Постанова № 62260670, 20.10.2016, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 825/1016/16 Головуючий у 1-й інстанції: Лобан Д.В.

Суддя-доповідач: Горяйнов А.М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 жовтня 2016 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Горяйнова А.М.,

суддів - Желтобрюх І.Л. та Мамчура Я.С.,

за участю секретаря - Казюк Л.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Державної архітектурно-будівельної інспекції України на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 16 серпня 2016 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Віанна групп» до Державної архітектурно-будівельної інспекції України про визнання протиправною та скасування постанови,

ВСТАНОВИЛА:

У травні 2016 року ТОВ «Віанна групп» звернулося до суду з позовом, у якому просило визнати протиправною та скасувати постанову Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції України у Чернігівській області від 11 травня 2016 року № 10/816.

Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 16 серпня 2016 року вказаний адміністративний позов був задоволений.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу в якій просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову. Свої вимоги обґрунтовує тим, що суд першої інстанції порушив норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Зокрема апелянт вказує на те, що ТОВ «Віанна групп» є фактичним замовником будівництва.

Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з'явилися. Про причини своєї неявки суд не повідомили.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні - не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представників сторін.

Згідно ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та письмові заперечення на неї, колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу Державної архітектурно-будівельної інспекції України задовольнити, постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 16 серпня 2016 року - скасувати та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову виходячи із наступного.

Згідно ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

У відповідності до ст. 202 КАС України суд апеляційної інстанції скасовує рішення суду першої інстанції та ухвалює нове якщо встановить порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Суд встановив, що Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Чернігівській області провело перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил, за результатами якої склало акт № 204 від 28 квітня 2016 року.

На підставі вказаного акту перевірки була прийнята постанова № 10/816 від 11 травня 2016 року про накладення на ТОВ «Віанна Групп» штрафу у розмірі 130500 грн. за правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

Не погоджуючись із вказаної постановою, ТОВ «Віанна Групп» звернулося до суду з позовом про визнання її протиправною та скасування.

Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог ТОВ «Віанна Групп», суд першої інстанції виходив з того, що позивач не є замовником будівництва та суб'єктом відповідальності за не введення об'єкта в експлуатацію.

Колегія суддів не погоджується із зазначеним висновком суду першої інстанції, оскільки він не ґрунтується на вимогах закону.

Згідно акту перевірки № 204 від 28 квітня 2016 року, головним інспектором будівельного нагляду Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Чернігівській області Прокопенком Ф.І. було встановлено, що ТОВ «Віанна Групп» експлуатує об'єкт будівництва «реконструкція теплової мережі з встановленням блочно-модульної котельні у Халимонівській ЗОШ І-ІІІ ст. в с. Халимоново Бахмацького району Чернігівської області, вул. Сіденка, 33», який не прийнятий в експлуатацію, що є порушенням ч. 8 ст. 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».

Відповідно до вказаної норми права експлуатація закінчених будівництвом об'єктів, не прийнятих (якщо таке прийняття передбачено законодавством) в експлуатацію, забороняється.

Суд встановив, що ПП «Віанна» 18 жовтня 2013 року зареєструвало у Інспекції Держархбудконтролю у Чернігівській області декларацію про початок виконання будівельних робіт об'єкта будівництва ІІІ категорії складності «реконструкція теплової мережі з встановленням блочно-модульної котельні у Халимонівській ЗОШ І-ІІІ ст. в с. Халимоново Бахмацького району Чернігівської області, вул. Сіденка, 33».

У відповідності до абз. 1 ч. 1 ст. 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, що належать до I-III категорій складності, та об'єктів, будівництво яких здійснювалося на підставі будівельного паспорта, здійснюється шляхом реєстрації органом державного архітектурно-будівельного контролю на безоплатній основі поданої замовником декларації про готовність об'єкта до експлуатації.

Станом на дату проведення перевірки - 28 квітня 2016 року декларація про готовність зазначеного об'єкта будівництва до експлуатації не подавалася.

Вказану декларацію ПП «Віанна» подало до Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Чернігівській області лише 08 червня 2016 року. Зазначена декларація була зареєстрована 21 червня 2016 року.

У подальшому наказом начальника Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Чернігівській області від 29 червня 2016 року № 20-ОД було визнано скасованою реєстрацію декларації про початок виконання будівельних робіт та декларації про готовність об'єкта до експлуатації.

Таким чином, судом встановлено, що на час проведення перевірки об'єкт будівництва «реконструкція теплової мережі з встановленням блочно-модульної котельні у Халимонівській ЗОШ І-ІІІ ст. в с. Халимоново Бахмацького району Чернігівської області, вул. Сіденка, 33» не був введений у експлуатації у порядку, встановленому абз. 1 ч. 1 ст. 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».

