ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
УХВАЛА
27 жовтня 2016 року Справа № 910/7197/14
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого судді: Картере В.І. (доповідач),
суддів: Барицької Т.Л.,
Губенко Н.М.
перевіривши касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Експрес-2"
на постанову Київського апеляційного господарського суду від 30.08.2016
та на рішення господарського суду міста Києва від 01.09.2015
у справі № 910/7197/14
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Експрес-2"
до Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі філії "Головний інформаційно-обчислювальний центр" Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця"
за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: 1. Державної адміністрації залізничного транспорту України; 2. Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Південно-Західна залізниця" Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця";
3. Державного підприємства "Донецька залізниця";
4. Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Львівська залізниця" Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця";
5. Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Одеська залізниця" Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця";
6. Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Південна залізниця" Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця";
7. Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Придніпровська залізниця" Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця";
за участю прокуратури міста Києва
про стягнення 4 487 136,00 грн. упущеної вигоди та зобов'язання відновити становище, яке існувало до порушення
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Експрес-2" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою на постанову Київського апеляційного господарського суду від 30.08.2016 та на рішення господарського суду міста Києва від 01.09.2015 у справі № 910/7197/14.
Вищий господарський суд України дійшов висновку про необхідність повернення касаційної скарги з огляду на наступне.
01.09.2015 набрав чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору", яким внесено зміни до Закону України "Про судовий збір".
Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно з пп. 5 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" при поданні до господарського суду касаційної скарги на рішення суду судовий збір справляється у розмірі 120 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.
Відповідно до пп. 1 п. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" (в редакції, яка була чинною на час подання позовної заяви та заяви про збільшення позовних вимог (2014 рік)) за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру справляється судовий збір у розмірі 2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат.
Правовий аналіз положень Закону України "Про судовий збір" свідчить про те, що розрахунок судового збору повинен здійснюватися виходячи зі ставок, встановлених цим Законом на момент подачі касаційної скарги, який обчислюється з урахуванням ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.
Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 6 Закону "Про судовий збір" у разі якщо розмір позовних вимог збільшено або пред'явлено нові позовні вимоги, недоплачену суму судового збору необхідно сплатити до звернення до суду з відповідною заявою.
Аналогічні роз'яснення містяться і у п. 2.8. постанови пленуму Вищого господарського суду України № 7 від 21.02.2013 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України".
Пунктом 3 ст. 6 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.
Як вбачається зі змісту поданої касаційної скарги, позивачем оскаржується постанова господарського суду апеляційної інстанції, якою залишено без змін рішення господарського суду першої інстанції від 01.09.2015, про відмову в задоволенні позовних вимог. При цьому, позивач просить скасувати вказані судові рішення та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Отже, за подання касаційної скарги на оскаржувані судові рішення скаржник повинен був сплатити суму судового збору у розмірі 89 157,60 грн. (87 696,00 грн. за вимогу про стягнення упущеної вигоди у розмірі 4 487 136,00 грн. та 1 461,60 грн. за вимогу відновити становище яке існувало до порушення, шляхом поновлення взаємодії АСК ПП УЗ з АСС "е-Квиток" згідно договору № ГІОЦ-15-2/10 від 29.10.2010 про надання інформаційних послуг).
Скаржником не дотримано вказаних вимог, оскільки до касаційної скарги додана квитанція № 33 від 15.09.2016 про сплату судового збору у розмірі 80 768,45 грн., яка не може бути належним доказом сплати судового збору у визначеному чинним законодавством розмірі.
Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 1113 ГПК України передбачено, що касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо до скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку та розмірі.
Враховуючи викладене та керуючись п. 4 ч. 1 ст. 1113 ГПК України, Вищий господарський суд України, -
УХВАЛИВ:
Касаційну скаргу на постанову Київського апеляційного господарського суду від 30.08.2016 та на рішення господарського суду міста Києва від 01.09.2015 у справі № 910/7197/14 повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "Експрес-2".
Головуючий суддя: В. Картере Судді: Т. Барицька Н. Губенко
Судове рішення № 62260880, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України) було прийнято 27.10.2016. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 910/7197/14. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: