Рішення № 62264004, 27.10.2016, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/7030/16-ц

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.10.2016 м. Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області у складі:

головуючої судді Світлик О.М.,

при секретарі судового засідання ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Ужгороді цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_2 до Руськокомарівської сільської ради, третя сторона без самостійних вимог Ужгородська районна державна нотаріальна контора про визнання права власності на незареєстрований будинок,

ВСТАНОВИВ :

ОСОБА_2 звернувся в суд до Руськокомарівської сільської ради, третя сторона без самостійних вимог Ужгородська районна державна нотаріальна контора про визнання права власності на незареєстрований будинок.

Подання позову мотивує тим, що він доводиться онуком померлої 27 січня 1997 року - ОСОБА_3 та онуком померлого 15 лютого 1995 року - ОСОБА_4.

Зазначає, що у звязку зі смертю бабусі та дідуся відкрилася спадщина на належне їм нерухоме майно, що складається з житлового будинку та прибудови (літера А;а;АІ) з належними до нього господарськими будівлями (літня кухня (літера Б), сарай (літера В), хлів (літера Г), сіновал літера Д), убиральня (літера Е)) та спорудами (І; II; № 1-5), що розташований за адресою: с. Н.Солотвино, вул. Головна, буд. 33, Ужгородського району, Закарпатської області.

Вказує, що відповідно до характеристики будівель та споруд інвентарна вартість домоволодіння складає 138940,00 грн.

Зазначає, що даний будинок належав його дідусеві ОСОБА_4 в цілому, що доводиться свідоцтвом про право особистої власності на житловий будинок від 01 грудня 1989 року, виданий на підставі рішення виконкому Ужгородської районної ради народних депутатів № 136 від 22 вересня 1989 року на підставі запису в погосподарській книзі виконкому Глибоцької сільської ради народних депутатів. Технічний паспорт інвентарний № 38 від 28.12.1989 року. Також, вищенаведене доводиться довідкою, виданою виконавчим комітетом Руськокомарівської сільської ради № 748 від 01 грудня 2009 року.

Також вказує, що на випадок своєї смерті його дідусь ОСОБА_4 залишив заповіт від 10 червня 1987 року, посвідчений головою Глибоцької сільської ради, ОСОБА_5, зареєстровано в реєстрі № 12, в якому все своє майно заповів йому - ОСОБА_2 повністю. Даний заповіт не змінено і не відмінено.

На день смерті ОСОБА_4, який помер 15.02.1995 року, в будинку в с. Н. Солотвино, вул. Головна, буд. 33 фактично проживали і були зареєстровані: дружина - ОСОБА_3, син - ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, невістка - ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_2, внук - ОСОБА_2, 1969, внучка - ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_3, зять - ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_4, правнук - ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_5, правнучка - ОСОБА_11, ІНФОРМАЦІЯ_6, довідка видана виконавчим комітетом Руськокомарівської сільської ради № 746 від 01 грудня 2009 року.

Також зазначає, що його бабуся ОСОБА_3 також залишила заповіт від 13 січня 1997 року, посвідчений секретарем Глибоцької сільської ради, ОСОБА_12, в якому все своє майно заповіла йому - ОСОБА_2 в цілому, зареєстровано в реєстрі: № 2. Даний заповіт не змінено і не відмінено.

На день смерті бабусі ОСОБА_3, яка померла 27.01.1997 року, в будинку в с. Н. Солотвино, вул. Головна, буд. 33 фактично проживали і були зареєстровані. - ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, невістка - ОСОБА_3 ОСОБА_13 ІНФОРМАЦІЯ_2, внук - ОСОБА_2, 1969, внучка - ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_3, зять - ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_4, правнук - ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_5, правнучка ОСОБА_11, ІНФОРМАЦІЯ_6, довідка видана виконавчим комітету Руськокомарівської сільської ради № 747 від 01 грудня 2009 року.

Зважаючи на це він, як спадкоємець по заповіту, що прийняв спадщину з метою оформлення своїх спадкових прав, звернувся до ФОП ОСОБА_14, яким йому було виготовлено технічний паспорт на обєкт нерухомого майна від 02 липня 2015 року, інвентаризаційна справа № 29.

Зазначає, що звернувшись до Ужгородської районної державної нотаріальної контори про видачу свідоцтва про право на спадщину за заповітом на вказаний будинок, йому було надано постанову про відмову у вчиненні даної нотаріальної дії від 19.01.2016 р.

Пояснює, що відсутність свідоцтва про право власності на будинок становить перешкоду в подальшому оформленні належних йому спадкових прав після смерті дідуся та бабусі, та нотаріальна контора на даний момент не може видати відповідне свідоцтво про право на спадщину на будинок без відповідних правовстановлюючих документів та реєстрації права власності на нього в державному реєстрі речових прав.

В реєстраційній службі йому було надано консультацію, що виготовити свідоцтво про право власності на нерухоме майно являється неможливим, оскільки власник відповідно до вищенаведеного рішення - помер.

Виходячи з вищевикладеного просить суд визнати за ним право власності на житловий будинок (літера А;АІ) площею 82,4 кв.м, з належними до нього господарськими будівлями (літня кухня (літера Б), сарай (літера В), хлів (літера Г), сіновал (літера Д), убиральня (літера Е)) та спорудами (І; II; № 1-5), що розташований за адресою: с. Н. Солотвино, вул. Головна, буд. 33, Ужгородського району, Закарпатської області в порядку спадкування за заповітом за померлим 15 лютого 1995 року дідусем - ОСОБА_4 та померлою 27 січня 1997 року бабусею - ОСОБА_3.

У судове засідання позивач ОСОБА_2 не зявився, подав до суду заяву від 19.08.2016 року про розгляд справи без його участі, зазначає, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить їх задовільнити.

Відповідач представник Руськокомарівської сільської ради у судове засідання не зявився, однак, сільський голова ОСОБА_13 подав до суду заяву за № 297/02-26 від 23.09.2016 року про розгляд справи без участі представника сільської ради. Зазначає в заяві, що сільська рада позов повністю підтримує.

Третя особа без самостійних вимог представник Ужгородської районної державної нотаріальної контори в судове засідання не зявився, про час та місце судового розгляду повідомлявся належним чином, про причини неявки суду не відомо, клопотань про відкладення розгляду справи до суду не надходило.

Відповідно до частини 4 статті 174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Зясувавши обставини, на які сторони посилаються, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов слід задовольнити, виходячи з наступного.

За приписами ст. 1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обовязків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Згідно зі ст. ст. 1217, 1218 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом. До складу спадщини входять усі права і обовязки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ч. 1 ст. 1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою.

Як встановлено у судовому засіданні, згідно зі свідоцтвом про смерть серії 1-ФМ № 260430, виданим 16.02.1995 року виконкомом Глибоцької сільської Ради народних депутатів, 15.02.1995 року помер ОСОБА_4, про що в книзі реєстрації про смерть 16.02.1995 року зроблено запис за № 12.

Згідно зі свідоцтвом про смерть серії 1-ФМ № 045577, виданим 28.01.1997 року виконкомом Глибоцької сільської Ради народних депутатів, 27.01.1997 року померла ОСОБА_3.

Судом встановлено, що у звязку зі смертю бабусі та дідуся відкрилася спадщина на належне їм нерухоме майно, що, як вбачається з технічного паспорту на обєкт нерухомого майна, складається з житлового будинку та прибудови (літера А;а;АІ) з належними до нього господарськими будівлями (літня кухня (літера Б), сарай (літера В), хлів (літера Г), сіновал літера Д), убиральня (літера Е)) та спорудами (І; II; № 1-5), що розташований за адресою: с. Н. Солотвино, вул. Головна, буд. 33, Ужгородського району, Закарпатської області.

