Ухвала суду № 62264601, 27.10.2016, Апеляційний суд Миколаївської області

Справа №490/2395/16-ц 27.10.2016 27.10.2016 27.10.2016

Провадження №22-ц/784/2085/16

справа № 490/2395/16-ц

провадження № 22ц-784/2085/2016 Головуючий у першій інстанції: Мамаєва О.В.

категорія 59 Доповідач в апеляційній інстанції: Лівінський І.В.

У Х В А Л А

іменем України

27 жовтня 2016 року м. Миколаїв

Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Миколаївської області в складі:

головуючого Лівінського І.В.,

суддів: Данилової О.О., Шаманської Н.О.,

із секретарем судового засідання Лівшенко О.С.,

за участю: представника позивача ОСОБА_3,

представника відповідача ОСОБА_4,

розглянула у відкритому судовому засіданні цивільну справу

за апеляційною скаргою

ОСОБА_5

на рішення Центрального районного суду м. Миколаєва від 27 липня 2016 року

за позовом

ОСОБА_5 до ОСОБА_6, третя особа - ОСОБА_7 про стягнення коштів,

в с т а н о в и л а:

У березні 2016 року ОСОБА_5 звернулась з позовом до ОСОБА_6 про стягнення коштів.

Позивачка зазначала, що 23 вересня 2015 року уклала з ОСОБА_6 договір позики, за яким отримала 1074944,1 коп., що еквівалентно 49450 доларів США, строком до 23 грудня 2015 року.

При цьому, по даному договору позики було укладено договір іпотеки, за яким вона передала в іпотеку ОСОБА_6 квартиру АДРЕСА_1.

23 грудня 2015 року вона уклала з відповідачем договір про задоволення вимог іпотекодержателя, за яким відповідачу надано право продажу предмету іпотеки.

28 січня 2016 року ОСОБА_6 продав квартиру ОСОБА_7 за 1243523,7 грн.

Посилаючись на те, що ОСОБА_6 здійснено продаж квартири з порушенням вимог ст. 38 Закону України «Про іпотеку», а саме, за ціною, нижчою за звичайні ціни на цей вид майна, позивачка, уточнивши свої вимоги, просила суд стягнути з відповідача різницю між ціною продажу предмета іпотеки та звичайною ціною на нього в сумі 882588,9 грн.

Рішенням Центрального районного суду м. Миколаєва від 27 липня 2016 року в задоволені позову відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_5, посилаючись на невірне застосування судом норм матеріального та процесуального права, просила рішення скасувати та ухвалити нове, яким позов задовольнити.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення осіб, які приймали участь у розгляді справи, дослідивши докази по справі в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Так, судом встановлено, що 23 вересня 2015 року ОСОБА_5 уклала з ОСОБА_6 договір позики, за яким отримала 1074944,1 коп., що еквівалентно 49450 доларів США. При цьому сторони домовились, що позичальник має повернути борг частками, а саме, до 23 жовтня та 23 листопада 2015 року суму у гривнях, яка складає еквівалент по 2150 доларів США, а у строк до 23 грудня 2015 року решту суми.

Того ж дня, на забезпечення виконання зобов'язання за договором позики ОСОБА_6 уклав з ОСОБА_5 іпотечний договір, за яким остання передала в іпотеку квартиру АДРЕСА_1.

У зв'язку з порушенням позичальником ОСОБА_5 зобов'язань за позикою, 23 грудня 2015 року сторони уклали договір про задоволення вимог іпотекодержателя (далі - Договір), за яким ОСОБА_6 надано право продажу предмету іпотеки за ціною, визначеною за домовленістю іпотекодавця та іпотекодержателя у розмірі суми у гривнях, яка складає еквівалент 50000 доларів США за курсом НБУ станом на день укладення договору купівлі-продажу (п. 6.1 Договору).

Згідно положень ст. 38 Закону України «Про іпотеку» ціна продажу предмета іпотеки встановлюється за згодою між іпотекодавцем і іпотекодержателем або на підставі оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності, на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна. У разі невиконання цієї умови іпотекодержатель несе відповідальність перед іншими особами згідно з пріоритетом та розміром їх зареєстрованих прав чи вимог та перед іпотекодавцем в останню чергу за відшкодування різниці між ціною продажу предмета іпотеки та звичайною ціною на нього.

28 січня 2016 року ОСОБА_6 продав квартиру ОСОБА_7 за 1243523,7 грн., що за курсом НБУ станом на день укладення договору складало еквівалент 50000 доларів США.

За таких обставин, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що під час продажу іпотечного майна ОСОБА_6 дотримався порядку, передбаченого Договором та ст. 38 Закону України «Про іпотеку», в тому числі щодо ціни продажу цього майна.

Доводи апеляційної скарги про те, що підставою для стягнення спірної суми коштів, є невідповідність ціни проданої квартири звичайним цінам на це майно, не можуть братись до уваги, оскільки умовами Договору було передбачено продаж майна за ціною, визначеною в Договорі за домовленістю сторін, а саме, сума у гривнях, яка складає еквівалент 50000 доларів США, що і було виконано відповідачем.

Твердження апелянта про те, що положення ст. 38 Закону України «Про іпотеку» зобов'язують іпотекодержателя продати іпотечне майно за ціною, на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, навіть у випадку визначення ціни продажу предмета іпотеки за згодою між іпотекодавцем і іпотекодержателем, не відповідають змісту вказаної норми Закону, а тому не можуть бути підставою для скасування рішення суду.

Доводи апеляційної скарги ОСОБА_5 про те, що в порушення порядку, передбаченого ст. 38 Закону України «Про іпотеку», відповідач не відреагував на її пропозицію продати квартиру за більшу ціну, є необґрунтованими, оскільки належних доказів таких звернень до ОСОБА_6 позивачка суду не надала.

Інших доводів, які б спростовували висновки суду чи доводили б порушення ним норм цивільного законодавства, апеляційна скарга не містить. Тому підстав для скасування судового рішення колегія суддів не вбачає.

Керуючись статями 303, 308, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_5 відхилити, а рішення Центрального районного суду м. Миколаєва від 27 липня 2016 року залишити без зміни.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але протягом двадцяти днів може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий І.В. Лівінський

Судді О.О. Данилова

Н.О. Шаманська