КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 697/1877/16-а Головуючий у 1-й інстанції: Льон О.М. Суддя-доповідач: Парінов А.Б.
У Х В А Л А
Іменем України
27 жовтня 2016 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого - судді Парінова А.Б.,
суддів: Грибан І.О., Губської О.А.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Канівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Черкаської області на постанову Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 20 вересня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Канівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Черкаської області про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії, -
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернулася до суду з даним позовом, в якому просила суд визнати протиправними дії Канівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Черкаської області щодо відмови здійснити ОСОБА_2 здійснити перерахунок пенсії державного службовця та зобов'язати Канівське об'єднане управління Пенсійного фонду України Черкаської області здійснити ОСОБА_2, (податковий номер НОМЕР_1) ІНФОРМАЦІЯ_1 з 01.08.2016 року перерахунок відповідно до статті 37-1 Закону України «Про державну службу» №3723-XII (на момент призначення пенсії) та виплату пенсії державного службовця, призначеної в розмірі 80 відсотків заробітної плати державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з врахуванням підвищення з 01.12.2015 року відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 1013 від 09.12.2015 року «Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів», якою встановлені нові розміри посадових окладів (тарифних ставок заробітної плати) працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери та довідки управління Держгеокадастру у Канівському районі Черкаської області № 0-28-0.7-2585/15-16 від 28.07.2016 року про заробітну плату, що подається для перерахунку пенсії на момент виходу на пенсію в розмірі 80 відсотків, провести нарахування та здійснити виплату заборгованості, що виникне внаслідок такого перерахунку, з урахуванням раніше проведених виплат, без змін визначення індексації пенсії в результаті перерахунку (базового місяця для індексації пенсії).
Постановою Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 20 вересня 2016 року позов задоволено.
Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану постанову суду першої інстанцію та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.
Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що суд першої інстанції при винесенні оскаржуваного рішення помилково застосував норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
Згідно зі ст. 197 КАС України справа розглядається в порядку письмового провадження.
Перевіряючи законність та обґрунтованість оскаржуваної постанови суду першої інстанції, колегія суддів виходить з наступного.
З матеріалів справи вбачається, що позивач є пенсіонером за віком, їй призначена пенсія відповідно до Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 № 3723-Х-ІІІ в розмірі 80 % від суми заробітної плати, що підтверджується пенсійним посвідченням серії НОМЕР_2 (а.с.12) та довідкою Канівського об'єднаного Управління Пенсійного фонду України Черкаської області.
Останнім місцем роботи позивача був відділ земельних ресурсів Канівського району, посада - заступник начальника відділу.
02.08.2016 року позивач звернулася із заявою до відповідача про перерахунок пенсії у зв'язку з підвищенням заробітної плати та розміру посадового окладу працюючим державним службовцям з 01.12.2015 року, надавши довідку про заробітну плату управління Держгеокадастру у Канівському районі Черкаської області № 0-28-0.7-2585/15-16 від 28.07.2016 року, що подається для перерахунку пенсії непрацюючим державним службовцям.
Листом відповідача від 03.08.2016 № 227/С-10 у перерахунку пенсії було відмовлено з тих підстав, що з 01.06.2015 року скасовано норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії призначаються відповідно до Закону України «Про державну службу».
Вважаючи вказану відмову відповідача протиправною, позивач звернулася з даним позовом до суду.
Приймаючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції виходив з того, що оскаржувана відмова відповідача є протиправною.
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.
Згідно частини другої та п'ятої статті 37 Закону України «Про державну службу» в редакції Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про державну службу» від 16 січня 2003 року №432-IV пенсія державним службовцям призначається в розмірі 80 відсотків від сум їх заробітної плати, на які нараховуються страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, без обмеження граничного розміру пенсії, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 80 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі.
За кожний повний рік роботи понад 10 років на державній службі пенсія збільшується на один відсоток заробітку, але не більше 90 відсотків заробітної плати, без обмеження граничного розміру пенсії.
