Рішення № 62261308, 25.10.2016, Господарський суд Полтавської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.10.2016 р.Справа № 917/1372/16

за позовом Товариство з обмеженою відповідальністю Полтавагаз збут, вул. Козака, 2а, м. Полтава, Полтавська область, 36020

до Комунального закладу Полтавський районний клінічний центр первинної медичної допомоги, вул. Стрітенська, 58а, м. Полтава, Полтавська область, 36011

про стягнення 393 763,36 грн.,

Суддя Мацко О.С.

Представники у судовому засіданні 22.09.2016р.

від позивача: ОСОБА_1, дов.№23 від 30.12.2015р.

від відповідача: ОСОБА_2, довіреність від 21.09.2016 року, ОСОБА_3, дов.від 21.09.2016р.

Представники у судовому засіданні 25.10.2016р.

від позивача: ОСОБА_4, довіреність № 24 від 30.12.2015 року

від відповідача: ОСОБА_2, довіреність від 21.09.2016 року

У судовому засіданні 18.09.2016 р. з метою надання можливості представлення сторонами додаткових письмових доказів з посиланням на відповідні норми чинного законодавства в обґрунтування своєї позиції у справі з урахуванням питань, що були предметом дослідження у судових засіданнях, судом було оголошено перерву в порядку ст. 77 ГПК України.

25.10.2016 р. у судовому засіданні відповідно до ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частину рішення, залучено її до матеріалів справи та повідомлено про термін виготовлення повного тексту судового рішення.

СУТЬ СПРАВИ: Розглядається позовна заява про стягнення 393 763,36 грн. заборгованості за договором на постачання природного газу № 45/1944-З/Б від 29.02.2016 року, з яких: 303 713,75 грн. - сума основного боргу, 5 383,33 грн. - 3% річних, 66351,61 грн. - пеня, 18 314,67 грн. - інфляційні.

За заявою № 05/2170 від 22.09.2016р. (вх№11754 від 22.09.2016 року, а.с. 72-74) позивач повідомив про сплату відповідачем 100 000,00 грн., залучив до заяви копію банківської виписки від 07.09.2016 року в підтвердження часткової оплати, та просить суд припинити провадження у справі в цій частині.

В судовому засіданні 25 жовтня 2016 року відповідач повідомив суд про сплату суми основного боргу в сумі 203 713,75 грн. надав до суду копію платіжного доручення № 973 від 27.09.2016 року в підтвердження проведення оплати (вх№ 13098 від 25.10.2016 року). Позивач за заявою № 05/2262 від 05.10.2016 року (вх№ 13099 від 25.10.2016 року) підтвердив сплату відповідачем суми основного боргу в повному обсязі та підтримав позовні вимоги в частині стягнення пені, річних та інфляційних.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши подані докази, суд встановив:

29.02.2016 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Полтавагаз збут" (постачальник, позивач) та Комунальним закладом "Полтавський районний клінічний центр первинної медичної допомоги" (відповідач, споживач) був укладений договір на постачання природного газу №45/1944-З/Б з додатками (арк. с. 15-23).

Відповідно до п. 1.1 договору постачальник, постачає природний газ споживачеві в обсягах і порядку, передбачених договором, для забезпечення потреб споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість газу і наданих послуг у розмірах, строках, порядку та на умовах передбачених договором.

Пунктом 3.7. договору, визначено, що розрахунковим періодом за договором є відповідний розрахунковий місяць. Розрахунки Споживача за природний газ здійснюються за розрахунковий період, шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Постачальника, у наступному порядку: щомісячної 100% поточної оплати договірного обсягу постачання газу, визначеного в додатку до договору протягом місяця поставки природного газу.

У випадку недоплати вартості послуг з постачання газу за розрахунковий період Споживач проводить остаточний розрахунок не пізніше 7 числа місяця, наступного за розрахунковим.

На виконання умов договору ТОВ "Полтавагаз збут" надавало відповідачу послуги з постачання природного газу:

- в лютому 2016 року в об'ємі 37,193 тис. куб.м. на суму 281 612,00 грн.,

- в березні 2016 року в об'ємі 29,077 тис. куб.м. на суму 220 718,86 грн.,

- в квітні 2016 року в об'ємі 7,598 тис. куб.м. на суму 57 484,64 грн.,

- в травні 2016 року в об'ємі 0,114 тис. куб.м. на суму 757,60 грн.,

- в червні 2016 року в об'ємі 0,104 тис. куб.м. на суму 700,13 грн.,

- в липні 2016 року в об'ємі 0,145 тис. куб.м. на суму 976,14 грн.,

що підтверджується актами приймання - передачі природного газу підписаними сторонами без застережень.

Відповідач оплату за спожитий природний газ проводив частково в сумі 258 535,62 грн., внаслідок чого за ним на момент звернення позивача з даним позовом заборгованість становить 303 713,75 грн.

Також позивачем на підставі п. 8.2 договору та ст. 625 ЦК України нараховано та заявлено до стягнення з відповідача 66 351,61 грн. пені за період 08.03.2016р.-23.08.2016р., 5 383,33 грн. 3% річних за період 08.03.2016р.-23.08.2016р., 18 314,67 грн. інфляційних втрат за період березень-липень 2016 року.

При прийнятті рішення зі спору суд виходив з наступного.

Згідно ст.11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст.626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст.629 ЦК України). Відповідно до ст.631 ЦК України, строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права та виконати обов'язки відповідно до договору.

Матеріали справи свідчать про те, що між позивачем та відповідачем у справі виникли зобов'язання з договору поставки, згідно якого, в силу ст. 265 Господарського кодексу України одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

Частина друга ст. 712 Цивільного кодексу України встановлює, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором не встановлено інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За ст. 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк, одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається. Зазначені положення викладені і в ст. 193 ГК України.

За ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Стаття 611 ЦК України передбачає, що у разі порушення зобов'язань настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Судом встановлено, що підписаними між сторонами актами приймання-передачі природного газу, підтверджується факт поставки позивачем відповідачу природного газу на загальну суму 562 249,37 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, на момент пред'явлення позову та розгляду справи, відповідач свої зобов'язання за договором на постачання природного газу № 45/1944-З/Б від 29.02.2016 року виконав частково в сумі 258 535,62 грн. і за ним рахувалась заборгованість в сумі 303 713,75 грн.

Отже, відповідач в порушення прийнятих на себе зобов'язань за вказаним договором та приписів ст. 692 Цивільного кодексу України не повністю оплатив отриманий ним природний газ і заборгованість останнього на момент звернення позивача з даним позовом склала 303 713,75 грн.

Враховуючи сплату відповідачем основного боргу за договором № 45/1944-З/Б від 29.02.2016 року, суд дійшов до висновку про припинення провадження в цій частині в порядку п. 1-1 ст. 80 ГПК України.

Згідно з ч. 1 ст. 548 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

Одним із видів забезпечення виконання зобов'язань відповідно ст. 546, ст. 549 Цивільного кодексу України та ст. 199 Господарського кодексу України, є неустойка (штраф, пеня), розмір якої визначається відповідно до умов договору, що не суперечать чинному законодавству України.

Відповідно до частини 1 статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ст.546 ЦК України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі (ст.547 ЦК України).

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ст.549 ЦК України).

Пунктом 8.2 договору передбачено, що у разі прострочення виконання Споживачем своїх зобов'язань в частині оплати за спожитий природний газ, у порядку визначеному цим договором, Споживач зобов'язаний сплатити на користь Постачальника пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

Частиною 2 ст. 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі вищевикладеного позивачем заявлено до стягнення з відповідача 66 351,61 грн. пені за період 08.03.2016р.-23.08.2016р., 5 383,33 грн. 3% річних за період 08.03.2016р.-23.08.2016р., 18 314,67 грн. інфляційних втрат за період березень-липень 2016 року.

Заявлені позивачем вимоги про стягнення 18 314,67 грн. інфляційних суд визнає правомірними та такими, що підлягають задоволенню в межах заявленої суми, оскільки при перевірці їх розміру судом не було виявлено їх завищення з боку позивача.

Перевіряючи розмір заявлених позивачем до стягнення пені та 3% річних суд враховує наступне.

При нарахуванні пені та 3% річних за період 08.03.2016р.-23.08.2016р. позивачем невірно визначено початок перебігу строку прострочення.

Згідно зі ст. 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

Частина 5 ст. 254 ЦК України якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день.

Позивач не врахував вказані приписи законодавства, тому, враховуючи, що останній день строку для оплати припадає на вихідний, то днем закінчення строку є перший за ним робочий день.

Отже, прострочення відповідача за зобов'язаннями за травень 2016 року в сумі 521 198,39 грн. виникло у відповідача з 11.05.2016 року.

З урахуванням вищевикладеного за перерахунком, здійсненим судом за допомогою калькулятора Ліга: ОСОБА_4" до стягнення підлягає 3% річних в сумі 5 373,88 грн. за період 08.03.2016р.-23.08.2016р. та пеня в сумі 66 232,25 грн. за період 08.03.2016р.-09.08.2016р.

Відповідно до статті 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно зі статтею 33 цього ж Кодексу кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. В силу вказаної норми предметом доказування є обставини, які свідчать про дійсні права та обов'язки сторін у справі та складаються з фактів, якими позивач обґрунтовує підстави позову, та фактів, якими відповідач обґрунтовує заперечення проти позову.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ст.34 ГПК України).

Частиною 1 ст.43 ГПК України встановлено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, а згідно ч. 2 цієї ж статті ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Згідно положень ст. 4-3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Таким чином, на підставі матеріалів справи суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині стягнення 66 232,25 грн. пені, 5 373,88 грн. 3% річних та 18 314,67 грн. інфляційних обґрунтовані і підлягають задоволенню.

Згідно зі ст. 49 ГПК України витрати зі сплати судового збору, понесені позивачем при зверненні з даним позовом, покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі матеріалів справи та керуючись ст. 33, 43, 49, ст. 80, ст.ст. 82-85 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ :

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Колективного підприємства " Полтавський районний клінічний центр первинної медичної допомоги" (юридична адреса: вул. Грека, 6, с. Мачухи, Полтавський район, Полтавська область, 38754; поштова адреса: вул. Стрітенська, 58а, м. Полтава, 36011; ідентифікаційний код 38525759, р/р 35411001085094 ГУДКСУ у Полтавській області м. Полтава, МФО 831019) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Полтавагаз збут" (вул. Козака, 2-А, м. Полтава, Полтавська область, 36020, ідентифікаційний код 39813404, п/р 26001300874776 в філії - Полтавське управління ПАТ "Державний ощадний банк України", МФО 331467) 66 232,25 грн. пені, 5 373,88 грн. 3% річних та 18 314,67 грн. інфляційних; 1 348,81 грн. витрат по сплаті судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3. В частині стягнення основного боргу - провадження у справі припинити.

4. В іншій частині позову - відмовити.

Повне рішення складено 27.10.2016 р.

Суддя О.С.Мацко