Рішення № 62261110, 25.10.2016, Господарський суд Полтавської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.10.2016 Справа № 917/1422/16

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ВЕСО", вул. Європейська, 2, кімн. 403, м. Полтава, 36014

до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_2

про стягнення 26 188,26 грн.,

Суддя Мацко О.С.

Представники:

від позивача: Кушнаренко С.А., довіреність № б/н від 01.10.2016р.

від відповідача: не з'явився.

СУТЬ СПРАВИ: Розглядається позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "ВЕСО " про стягнення з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 26 188,26 грн. заборгованості, що виникла внаслідок неналежного виконання останнім умов укладеного між сторонами 30.09.2015 р. Договору оренди частини нежитлового приміщення та 19.10.2015 р. Договору про надання послуг з централізованого опалення, з яких : 18 664,19 грн. - заборгованість з орендних платежів, 4 315,72 грн. заборгованість за отримані послуги з централізованого опалення, 2 962,50 грн. пеня, 245,85 грн. 3% річних.

Відповідач представництво у судове засідання вдруге не забезпечив, вимог суду не виконав, причин щодо цього суду не повідомив. Останній відповідно до пп. 2.6.15 Інструкції з діловодства в господарських судах України та пп. 3.9.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" був належним чином та завчасно повідомлений про дату, час і місце проведення судових засідань, а також про покладені на нього обов'язки, про що свідчать матеріали справи.

Суд вважає за необхідне звернути увагу на тому, що застосовуючи відповідно до ч. 1 ст. 4 Господарського процесуального кодексу України, ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" при розгляді справи ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов'язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (п. 35 рішення від 07.07.1989 р. Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії" (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain). Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 - 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005р. у справі "Смірнова проти України").

Відповідно до пп. 3.9.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Враховуючи достатність у матеріалах справи доказів для розгляду спору по суті, приписи ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (ратифікована Законом України від 17.07.1997 р. № 475/97-ВР) щодо права кожного на розгляд його справи упродовж розумного строку, суд не оцінює вказані обставини як підставу для подальшого відкладення розгляду справи. Спір розглядається за наявними матеріалами відповідно до ст. 75 ГПК України.

Представник позивача наполягає на задоволенні позовних вимог за обґрунтуванням, наведеним у позовній заяві.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, оцінивши надані докази, суд,

встановив :

30.09.2015 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "ВЕСО" та Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_3 було укладено Договір № б/н оренди частини нежитлового приміщення (далі - Договір оренди, а.с. 10-12).

При цьому сторони узгодили, зокрема, наступне :

- орендодавець передає, а Орендар приймає у тимчасове платне користування нежитлове приміщення. Адреса приміщення, що орендується: АДРЕСА_1. Загальна площа приміщення, що орендується 59,5 кв.м. Вартість орендованого приміщення складає 346 409,00 грн. з ПДВ (п. 1 Договору оренди);

- передача приміщення здійснюється за актом приймання-передачі приміщення. Акт приймання-передачі підписується уповноваженими представниками Сторін, що свідчить про фактичну передачу приміщення в оренду. Нарахування орендної плати та сплати всіх передбачених цим договором платежів проводиться з дати підписання акта приймання-передачі приміщення (пп. 3.1-3.2 Договору оренди);

- Договір набирає чинності з 01.10.2015 року і діє по 31.12.2015 року (п. 4.1 Договору оренди);

- розмір орендної плати складає 80,00 грн. (вісімдесят грн., 00 коп.) за 1 (один) кв.м. з урахуванням ПДВ без урахування комунальних послуг. Загальна сума орендної плати складає 4 760,00 грн. (чотири тисячі сімсот шістдесят грн., 00 коп.), в тому числі ПДВ без урахування комунальник послуг (п. 5.1 - 5.2 Договору оренди);

- орендна плата нараховується та сплачується на підставі зазначеного договору та / або рахунків в безготівковому порядку на рахунок Орендодавця не пізніше 5 (п'ятого) числа поточного місяця оренди (п. 5.3 Договору оренди);

- вартість комунальних послуг не входить до орендної плати, і компенсується Орендодавцю на підставі рахунків наступним чином : Оплата за опалення здійснюється на підставі окремого договору (пп.5.6.1 Договору оренди);

- Орендар несе наступну відповідальність: за затримку сплати орендних платежів, передбачених цим договором, сплачувати Орендодавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочки від суми заборгованості (пп. 8.1 Договору оренди).

В дотримання умов Договору оренди 19.10.2015 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "ВЕСО" (виконавець) та Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_3 (споживач) було укладено Договір № б/н про надання послуг з централізованого опалення (далі - Договір про надання послуг з централізованого опалення, а.с. 16-18).