Така редакція статті 37 Закону України «Про державну службу» існувала після визнання неконституційними рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008 змін, внесених підпунктами «а» та «б» підпункту 2 пункту 37 розділу II Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.2007 року №107-VI.
Відповідно до статті 37-1 Закону України «Про державну службу» у разі підвищення розміру заробітної плати працюючим державним службовцям, а також у зв'язку із набуттям особою права на пенсійне забезпечення державного службовця за цим Законом відповідно здійснюється перерахунок раніше призначених пенсій.
Перерахунок пенсії здійснюється виходячи із сум заробітної плати, на які нараховуються страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування працюючого державного службовця відповідної посади та рангу на момент виникнення права на перерахунок пенсії.
У зв'язку із прийняттям Закону України «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України» 28 грудня 2014 року №76-VIII текст статті 37- 1 викладено у такій редакції: «Умови та порядок перерахунку призначених пенсій державним службовцям визначаються Кабінетом Міністрів України».
Пунктом 4 та 5 постанови Кабінету Міністрів України від 31 травня 2000 року №865 «Про деякі питання вдосконалення визначення розмірів заробітку для обчислення пенсії», в редакції, яка була чинна до 15.12.2015, було передбачено, що у разі підвищення розміру заробітної плати працюючим державним службовцям відповідно до рішень Кабінету Міністрів України (для службовців Національного банку України відповідно до рішень його Правління) після набрання чинності Законом України від 16 січня 2003 року №432-IV «Про внесення змін до Закону України «Про державну службу» заробітна плата для перерахунку пенсії пенсіонерам, яким пенсія призначена з дня набрання чинності Законом України «Про державну службу», визначається в такому порядку:
1) пенсіонерам, які на момент перерахунку пенсії продовжують працювати на посаді, з якої призначено пенсію, - на підставі поданої довідки про одержувану заробітну плату на момент перерахунку;
2) іншим пенсіонерам - на підставі документів, поданих на час перерахунку, виходячи із сум заробітної плати, яку одержує працюючий державний службовець на відповідній посаді, з якої призначено (перераховано) пенсію, на момент виникнення права на перерахунок.
Перерахунок пенсій провадиться з місяця підвищення розміру заробітної плати працюючого державного службовця на підставі поданої заяви та довідок, виданих державними органами за останнім місцем роботи. Форма довідки про заробітну плату, що подається для призначення (перерахунку) пенсії державним службовцям, затверджується правлінням Пенсійного фонду України за погодженням з Міністерством соціальної політики.
У зв'язку із прийняттям Кабінетом Міністрів України постанови від 9 грудня 2015 року №1013 «Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів» пункт 4 постанови Кабінету Міністрів України від 31 травня 2000 року №865 «Про деякі питання вдосконалення визначення розмірів заробітку для обчислення пенсії» був виключений, а 5 змінений.
При цьому, колегія суддів зазначає, що Кабінетом Міністрів України на виконання змін до статті 37-1 Закону України «Про державний бюджет» не було визначені умови та порядок перерахунку призначених пенсій державним службовцям.
Відсутність затверджених Кабінетом Міністрів України порядку та умов перерахунку призначених пенсій державним службовцям не може бути підставою для відмови у перерахунку пенсії.
Статтею 22 Конституції України встановлено, що права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Згідно положень частини першої статті 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
Конституційний Суд України у своєму Рішенні від 9 лютого 1999 року №1-рп/99 у справі за конституційним зверненням Національного банку України щодо офіційного тлумачення положення частини першої статті 58 Конституції України (справа про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів) зазначив, що за загальновизнаним принципом права закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Цей принцип закріплений у частині першій статті 58 Конституції України, за якою дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.
За правовою позицією Європейського Суду з прав людини, викладеної у рішенні по справі «Суханов та Ільченко проти України» (Sukhanov and Ilchenko v. Ukraine) від 26.09.2014, за певних обставин «законне сподівання» на отримання «активу» також може захищатися статтею 1 Першого протоколу. Так, якщо суть вимоги особи пов'язана з майновим правом, особа, якій воно надане, може вважатися такою, що має «законне сподівання», якщо для такого права у національному законодавстві існує достатнє підґрунтя - наприклад, коли є усталена практика національних Судів, якою підтверджується його існування.