Як вбачається з характеристики будинку, господарських будівель та споруд інвентарна вартість домоволодіння складає 138940,00 грн.

Даний будинок належав дідусеві позивача - ОСОБА_4 в цілому, що стверджується довідкою виданою виконавчим комітетом Руськокомарівської сільської ради № 748 від 01 грудня 2009 року.

Як вбачається із заповіту ОСОБА_4 від 10 червня 1987 року посвідченого головою Глибоцької сільської ради ОСОБА_5, зареєстрованого в реєстрі № 12, все своє майно ОСОБА_4 заповів своєму онукові - позивачу - ОСОБА_2 повністю. Даний заповіт не змінено і не відмінено.

Згідно з довідкою, виданої виконавчим комітетом Руськокомарівської сільської ради № 746 від 01 грудня 2009 року виконавчим комітетом Руськокомарівської сільської ради Ужгородського району Закарпатської області, на день смерті ОСОБА_4, який помер 15.02.1995 року, в будинку в с. Н. Солотвино, вул. Головна, буд. 33 фактично проживали і були зареєстровані: дружина - ОСОБА_3, син - ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, невістка - ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_2, внук - ОСОБА_2, 1969, внучка - ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_3, зять - ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_4, правнук - ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_5, правнучка - ОСОБА_11, ІНФОРМАЦІЯ_6

Як вбачається із заповіту ОСОБА_3 від 13 січня 1997 року, посвідченого секретарем Глибоцької сільської ради ОСОБА_12, зареєстровано в реєстрі за № 2, все своє майно ОСОБА_3 заповіла онуку - позивачу ОСОБА_2 повністю. Даний заповіт не змінено і не відмінено.

Згідно з довідкою, виданої виконавчим комітетом Руськокомарівської сільської ради № 747 від 01 грудня 2009 року виконавчим комітетом Руськокомарівської сільської ради Ужгородського району Закарпатської області на день смерті ОСОБА_3, яка померла 27.01.1997 року, в будинку в с. Н. Солотвино, вул. Головна, буд. 33 фактично проживали і були зареєстровані син - ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, невістка - ОСОБА_3 ОСОБА_13 ІНФОРМАЦІЯ_2, внук - ОСОБА_2, 1969, внучка - ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_3, зять - ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_4, правнук - ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_5, правнучка ОСОБА_11, ІНФОРМАЦІЯ_6.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_2, як спадкоємець по заповіту, що прийняв спадщину з метою оформлення своїх спадкових прав звернувся до ФОП ОСОБА_14 де йому було виготовлено технічний паспорт на обєкт нерухомого майна від 02 липня 2015 року, інвентаризаційна справа № 29.

Також судом встановлено, що ОСОБА_2 звернувся до Ужгородської районної державної нотаріальної контори, з зверненням про видачу свідоцтва про право на спадщину за заповітом на будинок в с. Н. Солотвино, вул. Головна, буд. 33.

Як вбачається з матеріалів справи, державним нотаріусом Ужгородської районної державної нотаріальної контори ОСОБА_15 було видано постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 19.01.2016 р. у звязку з відсутністю правовстановлюючих документів на вказану земельну ділянку.

За положеннями ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Право приватної власності набувається в порядку визначеному законом. Право власності є непорушним.

На підставі ст. 3 ЦПК України та ст. 15 ЦК України у порядку цивільного судочинства підлягає захисту порушене, невизнане або оспорюване право.

Згідно з п. 4.15 глави 10 розділу 2 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України 22.02.2012 року за №296/5, видача свідоцтва про право на спадщину на майно, яке підлягає реєстрації, провадиться нотаріусом після подання правовстановлюючих документів щодо належності цього майна спадкодавцеві та перевірки відсутності заборони та арешту цього майна.

