Постанова № 62260083, 03.10.2016, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

03 жовтня 2016 р. № 820/1076/16

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Тітова О.М., розглянувши в порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "КАПІТАЛ ОЙЛ" до Державної податкової інспекції у Біляївському районі Головного управління ДФС в Одеській області, Державної податкової інспекції у приморському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області, Центральної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області, Державної фіскальної служби України про зобов'язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "КАПІТАЛ ОЙЛ" звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Біляївському районі Головного управління ДФС в Одеській області, Державної податкової інспекції у приморському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області, Центральної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області, Державної фіскальної служби України про зобов'язання вчинити певні дії в якому уточнивши позовні вимоги просить суд визнати протиправними дії Відповідача 1 щодо проведення перевірки складанням акту № 1520/15-09-21-00/39616637 від 28.10.2015 року. Визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення-рішення №0003112201 від 20.11.2015 року, № 0003102201 від 20.11.2015 року, які прийнято на підставі висновків акту перевірки № 1520/15-09-21-00/39616637 від 28.10.2015 року. Визнати незаконними дії контролюючого органу щодо відмови у прийняті податкових декларацій з ПДВ за грудень 2015 року, січень 2015 року, декларації з податку на прибуток за 2015 рік. Вважати, згідно п. 49.13 ст. 49 ПК України, податкові декларації з ПДВ за грудень 2015 року, січень 2015 року, декларації з податку на прибуток за 2015 рік прийнятими у день їх фактичного отримання контролюючим органом.

В обґрунтування позову позивач зазначив, що не погоджується з висновками акту перевірки № 1520/15-09-21-00/39616637 від 28.10.2015 року та прийнятими на підставі висновків акту перевірки податковими повідомленнями-рішеннями №0003112201 від 20.11.2015 року, № 0003102201 від 20.11.2015 року вважає їх необґрунтованими та такими що не відповідають вимогам діючого законодавства а як наслідок підлягають скасуванню.

У судове засідання, призначене на 03.10.2016 року представники сторін не прибули, належним чином повідомлялись про дату, час та місце розгляду справи. При цьому представник позивача через канцелярію суду надав клопотання про розгляд справи без його участі в порядку письмового провадження.

Відповідно до ч. 6 ст. 128 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Відповідно до ч. 1 ст. 41 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд встановив наступне.

Відповідно до ч. 1 статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, згідно яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Частиною 2 статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставах, в межах та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.

Статтею 55 Конституції України передбачено, що права і свободи людини і громадянина захищаються судом.

Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Державною податковою інспекцією у Біляївському районі Головного управління ДФС в Одеській області була проведена фактична перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю "КАПІТАЛ ОЙЛ" з питань додержання суб'єктами господарювання вимог, встановлених законодавством України, які є обов'язковими до виконання при здійсненні оптової і роздрібної торгівлі алкогольними напоями та/або тютюновими виробами, за наслідками якої складено акт № 1520/15-09-21-00/39616637 від 28.10.2015 року (а.с.137-140).

Актом перевірки встановлене порушення п. 12, ст. 3 Закону України від 06.07.1995 року № 265 «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», а саме не ведеться облік товарних запасів за місцем здійснення реалізації паливно-мастильних матеріалів - відсутні накладні; порушення ст. 11-1 Закону України від 19.12.1995 року № 481 «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», а саме продаж пачки сигарок Кеnt NanotekSil за ціною вищею за встановлені максимальні роздрібні цінами на тютюнові вироби (23.10 грн.).

На підставі висновків акту перевірки були винесені податкові повідомлення рішення (форма «С»):

- № 0003112201 від 20.11.2015 року на суму 589,06 грн.;

- № 0003102201 від 20.11.2015 року на суму 10000 грн.

Відповідно до п. 82.3. ст. 82 ПК України тривалість перевірок, визначених статтею 80 цього Кодексу, не повинна перевищувати 10 діб. Продовження строку таких перевірок здійснюється за рішенням керівника контролюючого органу не більш як на 5 діб.

Підставами для подовження строку перевірки є:

82.3.1. заява суб'єкта господарювання (у разі необхідності подання ним документів, які стосуються питань перевірки);

82.3.2. змінний режим роботи або підсумований облік робочого часу суб'єкта господарювання та/або його господарських об'єктів.

