Постанова № 62260468, 25.10.2016, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 жовтня 2016 року Справа № 876/11308/15

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Заверухи О.Б.,

суддів Гінди О.М., Ніколіна В.В.,

за участю секретаря судового засідання Андрушківа І.Я.,

представників позивача Валецького Р.В.,

Герасимчук Н.П.,

представника відповідача Таращук О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Комунального підприємства Кременецької міської ради «Міськводгосп» на постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 13 жовтня 2015 року у справі за позовом Кременецької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Тернопільській області до Комунального підприємства Кременецької міської ради «Міськводгосп» про стягнення заборгованості,-

В С Т А Н О В И В:

25.07.2011 року Кременецька об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Державної фіскальної служби у Тернопільській області звернулася в суд з адміністративним позовом до Комунального підприємства Кременецької міської ради «Міськводгосп», в якому просила стягнути з відповідача заборгованість перед бюджетом в сумі 293630,94 грн.

На обґрунтування позовних вимог зазначає, що відповідач несвоєчасно та не в повному об'ємі сплачував податкові зобов'язання, що призвело до виникнення заборгованості перед бюджетом, загальна сума якої станом на 20.05.2011 року становить 293630,94 грн.

Постановою Тернопільського окружного адміністративного суду від 13 жовтня 2015 року адміністративний позов задоволено. Стягнено з Комунального підприємства Кременецької міської ради «Міськводгосп» 293630,94 грн. заборгованості з податку на доходи фізичних осіб.

Постанова суду першої інстанції мотивована тим, що матеріалами справи підтверджується порушення відповідачем п.п. 8.1.2 п. 8.1 ст. 8 та п.п. «а» п.п. 19.2 ст. 19 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», а тому вимоги позивача є обґрунтованими, відповідають дійсним обставинам справи, та ґрунтуються на вимогах чинного законодавства.

Не погодившись з прийнятою постановою, Комунальне підприємство Кременецької міської ради «Міськводгосп» подало апеляційну скаргу, в якій просило скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою в задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Доводи апеляційної скарги обґрунтовує тим, що оскаржувана постанова є незаконною та необґрунтованою, прийнята з порушенням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, дослідивши обставини справи та доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про те, що апеляційну скаргу слід задовольнити з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції, Комунальне підприємство Кременецької міської ради "Міськводгосп" зареєстроване як юридична особа Кременецькою районною державною адміністрацією Тернопільської області 14.12.2004 року за адресою вул. Осовиця, 12 м. Кременець Тернопільської області з присвоєнням реєстраційного номера в ЄДР № 10006138359, що підтверджується витягом № 1025 від 14.07.2011 року з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців(а.с.7-8).

В порушення підпункту 8.1.2 пункту 8.1 статті 8 та п.п. а п.п.19.2 ст. 19 чинного станом на дату виникнення податкових зобов'язань Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" від 22.05.2003 року, Комунальне підприємство Кременецької міської ради "Міськводгосп" несвоєчасно та не в повному об'ємі сплачувало податкові зобов'язання, що призвело до виникнення заборгованості перед бюджетом, загальна сума якої станом на 20.05.2011 року становить 293630,94 грн.

Заборгованість по податку на доходи фізичних осіб за період з 2009-2010 роки підтверджена актом виїзної документальної перевірки № 416/2300/32291616 від 11.05.2011 року. За результатами виїзної документальної перевірки з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства встановлено порушення п.п.8.1.2 пункту 8.1. статті 8 п.п. а п.п.19.2 ст. 19 чинного станом на дату виникнення податкових зобов'язань Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" від 22.05.2003 року, а саме - несвоєчасне перерахування до бюджету утриманих сум податку з доходів фізичних осіб в сумі 63526,77 грн. У зв'язку з виявленими порушеннями на підставі п.п. а п.129.1.1. ст. 129 Податкового кодексу України відповідачу нарахована пеня в розмірі 4690,20 грн. Під час перевірки встановлено, що залишок неперерахованого до бюджету податку з доходів фізичних осіб станом на 01.01.2011 р. складає 285456,42 грн., що підтверджено підписами посадових осіб відповідача на акті перевірки.