Згідно із п. 5 ч. 1 ст. 19 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 1 липня 2004 року № 1952-1V, однією із підстав державної реєстрації прав на нерухоме майно є рішення судів, що набрали законної сили, оскільки визнання права власності на нерухоме майно є прерогативою суду.

Пленум Верховного Суду України в абз. 3 п. 23 постанови Пленуму Верховного Суду України 30 травня 2008 року №7 «Про судову практику у справах про спадкування» зазначив, що у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Пунктом 1.2 вищенаведеної постанови відносини спадкування регулюються правилами Цивільного кодексу України, якщо спадщина відкрилася не раніше 1 січня 2004 року.

У разі відкриття спадщини до зазначеної дати застосовується законодавство, зокрема, відповідні правила Цивільного кодексу Української РСР.

Згідно зі ст. ст. 524, 534 ЦК УРСР (1963 року), який діяв на момент виникнення даних правовідносин, спадкоємство здійснюється за законом і за заповітом.

Часом відкриття спадщини за ст. 525 ЦК УРСР визнається день смерті спадкодавця. Враховуючи те, що дід і баба позивача померли до 2004 року відповідно, до даних правовідносин застосовується Цивільний кодекс УРСР 1963 року.

За правилами ст. 548 ЦК УРСР прийнята спадщина визнається належною спадкодавцеві з моменту відкриття спадщини.

Згідно з нормами ст. ст. 560, 561 ЦК УРСР спадкоємці, закликані до спадкоємства, можуть одержати в державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини свідоцтво про право на спадщину, яке видається спадкоємцям після закінчення шести місяців з дня відкриття спадщини або раніше закінчення шести місяців з дня відкриття спадщини, якщо в державній нотаріальній конторі є дані про те, що, крім осіб, що заявили про видачу свідоцтва, інших спадкоємців немає.

Згідно з ч. 3 ст. 1296 ЦК України, відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

В розумінні ст. 392 ЦК України, право власності спадкоємця на спадкове майно підлягає захисту в судовому порядку шляхом його визнання у разі, якщо таке право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

За загальним правилом, спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину (ч. 1 ст. 1296 ЦК України).

Якщо у складі спадщини є нерухоме майно, спадкоємець, який прийняв спадщину, зобовязаний звернутись до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно та зареєструвати право на спадщину в органах, які здійснюють державну реєстрацію нерухомого майна (ч.1 ст. 1297 ЦК України).

Враховуючи, що заперечень проти позову не надійшло, відповідач позов визнав, спірне майно належало на праві власності спадкодавцю, позивач спадщину прийняв, таким чином визнання права власності на житловий будинок за позивачем в порядку спадкування відповідає положенням чинного законодавства України, не порушує інтересів третіх осіб, а заявлені вимоги підлягають задоволенню.

Керуючись ст. ст. 3, 10, 11, 60, 88, 174, 213-215, 223, 294, 296 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_2 до Руськокомарівської сільської ради, третя сторона без самостійних вимог Ужгородська районна державна нотаріальна контора про визнання права власності на незареєстрований будинок - задовольнити повністю.

Визнати за ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер - НОМЕР_1) право власності на житловий будинок (літера А;АІ) площею 82,4 кв.м, з належними до нього господарськими будівлями (літня кухня (літера Б), сарай (літера В), хлів (літера Г), сіновал (літера Д), убиральня (літера Е)) та спорудами (І; II; № 1-5), що розташований за адресою: с. Н. Солотвино, вул. Головна, буд. 33, Ужгородського району, Закарпатської області в порядку спадкування за заповітом за померлим 15 лютого 1995 року дідусем - ОСОБА_4 та померлою 27 січня 1997 року бабусею - ОСОБА_3.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до апеляційного суду Закарпатської області через Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області протягом десяти днів з дня його проголошення, а у разі проголошення рішення без участі особи, яка її оскаржує, протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Суддя Ужгородського

міськрайонного суду ОСОБА_16