При цьому сторони узгодили, зокрема, наступне :

- Виконавець зобов'язується своєчасно надавати споживачеві відповідної якості послуги з централізованого опалення, а споживач зобов'язується своєчасно оплачувати надані послуги за встановленими тарифами у строки і на умовах, що передбачені договором. Суб'єкти користування послугами : Орендар нежитлового приміщення, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (п. 1 Договору про надання послуг з централізованого опалення);

- тариф на послуги з централізованого опалення встановлений згідно рішення

Полтавської міської ради. Розрахунковим періодом є календарний місяць. У разі застосування щомісячної системи оплати послуг за звітний місяць платежі вносяться протягом п'яти банківських днів з дати отримання рахунку. Послуги оплачуються у безготівковій формі шляхом перерахування коштів на поточний рахунок виконавця згідно виставленого рахунку. За несвоєчасне внесення плати із споживача стягується пеня у розмірі подвійної облікової ставки НБУ (розділ 2-3 Договору про надання послуг з централізованого опалення);

- цей договір укладається до 30 квітня 2016 року і набирає чинності з дня його укладення (п. 1 розділ 9 Договору про надання послуг з централізованого опалення).

Додатковою угодою № б/н від 31.12.2015 р. до Договору оренди (а.с. 14) сторони узгодили викласти п. 5.1 та п. 5.2 у наступній редакції : "розмір орендної плати складає 90,00 грн. (дев'яносто грн., 00 коп.) за 1 кв.м. з урахуванням ПДВ без урахування комунальних послуг. Загальна сума орендної плати складає 5 355,00 грн. (п'ять тисяч триста п'ятдесят грн., 00 коп.), в тому числі ПДВ без урахування комунальник послуг".

Актом приймання-передачі від 01.10.2015 р. об'єкт оренди АДРЕСА_1, загальною площею 59,5 м2,було передано орендарю (копія наявна у матеріалах справи, а.с. 13).

На виконання умов Договору оренди та Договору про надання послуг з централізованого опалення позивачем пред'являлись відповідачу відповідні рахунки на відшкодування останнім комунальних послуг (копії наявні у матеріалах справи, а.с. 34-40).

В порушення умов Договорів, з січня 2016 року відповідач систематично не виконував своїх обов'язків в частині своєчасного внесення плати за оренду нежитлового приміщення та відшкодування комунальних послуг, у зв'язку з чим заборгованість відповідача перед позивачем згідно даних Договорів за період з січня 2016 р. по 22.04.2016 р. (включно) становить 22 979,91 грн. (в т.ч. : 18 664,19 грн. орендна плата та 4 315,72 грн. за отримані послуги з централізованого опалення приміщення).

З огляду на викладене, позивач звертався до відповідача з претензією № 70 від 15.04.2016 р., відповідно до якої позивач вимагав у термін до 01.05.2016 р. погашення відповідачем заборгованості по орендним платежам та звільнення орендованого приміщення (копія наявна у матеріалах справи, а.с. 20). Направлення вищезазначеної претензії відповідачу підтверджується наявними у матеріалах справи копіями рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення № 3600014719405 та фіскального чеку "Укрпошти" (а.с. 21).

Актом приймання-передачі від 22.04.2016 р. об'єкт оренди АДРЕСА_1, загальною площею 59,5 м2, було повернуто орендодавцю (копія наявна у матеріалах справи, а.с. 15).

Як вбачається з матеріалів справи, між сторонами проводилась звірка взаєморозрахунків та було складено належним чином оформлений акт (підписаний уповноваженими представниками сторін та скріплений печатками сторін), згідно якого станом на 11.05.2016 р. за відповідачем за період з січня 2016 по 22.04.2016 р. рахувалася заборгованість у розмірі 22 979,91 грн. (в т.ч. : 18 664,19 грн. орендна плата та 4 315,72 грн. за отримані послуги з централізованого опалення приміщення) (а.с. 19).

За даними позивача, як на момент звернення з даним позовом до суду, так і на момент розгляду даної справи відповідач зобов'язання за Договорами щодо сплати орендних платежів та оплати отриманих послуг з централізованого опалення приміщення не виконав, заборгованість останнього складає 22 979,91 грн..

Вважаючи свої права порушеними, позивач звернувся до суду з даним позовом з вимогою про стягнення з відповідача 26 188,26 грн. заборгованості, що виникла внаслідок неналежного виконання останнім умов укладеного між сторонами 30.09.2015 р. Договору оренди частини нежитлового приміщення та 19.10.2015 р. Договору про надання послуг з централізованого опалення, з яких : 18 664,19 грн. - заборгованість з орендних платежів, 4 315,72 грн. заборгованість за отримані послуги з централізованого опалення, 2962,50 грн. пеня, 245,85 грн. 3% річних.

При прийнятті рішення суд виходив з наступного.

Згідно із ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини. Положеннями статей 627, 628 Цивільного кодексу України визначено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

У відповідності до вимог ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином та в установлений строк, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається. Статтею 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом.

Враховуючи правову природу укладеного договору, кореспондуючи права та обов'язки його сторін, суд дійшов висновку, що оцінка правомірності заявлених вимог має здійснюватись з урахуванням приписів законодавства, які регламентують правовідносини з оренди та надання послуг.

