відсутній, з огляду на строки розгляду справи та те, що згідно з матеріалами справи відповідач про день та час розгляду справи неодноразово повідомлялася належним чином, про що свідчать повідомленнями про вручення поштового відправлення з особистим підписом відповідача (а.с.163,167), які надсилались судом безпосередньо на адресу зареєстрованого місця проживання відповідача, що саме і підтвердив представник відповідача у судовому засіданні.

Дослідивши заяву про перегляд заочного рішення, матеріали справи, суд доходить висновку що в заяві відсутні посилання на будь-які докази, які мають істотне значення для справи, які не були досліджені судом при винесенні заочного рішення, оскільки обґрунтування заяви про перегляд заочного рішення є непогодження з винесеним рішення по суті та є обґрунтуванням апеляційної скарги.

Окрім того, представник відповідача у судовому засіданні наполягав на тому, що відповідачу не було відомо про ухвалення заочного судового рішення, однак, це спростовується матеріалами справи, оскільки в матеріалах справи міститься повідомленнями про вручення поштового відправлення з особистим підписом відповідача про отримання копії рішення суду (а.с.182).

Таким чином, оскільки підставами скасування заочного рішення є поважність неявки в судове засідання відповідача та наявність істотних доказів у справі в обґрунтування заперечень проти вимог позивача, за відсутності зазначених обставин у сукупності, суд не має законних підстав для скасування заочного рішення, отже, у задоволенні заяви про перегляд заочного рішення слід відмовити.

Керуючись ст.ст.228-232 Цивільного процесуального кодексу України,

п о с т а н о в и в:

У задоволенні заяви ОСОБА_3 про перегляд заочного рішення у цивільній справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Капітал-Дніпро» до ОСОБА_3, третя особа відділ формування та ведення реєстру територіальної громади Департаменту адміністративних та дозвільних процедур Дніпропетровської міської ради з реєстрації місця проживання та перебування фізичних осіб у Красногвардійському районі м.Дніпропетровська про звернення стягнення на предмет іпотеки, виселення та зняття з реєстраційного обліку відмовити.

Заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому Цивільним процесуальним кодексом України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя І.В. Тітова