Ухвала суду № 62261652, 26.10.2016, Обухівський районний суд Київської області

Справа № 372/2806/16-к

Провадження 1-кс-524/16

ухвала

Іменем України

26 жовтня 2016 року Слідчий суддя Обухівського районного суду Київської області Мора О.М., при секретарі судового засідання Василенко О.С., за участю сторони кримінального провадження - прокурора Обухівського відділу Києво-Святошинської місцевої прокуратури Король В.М.,

розглянувши у судовому засіданні в залі судових засідань Обухівського районного суду Київської області клопотання прокурора відділу процесуального керівництва при провадженні досудового розслідування територіальними органами поліції та підтримання державного обвинувачення управління нагляду у кримінальному провадженні прокуратури Київської області Розумного О.М. про арешт тимчасово вилученого майна,

В С Т А Н О В И В:

Прокурор відділу процесуального керівництва при провадженні досудового розслідування територіальними органами поліції та підтримання державного обвинувачення управління нагляду у кримінальному провадженні прокуратури Київської області Розумний О.М. звернувся до слідчого судді із клопотанням про накладення арешту на тимчасово вилучене майно у кримінальному провадженні № 12014110240000729 від 17.07.2014 року, за ознаками злочину, передбаченого ст. 246 КК України, а саме на: ноутбук HP чорного кольору № 5CD3443TLG, зарядний пристрій до нього та системний блок чорного кольору НОМЕР_1, що було вилучені під час обшуку на підставі ухвали слідчого судді та належить лісничому Студениківського лісництва ДП «Переяслав-Хмельницьке лісове господарство» ОСОБА_3.

На обґрунтування клопотання прокурор зазначив, що не застосування арешту щодо зазначених речей, що були тимчасово вилучені під час обшуку та є речовими доказами у кримінальному провадженні і зберегли на собі сліди злочину, може призвести до їх зникнення або втрати у цілому.

З матеріалів клопотання вбачається, що СВ Обухівського відділу поліції Головного Управління Національної поліції розслідується кримінальне провадження внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12014110240000729 від 17.07.2014, за фактом вчинення кримінального правопорушення (злочину) передбаченого ст. 246 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що 16.07.2016 року до чергової частини Переяслав-Хмельницького МВ ГУМВС України в Київській області надійшло телефонне повідомлення від старшого прокурора Переяслав-Хмельницької міжрайонної прокуратури Кравченка В.В. про те, що 16.07.2014 року близько 11 години в с. Строкова, Переяслав-Хмельницького району, Київської області відбувається незаконна вирубка лісу. Виїздом СОГ на місце події виявлено вирубку лісу, яка відбувається в лісовому масиві в межах адміністративної територіальної одиниці Строківської сільської ради Переяслав-Хмельницького району розмірами близько 40 га. На вказаній території вирубано насадження дерев, які поскладані відповідно до величини. З огляду пеньків, зрозуміло, що дерева спиляні механічною пилкою.

24.10.2016 року на підставі ухвали слідчого судді Обухівського районного суду Київської області про обшук вищевказані речі та документи було виявлено вилучено.

Заслухавши прокурора, який підтримав внесене клопотання, обґрунтовуючи необхідність накладення арешту на тимчасово вилучене майно, з метою забезпечення збереженості речових доказів, приходжу до наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Згідно ст. 171 КПК України, з клопотанням про арешт майна до слідчого судді має право звернутися прокурор, слідчий за погодженням з прокурором, а з метою забезпечення цивільного позову - також цивільний позивач. У клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено: 1) підстави і мету відповідно до положень ст. 170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна; 2) перелік і види майна, що належить арештувати; документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном; 4) розмір шкоди, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, у разі подання клопотання відповідно до ч. 6 ст. 170 цього Кодексу. До клопотання також мають бути додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими слідчий обґрунтовує доводи клопотання.

Для забезпечення збереження речових доказів виникла необхідність у накладенні арешту на вказані речі, що передбачено п. 1 ч. 2 ст. 170, ч. 3 ст. 170 КПК України.

Розглядаючи клопотання про накладення арешту на майно, в порядку статей 170-173 КПК України, для прийняття законного та обґрунтованого рішення, слідчий суддя повинен з'ясувати всі обставини, які передбачають підстави для арешту майна або відмови у задоволенні клопотання про арешт майна.

Відповідно до ч. 7 ст. 236 КПК України, при проведенні обшуку прокурор має право вилучати речі та документи, які не входять до переліку, щодо якого прямо зазначено в ухвалі про дозвіл на проведення обшуку, та не відносяться до предметів, які вилучені законом з обігу, вважаються тимчасово вилученим майном.

Відповідно до ст. 167 КПК України, тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного або осіб, у володінні яких перебуває зазначене у частині другій цієї статті майно, можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення.

Тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди, а також призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення або винагороди за його вчинення.

Крім того, відповідно до ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Відповідно до ч.2 п.1 ст.170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.

Відповідно до ч.3 ст.170 КПК України арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Відповідно до ст.98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Згідно п.1 ч.2 ст.167 КПК України тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони відшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди.

Системний аналіз положень ст.ст. 167, 170, 172, 98 КПК України дає підстави вважати, що арешт може бути накладений не тільки на майно у вигляді речей підозрюваного, обвинуваченого або осіб, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за завдану ними шкоду, але й інших осіб, якщо вони відповідають критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України та критеріям, зазначеним у частині другій статті 167 КПК України.

Матеріалами клопотання, а також прокурором в судовому засіданні, доведено достатність даних про здійснення досудового розслідування вказаного кримінального провадження та необхідність накладення арешту на вказані речі зумовлюється обґрунтованою підозрою вважати, що не застосування цього заходу зумовить труднощі в частині встановлення істини внаслідок того, що таке майно може бути приховане, втрачене чи зникне та є речовими доказами, а тому слідчий суддя вважає, що клопотання прокурора є обґрунтованим, відповідає вимогам ст. 171 КПК України та підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 132, 170, 171-173, 309, 369-372, 532 КПК України, слідчий суддя,

У Х В А Л И В:

Клопотання прокурора відділу процесуального керівництва при провадженні досудового розслідування територіальними органами поліції та підтримання державного обвинувачення управління нагляду у кримінальному провадженні прокуратури Київської області Розумного О.М. про арешт тимчасово вилученого майна - задовольнити.

Накласти арешт на тимчасово вилучене майно, а саме: ноутбук HP чорного кольору № 5CD3443TLG, зарядний пристрій до нього та системний блок чорного кольору НОМЕР_1, що належить ОСОБА_3.

Ухвалу може бути оскаржено в апеляційному порядку безпосередньо до Апеляційного суду Київської області шляхом подачі апеляційної скарги в 5-денний строк з дня проголошення ухвали; у разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом 5 днів з дня отримання копії цієї ухвали.

Слідчий суддяМора О.М.