Згідно наказу ДПІ у Біляївському районі ГУ ДФС в Одеській області від 15.10.2015 року № 553, фактична перевірка ТОВ «КАПІТАЛ ОЙЛ» проводиться тривалістю 10 діб

Згідно Акту, перевірка була розпочата 15.10.2015 року о 15.23, а закінчена 28.10.2015 року о 15.30.

Таким чином, фактична перевірка, яка проводилась ДПІ у Біляївському районі ГУ ДФС в Одеській області, тривала 14 діб, що є порушенням вимог п. 82.3. ст. 82 ПК України.

Відповідно до п.п. 75.1.3 п. 75.1 статті 75 ПК України, фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об'єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, патентів, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

Згідно наказу ДПІ у Біляївському районі ГУ ДФС в Одеській області від 15.10.2015 року № 553, фактична перевірка ТОВ «Капітал Ойл» здійснювалась з метою здійснення контролю за дотриманням вимог діючого законодавства у сфері обігу підакцизних товарів, порядком здійснення готівкових розрахунків, веденням обліку товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, наявності документа, що підтверджує державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців відповідно до закону, ліцензій, свідоцтв ТОВ «Капітал Ойл».

Таким чином, перелік питань, перевірка яких здійснювалась ДПІ у Біляївському районі ГУ ДФС в Одеській області, не відповідає тому переліку питань, перевірка яких може проводитися під час фактичної перевірки.

Актом перевірки встановлене порушення ст. 11-1 Закону України від 19.12.1995 року № 481 «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», а саме продаж пачки сигарок Кеnt NanotekSil за ціною вищею за встановлені максимальні роздрібні цінами на тютюнові вироби (23.10 грн.).

Згідно з ч. ч. 1-2 ст. 11-1 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» наноситься на пачку, коробку або сувенірну коробку тютюнових виробів разом з датою їх виготовлення.

Максимальна роздрібна ціна за пачку, коробку або сувенірну коробку наноситься визначеним виробником способом у визначеному виробником місці і складається з її цифрового виразу та скороченого найменування грошової одиниці України.

Відповідно до пп. 14.1.106 п. 14.1 ст. 14 ПК України максимальні роздрібні ціни - ціни, встановлені на підакцизні товари (продукцію з урахуванням усіх видів податків (зборів). Акцизний податок з реалізованих суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів не включається до максимальної роздрібної ціни.

Максимальні роздрібні ціни на підакцизні товари (продукцію) встановлюються виробниками або імпортерами товарів (продукції) шляхом декларування таких цін у порядку, встановленому цим Кодексом. Продаж суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, на які встановлюються максимальні роздрібні ціни, не може здійснюватися за цінами, вищими за максимальні роздрібні ціни, збільшені на суму акцизного податку з роздрібної торгівлі підакцизних товарів.

Продаж суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, на які встановлюються МРЦ, не може здійснюватися за цінами, вищими за максимальні роздрібні ціни, збільшені на суму акцизного податку з роздрібної торгівлі підакцизних товарів (п.п. 14.1.106 п.14.1 ст. 14 ПКУ). За порушення цієї норми ст. 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» передбачено відповідальність.

При цьому, згідно з п. 221.3 ст. 221 ПКУ за наявності у місці торгівлі тютюнових виробів одного найменування, на пачках, коробках та сувенірних коробках яких зазначені різні МРЦ продаж таких тютюнових виробів здійснюється за цінами, не вищими ніж ті, що зазначені на відповідних пачках, коробках та сувенірних коробках, збільшеними на суму акцизного податку з реалізованих суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі тютюнових виробів, тютюну та промислових замінників тютюну.

Отже, продаж тютюнових виробів у роздрібній мережі з 01.01.2015 року здійснюється за цінами, не вище за МРЦ встановлені виробниками або імпортерами товарів, збільшені на суму акцизного податку з роздрібної торгівлі підакцизних товарів.

Підпунктом 14.1.4 п. 14.1 ст. 14 ПК України визначено, що акцизний податок - непрямий податок на споживання окремих видів товарів (продукції), визначених цим Кодексом як підакцизні, що включається до ціни таких товарів (продукції).

В силу вимог пп. 9.1.4 п. 9.1 ст. 9 ПК України акцизний податок належить до загальнодержавних податків.

