Постанова № 62265802, 25.10.2016, Апеляційний суд Чернігівської області

Справа № 748/1337/16-п Головуючий у 1 інстанції Хоменко Л. В. Провадження № 33/795/226/2016 Категорія - ст. 124 КУпАП

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 жовтня 2016 року місто Чернігів

Апеляційний суд Чернігівської області в складі:

Головуючого судді - Демченка О.В.,

особи, яка притягнута до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1,

потерпілого - ОСОБА_2,

представника потерпілого - адвоката Подалюки В.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Чернігові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Чернігівського районного суду Чернігівської області від 13 вересня 2016 року,

в с т а н о в и в:

Вказаною постановою, ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ФОП "Горбик", мешканець АДРЕСА_1

притягнутий до адміністративної відповідальності за ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП) та накладено на нього адміністративного стягнення у виді штрафу у розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 340 (триста сорок) гривень.

Судом ОСОБА_1 було визнано винним в тому, що він 18 червня 2016 року о 22 год. 16 хв. у с. Киїнка Чернігівського району Чернігівської області по вул. Перемоги керуючи автомобілем марки «ГАЗ 3302», номерний знак НОМЕР_1, під час руху не вибрав безпечної швидкості руху, не врахував дорожньої обстановки, не дотримався безпечного інтервалу під час зустрічного роз'їзду, внаслідок чого здійснив зіткнення з причепом «2ПТС-4», номерний знак НОМЕР_2, чим скоїв правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП. В результаті зіткнення транспортні засоби отримали механічні пошкодження.

В апеляційній скарзі, вказуючи про порушення норм процесуального права та неповне з'ясування фактичних обставин, ОСОБА_1 просить скасувати оскаржувану постанову, а провадження у справі закрити за відсутності складу адміністративного правопорушення в його діях.

В обґрунтування апеляційної скарги стверджує що при русі транспортного засобу ним були дотримані п.п.12.1, 13.1, про порушення яких вказав в протоколі інспектор поліції. Звертає увагу, що дані, зазначені в схемі ДТП, суттєво відрізняються від фактичного розташування транспортних засобів, що слідує з результатів проведеного експертного дослідження від 04.07.2016 року №024-07(Д)/16 та від 08.08.2016 року №030-08(Д)/16. Такі ж висновки мають бути зроблені і виходячи з фотознімків, які не були взяті до уваги судом першої інстанції. Також посилаючись на експертне дослідження вважає, що причеп рухався по зустрічні смузі руху, а саме займав 0,58 м. зустрічної полоси. Крім того, вважає, що протокол про адміністративне правопорушення складений з порушеннями і не відповідає його копії наданій учаснику ДТП - ОСОБА_1 Просить також врахувати, що причеп трактора потерпілого не був обладнаний приладами зовнішнього освітлення, що є порушенням п. 22.4 та п.30.3 ПДР і призвело до дорожньо-транспортної пригоди.

В засіданні апеляційного суду особа, яка притягнута до адміністративної відповідальності підтримала подану апеляційну скаргу і просила скасувати постанову суду з зазначених в скарзі підстав.

Потерпілий та його представник заперечували проти апеляційної скарги, наполягаючи на законності прийнятого судом рішення.

Дослідивши апеляційну скаргу, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення сторін, суд приходить до висновку, що скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Вислухавши учасників процесу та дослідивши матеріали справи, апеляційний суд дійшов висновку, що скарга не підлягає задоволенню.

Місцевий суд ретельно розглянув справу, задовольнивши практично усі клопотання учасників процесу та дослідивши усі подані ними докази.

За клопотанням та взаємною згодою учасників процесу, ними було здійснено виїзд на місце дорожньо-транспортної пригоди, де було розташовано трактор, що належить ОСОБА_2 разом з тим причепним обладнанням (пресом та причепом), які були причеплені до трактора в момент ДТП. Ними ж зроблено заміри в розташуванні цього транспортного засобу на дорозі, зроблено фотографування та відеозапис.

Усі учасники процесу в засіданні першої і апеляційної інстанції погодились, що розташування транспортних засобів на дорозі відповідає тим обставинам, які мали місце під час ДТП.

З пред'явленого в суді першої і апеляційної інстанції відеозапису, який апеляційний суд вважає належним і допустимим доказом, вбачається, що в момент роз'їзду обох транспортних засобів, відстань від лівого борту причепу до лівого краю проїжджої частини (по ходу руху причепу) згідно замірів, зроблених рулеткою, становить 2, 94 м, що при ширині автомобіля ГАЗ-3302 в 2,1 м дає можливість в безпечному роз'їзді обох транспортних засобів. При цьому, як видно з відеозапису, водій трактора ОСОБА_2 транспортував причеплений до трактора прес практично впритул до бордюрного каменя, яким обмежена проїжджа частина вулиці з правої сторони по ходу його руху.

Можливість безпечного роз'їзду транспортних засобів підтверджена саме відеозаписом, наданим суду сторонами, з якого вбачається, що повз причеп трактора проїжджає автомобіль «Газель» та автобус «Паз».

Зі схеми ДТП, яка була предметом дослідження в суді першої інстанції видно, що місце контакту обох транспортних засобів позначено на смузі руху трактора. (а.с.3) При розгляді справи в судах обох інстанцій не надано вагомих доказів того, що схема ДТП була сфальсифікована, складалась з порушеннями, упереджено на користь однієї сторони та ін. Ця схема має усі необхідні реквізити, підписана особою, яка її склала, містить підписи обох водіїв, що свідчить, що вони зі схемою погодились.

Місцевий суд дав правильної оцінки доказам захисту, які відхилив як неналежні і апеляційний суд з таким рішенням місцевого суду погоджується.

Апеляційний суд наголошує, що здійснюючи рух автомобілем на вузькій вулиці в темну пору доби, ОСОБА_1 у відповідності до розділу 13 ПДР зобов'язаний був би враховувати конкретну дорожню обстановку, у тому числі швидкість руху керованого ним транспортного засобу, наявність чи відсутність вуличного освітлення, ширину проїжджої частини вулиці, відсутність дорожньої розмітки, щоб у відповідності до п. 12.2 Правил дорожнього руху, мати можливість зупинити його у межах видимості дороги, а згідно п. 13.4 ПДР в разі перешкоди в русі для себе, зупинити свій транспортний засіб, чого ним зроблено не було. Транспортування тракторним причепом вантажу, який на кілька сантиметрів виступав за габаритні розміри причепа, не вплинуло на негативний розвиток дорожньо-транспортної ситуації, оскільки цей вантаж (тюковане сіно) не міг пошкодити автомобіль ОСОБА_1

Рішення суду є законним, обґрунтованим і вмотивованим та не підлягає скасуванню.

На підставі викладеного, керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд-

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Чернігівського районного суду від 13 вересня 2016 р. щодо нього - без змін.

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя О. В. Демченко