Ухвала суду № 62263210, 25.10.2016, Апеляційний суд Вінницької області

Справа № 126/2142/16-ц Провадження № 22-ц/772/3149/2016Головуючий в суді першої інстанції Хмель Р. В.Категорія 39Доповідач Міхасішин І. В.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 жовтня 2016 рокум. Вінниця

Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Вінницької області у складі:

Головуючого: Міхасішина І.В.

Суддів: Стадника І.М., Войтка Ю.Б.

За участю секретаря: Куленко О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Бершадського районного суду Вінницької області від 07 вересня 2016 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до Осіївської сільської ради Бершадського району , про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, -

встановила:

В серпні 2016 року ОСОБА_2 звернулася з позовом до Осіївської сільської ради про визначення додаткового строку для подання заяв про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_5, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що вона є спадкоємицею за заповітом після смерті своєї тітки , проте на час відкриття спадщини із спадкодавцем не проживала і в шестимісячний не звернулася до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, оскільки вона є матір'ю чотирьох дітей, які на момент відкриття спадщини були малолітніми і потребували постійного догляду, а тому не мала можливості особисто подати заяву.

Рішенням Бершадського районного суду Вінницької області від 07 вересня 2016 року у задоволенні позову відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове про задоволення позову, посилаючись на неповне з'ясування обставин, які мають значення для справи, порушення норм матеріального та процесуального права.

В апеляційній скарзі зазначала, що про існування заповіту їй не було відомо, а про те що вона є спадкоємцем дізналася уже після пропуску строку звернення із заявою, крім того, строк нею було пропущено у зв'язку з хворобою дітей, що підтверджується посвідченням №020503 від 04.04.2013 року та листом з Бершадської окружної лікарні інтенсивного лікування №2057 від 15.09.2016 року.

В судове зсідання ОСОБА_2 не з'явилася про час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, подала заяву про розгляд справи у її відсутність.

Представник Осіївської сільської ради в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, сільський голова с. Осіївка Соколюк В.М. подав заяву, в якій вимоги апеляційної скарги підтримав, просив її задовольнити, а також подав довідку від 12.09.2016 року №925 про те, що заповіт від 27.11.2006 року реєстраційний № 174 був знайдений у 2016 році та переданий ОСОБА_2 сільською радою.

Колегія суддів, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, дійшла висновку, що скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав.

По справі встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_5 померла ОСОБА_3, після смерті якої відкрилася спадщина (а.с.4).

Відповідно до заповіту від 27.11.2006 року, посвідченого секретарем виконкому Осіївської сільської ради Бершадського району Вінницької області Білодід Н.П., зареєстрованого в реєстрі за №174, ОСОБА_3 усе своє майно заповіла ОСОБА_2 (а.с. 6).

Згідно з довідкою виконавчого комітету Осіївської сільської ради від 01.08.2016 року № 788 у померлої ІНФОРМАЦІЯ_5 ОСОБА_3 немає малолітніх, неповнолітніх, недієздатних, або дієздатність яких обмежена спадкоємців, пережилого подружжя, осіб, які до дня смерті померлої постійно проживали разом із спадкодавцем, чи проживали спільно, але не перебували у зареєстрованому шлюбі. Спадкоємцем за заповітом є ОСОБА_2 (а.с. 7).

Відповідно до довідки виконавчого комітету Осіївської сільської ради від 27.02.2007 № 282 ОСОБА_2 здійснила поховання ОСОБА_3, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_5 (а.с. 11).

ОСОБА_2 є матір'ю чотирьох дітей: ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_3, ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_4, що підтверджується свідоцтвами про народження, довідкою виконкому Осіївської сільської ради від 01.08.2016 року №789, посвідченням серія НОМЕР_1 від 04.04.2013 року (а.с.8-10, 30).

09 серпня 2016 року приватним нотаріусом Бершадського нотаріального округу Новокрещеновою Л.С. винесено постанову про відмову у видачі ОСОБА_2 свідоцтва про право на спадщину за заповітом на майно, що належало ОСОБА_3 , у зв'язку з пропуском строку для прийняття спадщини (а.с. 13).