Кременецька МДПІ листом № 4572/17 від 14.07.2011 р. витребовувала інформацію щодо суми нарахованого та сплаченого податку на доходи фізичних осіб з 01.01.2011 р. по даний час. Згідно довідки КП "Міськводгосп" № 173 від 19.07.2011 р. за період з 01.01.2011 р. по 20.07.2011 р. нараховано податку на доходи фізичних осіб в сумі 97423,69 грн., перераховано до бюджету - 93939,35 грн.

Таким чином станом на 20.07.2011 р. непогашеною залишається заборгованість в розмірі 293630,94 грн., щодо якої у провадженні цього або іншого адміністративного суду немає справи про спір між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, а також немає судових рішень про стягнення податкового боргу.

Приймаючи оскаржувану постанову суд першої інстанції прийшов до висновку про обгрунтованість позовних вимог.

Однак, колегія суддів не погоджується з обґрунтованістю такого висновку суду першої інстанції з наступних підстав.

Відповідно до п.п. «а» п. 20.2. ст. 20 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» від 22.05.2003 № 889-IV (далі Закону № 889-IV) фінансово відповідальними особами за порушення норм цього Закону при порушенні правил нарахування, утримання та сплати до бюджету податку з доходів платника податку, є податкові агенти.

Таким чином, правовий статус податкового агента передбачає обов'язки нараховувати, утримувати, сплачувати податок з доходів фізичних осіб до бюджету від імені та за рахунок платника податку, надавати податкову звітність з такого податку та нести відповідальність за неналежне виконання обов'язків.

Податковий агент має права та обов'язки, встановлені законодавством для платника податку з доходів фізичних осіб.

У період, за який проводилась перевірка, спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів є Закон України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 № 2181-ІІІ (далі Закону № 2181-ІІІ).

Відповідно до п.п. 5.4.1. п. 5.4. ст. 5 цього Закону сумою податкового боргу визнається узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею.

Згідно з п. 1.3 Закону № 2181-ІІІ податковим боргом є податкове зобов'язання, самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.

Відповідно до п.п. 6.2.1 п. 6.2 ст. 6 Закону № 2181-ІІІ у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.

Відповідно до п.п. 6.2.2. п. 6.2 ст. 6 Закону № 2181-ІІІ податкові вимоги мають містити крім відомостей, передбачених підпунктом 6.2.3 цієї статті, посилання на підстави їх виставлення; суму податкового боргу, належного до сплати, пені та штрафних санкцій; перелік запропонованих заходів із забезпечення сплати суми податкового боргу.

Відповідно до п.п. 6.2.3. п. 6.2 ст. 6 Закону № 2181-ІІІ податкові вимоги надсилаються:

а) перша податкова вимога - не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання. Перша податкова вимога містить повідомлення про факт узгодження податкового зобов'язання та виникнення права податкової застави на активи платника податків. обов'язок погасити суму податкового боргу та можливі наслідки непогашення його у строк;

б) друга податкова вимога - не раніше тридцятого календарного дня від дня направлення першої податкової вимоги, у разі непогашення платником податків суми податкового боргу у встановлені строки. Друга податкова вимога додатково до відомостей, викладених у першій податковій вимозі, може містити повідомлення про дату та час проведення опису активів платника податків, що перебувають у податковій заставі, а також про дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.

Таким чином, процедура примусового стягнення податкового боргу передбачає надсилання податковим органом платникові податків першу податкову вимогу, а у разі непогашення суми податкового боргу, визначеного у першій податковій вимозі, у встановлені строки - другу податкову вимогу.

Аналогічна норма закріплена у Податковому кодексі України, який був чинним на момент звернення контролюючого органу до суду з позовною вимогою про стягнення податкового боргу.

Відповідно до підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК податковий борг - це сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Порядок стягнення податкового боргу платників податків, крім фізичних осіб, регулюється статтями 95- 99 ПК.

Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадиться не раніше ніж через 60 календарних днів з моменту надіслання такому платнику податкової вимоги (пункт 95.2 статті 95 ПК).

За правилами пункту 59.1 статті 59 ПК порядок надіслання платникові податків податкової вимоги є тотожним порядку надіслання податкового повідомлення-рішення.

З системного аналізу наведених правових норм слідує, що податковий орган набуває право на стягнення податкового боргу лише у разі, якщо платник податку не сплатив узгоджену суму податкового зобов'язання протягом 60 днів після винесення платнику податків податкової вимоги.

З матеріалів справи слідує, що у Комунального підприємства Кременецької міської ради «Міськводгосп» рахується податковий борг в розмірі 293630,94 грн з податку на доходи фізичних осіб, який є узгодженим та у встановлені законом строки до бюджету не сплачений, що не заперечується сторонами.

Такі обставини наявності податкового боргу у підприємства підтверджуються наявними в матеріалах справи актом перевірки від 11.05.2011 року, судовими рішеннями та розрахунком контролюючого органу.

На виконання припису в.о. прокурора Кременецького району Кременецька об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Державної фіскальної служби у Тернопільській області звернулася в суд з адміністративним позовом до Комунального підприємства Кременецької міської ради «Міськводгосп», в якому просила стягнути з відповідача заборгованість перед бюджетом в сумі 293630,94 грн.

В процесі апеляційного розгляду встановлено та підтверджено матеріалами справи, що в порушення норм податкового законодавства не заперечувалося сторонами, Кременецька об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Державної фіскальної служби у Тернопільській області не надсилала Комунальному підприємству Кременецької міської ради «Міськводгосп» податкові вимоги.

Виходячи з того, що податковим органом не було здійснено надсилання позивачеві податкових вимог, у податкового органу не виникло права на подання до суду позову про стягнення податкового боргу.

Колегія суддів також вважає безпідставними покликання представника позивача на ту обставину, що сума податку з доходів фізичних осіб не є податковим боргом у розумінні п. 1.13 ст. 1 Закону № 2181-ІІІ і процедури стягнення податкового боргу на цей податок не поширюються, оскільки такі суперечать законодавчим приписами, що регламентують спірні правовідносини.

За наведених обставин колегія суддів дійшла висновку, що оскаржувану постанову слід скасувати, оскільки вона прийнята з порушенням норм матеріального і процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 87 цього Кодексу судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Згідно із ч. 1 ст. 98 цього Кодексу суд вирішує питання щодо судових витрат у постанові суду або ухвалою.

Пунктом 4 ч. 1 ст. 207 цього Кодексу визначено, що у резолютивній частині постанови суду апеляційної інстанції зазначається, зокрема, про розподіл судових витрат.

Як слідує з платіжного доручення від 06.11.2015 року № 3317, Комунальне підприємство Кременецької міської ради «Міськводгосп» сплатило за подання апеляційної скарги 4844,92 грн., що відповідає розміру, визначеному Законом України «Про судовий збір».

Оскільки апеляційний суд прийняв постанову на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, то апелянту слід присудити сплачений, документально підтверджений, судовий збір за подання апеляційної скарги в розмірі 4844,92 грн за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень.

Керуючись ст. ст. 160, 195, 196, п. 3 ч. 1 ст. 198, ст. 202, ч. 2 ст. 205, ст. ст. 207, 254 КАС України, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Комунального підприємства Кременецької міської ради «Міськводгосп» задовольнити повністю.

Постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 13 жовтня 2015 року у справі № 2а/1970/2207/11 скасувати та прийняти нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог Кременецької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Тернопільській області відмовити.

Стягнути в користь Комунального підприємства Кременецької міської ради «Міськводгосп» судовий збір в розмірі 4844,92 грн. (чотири тисячі вісімсот сорок чотири гривні дев'яносто дві копійки) за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень Кременецької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Тернопільській області.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий: О.Б. Заверуха

Судді: О.М. Гінда

В.В. Ніколін

Повний текст постанови

виготовлений та підписаний

27.10.2016 року