Згідно із пп. 213.1.9 п. 213.1 ст. 213 ПК України об'єктами оподаткування акцизним податком є, зокрема, операції з реалізації суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів.

Відповідно до п. 215.1 ст. 215 ПК України до підакцизних товарів належать, серед іншого, тютюнові вироби, тютюн та промислові замінники тютюну.

В силу вимог пп. 214.1.4 п. 214.1 ст. 214 ПК України у разі обчислення податку із застосуванням адвалорних ставок базою оподаткування є вартість (з податком на додану вартість) підакцизних товарів, що реалізовані відповідно до підпункту 213.1.9 пункту213.1 статті 213 цього Кодексу.

Підпунктом 215.3.10 п. 215.3 ст. 215 ПК України визначено, що для підакцизних товарів, реалізованих відповідно до підпункту 213.1.9 пункту 213.1 статті 213 цього Кодексу, ставки податку встановлюються за рішенням сільської, селищної або міської ради у відсотках від вартості (з податком на додану вартість), у розмірі 5 відсотків.

Відповідно до п.п. 215.3.10 п.215.3 ст. 215 ПКУ для підакцизних товарів, реалізованих відповідно до п.п. 213.1.9 п.213.1 ст. 213 ПКУ ставки податку встановлюються за рішенням сільської, селищної або міської ради у відсотках від вартості (з податком на додану вартість), у розмірі 5 відсотків.

Разом з тим п.п. 12.3.5 п.12.3 ст. 12 ПКУ передбачено, що у разі якщо сільська, селищна або міська рада не прийняла рішення про встановлення відповідних місцевих податків і зборів та акцизного податку в частині реалізації суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, що є обов'язковими згідно з нормами ПКУ, такі податки до прийняття рішення справляються виходячи з норм ПКУ із застосуванням їх мінімальних ставок.

Акцизний податок за ставкою 5 відс. сплачується починаючи з 1 січня 2015 року незалежно від наявності прийнятих місцевими радами рішень, оскільки Кодексом передбачено єдину ставку - 5 відсотків.

Базою оподаткування є вартість (з податком на додану вартість) підакцизних товарів, що реалізовані відповідно до п.п. 213.1.9 п.213.1 ст. 213 ПКУ (п.п.214.1.4 ст.214 ПКУ).

Згідно з п.п. 213.1.9 п. 213.1 ст. 213 ПКУ об'єктами оподаткування є операції з реалізації суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів.

Під час проведення фактичної перевірки зі складанням акту № 1520/15-09-21-00/39616637 від 28.10.2015 року службовцями Державної податкової інспекції у Біляївському районі Головного управління ДФС в Одеській області придбавався у ТОВ «КАПІТАЛ ОЙЛ» тютюновий виріб - пачка сигарет «Kent» NanotechSil за ціною 23,16 грн., ціна на яку, на думку Відповідача є завищеною.

Так, сума акцизного податку 23,16 грн. (ціна продажу, тобто база оподаткування) : 100 * 5% = 1,16 грн. (за міжнародними стандартами бухгалтерського обліку сума податку зводиться з математичного 1,158 у грошовий вираз 1,16 грн.).

Саме таку суму акцизного податку у розмірі 1,16 грн. сплачував Позивач при реалізації однієї пачки сигарет «Kent» NanotechSil.

Максимальна роздрібна ціна на цей тютюновий виріб, про що, в тому числі, зазначено в акті перевірки, тобто про що достеменно було відомо перевіряючим, складала 22 грн.

Додавши суму акцизного податку до МРЦ (22+1,16=23,16) встановлено, що здійснюючи продаж «Kent» NanotechSil за ціною 23,16 грн. Позивач не припустився порушень п.п. 14.1.106 п. 14.1 ст. 14 ПКУ, ст. 11-1 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», тобто Позивач здійснював реалізацію тютюнових виробів за цінами, що не перевищують максимальні роздрібні ціни, збільшені на суму акцизного податку з роздрібної торгівлі підакцизних товарів.