Тобто, бездіяльність держави щодо прийняття нормативного акта, який визначає механізм реалізації прав та свобод громадян, закріплених у конституційних та інших актах, тримання громадян у невизначеності є невиправданим втручанням у права, передбачені статтею 1 Першого протоколу.
З огляду на викладене, колегія суддів приходить погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що право позивача на перерахунок пенсії є порушеним.
Пунктом 3 постанови Кабінету Міністрів України від 09 грудня 2015 року №1013 «Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів» передбачено, що міністрам, керівникам інших центральних органів виконавчої влади, головам обласних, Київської міської державних адміністрацій та інших державних органів у межах передбачених коштів державного бюджету, місцевих бюджетів та власних коштів необхідно вжити заходів для підвищення з 1 грудня 2015 року розмірів посадових окладів (тарифних ставок, ставок заробітної плати), перегляду розмірів надбавок, доплат, премій, спрямувавши на зазначені цілі всі виплати, пов'язані з сумою індексації, яка склалась у грудні 2015 р., з тим, щоб розмір підвищення всіх складових заробітної плати у сумарному виразі для кожного працівника у грудні 2015 року перевищив суму індексації, яку йому повинні були виплатити у грудні 2015 року.
Таким чином, враховуючи, що до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце, та те, що 01 грудня 2015 року була збільшена заробітна плата зокрема, по посаді, на якій працювала позивач, колегія суддів вважає, що позивач має право на перерахунок пенсії в зв'язку з підвищенням розміру заробітної плати працюючим державним службовцям.
Доводи відповідача про те, що станом на дату звернення позивача із заявою про перерахунок його пенсії набув чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення», у пункті 5 Прикінцевих положень якого зазначено про скасування норм щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії призначаються відповідно до законів України, зокрема «Про державну службу», у разі неприйняття до 1 червня 2015 року закону щодо призначення всіх пенсій, у тому числі спеціальних, колегія суддів вважає необґрунтованими, оскільки положення зазначеної правової норми поширюються виключно на правовідносини щодо призначення пенсії, а не щодо її перерахунку.
Щодо доводів відповідача про неможливість проведення перерахунку пенсії позивача, призначеної в розмірі 80 % заробітної плати державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, колегія суддів зазначає наступне.
Згідно за ст.37 Закону України «Про державну службу» від 16 грудня 1993 року № 3723-ХП в редакції, що діяла на час призначення позивачу пенсії, на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом першим частини першої статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку. Пенсія державним службовцям призначається в розмірі 80 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 80 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
За змістом ст.37 Закону України «Про державну службу» пенсії державних службовців призначаються, виходячи із сум заробітної плати, на які нараховуються страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування працюючого державного службовця відповідної посади та рангу на момент виникнення права на перерахунок пенсії.
Таким чином, при перерахунку пенсії позивача необхідно застосовувати редакцію Закону України «Про державну службу», яка діяла на момент призначення пенсії, та застосувати розмір пенсії, що складає 80 % заробітної плати державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі.
Відповідно до ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Згідно зі ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Колегія суддів, вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив рішення відповідно до норм матеріального та процесуального права.
За таких обставин, апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 11, 167, 197, 195, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -
ухвалив:
Апеляційну скаргу Канівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Черкаської області залишити без задоволення.
Постанову Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 20 вересня 2016 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена протягом двадцяти днів в касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя А.Б. ПаріновСудді І.О. Грибан О.А. Губська
Головуючий суддя Парінов А.Б.
Судді: Грибан І.О.
Губська О.А.
Судове рішення № 62260466, Київський апеляційний адміністративний суд було прийнято 27.10.2016. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 697/1877/16-а. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: