Рішення № 62264583, 27.10.2016, Апеляційний суд Миколаївської області

Справа №489/779/15-ц 27.10.2016 27.10.2016 27.10.2016

Справа № 489/779/15-ц

Провадження № 22ц/784/1790/16 Головуючий в першій інстанції ОСОБА_1

Категорія 27 Доповідач в апеляційній інстанції ОСОБА_2

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 жовтня 2016 року м. Миколаїв

Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Миколаївської області в складі:

головуючої - Довжук Т.С.,

суддів: Коломієць В.В., Данилової О.О.,

із секретарем судового засідання Лівшенком О.С.,

за участю представника позивача ОСОБА_3,

відповідача ОСОБА_4,

представників відповідача ОСОБА_5, ОСОБА_6,

розглянула у відкритому судовому засіданні

апеляційну скаргу представника ОСОБА_4 ОСОБА_5

на рішення Ленінського районного суду м. Миколаєва від 07 червня 2016 року по справі за позовом

публічного акціонерного товариства «КРЕДОБАНК»

(далі ПАТ «КРЕДОБАНК»)

до

ОСОБА_4

про стягнення заборгованості за кредитним договором

та зустрічним позовом

ОСОБА_4

до

публічного акціонерного товариства «КРЕДОБАНК»

про припинення дії кредитного договору,

ВСТАНОВИЛА:

04 лютого 2015 року ПАТ «КРЕДОБАНК» звернулося до суду з позовом, вимоги якого в подальшому збільшило, до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Позивач зазначав, що 05 березня 2008 року між відкритим акціонерним товариством «КРЕДОБАНК», правонаступником якого є ПАТ «КРЕДОБАНК», та ОСОБА_4 було укладено кредитний договір №95Ф-2008. Відповідно до умов вказаного договору ОСОБА_4 було надано кредит в сумі 59400 доларів США строком до 04 березня 2018 року. У звязку з неналежним виконанням відповідачем взятих на себе обовязків, станом на 17 березня 2016 року утворилась заборгованість в сумі 697117 грн. 20 коп., яка складається з:

-заборгованість за кредитом 23 760 доларів США, що еквівалентно 637718 грн. 40 коп.;

-заборгованість по сплаті відсотків 455 доларів США 83 центи, що еквівалентно 12234 грн. 48 коп.;

-пеня за період з 18.03.2015 року по 17.03.2016 року 1 757 доларів США 24 центи, що еквівалентно 47 164 грн. 32 коп.

Посилаючись на вищезазначене та вимоги ст. ст. 526, 590, 610, 629, 1054 ЦК України, позивач просив позов задовольнити.

17 березня 2016 року ОСОБА_4 звернувся до суду з зустрічним позовом до ПАТ «КРЕДОБАНК» про припинення дії кредитного договору, посилаючись на те, що дострокове повернення кредиту фактично припиняє дію вказаного договору.

Рішенням Ленінського районного суду м. Миколаєва від 07 червня 2016 року позов ПАТ «КРЕДОБАНК» задоволено. Стягнуто з ОСОБА_4 на користь ПАТ «КРЕДОБАНК» кредитну заборгованість в розмірі 697117 грн. 20 коп. та 8888 грн. 08 коп. судового збору. В задоволенні позовних вимог ОСОБА_4 до ПАТ «КРЕДОБАНК» про припинення дії кредитного договору відмовлено.

В апеляційній скарзі представник ОСОБА_4 ОСОБА_5 просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити зустрічний позов ОСОБА_4 в повному обсязі, а позов ПАТ «КРЕДОБАНК» задовольнити частково в сумі 269059 грн. 17 коп. На думку апелянта рішення суду є незаконним та ухваленим з порушенням норм матеріального права.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника позивача, відповідача його представників, перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково виходячи з наступного.

Відповідно до частини 1 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Як вбачається з матеріалів справи, 05 березня 2008 року між відкритим акціонерним товариством «КРЕДОБАНК», правонаступником якого є ПАТ «КРЕДОБАНК», та ОСОБА_4 було укладено кредитний договір №95Ф-2008, відповідно до умов якого Банк надав відповідачу кредит в розмірі 59 400 доларів США строком до 04 березня 2018 року (а.с. 4-7).

Отримання ОСОБА_4 06 березня 2008 року за кредитним договором вказаної суми підтверджується меморіальним ордером № 152231 (а.с. 13).

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

22 липня 2014 року за вих. № 377/2014 позивачем було направлено ОСОБА_4 повідомлення-вимога про існування заборгованості за кредитним договором та її сплати (а.с. 14). Вказана вимога була отримана відповідачем 15 серпня 2014 року про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с. 15).

Пунктами 3.2; 4.1 кредитного договору визначено, що ОСОБА_4 за користування кредитом повинен сплачувати проценти річні у розмірі, що визначаються як ставка LIBOR 3м збільшена на маржу 6,99% та зобовязався проводити повернення суми кредиту щомісячно рівними частками по 495,00 доларів США протягом усього строку кредитування, тобто до 04 березня 2018 року.

Крім того, сторони домовились що зміна процентної ставки у звязку із зміною розміру ставки LIBOR 3м здійснюється без внесення змін до кредитного договору.

Умовами кредитного договору (п. 4.7) визначено погашення заборгованості у наступній черговості:

-прострочені платежі по сплаті процентів і комісій за користування кредитом;

-строкові платежі по сплаті нарахованих процентів і комісій за користування кредитом, термін сплати яких наступив в момент надходження коштів;

-прострочені платежі по поверненню кредиту (основного боргу);

-строкові платежі по сплаті нарахованих процентів за користування кредитом за поточний місяць, термін сплати яких на момент надходження коштів не наступив;

-строкові платежі по поверненню кредиту (основного боргу) за поточний місяць;

-пеня, штрафи та інші види неустойки;

-строкові платежі по поверненню кредиту (основного боргу) на наступний місяць/місяці.

Позичальник вправі, на підставі заяви, самостійно визначати порядок дострокової сплати комісій і процентів за цим договором.

Тобто, умовами вказаного договору передбачено зарахування платежів на наступний місяць у випадку сплати більшої щомісячної суми, чим визначено договором.

З виписки руху коштів по рахунку ОСОБА_4, наданих позивачем, вбачається, що сплачені відповідачем щомісячні суми кредиту у більшому розміру (деякий час) зараховувались на погашення кредиту у послідовності визначеної в п. 4.7 договору.

Таким чином, доводи представника відповідача ОСОБА_6 в суді апеляційної інстанції про те, що кошти, які перевищували щомісячний платіж не були зараховані банком, є безпідставними та спростовуються вищезазначеним.

Крім того, відповідачем та його представниками клопотання про призначення судової економічної експертизи по справі в судах першої та апеляційної інстанції не заявлялось, хоча, відповідно до ст. ст. 10, 60 ЦПК України кожна сторона зобовязана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Також, умовами кредитного договору (п. 5.1) визначено, що за несвоєчасне виконання грошового зобовязання, ОСОБА_4, крім відшкодування збитків, сплачує пеню в розмірі подвійної процентної ставки, але не менше однієї гривні за кожний день прострочення.

14 квітня 2016 року позивач подав до суду заяву про збільшення позовних вимог та просив, крім іншого, стягнути з відповідача пеню за період з 18 березня 2015 року по 17 березня 2016 року, тобто в межах одного року.

Відповідно до ч. 2 ст. 258 ЦК України до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) застосовується позовна давність в один рік.

Отже, стягнення пені обмежується останніми 12 місяцями перед зверненням кредитора до суду, а починається з дня (місяця), з якого вона нараховується, у межах строку позовної давності за основною вимогою.

Заборгованість по пені за період з 18 березня 2015 року по 17 березня 2016 року підтверджується розрахунком наданим позивачем (а.с. 175).

Порушення зобовязань, які виникають з договорів, тягне за собою наслідки, передбачені ст. 611 ЦК зокрема, припинення зобовязання внаслідок односторонньої відмови від зобовязання однією з сторін, якщо це передбачено договором або законом; зміна умов зобовязання; сплата неустойки (штрафу); відшкодування збитків.