Згідно листа Відділу освіти Бахмацької районної державної адміністрації Чернігівської області від 21 квітня 2016 року № 01-24/519 з 13 грудня 2013 року Халимонівській ЗОШ І-ІІІ надаються послуги з постачання теплової енергії відповідно до договору від 13 грудня 2013 року, укладеного із ТОВ «Віанна Групп».

Факт експлуатації котельні у Халимонівській ЗОШ І-ІІІ ст. в с. Халимоново Бахмацького району Чернігівської області, вул. Сіденка, 33 також не заперечує позивач.

Відтак, має місце порушення, передбачене ч. 8 ст. 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», яке полягає в експлуатації вказаного об'єкта будівництва без введення його у експлуатацію.

Відповідальність за таке порушення передбачена п. 6 ч. 2 ст. 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності». Розмір штрафу залежить від категорії складності об'єкта.

У зв'язку із допущенням вказаного порушення, до ТОВ «Віанна Групп» було застосоване стягнення, передбачене абз. 4 п. 6 ч. 2 ст. 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності».

Згідно вказаної норми права суб'єкти містобудування, які є замовниками будівництва об'єктів (у разі провадження містобудівної діяльності), або ті, що виконують функції замовника і підрядника одночасно, несуть відповідальність у вигляді штрафу за експлуатацію або використання об'єктів будівництва III категорії складності, не прийнятих в експлуатацію, а також наведення недостовірних даних у декларації про готовність об'єкта до експлуатації чи акті готовності об'єкта до експлуатації у розмірі дев'яноста мінімальних заробітних плат.

ТОВ «Віанна Групп» вважає, що не є суб'єктом відповідальності за правопорушення, передбачене абз. 4 п. 6 ч. 2 ст. 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності», адже вказана норма передбачає накладення штрафу саме на замовника будівництва об'єкта або особи, що виконує функції замовника і підрядника одночасно.

Оскільки замовником будівництва, згідно декларації про початок виконання будівельних робіт від 18 жовтня 2013 року, є ПП «Віанна», позивач та суд першої інстанції вважають що постанова № 10/816 від 11 травня 2016 року є незаконною та підлягає скасуванню.

Суд встановив, що положеннями ч. 2 ст. 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» передбачено застосування заходів відповідальності до спеціальних суб'єктів, а саме - замовника будівництва об'єкта або особи, що виконує функції замовника і підрядника одночасно.

У відповідності до п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» замовником є фізична або юридична особа, яка має намір щодо забудови території (однієї чи декількох земельних ділянок) і подала в установленому законодавством порядку відповідну заяву.

Згідно декларації про початок виконання будівельних робіт від 18 жовтня 2013 року замовником будівництва об'єкта «реконструкція теплової мережі з встановленням блочно-модульної котельні у Халимонівській ЗОШ І-ІІІ ст. в с. Халимоново Бахмацького району Чернігівської області, вул. Сіденка, 33» є ПП «Віанна».

Разом з тим, між ОСОБА_4 та ТОВ «Віанна Групп» був укладений договір купівлі-продажу обладнання № 14-1 від 02 вересня 2014 року. Згідно додатку № 1 до вказаного договору позивач придбав, зокрема, виробничий комплекс: мінікотельня, розташована за адресою: Чернігівська обл., с. Халімонове, вул. Сиденко, 33.

Як раніше зазначалося, вказаний об'єкт не був введений у експлуатацію на час проведення перевірки - 28 квітня 2016 року та, відповідно, на час укладення договору купівлі-продажу обладнання № 14-1 від 02 вересня 2014 року.

Відповідно до ч. 5 ст. 26 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» проектування та будівництво об'єктів здійснюється власниками або користувачами земельних ділянок у такому порядку: 1) отримання замовником або проектувальником вихідних даних; 2) розроблення проектної документації та проведення у випадках, передбачених статтею 31 цього Закону, її експертизи; 3) затвердження проектної документації; 4) виконання підготовчих та будівельних робіт; 5) прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів; 6) реєстрація права власності на об'єкт містобудування.

Згідно з ч.ч. 5, 9 ст. 39 вказаного Закону датою прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта є дата реєстрації декларації про готовність об'єкта до експлуатації або видачі сертифіката. Зареєстрована декларація про готовність об'єкта до експлуатації або сертифікат є підставою для укладення договорів про постачання на прийнятий в експлуатацію об'єкт необхідних для його функціонування ресурсів - води, газу, тепла, електроенергії, включення даних про такий об'єкт до державної статистичної звітності та оформлення права власності на нього.