Згідно із ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи (за винятком тих осіб, які не мають цивільної процесуальної дієздатності), в інтересах яких заявлено вимоги.

Відповідно до ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 ЦК.

Згідно з ч. 1 ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Згідно із ч.1 ст. 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини (ч.1 ст.1269 ЦК).

Таким чином, право на спадщину виникає з моменту її відкриття, і закон зобов'язує спадкоємця, який постійно не проживав зі спадкодавцем, у шестимісячний строк подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Відповідно до ч.3 ст.1272 ЦК за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

За змістом цієї статті поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, які пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Отже, правила частини третьої статті 1272 ЦК України можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви;

2) ці обставини визнані судом поважними.

Якщо ж у спадкоємця перешкод для подання заяви не було, а він не скористався правом на прийняття спадщини, то правові підстави для визначення додаткового строку для прийняття спадщини відсутні.

Така правова позиція викладена в постановах ВСУ від 26.09.2012 року справа №6-85цс12 та від 04.11.2015 справа № 6-1486цс15.

Зокрема не можуть бути визнані поважними такі причини пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини як юридична необізнаність позивача щодо строку та порядку прийняття спадщини, необізнаність особи про наявність спадкового майна, похилий вік, непрацездатність, незнання про існування заповіту, встановлення судом факту, що має юридичне значення для прийняття спадщини (наприклад, встановлення факту проживання однією сім'єю), невизначеність між спадкоємцями хто буде приймати спадщину, відсутність коштів для проїзду до місця відкриття спадщини, несприятливі погодні умови.

Суд першої інстанції дійшов правильного висновку , що доводи ОСОБА_2, про те, що в зв'язку з необхідністю здійснення догляду за дітьми була відсутня можливість особисто подати заяву про прийняття спадщини, не можуть бути визнані поважними причинами пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини, оскільки останні не свідчать про існування непереборних обставин, які існували протягом встановленого законом строку з дня відкриття спадщини ІНФОРМАЦІЯ_5 і перешкоджали такому зверненню.

Наданий позивачем лист з Бершадської окружної лікарні інтенсивного лікування №2057 від 15.09.2016 року про те, що сину ОСОБА_2 - ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_3 , 23.01.2007 року був встановлений діагноз гіпотрофія ІІ ст, рахіт ІІ ст, дефіцитна анемія ІІ ст. та призначено амбулаторне лікування протягом одного місяця, а син ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2, з 03.06.2012 року по 13.06.2012 року перебував на стаціонарному лікуванні в травматологічному відділенні також самі по собі не підтверджують обставин наявності перешкод для звернення із заявою у встановлений законом строк.

Доводи ОСОБА_2 про те, що їй взагалі не було відомо про заповіт до 2016 року та довідка виконкому Осіївської сільської ради від 12 вересня 2016 року №925 року не приймаються колегією суддів до уваги, оскільки така довідка видана уже після винесення рішення суду першої інстанції, тому апеляційний суд не може досліджувати та надавати оцінку доказам , які не були предметом дослідження в суді першої інстанції, поважних причин неподання такого доказу до суду першої інстанцїі позивачем не наведено.

Крім того, звертаючись до суду позивач підставою своїх позовних вимог вказувала на пропуск строку звернення із заявою про прийняття спадщини у зв'язку з необхідністю здійснення догляду за малолітніми дітьми, а не у зв'язку з незнанням про існування заповіту.

Згідно із ст. 303 ЦПК України апеляційний суд перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду в межах заявлених позовних вимог, з'ясування ж інших обставин, на які сторони посилаються в апеляційній скарзі , та якими не обґрунтовували свої вимоги в суді першої інстанції, відповідно до принципу диспозитивності виходить за межі повноважень суду апеляційної інстанції.

За таких обставин, рішення суду про відмову у задоволенні позову є законним та обґрунтованим, ухвалене з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.

Враховуючи наведене, керуючись ст. 307, 308, 314, 315, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

ухвалила :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Бершадського районного суду Вінницької області від 07 вересня 2016 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий: /підпис/ І.В. Міхасішин

Судді: /підпис/ І.М. Стадник

/підпис/ Ю.Б. Войтко

Згідно з оригіналом: