Ухвала суду № 62260444, 13.10.2016, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 810/1374/16 Головуючий у 1-й інстанції: Щавінський В.Р. Суддя-доповідач: Шурко О.І.

У Х В А Л А

Іменем України

13 жовтня 2016 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого Шурка О.І.,

суддів Василенка Я.М., Степанюка А.Г.,

при секретарі Дуденкові О.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Бориспільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області на постанову Київського окружного адміністративного суду від 01 червня 2016 року у справі за адміністративним позовом Приватного підприємства "Бориспільавтогаз" до Бориспільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

ПП «Бориспільавтогаз» звернулось до суду з позовом до Бориспільської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області з вимогами визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення-рішення від 08.04.2016 р. №0000992210.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 01 червня 2016 року позов задоволено.

Не погоджуючись з таким судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить апеляційну інстанцію скасувати незаконну, на його думку, постанову суду першої інстанції та постановити нову відмову в задоволенні позовних вимог.

Апелянт посилається на незаконність, необ'єктивність та необґрунтованість оскаржуваного рішення, невідповідність висновків суду дійсним обставинам справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права, що є на його переконання підставою для скасування судового рішення.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, ГУ ДФС у Київській області з 10.03.2016 по 17.03.2016 проведено фактичну перевірку АГЗС за адресою: Київська область, м. Бориспіль, вул. Київський шлях, 2/15, за результатами якої складено акт перевірки, в якому зроблено висновок про встановлення неоприбуткування готівкових коштів в касі позивача на загальну суму 168727,88 грн. за період з 22.02.2016 р. по 09.03.2016 р., чим порушено п. 2.6. Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 року №637.

На підставі висновків, зроблених за наслідками перевірки Бориспільською ОДПІ ГУ ДФС у Київській області прийнято податкове повідомлення-рішення, яким позивачу нараховано суму штрафних (фінансових) санкцій (штафу) у розмірі 843639,40 грн.

Не погоджуючись з вказаним рішенням податкового органу, позивач звернувся до суду про його скасування.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення є безпідставним і підлягає скасуванню як протиправне.

Колегія суддів погоджується із таким висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Порядок ведення касових операцій у національній валюті в Україні підприємствами (підприємцями), а також окремі питання організації банками роботи з готівкою визначені Положенням про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженим постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 №637 (далі - Положення).

Згідно з пунктом 1.2 Положення оприбуткування готівки - проведення підприємствами і підприємцями обліку готівки в касі на повну суму її фактичних надходжень у касовій книзі, книзі обліку доходів і витрат, книзі обліку розрахункових операцій.

Відповідно до пункту 2.6 Положення уся готівка, що надходить до кас, має своєчасно (у день одержання готівкових коштів) та в повній сумі оприбутковуватися. Оприбуткуванням готівки в касах підприємств, які проводять готівкові розрахунки з оформленням їх касовими ордерами і веденням касової книги відповідно до вимог глави 4 цього Положення, є здійснення обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень у касовій книзі на підставі прибуткових касових ордерів. У разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій або використанням РК оприбуткуванням готівки є здійснення обліку зазначених готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у книзі обліку розрахункових операцій на підставі фіскальних звітних чеків реєстраторів розрахункових операцій (даних РК).

Таким чином, процедура оприбуткування готівки в касах полягає не лише в роздрукуванні фіскального чеку, а і в своєчасному здійсненні запису в книзі обліку розрахункових операцій на підставі відповідного Z-звіту.

Вказаний висновок узгоджується з практикою Верховного Суду України, викладеною у постановах від 26.02.2013 по справах № 21-7а13 та № 21-35а13.

При цьому, пунктом 4.4 Положення про ведення касових операцій № 637 встановлено, що Позивача за умови забезпечення належного зберігання касових документів можуть вести касову книгу в електронній формі за допомогою комп'ютерних засобів. Програмне забезпечення, за допомогою якого ведеться касова книга, має забезпечувати візуальне відображення і роздрукування кожної з двох частин аркуша касової книги («Вкладний аркуш касової книги» та «Звіт касира»), які за формою і змістом мають відтворювати форму та зміст касової книги в паперовій формі. Записи в касовій книзі здійснюються на підставі відповідної інформації з касових документів. Записи в касовій книзі мають робитися до початку наступного робочого дня (тобто із залишками на кінець попереднього дня), а також містити всі реквізити, що передбачені формою касової книги. Сторінки касової книги мають нумеруватися автоматично в порядку зростання з початку року. У разі роздрукування «Вкладного аркуша касової книги» у кінці місяця має автоматично роздруковуватися загальна кількість аркушів касової книги за цей місяць, а в разі роздрукування в кінці року - їх загальна кількість за рік. Після роздрукування «Вкладного аркуша касової книги» і «Звіту касира» касир зобов'язаний перевірити правильність складання цих документів, підписати їх і передати «Звіт касира» разом з відповідними касовими документами до бухгалтерії під підпис у «Вкладному аркуші касової книги». «Вкладний аркуш касової книги» протягом року зберігається касиром окремо за кожний місяць. Після закінчення календарного року (або залежно від потреби) «Вкладний аркуш касової книги» формується в підшивки в хронологічному порядку. Загальна кількість аркушів за рік засвідчується підписами керівника і головного бухгалтера Позивача - юридичної особи, а підшивки формуються в книгу, яка скріплюється відбитком печатки Позивача (юридичної особи). Після закінчення календарного року касова книга на електронних носіях має передаватися для зберігання відповідно до законодавства України.

Відповідно до п. 44.6 ст. 44 ПК України у разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в абзаці другому пункту 44.7 цієї статті платник податків не надає посадовим особам контролюючого органу, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності.

Як свідчать матеріали справи, програмне забезпечення 1С, за допомогою якого позивач вів касову книгу, забезпечує її візуальне відображення і роздрукування кожної з двох частин аркуша касової книги ("Вкладний аркуш касової книги" та "Звіт касира"), які за формою і змістом відтворюють форму та зміст касової книги в паперовій формі.

Записи в касовій книзі позивача здійснювалися на підставі відповідної інформації з касових документів, записи в касовій книзі позивача здійснено вчасно, а саме до початку наступного робочого дня, тобто із відображенням залишків на кінець попереднього дня. Касова книга Позивача містити всі реквізити, що передбачені формою касової книги відповідно до Положення № 637. Нумерація сторінок касової книги позивача здійснена автоматично в порядку зростання з початку року.

Як вбачається з скріншотів із автоматизованої системи « 1С Бухгалтерія», оприбуткування готівки з 22.02.2016 р. по 09.03.2016 р. відбулося в день їх надходження або видачі. З касової книги можна встановити, що щоденно в кінці робочого дня касир підсумовував операції за день, виводив залишок коштів в касі на початок наступного дня і передавав до бухгалтерії.

Проаналізувавши вищевикладене, колегія суддів вважає, що Приватним підприємством "Бориспільавтогаз" електронна касова книга велася без порушенням приписів Положення про ведення касових операцій № 637.

Апелянтом в апеляційній скарзі та під час судового засідання в апеляційній інстанції не було доведено протилежне.

Крім того, колегією суддів встановлено, що з 22.02.2016 р. по 09.03.2016 р. позивач використовував РРО моделі АЗС POS Master, фіскальний номер 3000177895, заводський номер TS 80090164, версія програмного забезпечення V1 -Master, що підтверджується Довідкою про опломбування РРО ПП «Етна-Сервіс», яке здійснює сервісне обслуговування та ремонт РРО.

Так, дана модель РРО призначено для передачі копій сформованих РРО розрахункових документів і фіскальних звітних чеків в електронній формі по дротових або бездротових каналах зв'язку, до складу якого входить пам'ять для тимчасового зберігання цих копій (із визначення терміну модем згідно ст. 2 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»).

Таким чином, на сервер ГУ ДФС Київської області щоденно при формуванні позивачем звітних чеків та роздруківці підсумкових звітних чеків (Z-звітів) надходить інформація в електронному вигляді про обсяги готівкової виручки Позивача, що робить неможливим ухилення від сплати податків через неоприбуткування готівки.

Факт підклеювання підсумкових звітних чеків (Z-звітів) та внесення записів про рух готівки за період з 22.02.2016 р. по 09.03.2016 р. до Книги обліку розрахункових операцій (далі - КОРО), яка була зареєстрована у податковому органі 01.12.2015 року, не є неоприбуткуванням готівки до каси позивача, і не може бути підставою для застосування штрафних санкцій, що і було вірно враховано судом першої інстанції при винесені свого рішення.

З аналізу п. 2.6 Положення про ведення касових операцій № 637, можна встановити, що у разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням РРО або використанням розрахункової книги оприбуткуванням готівки є сукупність таких дій: фіксація повної суми фактичних надходжень готівки у фіскальних звітних чеках РРО (даних розрахункової книги) та відображення на їх підставі готівки у КОРО. Пунктом 2.6 Положення про ведення касових операцій № 637 передбачено два механізми оприбуткування готівки залежно від способу фіксації її надходження в касу: прибуткові касові ордери або фіскальні звітні чеки (РК).

Отже, у разі проведення готівкових розрахунків з оформленням їх касовими ордерами і веденням касової книги відповідно до вимог глави 4 Положення про ведення касових операцій № 637 оприбуткуванням готівки є сукупність таких дій: фіксація повної суми фактичних надходжень готівки у касових ордерах та відображення на їх підставі готівки у касовій книзі. У випадку проведення готівкових розрахунків із застосуванням РРО оприбуткуванням готівки є відображення повної суми фактичних надходжень готівки у фіскальних звітних чеках РРО (даних РК) та здійснення обліку зазначених готівкових коштів у КОРО.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що вся готівка за період з 22.02.2016 р. по 09.03.2016 р. на загальну суму 168727,88 грн. була оприбуткована позивачем своєчасно та в повному обсязі, оскільки її проведено через зареєстрований та опломбований у встановленому порядку РРО, видрукувано фіскальні звітні чеки та забезпечено їх зберігання, оформлено прибутковими касовими ордерами та відображено у касовій книзі, що підтверджено належними доказами, які містяться у матеріалах справи.

Вказані обставини встановлені судом першої інстанції та не спростовані апелянтом.

Отже, висновки контролюючого органу про порушення позивачем вимог п. 2.6. Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 року №637 не відповідають дійсним обставинам справи.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Надані докази, які є у справі, були оцінені колегією суддів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Крім того, було оцінено належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, що відповідає вимогам ст. 86 КАС України.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Доводи апеляційної скарги спростовуються встановленими судом першої інстанції обставинами, наявними в матеріалах справи доказами та нормами права, зазначеними в мотивувальній частині оскаржуваного рішення суду.

Таким чином, колегія суддів вирішила згідно ст. 200 КАС України залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, з урахуванням того, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Щодо визначення суми судового збору, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до положень ст. ст. 3 та 4 названого Закону судовий збір справляється з апеляційних скарг на рішення суду в розмірі 110 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.

З огляду на те, що предметом позову є визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення, яким позивачу визначені суми грошового зобов'язання та застосовано до останнього штрафні (фінансові) санкції, позовні вимоги є вимогами майнового характеру, оскільки такі рішення змінюють майновий стан особи.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" в редакції, яка діяла на момент подання позову до суду першої інстанції, ставка судового збору за подання майнового позову до суду становила 1,5 відсотки ціни позову, але не менше 1 розміру мінімальної заробітної плати.

Положеннями ч. 1 зазначеної статті передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Станом на 01.01.2016 року приписами Закону України "Про Державний бюджет України на 2016 рік" від 25.12.2015 року № 928-VIII встановлено мінімальну заробітну плату в розмірі 1378,00 грн.

Так, 1,5 відсотка від заявленої позивачем ціни позову становить 12 654,61 грн. (843 639, 40 * 1,5%). Отже, розмір судового збору за подання апеляційної скарги щодо вимог майнового характеру 13 920, 07 грн. (12 654, 61 грн. * 110%).

Платiжнi реквізити для перерахування судового збору до Київського апеляційного адміністративного суду: Отримувач коштів - УДКСУ у Печерському р-ні, Код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 38004897, Банк отримувача - ГУДКCУ у м. Києві, Код банку отримувача (МФО) - 820019, Рахунок отримувача - 31211206781007, Код класифікації доходів бюджету - 22030001.

Враховуючи те, що ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 05.09.2016 року було відстрочено апелянту сплату судового здору до винесення судового рішення, суд приходить до висновку про стягнення з апелянта вказаної вище суми судового збору.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Бориспільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області - залишити без задоволення, а постанову Київського окружного адміністративного суду від 01 червня 2016 року - без змін.

Стягнути з Бориспільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області до Державного бюджету України (отримувач коштів - УДКСУ у Печерському районі м. Києва, код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 38004897, банк отримувача - ГУДКCУ у м. Києві, код банку отримувача (МФО) - 820019, рахунок отримувача - 31211206781007, код класифікації доходів бюджету - 22030001) судовий збір у сумі 13 920, 07 грн.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст. 212 КАС України.

Головуючий:

Судді:

Повний текст ухвали виготовлено 18.10.2016.

Головуючий суддя Шурко О.І.

Судді: Степанюк А.Г.

Василенко Я.М.