Відповідно до вимог ст. ст. 1049, 1048, 1054 ЦК України, позичальник має повернути позику (кредит) у тій самій сумі, яка була надана йому позикодавцем у строк та в порядку, що встановлені договором.

За договором позики (кредиту) позикодавець має право на одержання процентів, розмір яких встановлюється договором.

Невиконання цих зобовязань тягне відповідальність боржника, який має повернути суму боргу з процентами та пенею, передбаченими договором, згідно з правилами ст. 624 ЦК України.

Таким чином, у звязку з неналежним виконанням ОСОБА_4 взятих на себе обовязків, станом на 17 березня 2016 року утворилась заборгованість в сумі 697117 грн. 20 коп., яка складається з: заборгованості за кредитом 23 760 доларів США, що еквівалентно 637718 грн. 40 коп.; заборгованості по сплаті відсотків 455 доларів США 83 центи, що еквівалентно 12234 грн. 48 коп.; пені за період з 18 березня 2015 року по 17 березня 2016 року 1 757 доларів США 24 центи, що еквівалентно 47 164 грн. 32 коп. (а.с. 171-175), а тому суд прийшов до правильного висновку щодо стягнення заборгованості за кредитним договором.

При цьому, як вбачається з п. 14 постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 18 грудня 2009 року у разі пред'явлення позову про стягнення грошової суми в іноземній валюті суду слід у мотивувальній частині рішення навести розрахунки з переведенням іноземної валюти в українську за курсом, встановленим Національним банком України на день ухвалення рішення.

Проте, суд першої інстанції на зазначене не звернув увагу та стягнув заборгованість за кредитним договором за курсом долара НБУ станом на час збільшення позивачем своїх позовних вимог, який складав 26,84 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, судом ухвалено рішення 07 червня 2016 року, курс долару США на цей день складав 24,99 грн., тому вказане рішення суду в частині стягнення заборгованості за кредитним договором підлягає зміні з перерахуванням суми заборгованості за курсом долара 24,99 грн.

Відмовляючи в задоволенні зустрічного позову про припинення дії кредитного договору, суд першої інстанції прийшов до правильного висновку, що стягнення заборгованості за кредитним договором, яка не погашена боржником, не припиняє правовідносин сторін кредитного договору та не звільняє останнього від відповідальності за невиконання грошового зобовязання, а тому відсутні підстави для задоволення зустрічного позову.

Посилання в апеляційній скарзі на те, що дострокове стягнення позивачем тіла кредиту вказує на розірвання кредитного договору з боку Банку, що припиняє дію цього договору, є безпідставним та ґрунтується на помилковому тлумаченні закону.

Інші доводи апеляційної скарги не спростовують правильність висновків суду.

Відповідно до вимог ст. 88 ЦПК України, якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених вимог, а відповідачеві пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Як вбачається з матеріалів справи, при подачі апеляційної скарги відповідачем було сплачено 12108 грн. 84 коп. судового збору, а тому, з позивача на користь ОСОБА_4 підлягає стягненню 835 грн. 51 коп. судового збору, які складаються з 6,9% від задоволеної частини апеляційної скарги.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що рішення суду в частині розміру заборгованості у відповідності до п. 4 ч. 1 ст. 309 ЦПК України підлягає зміні, а в іншій частині вказане рішення суду є законним і обґрунтованим.

Керуючись ст. ст. 303, 307, 309, 316 ЦПК України, колегія суддів,

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_4 - ОСОБА_5 задовольнити частково.

Рішення Ленінського районного суду м. Миколаєва від 07 червня 2016 року в частині позовних вимог публічного акціонерного товариства «КРЕДОБАНК» до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором змінити зменшивши загальний розмір заборгованості за кредитним договором №95Ф-2008 від 05 березня 2008 року з 697117 грн. 20 коп. до 649067 грн. (шістсот сорок девять тисяч шістдесят сім грн.) 02 коп.

Стягнути з публічного акціонерного товариства «КРЕДОБАНК» на користь ОСОБА_4 835 грн. 51 коп. судового збору.

В іншій частині рішення суду залишити без змін.

Рішення Апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржене до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуюча Т.С. Довжук

Судді: О.О. Данилова

ОСОБА_7