З аналізу наведених вище норм податкового законодавства та прикладу розрахунку вбачається, що максимальна роздрібна ціна, зазначена на пачці тютюнових виробів, не є базою оподаткування акцизним податком, оскільки такою базою оподаткування акцизним податком є вартість реалізованих підакцизних товарів (пп. 214.1.4 п. 214.1 ст. 214 ПК України), та не є базою оподаткування ПДВ, оскільки база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (п. 188.1 ст. 188 ПК України). Максимальна роздрібна ціна, зазначена на пачці тютюнових виробів виробником або імпортером, не є договірною вартістю, оскільки пачка тютюнових виробів не реалізується по такій максимальній роздрібній ціні.

Враховуючи, що базою оподаткування ПДВ при продажу у роздріб тютюнових виробів є вартість реалізованих таких підакцизних товарів, з урахуванням акцизного збору, ціна роздрібного продажу розраховується продавцем підакцизних товарів самостійно, з обов'язковим дотриманням умови, встановленої пп. 14.1.106 п. 14.1 ст. 14 ПК України: продаж суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, на які встановлюються максимальні роздрібні ціни, не може здійснюватися за цінами, вищими за максимальні роздрібні ціни, збільшені на суму акцизного податку з роздрібної торгівлі підакцизних товарів.

Таким чином, податковим законодавством визначено, що максимальні роздрібні ціни збільшуються не на ставку акцизного податку від максимальних роздрібних цін, як зазначає податковий орган, а на суму акцизного податку з роздрібної торгівлі підакцизних товарів, яка має визначатися за формулою: сума акцизного податку = база оподаткування (ціна продажу) * 5% (ставка акцизного податку згідно пп. 215.3.10 п. 215.3ст. 215 ПК України); при цьому база оподаткування у відповідності до пп. 214.1.4 п. 214.1 ст. 214 ПК України визначена як вартість реалізованих підакцизних товарів.

Отже, приймаючи до уваги, що базою оподаткування акцизним податком з реалізації підакцизних товарів, що здійснюється суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі, є вартість (з ПДВ) реалізованих підакцизних товарів, а не максимальні роздрібні ціни, визначення розміру фактичних роздрібних цін на тютюнові вироби, перевищення якого призводить до порушення пп. 14.1.106 п. 14.1 ст. 14 ПК України, має здійснюватися з розрахунку максимальної роздрібної ціни, встановленої виробником або імпортером підакцизного товару, збільшеної на суму акцизного податку, яка розраховується, як 5% від бази оподаткування (вартості реалізованих підакцизних товарів).

При перевірці Позивача посадовими особами контролюючого органу зафіксовано факт реалізації сигарет «Kent» NanotechSil, за ціною 23,16 грн., при цьому, максимальна роздрібна ціна, вказана виробником на пачці, становить 22,00 грн.

При цьому сума акцизного податку, що додається до МРЦ та не включається до неї, сплаченого під час її реалізації складає 1,16 грн., а максимальна роздрібна ціна за його винятком (23,16-1,16=22 грн.) не перевищена.

В даному випадку базою оподаткування акцизним податком є у відповідності до пп. 214.1.4 п. 214.1 ст. 214 ПК України вартість реалізованих підакцизних товарів (23,16 грн.), сума акцизного податку становить 5% від зазначеної вартості (1,16 грн.), за вирахуванням якої від вартості реалізованого підакцизного товару ціна пачки тютюнових виробів не перевищує максимальні роздрібні ціни на підакцизні товари (продукцію), встановлені виробником, що узгоджується з пп. 14.1.106 п. 14.1 ст. 14 ПК України.

Таким чином, суд вважає, що підприємство здійснювало роздрібну торгівлю тютюновими виробами за цінами, які не перевищують максимальних роздрібних цін на тютюнові вироби, встановлених виробниками або імпортерами таких тютюнових виробів, збільшеними на суми акцизного податку з реалізації через роздрібну торговельну мережу тютюнових виробів.

Відповідно до п. 23.1 ст. 23 ПК України базою оподаткування визнаються конкретні вартісні, фізичні або інші характеристики певного об'єкта оподаткування.

База оподаткування - це фізичний, вартісний чи інший характерний вираз об'єкта оподаткування, до якого застосовується податкова ставка і який використовується для визначення розміру податкового зобов'язання.

Згідно п. 29.1 ст. 29 ПК України обчислення суми податку здійснюється шляхом множення бази оподаткування на ставку податку із/без застосуванням відповідних коефіцієнтів.

Оскільки в силу вимог пп. 214.1.4 п. 214.1 ст. 214 ПК України у разі обчислення податку із застосуванням адвалорних ставок базою оподаткування є вартість (з податком на додану вартість) підакцизних товарів, що реалізовані відповідно до підпункту 213.1.9 пункту 213.1 статті 213 цього Кодексу, то позиція податкового органу при визначенні граничної роздрібної ціни продажу тютюнових виробів враховувати фактично 4,75 % акцизного податку від ціни реалізації (або 5 % від МРЦ) є помилковою.

Враховуючи вищенаведене, Позивачем при реалізації тютюнових виробів не порушено ст. 11-1 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», оскільки Позивач здійснював роздрібну торгівлю тютюновими виробами за цінами, які не перевищують максимальних роздрібних цін на тютюнові вироби, встановлених виробниками або імпортерами таких тютюнових виробів, збільшеними на суми акцизного податку з реалізації через роздрібну торговельну мережу тютюнових виробів, а відтак, відсутні підстави для застосування фінансових санкцій, передбачених ч. 2 ст. 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», а податковий орган припустився як матеріальних порушень податкового законодавства, так і процесуальних під час проведення дій з фактичних перевірок та нарахування штрафних санкцій.

Щодо порушення обліку товарних запасів за місцем здійснення реалізації, а саме паливно-мастильних матеріалів суд зазначає наступне.

Актом перевірки № 1520/15-09-21-00/39616637 від 28.10.2015 року також було встановлене порушення п. 12, ст. 3 Закону України від 06.07.1995 року № 265 «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», а саме не ведеться облік товарних запасів за місцем здійснення реалізації паливно-мастильних матеріалів - відсутні накладні.

Пунктом 12, ст. 3 Закону України від 06.07.1995 року № 265 «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», передбачено, що суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов'язані: вести в порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, здійснювати продаж лише тих товарів (послуг), що відображені в такому обліку.

Наказом Міністерства палива та енергетики України від 20.05.2008 року № 281/171/578/155, затверджена Інструкція про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України, яка встановлює єдиний порядок організації та виконання робіт, пов'язаних з прийманням, транспортуванням, зберіганням, відпуском та обліком нафтопродуктів.

Вимоги цієї Інструкції е обов'язковими для всіх суб'єктів господарювання (підприємств, установ, організацій та фізичних осіб - підприємців), що займаються хоча б одним з таких видів економічної діяльності, як закупівля, транспортування, зберігання і реалізація нафти і нафтопродуктів на території України.

Додатком № 13 до вищеназваної інструкції затверджена форма Журналу обліку надходження нафтопродуктів на АЗС (форма № 13-НП). Таким чином, порядком, встановленим законодавством, для обліку товарних запасів нафтопродуктів на АЗС є вищевказана інструкція.

Відповідно концептуальних засад теорії права, листа Міністерства Юстиції України від 26.12.2008 року № 758-0-2-08-19 «Щодо практики застосування норм права у випадку колізії» (та аналогічного за змістом листа від 30.01.2009 року № Н-35267-18) при розбіжності між загальним і спеціальним нормативно-правовим актом перевага надається спеціальному, якщо він не скасований виданим пізніше загальним актом.

Як встановлено судом, на виконання вимог Інструкції від 20.05.2008 року № 281/171/578/155, ТОВ «Капітал Ойл» веде Журнал обліку надходжень нафтопродуктів на АЗС № 76, яка розташована за адресою Біляївський район, с. Котовка, об'їзна дорога.

В уточненнях до позовної заяви від 07 квітня 2016 року позивач зазначив, що журнал знаходиться у приміщені АЗС. Причина неврахування цього журналу при перевірці посадовими особами ДПІ у Біляївському районі ГУ ДФС в Одеській області - невідома, про його недоліки та дослідження в акті не зазначено.

Щодо відмови у прийняті податкових декларацій з ПДВ за грудень 2015 року, січень 2015 року, декларації з податку на прибуток за 2015 рік суд зазначає наступне.