За змістом вказаних норм прав будівництво об'єкта завершується прийняттям його у експлуатацію. Відповідно, об'єкт «реконструкція теплової мережі з встановленням блочно-модульної котельні у Халимонівській ЗОШ І-ІІІ ст. в с. Халимоново Бахмацького району Чернігівської області, вул. Сіденка, 33» є не завершеним будівництвом до його введення в експлуатації у порядку, встановленому абз. 1 ч. 1 ст. 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».

Таким чином, ТОВ «Віанна Групп» за договором купівлі-продажу обладнання № 14-1 від 02 вересня 2014 року фактично придбало об'єкт незавершеного будівництва, експлуатація якого заборонена до подання та реєстрації декларації про готовність об'єкта до експлуатації. Відтак, за вказаним договором до позивача фактично перейшли права замовника будівництва об'єкту «реконструкція теплової мережі з встановленням блочно-модульної котельні у Халимонівській ЗОШ І-ІІІ ст. в с. Халимоново Бахмацького району Чернігівської області, вул. Сіденка, 33».

У відповідності до ч. 6 ст. 36 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» у разі якщо право на будівництво об'єкта передано іншому замовнику або змінено осіб, відповідальних за проведення авторського і технічного нагляду, замовник протягом трьох робочих днів повідомляє про такі зміни орган державного архітектурно-будівельного контролю, який зареєстрував декларацію про початок виконання будівельних робіт.

Суд встановив, що в порушення вказаної норми права повідомлення до органу державного архітектурно-будівельного контролю про відповідні зміни після укладення договору купівлі-продажу обладнання № 14-1 від 02 вересня 2014 року та передачі ТОВ «Віанна Групп» виробничого комплексу: мінікотельня, розташована за адресою: Чернігівська обл., с. Халімонове, вул. Сиденко, 33 - не подавалося. Разом з тим, вказана обставина враховуючи, що ТОВ «Віанна Групп» на час проведення перевірки та прийняття постанови № 10/816 від 11 травня 2016 року було фактичним замовником, не може бути підставою для звільнення позивача від відповідальності за використання об'єкта, не прийнятого в експлуатацію.

Під час розгляду та вирішення даної справи суд першої інстанції посилався на постанову Верховного Суду України від 04 березня 2014 року у справі № 21-433а13, згідно якого поняття «експлуатація не прийнятого в експлуатацію об'єкта» не може тлумачитись як триваюче правопорушення. Змістом цього правопорушення є невиконання обов'язку із введення в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта містобудування до початку його експлуатації.

З огляду на вказаний висновок Верховного Суду України суд першої інстанції дійшов до висновку про те, що обов'язок введення в експлуатацію об'єктів будівництва та відповідальність за експлуатацію об'єктів, не введених в експлуатацію, можуть стосуватися лише тих суб'єктів містобудування, які після закінчення будівництва та початку використання, не ввели об'єкт містобудування в експлуатацію. Таким суб'єктом містобудування, на переконання суду першої інстанції, є лише ПП «Віанна».

Разом з тим, у постанові Верховного Суду України від 04 березня 2014 року у справі № 21-433а13 зазначено, що наведений висновок був зроблений саме у контексті хронології правового регулювання спірних відносин. У справі № 21-433а13 спірні правовідносини були пов'язані з накладенням штрафу за використання без введення в експлуатацію гаражів, що були збудовані до 1991 року та почали використовуватись до набрання чинності законами, за порушення та на підставі яких позивача притягнуто до відповідальності згідно з оскаржуваною постановою.

Посилання на висновок Верховного Суду України, викладеного у постанові від 04 березня 2014 року у справі № 21-433а13 без урахування хронології правового регулювання спірних відносин колегія суддів вважає необгрунтованим.

З огляду на викладене колегія суддів приходить до висновку про те, що ТОВ «Віанна Групп» є належним суб'єктом відповідальності за правопорушення, передбачене абз. 4 п. 6 ч. 2 ст. 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності», а постанова № 10/816 від 11 травня 2016 року є законною та не підлягає скасуванню.

Таким чином, доводи апеляційної скарги Державної архітектурно-будівельної інспекції України спростовують висновки суду першої інстанції, викладені в постанові від 16 серпня 2016 року, та є підставами для її скасування.

З огляду на викладене колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції надав неналежну оцінку дослідженим доказам та прийняв рішення з порушенням вимог матеріального та процесуального права. У зв'язку з цим колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу Державної архітектурно-будівельної інспекції України задовольнити, постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 16 серпня 2016 року - скасувати та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Державної архітектурно-будівельної інспекції України - задовольнити.

Постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 16 серпня 2016 року - скасувати.

У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Віанна групп» - відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня її складання в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя А.М. Горяйнов

Судді І.Л. Желтобрюх

Я.С. Мамчур

Постанова складена у повному обсязі 25 жовтня 2016 року.

Головуючий суддя Горяйнов А.М.

Судді: Желтобрюх І.Л.

Мамчур Я.С