Рішення № 62263761, 20.10.2016, Апеляційний суд Донецької області (м. Маріуполь)

22-ц/775/720/2016(м)

221/5003/15-ц

Категорія 27 Головуючий у 1-й інстанції Ромахов В.І.

Суддя-доповідач Мироненко І.П.

Р І Ш Е Н Н Я

І м е н е м У к р а ї н и

20 жовтня 2016 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Донецької області в складі:

головуючого Мироненко І.П.

суддів: Баркова В.М., Лісового О.О.

секретаря Брежнєва Д.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Маріуполі апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк» на рішення Волноваського районного суду Донецької області від 30 червня 2016 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

в с т а н о в и л а:

У грудні 2015 року позивач ПАТ «Альфа-Банк» звернувся до суду з даним позовом посилаючись на те, що 16 грудня 2013 року відповідно до кредитного договору № 630062309 надав ОСОБА_2 кредит у сумі 50 000 грн. Позичальник зобов'язалася в порядку та на умовах, що зазначені у договорі, повертати кредит, виплачувати проценти за користування кредитними коштами. Відповідач порушив умови кредитного договору і станом на 10 листопада 2015 року утворилась заборгованість у загальній сумі 85 654 грн. 75 коп., яку позивач просив стягнути.

Заочним рішенням Волноваського районного суду Донецької області від 18 січня 2016 року позовні вимоги ПАТ «Альфа-Банк» задоволено у повному обсязі.

За заявою відповідача ОСОБА_2 ухвалою Волноваського районного суду Донецької області від 25 березня 2016 року заочне рішення було скасовано.

Рішенням Волноваського районного суду Донецької області від 30 червня 2016 року позовні вимоги ПАТ «Альфа-Банк» задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ПАТ «Альфа-Банк» заборгованість за кредитним договором № 630062309 від 16 грудня 2013 року у сумі 14 720 грн. 23 коп., з яких заборгованість по кредиту - 14472 грн. 79 коп., відсотки за кредитом - 247 грн. 44 коп.

У задоволенні позову про стягнення прострочки по тілу кредиту у сумі 58 029 грн. 71 коп. та неустойки у сумі 12904 грн. 81 коп. відмовлено.

В апеляційній скарзі ПАТ «Альфа-Банк», посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду в частині відмови у задоволенні позову скасувати і ухвалити нове, яким стягнути заборгованість за кредитним договором у повному обсязі.

Сторони в судове засідання не зьявились, надали заяви про розгляд справи за їх відсутності. Відповідачем ОСОБА_2 надані письмові заперечення на апеляційну скаргу.

Відповідно до положень ч.2 ст.197, ч.2 ст.305 ЦПК України апеляційний суд розглянув справу за відсутності осіб, які беруть участь у справі, без фіксування судового процесу звукозаписувальними технічними засобами.

У частині, в якій позовні вимоги задоволені, рішення суду сторонами не оскаржено.

Згідно ч.1 ст.303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обгрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Позивачем рішення суду оскаржується в частині відмови у задоволені вимог про стягнення прострочки по тілу кредиту та неустойки.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи і обговоривши доводи скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково.

Відповідно до положень ст.213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Як встановлено судом і вбачається з матеріалів справи, 16 грудня 2013 року між ПАТ «Альфа-Банк» та ОСОБА_2 був укладений кредитний договір №630062309, шляхом акцептування клієнтом публічної пропозиції банку на комплексне банківське обслуговування фізичних осіб (в рамках обслуговування продукту «Максимум-готівка»). Згідно умов цього договору банк надав ОСОБА_2 кредит у вигляді встановлення відновлюваної кредитної лінії у розмірі 75 000 грн. терміном на два роки з моменту випуску карти, з правом прологнації. При цьому, сума кредиту, що є доступною клієнту на момент підписання цього договору за погодженням сторін складає 50 000 грн. Процентна ставка за користування коштами відновлюваної кредитної лінії складає 21% річних на торгові операції та на операції зняття коштів (п.п. 2, 2.1., 2.1.1., 2.2 Додатку до договору).

Кредит наданий на умовах повернення, строковості, платності, користування кредиту визначено за графіком зменшення ліміту кредитної лінії.

Факт отримання коштів відповідачем ОСОБА_2 підтверджується матеріалами справи і сторонами не заперечується.

Згідно довідки розрахунку заборгованості станом на 10 листопада 2015 року виникла заборгованість по кредиту: по тілу кредиту у розмірі 14 472 грн. 79 коп., прострочка по тілу кредиту - 58 029 грн. 72 коп., відсотки за користування кредитом - 247 грн. 44 коп., неустойка - 12 904 грн. 81 коп. (а.с. 12).

Відповідач під час розгляду справи в суді першої інстанції визнала позовні вимоги в частині заборгованості по тілу кредиту в розмірі 14 474 грн. 79 коп. та відсотків за користування кредитом у розмірі 247 грн. 44 коп. Посилаючись на проживання в зоні АТО і наявність форс-мажорних обставин, просила звільнити її від сплати прострочки тіла кредиту у розмірі 58 029 грн. 72 коп. на підставі ст.617 ЦК України. Та відмовити у стягненні пені та штрафних санкцій, оскільки останні нараховані банком у період дії мораторію (а.с.44).

Суд першої інстанції відмовляючи у задоволенні позову в частині стягнення прострочки по тілу кредиту та неустойки виходив із положень ст.2 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції».

Проте, колегія суддів не може повністю погодитись з такими висновками суду виходячи з наступного.

Положеннями ст.ст. 526, 527, 530 ЦК України передбачено, що зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк, відповідно до вимог закону та умов договору.

Згідно із ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст.611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Внаслідок неналежного виконання позичальником умов договору виникла заборгованість по тілу кредиту та простроченому тілу кредиту, які є складовими одного роду і відображають єдиний показник по погашенню чи непогашенню тіла кредиту. Тобто, за графіком платежів тіло кредиту зменшується в обов'язковому порядку під час усього строку дії договору та графіку погашення кредиту. При цьому прострочене тіло кредиту збільшується лише при відсутності платежів по погашенню кредиту або при наявності платежів у розмірі не достатньому для погашення кредиту або значно нижчому ніж передбачено графіком платежів, що відображене позивачем у розрахунку заборгованості (а.с. 12).

Статтею 617 ЦК України передбачено, що особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.

У п.1 ч.1 ст.263 ЦПК України наведено ознаки непереборної сили та визначено, що непереборна сила - це надзвичайна або невідворотна за даних умов подія. Отже, непереборною силою є надзвичайна і невідворотна зовнішня подія, що повністю звільняє від відповідальності особу, яка порушила зобов'язання, за умови, що остання не могла її передбачити або передбачила, проте не могла її відвернути, та ця подія завдала збитків.

Відповідно до ст.14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб'єкта господарської діяльності за собівартістю. Сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) для суб'єктів малого підприємництва видається безкоштовно.

Форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об'єктивно унеможливлюють виконання зобов'язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов'язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади тощо.

Сторони при укладені договору погодили, що не несуть відповідальності (повністю або частково) один перед одним, якщо не виконання або неналежне виконання зобов'язань сталося внаслідок непереборних умов: форс-мажору, як то стихійні лиха, військові дії та інше, або внаслідок зміни законодавства та інших нормативно-правових актів, що зробили неможливим або збитковим виконання ними своїх зобов'язань за цим Договором. Після закінчення форс-мажорних обставин сторони докладають усіх можливих зусиль для усунення або зменшення наслідків таких обставин (п.8.15 Публічних пропозицій ПАТ «Альфа-Банк» на укладення Договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб, до якого відповідач приєдналась шляхом подання анкети-заяви від 16 грудня 2013 року).

Частиною 2 ст.614 ЦК України передбачено, що відсутність вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.

Відповідачем ОСОБА_2 до апеляційного суду була надана копії сертифікату №1084/12.12-03 (висновок) Донецької торгово-промислової палати від 01 липня 2014 року, проте, як вбачається із зазначеного, цей висновок стосується настання з 02 травня 2014 року форс-мажорних обставин для ОСОБА_2 тільки при виконанні нею договірних зобов'язань згідно договору про надання траншу №SМЕ0025097 від 18 жовтня 2011 року, укладеного з ПАТ «Альфа-Банк» (а.с. 107-110).

При цьому, матеріали справи не містять жодних відомостей про звернення відповідача до Торгово-промислової палати України або до будь-якої регіональної торгово-промислової палати для засвідчення форс-мажорних обставин при виконанні договірних зобов'язань за договором №630062309 від 16 грудня 2013 року, за яким пред'явлені вимоги про стягнення заборгованості. На наявність таких обставин відповідач не посилалась ні в суді першої інстанції, ні в апеляційному суді.

Виходячи з вищенаведеного, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов передчасного висновку про відмову у задоволені позову в частині стягнення прострочки по тілу кредиту, тому рішення суду в цій частині підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про задоволення вимог кредитора.

Заперечення відповідача щодо суму прострочки по тілу кредиту з посиланням на те, що загальна сума кредиту становила 50 000 грн. є безпідставним, оскільки в процесі споживання кредитних коштів мало місце відновлення кредитної лінії, зокрема, у лютому 2014 року, що підтверджується розрахунком заборгованості.