Позивач отримав Повідомлення про невизнання податкової звітності № 1495/10/20-30-11-02-24 від 10.02.2016 року від Центральної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області, а саме було відмовлено в прийнятті податкової звітності з податку на прибуток за 2015 рік, відповідно до якого:

«Центральна Об'єднана Державна податкова інспекція м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області, відповідно до пункту 49.1 1 статті 49 Податкового кодексу України (далі - Кодекс), повідомляє про невизнання як податкової звітності поданої Вами засобами поштового зв'язку Податкової декларації з податку на прибуток підприємств за 2015 рік від 09.02.2016 року за № 1600015168 по підприємству ТОВ «Капітал Ойл», яку надано з порушенням пункту 48.3 статті 48 Кодексу, а саме: невідповідність заявлених даних щодо податкової адреси (відсутність за місцезнаходженням).

Враховуючи, що Податкову декларацію з податку на прибуток підприємств за 2015 рік заповнено Вами з порушенням вимог пункту 48.3 статті 48 Кодексу та на підставі пункту 48.7 статті 48 Кодексу, Податкова декларація з податку на прибуток підприємств за 2015 рік по підприємству ТОВ «Капітал Ойл» не визнано як податкова декларація. Відповідно до п. 49.8 ст. 49 Податкового кодексу України прийняття податкової декларації є обов'язком органу податкової служби. Під час прийняття податкової декларації уповноважена посадова особа органу податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов'язана перевірити наявність та достовірність заповнення всіх обов'язкових реквізитів, передбачених п. 48.3 та 48.4 ст. 48 ПКУ. Інші показники, зазначені в податковій декларації платника податків, до її прийняття перевірці не підлягають.»

Відмова посадової особи органу податкової служби прийняти податкову декларацію з будь-яких причин, не визначених цією статтею, у тому числі висунення будь-яких не визначених цією статтею передумов щодо такого прийняття (включаючи зміну показників такої податкової декларації, зменшення або скасування від'ємного значення об'єктів оподаткування, сум бюджетних відшкодувань, незаконного збільшення податкових зобов'язань тощо), забороняється (п. 49.10 ст. 49 ПКУ).

Згідно п. 49.13 ст. 49 ПКУ у разі якщо в установленому законодавством порядку буде встановлено факт неправомірної відмови органом податкової служби (посадовою особою) у прийнятті податкової декларації, остання вважається прийнятою у день її фактичного отримання податковою службою. Відповідно до п. 49.14 ст. 49 ПКУ за кожною заявою платника податків щодо порушення посадовою особою податкової служби цієї статті в обов'язковому порядку проводиться службове розслідування відповідно до закону. За результатами такого розслідування винна посадова особа притягується до відповідальності відповідно до закону.

Статтею 86 КАС України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні (ч.1 ст.86); ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили (ч.2 ст.86); суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності (ч.3 ст.86).

Згідно з ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Будь-яке рішення чи дії суб'єкта владних повноважень мають бути законними та обґрунтованими, прийнятими чи вчиненими в межах наданих повноважень, мати під собою конкретні об'єктивні факти, на підставі яких його ухвалено або вчинено, а суд, відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, перевіряє чи прийнято такі рішення на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення, з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, своєчасно, тобто протягом розумного строку. Також рішення суб'єкта владних повноважень на може ґрунтуватися на припущеннях.

Із врахуванням вищевикладених обставин суд вважає, що позовні вимоги позивача обґрунтовані, отже, позов підлягає задоволенню в повному обсязі.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 160,161,162,163 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "КАПІТАЛ ОЙЛ" до Державної податкової інспекції у Біляївському районі Головного управління ДФС в Одеській області, Державної податкової інспекції у приморському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області, Центральної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області, Державної фіскальної служби України про зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.

Визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у Біляївському районі Головного управління ДФС в Одеській області щодо проведення перевірки складанням акту № 1520/15-09-21-00/39616637 від 28.10.2015 року.

Визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення-рішення №0003112201 від 20.11.2015 року, № 0003102201 від 20.11.2015 року, які прийнято на підставі висновків акту перевірки № 1520/15-09-21-00/39616637 від 28.10.2015 року.

Визнати незаконними дії контролюючого органу щодо відмови у прийняті податкових декларацій з ПДВ за грудень 2015 року, січень 2015 року, декларації з податку на прибуток за 2015 рік.

Вважати, згідно п. 49.13 ст. 49 ПК України, податкові декларації з ПДВ за грудень 2015 року, січень 2015 року, декларації з податку на прибуток за 2015 рік прийнятими у день їх фактичного отримання контролюючим органом.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення протягом десяти днів з дня її проголошення, у разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного проваджені або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя Тітов О.М.