У відповідності до ст. 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності, до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Статтею 759 Цивільного Кодексу України встановлено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Відповідно до п. 3 ст. 285 Господарського кодексу України орендар зобов'язаний своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату, одностороння відмова від договору оренди в силу п. 1 ст. 291 Господарського кодексу України не допускається. Зазначене також кореспондується з п. 1 ст. 762 Цивільного кодексу України визначено, де встановлено, що за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Статтею 901 Цивільного кодексу України визначено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Статтею 629 Цивільного кодексу України, встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Частиною першою ст. 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Відповідно до ст. 599 Цивільного кодексу України та ст. 202 Господарського кодексу України господарське зобов'язання припиняється, зокрема, виконанням, проведеним належним чином.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 Цивільного кодексу України).

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач свої зобов'язання за Договором оренди та Договором про надання послуг з централізованого опалення щодо сплати відповідних платежів виконував неналежним чином, заборгованість останнього перед позивачем на момент прийняття рішення складає 22 979,91 грн. (в т.ч. : 18 664,19 грн. орендна плата та 4 315,72 грн. за отримані послуги з централізованого опалення приміщення), що підтверджується матеріалами справи.

Отже, з аналізу наведених норм права та поданих доказів, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги щодо стягнення з відповідача основного боргу в сумі 22 979,91 грн. (в т.ч. : 18 664,19 грн. орендна плата та 4 315,72 грн. за отримані послуги з централізованого опалення приміщення) є підтвердженими документально та нормами матеріального права, відповідачем не спростовані, а тому підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 610, ст. 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом. Згідно з частиною першою ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до п. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Здійснивши перевірку наданого позивачем розрахунку позовних вимог щодо стягнення з відповідача нарахованих 3% річних за період з 12.02.2016 р. по 17.08.2016 р. у розмірі 245,85 грн. (з урахуванням моменту виникнення у відповідача зобов'язань щодо сплати орендних платежів та оплати отриманих послуг з централізованого опалення за кожний окремий місяць), суд приходить до висновку, що вимоги позивача відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України є правомірними, відповідачем не спростовуються, а тому підлягають задоволенню (розрахунок здійснено за допомогою калькулятору підрахунку заборгованості та штрафних санкцій "Ліга:Еліт 9.1.3" та "ІПС" Законодавство").

Згідно з ч. 1 ст. 548 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом. Одним із видів забезпечення виконання зобов'язань відповідно ст. 546, ст. 549 Цивільного кодексу України та ст. 199 Господарського кодексу України, є неустойка (штраф, пеня), розмір якої визначається відповідно до умов договору, що не суперечать чинному законодавству України. Відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Пунктом 4 ст. 231 Господарського кодексу України визначено, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Згідно із ст. 3 Закону України від 22.11.1996 р. № 543/96-ВР "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" (із змінами та доповненнями) розмір пені за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань не повинен перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який нараховувалась пеня.

Пунктом 6 ст. 232 Господарського кодексу України визначено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

У п. 8.1 Договору оренди та п. 3 р. 3 Договору про надання послуг з централізованого опалення сторони узгодили, зокрема, що у разі прострочення внесення платежів передбачених Договорами відповідач зобов'язується сплатити позивачу пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення від суми заборгованості.

Здійснивши перевірку наданого позивачем розрахунку в частині позовних вимог щодо стягнення з відповідача 2 962,50 грн. пені за період з 12.02.2016 р. по 17.08.2016 р. (з урахуванням моменту виникнення у відповідача зобов'язань щодо сплати орендних платежів та оплати отриманих послуг з централізованого опалення за кожний окремий місяць), суд прийшов до висновку, що заявлений розмір пені відповідає вимогам Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України та Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", а тому підлягає задоволенню (розрахунок суми пені здійснено за допомогою калькулятору підрахунку заборгованості та штрафних санкцій "Ліга:Еліт 9.1.3").

Відповідно до ст. 4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Згідно з пунктом 4 частини третьої ст. 129 Конституції України та ст. 33, ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Допустимих доказів в спростування вищевикладеного чи будь-яких заперечень по суті спору відповідач суду не надав.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 18 664,19 грн. заборгованості з орендних платежів, 4 315,72 грн. заборгованості за отримані послуги з централізованого опалення, 2 962,50 грн. пені, 245,85 грн. 3% річних підтверджені документально та нормами матеріального права, відповідачем не спростовані, а тому підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 49 ГПК України понесені позивачем при зверненні з даним позовом судові витрати по сплаті судового збору в сумі 1 378,00 грн. покладаються на відповідача.

На підставі матеріалів справи та керуючись ст.ст. 43, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ :

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ВЕСО" (вул. Європейська, 2, кімн. 403, м. Полтава, 36014, ідентифікаційний код юридичної особи 35658469, п/р № 26002717671 в ПАТ "МАРФІН БАНК", МФО 328168) - 18 664,19 грн. заборгованості з орендних платежів, 4 315,72 грн. заборгованості за отримані послуги з централізованого опалення, 2 962,50 грн. пені, 245,85 грн. 3% річних та 1 378,00 грн. витрат по сплаті судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя О.С.Мацко

Примітка : Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, а у разі, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу. Рішення може бути оскаржено протягом десяти днів з дня прийняття рішення, а у разі якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення - з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційною інстанцією.