Що стосується висновку суду про відмову у задоволенні вимог про стягнення неустойки, то останній відповідає вимогам закону і встановленим обставинам, а доводи апеляційної скарги в цій частині є необґрунтованими.

Згідно ст.2 Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" від 02 вересня 2014 року на час проведення антитерористичної операції забороняється нарахування пені та/або штрафів на основну суму заборгованості із зобов'язань за кредитними договорами та договорами позики з 14 квітня 2014 року громадянам України, які зареєстровані та постійно проживають або переселилися у період з 14 квітня 2014 року з населених пунктів, визначених у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, а також юридичним особам та фізичним особам-підприємцям, що проводять (провадили) свою господарську діяльність на території населених пунктів, визначених у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція. Банки та інші фінансові установи, а також кредитори зобов'язані скасувати зазначеним у цій статті особам пеню та/або штрафи, нараховані на основну суму заборгованості із зобов'язань за кредитними договорами і договорами позики у період проведення антитерористичної операції.

Відповідно до ч.2 ст.11 вказаного Закону його дія поширюється на період проведення антитерористичної операції та на шість місяців після дня її завершення.

Частиною 5 ст.11 Закону Кабінету Міністрів України у десятиденний строк з дня опублікування цього Закону доручено, зокрема, затвердити перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14 квітня 2014 року №405/2014, у період з 14 квітня 2014 року до її закінчення.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2014 року №1053-р затверджено Перелік населених пунктів, на території яких здійснюється антитерористична операція, м.Волноваха включено в цей перелік (підпункт 4 пункту 2).

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 05 листопада 2014 року №1079-р зупинено дію розпорядження Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2014 року №1053-р, в подальшому розпорядженням від 05литопада 2014 року №1079-р було предметом оскарження в адміністративному суді та у задоволенні позову було відмовлено.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 02 грудня 2015 року №1275-р на виконання абзацу третього пункту 5 статті 11 "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" затверджено Перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, а також визнано такими, що втратили чинність розпорядження Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2014 року №1053 "Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція" та розпорядження Кабінету Міністрів України від 05 листопада 2014 року №1079 "Про зупинення дії розпорядження Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2014 року №1053".

Місто Волноваха Донецької області входить в Перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, затверджений розпорядженням Кабінету Міністрів України від 02 грудня 2015 року №1275-р (підпункт 4 пункту 2).

З розрахунку заборгованості, наданого позивачем, вбачається, що пеня та штрафні санкції в сумі 12 904 грн. 81 коп. відповідачу нарахована, починаючи з 14 квітня 2014 року.

Отже, висновок суду про те, що відповідач звільнена від сплати пені та штрафних санкцій у період з 14 квітня по 10 листопада 2015 року, нарахованих на основну суму заборгованості із зобов'язань за кредитним договором, є вірним.

Оскільки відповідачем не було заявлено відповідних вимог, то перерахунок сум, сплачених ним у цей період на погашення неустойки, судом не проводиться.

Відповідно до п.4 ч.1 ст.309 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає за необхідне рішення суду першої інстанції в частині відмови у стягненні прострочки по тілу кредиту скасувати, ухвалити в цій частині нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги ПАТ «Альфа-Банк» і стягнути на його користь з ОСОБА_2 прострочку по тілу кредиту в сумі 58 029 грн. 71 коп., в частині відмови стягнення неустойки рішення суду залишити без змін.

Відповідно до положень ст.88 ЦПК України з відповідача ОСОБА_2 на користь ПАТ «Альфа-Банк» підлягають стягненню витрати по оплаті судового збору за подачу апеляційної скарги пропорційно задоволеним вимогам в сумі 1158 грн. 91 коп.

Керуючись ст.ст.303, 307, 309 ЦПК України, колегія суддів

В и р і ш и л а:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк» на рішення Волноваського районного суду Донецької області від 30 червня 2016 року задовольнити частково.

Рішення Волноваського районного суду Донецької області від 30 червня 2016 року в частині відмови у стягненні прострочки по тілу кредиту скасувати.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк» прострочену заборгованість по тілу кредиту № 630062309 від 16 грудня 2013 року у сумі 58 029 грн. 71 коп., у рахунок відшкодування витрат по оплаті судового збору 1158 грн. 91 коп., а всього 59 188 (п'ятдесят дев'ять тисяч сто вісімдесят вісім) грн. 62 коп.

В частині відмови у задоволені позову про стягнення неустойки у сумі 12 904 грн. 81 коп. рішення суду залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржено в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий І.П. Мироненко

Судді: В.М. Барков

О.О. Лісовий